Страхова група “ТАС” (Київ) у червні 2026 року виплатила за укладеними договорами страхування 343,5 тис. грн, що на 74,1% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Як повідомляється на сайті страховика, 19,3% всього обсягу виплат припало на КАСКО, або 66,4 млн грн (на 34,5% більше, ніж у травні -2025), на ОСЦПВ – 49,1%, або 168,7 млн грн (більше у 2,1 раза), на “Зелену картку” – 15,9%, або 54,6 млн грн (+59,2%).
Частка ДМС у портфелі виплат компанії або 42,04 млн грн (+41%). Своєю чергою за договорами страхування майна компанія виплатила 3,2 млн грн, це в 3,4 раза більше за вказаний показник за підсумками травня минулого року.
За іншими договорами страхування компанія за місяць виплатила 8,57 млн грн – в 2,2 більше, ніж торік.
СГ “ТАС” зареєстрована у 1998 році. Є універсальною компанією, пропонує понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій та філій і 450 офісів продажів по всій території України.
Як повідомляє Fixygen, Національний банк України застосував до ТОВ «ФК «Бізнес-Партнер» захід впливу у вигляді штрафу в розмірі 432,35 тис. грн та письмового застереження.
Як повідомляється на сайті регулятора, санкції застосовано за подання до НБУ регуляторної звітності, що містить недостовірні дані, а також за незабезпечення функціонування комплексної, адекватної та ефективної системи внутрішнього контролю.
Зокрема, штраф накладено за порушення вимог пункту 5 розділу I Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до Національного банку України, затверджених постановою правління НБУ №123 від 25 листопада 2021 року.
Компанія має сплатити штраф упродовж місяця з дня набрання чинності рішенням. Крім того, до 15 липня 2026 року ФК «Бізнес-Партнер» повинна усунути порушення вимог до системи корпоративного управління та внутрішнього контролю фінансової компанії, а також недолік у діяльності, зазначений у застереженні.
ТОВ «ФК «Бізнес-Партнер» зареєстроване в Україні, код ЄДРПОУ 43310379. Компанія працює на ринку небанківських фінансових послуг. Такі установи перебувають під наглядом НБУ після передання регулятору функцій контролю за небанківським фінансовим сектором.
Джерело: НБУ
NBU, Бізнес-Партнер, ФК, ШТРАФ
Україна спільно з Албанією підписали угоду про міжнародне автомобільне сполучення, що передбачає можливість для регулярних вантажних і пасажирських перевезень, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“На практиці це означає більше можливостей для експорту українських товарів, спрощення роботи для перевізників, розвиток нових транспортних маршрутів через країни Південно-Східної Європи та кращу транспортну доступність для громадян обох держав”,- написав Кулеба у Телеграм у вівторок.
За його словами, відтепер Албанія стала 37-ю країною, з якою Україна матиме “транспортний безвіз”.
Зазначається, що міністерство продовжує також працювати над розширенням міжнародного транспортного сполучення України, відкриттям нових ринків для перевізників.
автомобільне сполучення, АЛБАНИЯ, перевізники, ТРАНСПОРТНЫЙ БЕЗВИЗ, УКРАЇНА
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) реалізує в Україні консультативний проєкт Digital Finance Future Ukraine з орієнтовним загальним бюджетом $2,83 млн, спрямований на розвиток цифрових фінансових послуг та залучення приватного капіталу, повідомляється на сайті корпорації.
Згідно з інформацією IFC, проєкт має розширити доступ населення та малого й середнього бізнесу до фінансування завдяки поширенню цифрових фінансових послуг у межах відновлення України.
Проєкт передбачає співпрацю з органами влади, фінансовими установами, фінтех-компаніями, а також учасниками ринків венчурного та приватного капіталу.
Зазначається, що схвалений IFC 6 травня 2026 року проєкт складається з трьох компонентів.
Перший компонент передбачає наближення українського законодавства та регуляторного середовища у сфері цифрових фінансових послуг до стандартів Європейського Союзу.
Другий спрямований на модернізацію фінансової інфраструктури та залучення приватного капіталу до фінтех-сектору, зокрема, через розвиток відкритого банкінгу, венчурного капіталу та прямих інвестицій.
Третій має сприяти співпраці, інноваціям і регіональній інтеграції фінтех-ринку, а також надати його учасникам інструменти та знання для поширення цифрових фінансових послуг і розширення доступу до капіталу.
Очікується, що реалізацію проєкту буде завершено до 31 березня 2030 року.
Згідно з даними на сайті IFC, від початку повномасштабного вторгнення обсяг наданого корпорацією фінансування в Україні станом на лютий 2026 року сягнув $2,8 млрд, зокрема, понад $1 млрд було мобілізовано від партнерів і донорів.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Полтавський олійноекстракційний завод — Кернел Груп» 24 червня 2026 року проведе загальні збори акціонерів у дистанційному форматі, про що повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA від 8 червня.
Подробиці порядку денного наведено в повідомленні емітента.
ПрАТ «Полтавський ОЕЗ — Кернел Груп» входить до структури агрохолдингу Kernel і працює у сфері переробки олійних культур. Основний вид діяльності підприємства — виробництво олії та тваринних жирів. Завод зареєстрований у Полтаві. Як повідомлялося раніше, за підсумками 2025 року підприємство отримало 50,71 млн грн чистого прибутку проти збитку роком раніше.
Імпорт електроенергії в Україну з 8 по 14 червня зріс на 63% порівняно з попереднім тижнем – до 100,6 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map у вівторок.
“Порівняно з попереднім тижнем імпорт зріс за всіма напрямками”, – зазначили у центрі.
Водночас експорт скоротився на 38% і становив 17,2 тис. МВт*год.
За даними Energy Map, найбільшу частку у структурі імпорту на минулому тижні забезпечила Угорщина – 40 тис. МВт*год, або 39,8%. На Словаччину припадало 27,9 тис. МВт*год (27,7%), Румунію – 23,5 тис. МВт*год (23,4%), Польщу – 9,2 тис. МВт*год (9,1%) і Молдову – 0,03 тис. МВт*год (<0,1%).
Найвищі темпи зростання імпорту зафіксовано з Молдови – у 2,5 рази. Зі Словаччини та Угорщини імпорт збільшився на 86% та 83% відповідно, Румунії – на 47% та Польщі – на 5%.
Своєю чергою, у структурі експорту доля Угорщини склала 7,3 тис. МВт*год (42,6%), Румунії – 6,4 тис. МВт*год (37,3%), Молдови – 3,4 тис. МВт*год (19,9%) і Словаччини – 0,04 тис. МВт*год (0,2%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт скоротився за більшістю напрямків на 36-89%. Водночас постачання до Румунії зросли у 2,8 раза. Експорт електроенергії до Польщі не здійснювався з листопада 2025 року.
