Червоноград Львівської області розробив проєкт індустріального парку для залучення інвесторів у розвиток нових бізнесів, які могли б замістити розташовані на території громади вуглевидобувні підприємства, які підлягають закриттю в рамках трансформації вугільних регіонів, повідомив міський голова Андрій Залівський.
“Ми розробили для потенційних інвесторів проєкт індустріального парку на 80 га плюс ще є 20 га територій самих шахт. Крім того, ми підшукали понад 110 га земель, які вже не будуть використовуватися в сільському господарстві і можуть піти під розміщення СЕС”, – сказав він під час дискусії про перехід України від вугільної до чистої енергії в рамках конференції з відновлення в Лондоні (URC2023), запланованої на 21-22 червня.
Закликавши інвесторів розвивати нові бізнеси, він наголосив, що “місто відкрите до співпраці та інвестицій, готове віддавати землю на пільгових умовах, оскільки індустріальний парк це дозволяє”.
“Маленькою мрією” він назвав також відкриття фабрики з виробництва сонячних панелей і заводу з випуску теплових насосів. Водночас, Залівський зазначив, що цікавим для інвесторів могло б бути і виробництво супутніх товарів для обслуговування вітрової енергетики, оскільки, за його словами, “це витратні матеріали, які будуть дуже важливі”. При цьому він зазначив, що наступного року дві компанії пообіцяли розпочати будівництво двох ВЕС на території громади.
“Також на території однієї з шахт ми плануємо завод із переробки твердих побутових відходів, оскільки є проєкт, і можливе виготовлення біогазу та біометану”, – сказав міський голова.
Він наголосив, що в разі відкриття виробництв інженерно-технічний персонал шахт міг би мати знайти застосування і “ми втримали б цих людей”, та й загалом у громади великий ресурс робочої сили.
При цьому він звернув увагу, що місто вже зараз у навчальних закладах працює на підготовку нових кадрів.
“Минулого року ми розпочали перекваліфікацію або навчання молоді нових спеціальностей. Замінили одну шахтарську спеціальність на спеціальність спеціаліста з ремонту сонячних панелей. Через тиждень набрали цілу групу. Цього року ми ще хочемо відкрити нові спеціальності, пов’язані з альтернативними джерелами”, – розповів мер.
Крім того, за його словами, місто спільно з GIZ Україна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва), працює над впровадженням інноваційного хабу.
Він наголосив, що люди вже усвідомлюють реальність закриття шахт, але їм буде легше перейти на інше виробництво, аніж залишити рідні місця, тож їх треба забезпечити роботою та інфраструктурою для життя й відпочинку.
“Із 12 шахт у громаді залишилося шість, на яких працюють понад 6,5 тис. осіб. З них 1,5 тис. перебувають на війні. Багато хто загинув. І ми маємо подбати про їхні сім’ї, якщо ці підприємства закриються. Спасибі Міненерго і GIZ, які обрали нас і допомагають нам реалізувати цей проєкт. Перед нами стоїть завдання вирішити, чим замістити шахти”, – описав ситуацію мер Червонограда.
Він зазначив, що в стратегії розвитку міста його названо індустріальним серцем Львівської області, бо “ми єдині обираємо промисловість як основу розвитку своєї території”.
Як повідомлялося, Червоноград було обрано для реалізації пілотного проєкту з трансформації вугільних регіонів України в рамках проєкту “Підтримка структурних змін у вугільних регіонах України”, що фінансується урядом Німеччини та реалізується GIZ Україна (Німецьке товариство міжнародного співробітництва, Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit).
На початку поточного року Міністерство енергетики заявило, що Україна створить фонд трансформації вугільних регіонів із забезпеченням фінансових внесків до нього для реалізації проєктів, зокрема щодо фізичного закриття вугільних шахт.
Італійський виробник цементу Buzzi через дочірню компанію Dyckerhoff GmbH досягла угоди про продаж частини свого бізнесу в Східній Європі CRH, провідному постачальнику рішень для будівельних матеріалів, за EUR0,1 млрд, повідомляється на офіційному сайті у вівторок.
Як уточнюється в релізі, угоди охоплюють бізнес в Україні та активи з виробництва товарного бетону в Східній Словаччині. Завершення угоди в Україні залежить від отримання необхідних дозволів регулюючих органів і очікується у 2024 році.
Buzzi Unicem SpA (Італія) об’єднує підприємства з виробництва цементу, бетону, піску, щебеню тощо. Основним видом діяльності групи є випуск цементу, який виробляється на власних підприємствах у Німеччині, США, Люксембурзі, Чехії, Польщі, Росії та Україні. Український підрозділ Buzzi – ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна” – має у своєму розпорядженні філії, створені на базі заводів “Волинь-цемент” (Здолбунів Рівненської обл.) і “ЮГцемент” (смт Ольшанське Миколаївської обл.). Група також працює в секторі товарного бетону в Києві, Одесі та Миколаєві.
У Східній Словаччині активи Buzzi складаються з шести заводів товарного бетону.
Як повідомлялося, у березні 2023 року Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло італійського виробника цементу Buzzi Unicem до переліку міжнародних спонсорів війни. У Росії Buzzi працює через ТОВ “СЛК Цемент”, яке володіє двома цементними заводами “Сухоложскцемент” і “Коркіно”, терміналом в Омську і транспортною компанією “Цемтранс”. За даними НАЗК, компанія входять до п’ятірки лідерів цементної промисловості РФ.
Ірландська CRH Plc, найбільший виробник будівельних матеріалів у світі, який у РФ володів шістьма заводами будівельних сумішей, заявив про вихід із ринку РФ.
На ринок України компанія CRH вийшла 1999 року, придбавши Кам’янець-Подільський цементний завод у Хмельницькій області. Наразі в CRH також входять Одеський цементний завод і Миколаївцемент (Львівська обл.).
Окремий напрямок бізнесу CRH в Україні – виробництво бетону та залізобетонних виробів. Білоцерківський завод ЗБК “PoliBeton Energo” є спеціалізованим підприємством, що виробляє опори для ліній електропередачі. Бетонний вузол PoliBeton на півночі Одеси увійшов до CRH у 2020 році.
Національний банк України з метою запобігання недобросовісним спекуляціям і мінімізації непорозумінь під час обміну готівкової валюти вніс зміни до своєї “нормативки” і скасував визначення незначного зносу банкнот, заборонивши фінустановам відмовляти клієнтам в обміні валюти, якщо лічильник або детектор на касі підтвердив справжність банкнот.
“Це означає, що касир не може “на око” оцінювати справжність банкнот або їхній стан і відмовляти у здійсненні валютно-обмінної операції, бо йому здалося, що не збігається десь малюнок або не такий колір. Отже, ми повністю прибираємо людський фактор!” – написав голова НБУ Андрій Пишний у Facebook.
Він наголосив, що до представників банків і небанківських установ донесено принципову позицію НБУ, і в разі порушення такі дії розцінюватимуться не тільки як недотримання регуляторних вимог НБУ, а й як потенційна ознака шахрайства.
“За такими фактами ми встановлюємо посилений контроль і вживаємо адекватних заходів впливу”, – заявив Пишний.
Очільник регулятора уточнив, що Нацбанк залежно від рівня вчиненого правопорушення застосовуватиме заходи впливу, які передбачають штрафи: для банків – до 400 тис. грн, які незабаром буде збільшено за суттєві порушення, для небанківських установ – до 5% від розміру власного капіталу установи.
Пишний нагадав, що НБУ не встановлював жодних обмежень обміну валют на основі року випуску банкнот, і його нормативно-правовими актами прямо заборонено встановлювати будь-які подібні обмеження.
Він повідомив, що 21 червня Нацбанк проведе чергову зустріч з учасниками ринку, щоб обговорити ухвалене у вівторок рішення.
Структура затверджених доходів державного бюджету на 2023 рік
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Державний “Укргазбанк” надав вагонобудівному підприємству Дослідно-механічний завод (ОМЗ) “Карпати” (Львівська обл.) дворічний кредит на суму 170 млн грн, зокрема 60 млн грн видано за держпрограмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомила прес-служба банку.
Згідно з прес-релізом у понеділок, така підтримка “Укргазбанку” дала змогу підприємству забезпечити себе замовленнями, зберегти штат (понад 600 працівників) і стабільні надходження податків до бюджету.
“Від початку війни Укргазбанк продовжує підтримувати національне вагонобудування, забезпечуючи фінансування обігового капіталу ТОВ “ОМЗ “Карпати”, – зазначається в повідомленні.
За даними банку, з початку 2023 року ОМЗ “Карпати” побудував 392 вагони, зокрема 291 зерновоз, 35 піввагонів, 64 цементовози та дві платформи. На підприємстві також освоюють новий напрямок – ремонт тепловозів.
Крім того, виробництво диверсифіковано в напрямі виготовлення прес-компакторів, що експортуються в ЄС.
Основні напрямки діяльності ТОВ “ОМЗ “Карпати” – будівництво вантажних вагонів, ремонт рухомого складу, виготовлення контейнерів-цистерн, ємностей, металоконструкцій та автогідропідйомників.
За даними ресурсу opendatabot, у 2022 році дохід підприємства зріс у 2,9 раза до 2021 року, до 1 млрд 231,5 млн грн, чистий прибуток становив 13,4 млн грн проти збитку 2,67 млн грн роком раніше.
За даними НБУ на 1 травня 2023 року, “Укргазбанк” з активами 164,38 млрд грн посідав 5-те місце серед 65 банків, що діють у країні.
Якщо ви шукаєте нерухомість у Харкові, то котеджні містечка стануть чудовим вибором для вас.
За даними порталу заміської нерухомості zagorodna.com в базі є 54 котеджні містечка в Харківській області та 22 котеджні містечка у Харкові.
У котеджних містечках Харкова є:
В даний час у Харкові:
У 4 котеджних містечках Харкова будівництво заморожено. У 9 котеджних містечках у Харкові продаж завершено.
Однією з переваг котеджних містечок є можливість жити у затишному та просторому будинку з власною територією. Більшість містечок розміщені на ділянках площею від 0,1 до 5 га і складаються з 10-150 будинків.
Площа домоволодінь коливається від 70 до 300 кв.
Площа прилеглих ділянок коливається від 2 до 30 соток.
Котеджні містечка зазвичай мають свою інфраструктуру, таку як дитячі майданчики, спортивні майданчики, зелені насадження та інші вигоди.
Недоліком котеджних містечок Харкова може бути віддаленість від центру міста та транспортна віддаленість. Також вартість котеджів та пов’язані з ними витрати на утримання можуть бути досить високими.
Вартість нерухомості в котеджних містечках Харкова залежить від розташування, площі та типу будинку.
Станом на 1 червня, за даними нашого порталу, середня вартість у котеджних містечках Харкова дорівнює 48320 грн/кв.м.
Мінімальна вартість 1 кв.м – 17 201 грн. в споруджуваних таунхаусах «П’ятихатки», розташованих в по вул. Москаленко у Харкові.
Максимальна вартість 1 кв.м – 122 060 грн. в котеджному містечку Park House, що будується, розташованому по вул. Батумський у Харкові.
За останній рік попит у котеджних містечках у Харкові через військові дії знизився на 70-100%, а вартість зросла на 41,2%.
Зростання чи падіння попиту залежить від готовності, типу нерухомості.
Якщо ви шукаєте нерухомість у Харкові, то котеджні містечка – це відмінний вибір. Вони задовольнять ваші потреби незалежно від того, шукаєте ви компактне житло, або простору для роботи та відпочинку.
Найповніша та найактуальніша база котеджних містечок Харкова розміщена на порталі zagorodna.com.
