Жителі Нової Зеландії підписали петицію на користь перейменування країни на маорійське Аотеароа, а спеціальний комітет у справах корінного населення маорі готовий обговорити офіційну зміну назви республіки, повідомляє New Zealand Gerald.
«Влітку до парламенту надійшла петиція з 70 тис. підписів жителів країни, які хочуть перейменування Нової Зеландії на Аотеароа. Спеціальний комітет у справах маорі заявив, що обговорить офіційну зміну назви країни на одній із нарад у парламенті. Тим часом політики розділилися з приводу зміни назви, але більша частина громадськості готова прийняти її», – пише видання.
За словами прем’єр-міністра країни Джасінди Ардерн, поки що не розглядається питання офіційної зміни назви, але вона сподівається на активне використання майорійського синоніму у повсякденному житті.
«Незалежно від того, чи змінимо ми його в законі, я не думаю, що зміниться той факт, що новозеландці дедалі частіше говорять про Аотеароа. І цей перехід вітається», – зазначила вона.
У свою чергу, керівник партії маорі Деббі Нгарьова-Пакер відхилила ідею проведення референдуму щодо перейменування Нової Зеландії, аргументувавши тим, що корінне населення країни становить лише 17%.
Аотеароа з мови маорі перекладається як «країна довгої білої хмари».
Міністерство охорони здоров’я Катару з 1 листопада пом’якшує вимоги до іноземців, що в’їжджають, у них тепер не вимагатимуть пред’явити негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус або експрес-тесту на антиген, зроблених перед вильотом до країни.
Як наголошується в повідомленні міністерства, це рішення пов’язане з тим, що кількість випадків захворювання на коронавірус продовжує знижуватися в усьому світі, а в Катарі успішно продовжується програма вакцинації населення.
Пом’якшення ковидних обмежень стосується не лише туристів, а й жителів Катару, які раніше мали складати тести протягом 24 годин після повернення до країни.
Крім того, з 1 листопада у мешканців Катару та туристів не вимагатимуть пред’являти додаток Ehteraz для входу до громадських місць. Це буде потрібно робити тільки при відвідуванні медичних закладів.
Споживчі ціни в Німеччині, гармонізовані зі стандартами Євросоюзу, у жовтні зросли на 11,6% у річному вираженні, свідчать попередні дані Федерального статистичного управління країни (Destatis).
Темпи інфляції прискорилися порівняно з 10,9% у вересні та знову оновили історичний максимум.
Опитані Trading Economics аналітики в середньому очікували на збереження інфляції на рівні 10,9%.
Зростання споживчих цін у порівнянні з попереднім місяцем сповільнилося до 1,1% з 2,2% у вересні. Експерти у середньому прогнозували підвищення на 0,5%.
Інфляція, розрахована за німецькими стандартами, у жовтні прискорилася до 10,4% у річному вираженні – максимуму з грудня 1951 року, проти 10% місяцем раніше. У помісячному вираженні вона сповільнилася до 0,9% із 1,9%.
Посиленню інфляції у ФРН сприяють ослаблення євро, енергетична криза і проблеми, що зберігаються в ланцюжках поставок.
Ціни на енергоносії у країні зросли у жовтні на 43%, продукти харчування подорожчали на 20,3%, вартість послуг збільшилась на 4%.
Остаточні дані щодо інфляції в Німеччині за жовтень будуть опубліковані 11 листопада.
Національний банк України (НБУ) очікує, що у разі продовження активних бойових дій з російськими окупантами до середини 2024 року врожай зернових та зернобобових культур у країні скоротиться (за песимістичного сценарію з блокадою її портів) до 51,5 млн тонн у 2023 році (- 40% порівняно з 2021 роком), і до 52,5 млн. тонн у 2024 році (-38,7%).
Як повідомляється в інфляційному звіті НБУ за жовтень, ключовим фактором за прогнозу обсягів урожаю стане можливість доступності експорту сільгоспкультур з українських морських портів.
Так, за сценарію продовження російської агресії до середини 2023 року очікується, що сумарний урожай зернових і зернобобових у 2023 році становитиме 57 млн тонн за умови повного доступу України до агроекспорту через свої чорноморські порти, і 51,5 млн тонн у разі їх блокади.
Аналогічним чином, якщо війна триватиме до середини 2024 року, Україна зможе зібрати у 2024 році не 62 млн. тонн врожаю зернових та зернобобових, як за умови вільного морського експорту, а лише 52,2 млн. тонн через блокаду її портової інфраструктури.
При цьому Нацбанк прогнозує врожай зернових та зернобобових культур у 2022 році на рівні 52,5 млн. тонн.
Банк нагадав, що у 2019 році Україна зібрала 75,1 млн тонн зернових та зернобобових культур, у 2020 році – 64,9 млн тонн, 2021 – рекордні за часи незалежності 85,7 млн тонн.
Як повідомлялося, українські аграрії до 28 жовтня зібрали 48,81 млн. тонн основних сільськогосподарських культур із загальної площі 13,13 млн. га, або 70% раніше запланованих площ.
Україна у 2021 році зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових та зернобобових – 84 млн тонн, олійних – 22,6 млн тонн.
Італія передала українській армії понад 20 155 мм самохідних артилерійських установок M109L, повідомляє видання La Repubblica.
“Це броньовані гусеничні машини з 155-міліметровою гарматою, яка використовує боєприпаси НАТО. В останні роки холодної війни Італія зробила сотні таких установок, модернізувавши оригінальну американську модель, потім з початку тисячоліття їх зняли з озброєння”, – йдеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що зазначені установки пройдуть капітальний ремонт, а потім вирушать прямо на передову.
Журналісти повідомляють, що українська армія отримає від двадцяти до тридцяти САУ, “хоч точне число залишається таємним”.
Видання додає, що зазначені САУ є частиною останнього пакету військової допомоги, який було погоджено попереднім італійським урядом Маріо Драгі.
Кабінет міністрів України продовжив дію спецзобов’язань на ринку електроенергії (ПЗГ), зберігши пільгові ціни для населення.
Відповідне рішення про внесення змін до постанови про ПЗГ №483 від 5 червня 2019 року ухвалено на засіданні уряду у п’ятницю, повідомило Міністерство енергетики.
“Таким чином, пільгові ціни на електроенергію для побутових споживачів збережуться до кінця осінньо-зимового періоду 2022/2023 – до 31 березня 2023 року”, – йдеться у релізі міністерства.
Міненерго також зазначило, що прийнятою сьогодні постановою пільговий перелік доповнено цілями споживання на аварійне та евакуаційне освітлення, протипожежні та вентиляційні системи, димовидалення та кондиціювання, системи сигналізації та авіаційні маяки. У такому разі тариф становитиме 1,68 грн/кВт-год.
Як повідомлялося, тариф на е/е для населення з 1 жовтня 2021 року становить 1,4 грн/кВт-год за місячного споживання 250 кВт-год включно, понад цей обсяг – 1,68 грн/кВт-год.
За такою ж ціною, незалежно від обсягу споживання, ресурс отримують, зокрема, колективні побутові споживачі, гуртожитки, юрособи, які є власниками або балансоутримувачами місць розміщення ВПО, дачні кооперативи, садові товариства на технічні цілі та висвітлення територій, а також релігійні організації на комунально -побутові потреби
Цей тариф діє також у багатоквартирних житлових будинках при використанні е/е для роботи індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, домофонів, освітлення дворів, сходів, номерних знаків.
