Гірничо-металургійна група “Метінвест” у рамках мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова передала Національній гвардії України оптику і техніку на 10 млн грн.
Згідно з інформацією компанії, по всій лінії фронту тривають важкі й небезпечні бої – щоб підвищити ефективність наступальних операцій і знизити втрати українських захисників, “Метінвест” передав велику партію оптики і техніки загальною вартістю 10 млн грн.
При цьому уточнюється, що допомогу в рамках мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова знову отримав підрозділ Гвардії наступу Національної гвардії України. Тепер у розпорядженні бійців – низка корисного обладнання: 20 приладів нічного бачення, 7 далекомірів, 30 коліматорних голографічних прицілів і збільшувачів-магніфаєрів до них, 10 біноклів Schteiner, 7 квадрокоптерів DJI MAVIC 3Т і FMC, а також планшети і ноутбук. А для підвищення мобільності бійців на фронт поїдуть бус і пікап.
Пресслужба підкреслює, що всі одержувані пристрої – високотехнологічні та якісні. За словами воїнів, вони допоможуть виконувати спеціальні бойові завдання ефективніше і з меншими втратами.
“За допомогою нових далекомірів ми можемо дуже точно на дистанції до 2 км визначати відстань до цілей. А відповідно, більш ефективно планувати дії, коригувати вогонь на ураження всіма частинами підрозділу. Тому для нас це дуже необхідна техніка! Здебільшого у ворога немає таких пристроїв, вони значно відстали – як у тактиці, так і в технічному спорядженні. Тому мати такі речі на озброєнні – для нас велика перевага. З технікою від Сталевого Фронту ми знищуватимемо ворога ще ефективніше, не залишаючи жодного шансу. Саме такого приладдя наші війська потребують у перемозі”, – пояснює заступник голови роти одного з підрозділів наступу з позивним Лео, якого цитує пресслужба.
Незважаючи на те, що це обладнання досить дефіцитне на ринку, “Метінвест” робить усе можливе, щоб забезпечити військовослужбовців усім необхідним.
“Прилади нічного бачення, які ми передаємо, це повнофункціональні прилади, що відповідають військовим стандартам НАТО. Постачання подібної високопрофесійної військової техніки потребує узгодження документів дозвільного характеру для переміщення через кордон, контролю за логістикою та власне передачею. З виконанням кожного нового запиту військових ми дедалі ретельніше оцінюємо потреби та якість техніки. Намагаємося задовольняти специфічні потреби захисників, де через складнощі централізованих постачань допомога потрібна найбільше”, – коментує старший менеджер Управління злиття та поглинання Проєктного офісу групи “Метінвест” Олександр Куль.
Раніше “Метінвест” доставив на Донецький напрямок партію техніки загальною вартістю 2,3 млн грн. Захисники отримали шість дронів, комплекс Starlink, два акумулятори EcoFlow, три радіостанції, п’ять приладів нічного бачення, а також протигази. Загалом з початку повномасштабної війни в рамках мілітарної ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова компанія спрямувала на допомогу українській армії понад 1,6 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують ним.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
ТДВ “Страхова компанія “АРКС Лайф” (ARX Life, Київ) у січні-березні 2023 року зібрало страхові премії на суму 73,3 млн грн, що на 5,06% більше, ніж за аналогічний період роком раніше.
Про це повідомляється на сайті РА “Стандарт-Рейтинг” про оновлення компанії кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості (надійності) страховика на рівні “uaААА” за національною шкалою.
Обсяг виплат і відшкодувань, здійснених страховиком за перший квартал 2023 року, порівняно з тим самим періодом 2022 року зріс на 61,75% – до 17,961 млн грн. Таким чином, рівень виплат страховика зріс на 8,58 п.п. – до 24,50%.
Аквізаційні витрати страховика за перший квартал 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року знизилися на 4,22% – до 38,333 млн грн.
За підсумками роботи за перші три місяці 2023 року СК “АРКС Лайф” було отримано чистий прибуток у розмірі 15,410 млн грн, що в 2,89 раза більше за прибуток, отриманий за перший квартал 2022 року.
Активи компанії на 1 квітня 2023 року збільшилися на 4,91% – до 242,225 млн грн, власний капітал зріс на 12,87% – до 135,102 млн грн, зобов’язання скоротилися на 3,66% – до 107,123 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти знизилися на 39,85% і становили 39,819 млн грн.
Водночас РА зазначає, що станом на 1 квітня 2023 року страховик здійснив фінансові інвестиції в обсязі 182,043 млн грн, що складалися з ОВДП (83,52%) і депозитів у банках (16,48%).
ARX Life, як і ARX, є частиною міжнародного страхового холдингу Fairfax Financial Holdings Ltd. ARX Life входить до топ-10 компаній на ринку страхування життя в Україні.
Українські металургійні підприємства в січні-квітні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 56% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,512 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за перші чотири місяці поточного року виплавка сталі знизилася на 54% порівняно із січнем-квітнем-2022 – до 1,809 млн тонн.
Виплавка чавуну за цей період знизилася на 54% – до 1,747 млн тонн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Державне авіаційне підприємство (ДАП) “Україна” 12 травня знову оголосило тендер на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації: обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; обов’язкового страхування цивільних повітряних суден; обов’язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,392 млн грн.
Тендерна пропозиція забезпечується електронною банківською гарантією в 233,9 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 20 травня.
Як повідомлялося, аналогічний тендер із таким самим бюджетом було оголошено 28 квітня, після того як оголошений 9 березня тендер із бюджетом 17,1 млн грн не відбувся через відсутність пропозицій.
ДАП “Україна” створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав по країні та за її межами з дотриманням вимог і правил, які передбачені у відповідних нормативних документах.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року скоротили заготівлю металобрухту на 40,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 366,6 тис. тонн із 620,1 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), експорт металобрухту за вказаний період становив 56,4 тис. тонн порівняно з 7,1 тис. тонн за січень-квітень-2022 (зростання у 8 разів). При цьому імпорт брухту склав 0,06 тис. тонн, тоді як у перші чотири місяці минулого року він становив 0,1 тис. тонн.
Поставки брухту на метпідприємства країни в січні-квітні-2023 знизилися на 49,8% порівняно із січнем-квітнем-2022 – до 292,8 тис. тонн із 583,5 тис. тонн.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався у 20-25 тис. тонн.
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство в I кв. -2023 скоротило заготівлю металобрухту в 2,5 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 222,6 тис. тонн, водночас експорт металобрухту становив 40,3 тис. тонн (зростання в 5,7 раза). Таким чином, відставання заготівлі брухту у відносному вираженні скорочується, а вивезення стратегічної для металургів сировини з України зростає.
Україна 2022 року скоротила заготівлю брухту на 75,9% порівняно з попереднім роком – до 996,7 тис. тонн з 4,136 млн тонн. Експорт металобрухту за минулий рік склав 53,6 тис. тонн, що в 11,5 раза менше порівняно з 2021 роком (615,7 тис. тонн). Водночас імпорт брухту склав 1,8 тис. тонн, тоді як у 2021 році – 23 тис. тонн.
Постачання брухту на метпідприємства країни торік знизилися на 73% порівняно з 2021 роком – до 895,7 тис. тонн із 3 млн 323,4 тис. тонн.
“УАВтормет” прогнозує в поточному році заготівлю брухту чорних металів в обсязі 1,1-1,2 млн тонн. Крім того, прогнозується, що у 2023 році поставки брухту на метпідприємства країни складуть 950-1000 тис. тонн. Експорт металобрухту, як очікується, складе 100-120 тис. тонн, імпорт – 1,5-3 тис. тонн. Виплавка сталі у 2023 році складе 4,8-5,2 млн тонн.
Обсяг активів державного ПриватБанку (Київ) за підсумками 2022 року становив 549,7 млрд грн, що на 35% більше, ніж на кінець 2021 року (407,3 млрд грн).
Як повідомила заступниця голови правління банку Ганна Самаріна на пресконференції “Беремо і звітуємо: Найбільший банк країни в рік найскладніших викликів” у п’ятницю, таке зростання зумовлене збільшенням ліквідних активів на 110,3 млрд грн, зростанням додаткових інвестицій в ОВДП на 17,3 млрд грн, а також зростанням портфеля кредитів бізнес-клієнтів на 10,1 млрд грн.
Водночас 2022 року портфель кредитів фізосіб скоротився на 900 млн грн.
За словами Самаріної, кошти клієнтів на кінець 2022 року становили 472 млрд грн (в еквіваленті), що в 1,5 раза більше, ніж станом на кінець 2021 року (325,3 млрд грн).
Зростання було зумовлено надходженням 117,6 млрд грн на рахунки клієнта та впливом змін валютного курсу (29,1 млрд грн).
“Ми стримали наші витрати практично на рівні 2021 року. Зростання склало 5%. Ми не скорочували витрати, ми не скорочували персонал. Ми дуже уважно ставилися до тих витрат, які ми несли”, – зазначила заступниця голови правління ПриватБанку.
Вона додала, що в перші місяці війни були великі знижки від багатьох постачальників, що також допомогло банку, однак це не мало істотного впливу на витрати.
Резерви банку під кредитні ризики зросли в 17,1 раза – до 15,4 млрд грн.
