Група ОККО у 2022-2024 роках оновила 91 автозаправний комплекс (АЗК), повідомив CFO групи Назар Купибіда під час XXII Ukrainian CFO Forum у Києві в четвер.
Крім того, від початку повномасштабної війни відновлено роботу 37 пошкоджених АЗК ОККО, ще 19 станцій втрачено і закрито.
Купибіда уточнив, що внаслідок обстрілу нафтобаз група втратила 18,5 тис. тонн пального на суму $21,3 млн, а загалом втрати оцінюються в $70 млн. Обстріл змусив працювати з коліс, і було вдвічі збільшено парк бензовозів.
У структурі продажу ОККО ($2,303 млрд) минулого року 72% припало на паливний роздріб, 14% – на паливний опт, 9% склав непаливний продаж, 5% – інше.
У структурі EBITDA ($231 млн) 70% – паливний роздріб, 22% – непаливний продаж, 3% -паливний опт, 5% – інше.
У 2022-2024 роках група залучила $194,4 млн фінансування робочого капіталу, зокрема у держбанків – 3,7 млрд грн (еквівалент – $88,4 млн), міжнародні фінансові організації (МФО) – $47,1 млн екв., приватні українські банки – $58,9 млн екв.
Фінансування інвестицій від початку повномасштабної війни: біоетанольний проєкт – EUR75 млн, ВЕС – EUR160 млн, основний бізнес – 1,1 млрд грн.
За оцінкою групи, 2023 року роздрібний ринок нафтопродуктів України впав на 14,6% порівняно з 2021 роком.
Минулого року 55% покриття роздрібного ринку забезпечувало шість компаній. Частка ОККО (405 АЗС) склала 19,4%, WOG (368 АЗС) – 14,4%, БРСМ (214 АЗС) – 6,7%, “Авіас” (822 АЗС) – 5,7%, UKRNAFTA (459 АЗС) – 4,4%, UPG (81 АЗС) – 4,3%.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
Темпи зростання економіки Китаю можуть впасти «істотно нижче 4%» у разі, якщо влада країни не проведе реформи, спрямовані на підтримку внутрішнього попиту, сказала глава Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Головною перешкодою на шляху відновлення споживчої довіри в КНР залишається проблемний сектор нерухомості, і уряду потрібно вжити заходів, спрямованих на усунення цієї проблеми, сказала вона на брифінгу у Вашингтоні.
Крім того, у відповідь на запитання єгипетського журналіста Георгієва сказала, що незабаром відвідає Єгипет для обговорення умов програми кредитування обсягом $8 млрд.
«Ми відкриті для того, щоб скорегувати єгипетську програму або будь-яку іншу програму для того, щоб вона якнайкраще відповідала інтересам народу», – зазначила вона, додавши, що уряду Єгипту однаково потрібно провести реформи, і чим швидше, тим краще.
Раніше влада Єгипту сигналізувала, що їй стає складніше виконувати умови, озвучені під час надання кредиту МВФ, через геополітичну напруженість у регіоні. Ці умови, зокрема, передбачають скорочення держвитрат, зокрема субсидій на паливо, електрику і продукти харчування.
Страхова компанія “Кворум” (Київ) у січні-червні 2024 року зібрала страхові премії на суму 30 млн грн, що на 29,97% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомило рейтингове агентство (РА) “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості компанії за національною шкалою на рівні “uaAA”.
Водночас уточнено, що рейтингову оцінку оновлювали, виходячи з аналізу результатів роботи компанії за окреслений звітний період.
Надходження від фізичних осіб у СК за цей період зросли на 26,38% – до 18,320 млн грн, а надходження від перестраховиків були відсутні. Частка фізичних осіб у брутто-преміях становила 61%.
Страхові платежі, відправлені перестраховикам, за перше півріччя 2024 року становили 9,710 млн грн, що на 29,24% вище, ніж за перше півріччя 2023 року. Коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 0,19 в.п. до 32,33%.
Чисті премії страховика збільшилися на 30,33% – до 20,322 млн грн, а чисті зароблені премії – на 30,72%, до 20,165 млн грн.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією, за перше півріччя 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зріс на 24,38% – до 3,449 млн грн, рівень виплат знизився на 0,52 в.п. – до 11,48%.
РА зазначає, що діяльність компанії в аналізованому періоді була прибутковою. Зокрема, прибуток від операційної діяльності становив 6,946 млн грн, а чистий прибуток – 6,644 млн грн.
Активи компанії на 1 липня 2024 року збільшилися на 0,25% – до 64,127 млн грн, власний капітал – на 6,68%, до 59,776 млн грн, зобов’язання показали зниження на 45,18% – до 4,351 млн грн, грошові кошти та їхні еквіваленти зросли на 2,95% – до 45,718 млн грн.
СК “Кворум” створена в березні 2014 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Під час щорічної Конференції з гуманітарного розмінування в Україні-2024 (UMAC-2024) країни-партнери оголосили про виділення майже 70 мільйонів доларів США на підтримку гуманітарного розмінування. Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Канада пообіцяли додаткове фінансування. Починаючи з 2022 року, загальний внесок міжнародних партнерів сягнув 1,07 мільярда доларів.
«Ми дуже цінуємо внесок наших партнерів у гуманітарне розмінування в Україні. Йдеться не лише про обладнання, кошти чи проєкти – йдеться про порятунок життів в Україні та відновлення глобальної продовольчої безпеки. Завдяки цій послідовній підтримці ми вже досягли значного прогресу в розмінуванні. Рік тому ми зустрілися з партнерами на форумі з розмінування в Загребі, Хорватія. На той час у нас було 18 операторів, близько 3000 саперів і 32 машини для розмінування. Сьогодні сертифіковано 58 операторів, кількість саперів зросла до понад 4 000, і 98 машин розмінування працюють», – сказала Юлія Свириденко, перший віце-прем’єр-міністр України та міністр економіки.
Люксембург виділив 13 мільйонів доларів на проекти з гуманітарного розмінування в Україні. Ці кошти підуть на проекти, що реалізуються Програмою розвитку ООН (ПРООН) ($10,8 млн), міжнародною організацією HALO Trust ($1,08 млн) та через Механізм цивільного захисту ЄС ($1,08 млн).
Норвегія також оголосила про додаткове фінансування розмінування в Україні. Країна виділить $20 млн на 2025 рік, збільшивши свій загальний внесок до $70 млн. Зусилля Норвегії зосереджені на фінансуванні польових операцій, підтримці постраждалих громад і зміцненні потенціалу з розмінування.
Нідерланди, які вже виділили понад $40 млн на гуманітарне розмінування в Україні, оголосили про виділення додаткових $10,8 млн на проекти у 2025 році.
Канада надасть $24,5 млн на потреби гуманітарного розмінування в Україні, що збільшить загальний внесок до понад $50 млн.
Уряд Латвії виділив понад 270 000 євро на гуманітарне розмінування в Україні. Ці кошти підуть до HALO Trust, фахівці якого працюють над розмінуванням територій у кількох регіонах України, що постраждали від військових дій.
Швейцарія, країна, що приймає UMAC-2024, оголосила про плани передати Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) три важкі машини розмінування GCS-200. Символічна передача першої машини відбулася під час конференції. Швейцарія також взяла на себе зобов’язання надати 30 мільйонів швейцарських франків на один з проектів Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD), який працює в Україні. Це фінансування є частиною раніше оголошеного пакету допомоги на суму 100 мільйонів швейцарських франків.
Уряди Швейцарії та Великої Британії готові профінансувати пілотний проект з пріоритизації зусиль з гуманітарного розмінування. Система, заснована на платформі від технологічного гіганта Palantir, використовуватиме великомасштабні дані для визначення пріоритетних напрямків розмінування. Пілотний проект у Харківській області триватиме три місяці.
США, які у вересні оголосили про виділення $102 млн на гуманітарне розмінування, представили на конференції ініціативу, спрямовану на підвищення спроможності приватних операторів з розмінування. Вони планують оцінити потреби українських операторів і посилити їхні знання про те, як працюють міжнародні донорські організації, що допоможе цим операторам залучити майбутню міжнародну підтримку. Першим кроком у цьому напрямку може стати посилення співпраці між українськими та міжнародними операторами.
Підсумковий документ на підтримку гуманітарного розмінування в Україні підписали 42 країни. Одним з його ключових пунктів є те, що зусилля з розмінування повинні залишатися на міжнародному порядку денному. Підписанти зобов’язалися мінімізувати вплив мін і залишків війни на життя людей шляхом проведення операцій з розмінування та розвитку інноваційних технологій.
I. Представництво:
II. Фінансові зобов’язання:
Під час КСПМР-2024 країни-партнери оголосили про додаткові зобов’язання на гуманітарне розмінування на суму майже 70 мільйонів доларів США. З 2022 року загальний внесок партнерів у гуманітарне розмінування сягнув 1,07 мільярда доларів.
III. Додаткові угоди:
