Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
Обсяг імпорту в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-травні 2026 року збільшився на 89% порівняно з тим самим періодом 2025 року – до $738,9 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно із оприлюдненими даними, зокрема, у травні ввіз цієї продукції зріс на 45,8% порівняно з травнем минулого року, але скоротився майже вдвічі проти квітня поточного року – до $76,9 млн.
Таким чином, темп приросту імпорту почав сповільнюватись порівняно з аналогічним періодом минулого року, і прискорюється падіння імпорту відносно попереднього місяця 2026 року, зокрема, у квітні поточного року падіння складало 34% до березня-2026.
Як повідомлялось, у березні поточного року Кабмін виключив трансформатори із переліку товарів для пільгового імпорту в межах угод з Секретаріатом ЕС.
Водночас Європейська бізнес асоціація у травні в офіційному листі до першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля закликала запровадити тимчасове звільнення окремих видів силових трансформаторів від ввізного мита та ПДВ.
За даними Держмитслужби, Китай залишається найбільшим постачальником цієї продукції в Україну. За п’ять місяців її ввезено на $665,6 млн (90% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $321,5 млн (82,3%).
Крім того, трансформатори ввозилися з Туреччини (2%) та Німеччини (1,3%), тоді як торік частка імпорту з Німеччини становила майже 5%, з Туреччини – 3,7%.
За даними Держмитслужби, Україна у січні-травні експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі майже на $16 млн (торік – на $10,9 млн), переважно постачала їх до Німеччини, Польщі та Угорщини.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, у 2025 році імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів зріс на 88% порівняно з 2024 роком – до $1,12 млрд. При цьому з Китаю їх було ввезено у 2,3 раза більше – на $957,3 млн.
Українські підприємства у січні-травні поточного року зменшили споживання металопрокату на 2,22% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 592,4 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у вівторок, за цей період імпортовано 732,4 тис. тонн, або 45,99% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-травні 2026 року українські метпідприємства виробили 2,340 млн тонн металопрокату (93,3% відносно аналогічного періоду 2025 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 1,480 млн тонн, або 63,2%. В січні-травні 2025 р. частка експорту становила 61,5% (1,541 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 2,507 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-травні 2026р. становить 41,22%, що значно вище показника 5 місяців 2025р. (32,23%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-травні 2026 практично відповідає січню-травню 2025р. (46,96% та 46,59% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-травня 2025 р. (11,82% у 2026 р. проти 20,18% у 2025 р.).
Структура імпорту в січні-травні 2026 р. характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (62,42% та 28,59% відповідно), проте в січні-травні 2025 р, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 76,83% та 21,23%).
“У січні-травні 2026 р. ємність внутрішнього ринку становила 1 млн 592,4 тис. тонн металопрокату, з яких 732,4 тис. тонн, або 45,99% припадає на імпорт. В січні-травні 2025 р. ємність внутрішнього ринку була 1 млн 557,8 тис. тонн, з яких 591,8 тис. тонн, або 37,99% імпортовано. Таким чином, в січні-травні 2026 р. спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку відносно січня-травня 2025 р. на 2,22%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-травні 2026 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (78,6%), іншої Європи (11,7%) та СНД (6,9%).
Серед металургійних імпортерів у січні-травні 2026 р. перше місце обіймають інші країни Європи (47,8%), на другому країни Азії (26,6% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Україна у січні-травні 2026 року знизила імпорт цинку і цинкових виробів на 34,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $14,029 млн.
У травні імпорт цинку і цинкових виробів становив $3,499 млн.
Експорт цинку за п’ять місяців 2026 року склав $466 тис., тоді як у січні-травні 2025 року він був $523 тис. У травні експортовано цинку на $174 тис.
Як повідомлялося, у 2025 році Україна знизила імпорт цинку і цинкових виробів на 9,6% порівняно з 2024 роком – до $52,982 млн. Експорт цинку за минулий рік сягнув $1,234 млн проти $563 тис. роком раніше.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
Наглядова рада ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна»» (Київ) 15 червня 2026 року прийняла рішення створити відокремлений підрозділ «Закарпатська обласна дирекція» (Ужгород).
Як повідомила компанія в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), таке рішення обумовлене необхідністю розширення регіональної мережі компанії, розвитку каналів продажів та підвищення рівня реалізації страхових продуктів.
Окремий підрозділ після проведення державної реєстрації здійснюватиме функції з надання послуг у сфері страхування.
СК «Євроінс Україна» – універсальний non-life страховик, працює на українському ринку з 1992 року. Компанія має 75 представництв по всій країні, володіє ліцензією на страхування за 16 класами. Активно працює в сегментах автострахування, медичного страхування, страхування майна, відповідальності та вантажів для приватних і корпоративних клієнтів.
СК «Євроінс Україна» є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України, Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) та ЄВА (European Business Association).
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” проводить системну роботу з підтримки та модернізації кранового господарства і вантажопідіймальних механізмів
Згідно із пресрелізом компанії, надійна робота цього обладнання є важливою складовою безперервності виробничих процесів, безпеки працівників та створення комфортних умов праці.
При цьому уточнюється, що на комбінаті експлуатуються 230 вантажопідіймальних механізмів і 447 кранів. Усе обладнання регулярно проходить технічне обслуговування, ремонти та модернізацію із впровадженням сучасних рішень у сфері охорони праці та промислової безпеки.
“Сьогодні на підприємстві ведеться комплексна робота з підтримки справного стану кранового господарства – від регулярних технічних аудитів і своєчасного виявлення несправностей до навчання персоналу та впровадження сучасних стандартів безпеки. Такий підхід дозволяє забезпечувати безперебійну роботу виробництва та створювати безпечніші умови праці для наших працівників”, – зазначив директор з охорони праці та промислової безпеки “Запоріжсталі” Кирило Гаврилюк.
Також повідомляється, що у 2025 році на підприємстві виконали низку капітальних ремонтів кранового обладнання загальною вартістю понад 13,6 млн грн. Зокрема, у доменному цеху провели капремонт рудно-козлового перевантажувача. У межах робіт оновили механізми пересування крана та візка, підйому і закриття грейфера, замінили підвізкові рейки, відремонтували металоконструкції, електрообладнання та пристрої безпеки.
У відділенні слябінгу цеху гарячої прокатки виконали капремонти двох кліщових кранів. Роботи передбачали ремонт основних металоконструкцій, механізмів головного підйому, систем керування, електродвигунів та електротехнічного обладнання.
Крім того, на підтримку справного технічного стану та виконання поточних ремонтів кранового обладнання підприємство спрямувало близько 170 млн грн.
У 2026 році “Запоріжсталь” продовжує системне оновлення кранового господарства. Від початку року на мостових і кранових установках у цеху гарячої прокатки, цеху холодної прокатки, доменному та мартенівському цехах встановили 14 нових промислових кондиціонерів. Для покращення умов праці машиністів кранів підприємство також придбало та встановило сучасні антивібраційні крісла, які допомагають знизити вплив вібрації та попереджати розвиток професійних захворювань.
Загалом на технічне обслуговування та ремонти об’єктів кранового господарства у 2026 році передбачено майже 90 млн грн.
Серед найбільших проєктів року – капремонт одного з кліщових кранів у цеху гарячої прокатки з обсягом інвестицій понад 7 млн грн. Проєкт передбачає комплексне оновлення механічного та електротехнічного обладнання, модернізацію систем керування, заміну кабельно-провідникової продукції та виконання повного комплексу пусконалагоджувальних робіт.
У всіх структурних підрозділах комбінату вантажопідіймальні крани оснащені звуковою сигналізацією для попередження працівників про рух механізмів. У цеху гарячої прокатки на чотирьох кранах додатково встановлено систему візуального підсвічування зон виконання вантажно-розвантажувальних робіт. В управлінні залізничного транспорту на двох кранах працює автоматизована система подачі сигналів, яка блокує запуск механізмів без попереджувального сповіщення. Поєднання звукових сигналів та візуальної індикації допомагає працівникам краще орієнтуватися в зоні роботи кранів і суттєво знижує виробничі ризики під час виконання вантажно-розвантажувальних операцій.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого має широкий попит серед споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
METINVEST, ZAPORIZHSTAL, кранове господарство, МОДЕРНІЗАЦІЯ, охорона праці
