Медична лабораторія “Діла” торік відкрила 14 партнерських відділень і розширила мережу до 238 відділень.
Як повідомила лабораторія в пресрелізі, партнерські відділення відкрилися, зокрема, в Києві, Львові, Полтаві, Дніпрі, Рівному та інших містах.
Найбільшу кількість відділень “Діла” має наразі в Києві, Київській, Чернівецькій, Чернігівській, Рівненській та Кіровоградській областях.
Крім того, “Діла” впродовж 2024 року виконала 9,3 млн досліджень для 1,3 млн пацієнтів.
Найпопулярнішими аналізами були торік загальний розгорнутий аналіз крові, тиреотропний гормон (ТТГ), вітамін D (25-гідроксикальциферол), загальний аналіз сечі, феритин, глюкоза у венозній крові натще, С-реактивний білок (СРБ). При цьому вітамін D та глікований гемоглобін в 2023 році не входили в топ-10 найзатребуваніших аналізів.
Повідомляється також, що торік зростала частка клієнтів, які скористалися комплексними дослідженнями.
Згідно з пресрелізом, торік “Діла” заплатила в бюджети різних рівнів приблизно 380 млн грн, що на 24% більше, ніж у 2023 році, надала 56,7 млн грн допомоги, зокрема майже 35 млн грн на дослідження військовим у відділеннях, 5 млн грн на програму допомоги військовим госпіталям “Допомагаємо найсильнішим”, 13,5 млн грн благодійним організаціям, 2,2 млн грн адресної допомоги військовим. До Дня медика “Діла” переказала 200 тис. грн на потреби добровольчого медичного батальйону “Госпітальєри”. Фундація “Діла” відкрила додатковий збір, де зібрала 110 тис грн.
У партнерстві із центром реабілітації, протезування та реконструктивної хірургії для постраждалих від війни Superhumans лабораторія “Діла” провела близько 32 тис. досліджень на 8,6 млн грн.
Складові видатків державного бюджету у 2021-2024 роках, млрд грн
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фактично, партнерство організації Феман в особі амбасадора Закарпаття Едуарда Бураша, чеської організації Шлях Надії Життя в особі Мар’яна Бізуба та Франца-Володимира фон Габсбурга, який опікується гуманітарними проектами у Києві та Чернігові, було реалізовано чудовий задум із забезпечення одного з підрозділів Національної гвардії України у Києві спеціальним ГіґіБусом.
Це автобус, який повністю обладнаний під водно-гігієнічні та пральні процедури.
В автобусі є умивальники, душові кабіни, пральні машини та багато гігієнічних засобів.
“Наша дружба та спільний приклад транскордонного співробітництва для допомоги тим, хто її дуже потребує, переросла у реалізацію чудового проекту під назвою “HygiBus”. Цей автобус переданий керівництву Національної гвардії України в Києві.
Ми створили та реалізували унікальний проект гуманітарної допомоги та приклад “сусідського”, транскордонного співробітництва трьох країн, трьох друзів, трьох організацій” , – розповів Едуард Бураш.
Фінансування державного бюджету, % ВВП
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Китайська компанія China Machinery Engineering Corporation (CMEC) погрожує Сербії позовом у міжнародному арбітражі на суму 795 мільйонів доларів США через багаторічні затримки в будівництві ТЕЦ Костолац B3. Китайці вважають, що затримка на чотири роки не була їхньою виною, а відповідальність лежить на EPS. У разі програшу, Сербія має намір подати зустрічний позов за шкоду, заподіяну необхідністю імпорту електроенергії. Якщо справа дійде до арбітражу, то проєкт може обійтися Сербії в 1,5 мільярда доларів, враховуючи вже виплачені 715 мільйонів.
Китайська сторона заявляє, що збільшення витрат спричинене інфляцією, коронавірусом і війною в Україні, а також змінами в обсязі робіт з боку EPS. Основні розбіжності стосуються перегляду цін, які були прописані в контракті 2013 року, коли проєкт мав бути завершений 2019 року.
Незважаючи на завершення будівництва і передачу об’єкта в експлуатацію в грудні 2024 року, переговори про компенсацію не завершені, оскільки китайська компанія вимагає перегляду ціни контракту. Китайці стверджують, що інфляція та зміни в проєктній документації призвели до додаткових витрат, а також враховують проблеми з отриманням дозволів і наслідки пандемії та війни в Україні.
Сербія намагалася домовитися, але китайці не погодилися на компроміс і продовжили домагатися компенсації через арбітраж. Очікується, що в разі арбітражу, Китай подасть позов на суму, що перевищує початкову суму проєкту.
Джерело: https://t.me/relocationrs/516
Інтеграція європейських стандартів, зокрема положень Регламенту ЄС 305/2011 щодо якості будівельної продукції та нових екологічних стандартів, є одним із важливих критеріїв залучення інвестицій у відновлення України, зростання локального будівельного ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників будівельних матеріалів, вважає виконавчий директор асоціації «Укрцемент» Людмила Крипка.
«Європейська інтеграція – це один із критеріїв інвестування в Україну. Ключовими факторами, які сприятимуть зростанню будівництва в Україні та розвитку будівельного сектору є державні програми відновлення інфраструктури, активізація будівельних робіт, локалізація виробництва, впровадження сучасних технологій та орієнтація на екологічні стандарти. Саме ті українські виробники, які зосередяться на цих напрямках, зможуть закріпити конкурентні позиції, стимулювати розвиток галузі та забезпечити ринок якісними будівельними матеріалами», – розповіла вона на пресконференції “Державне партнерство та інвестиції у відновлення територій” в агентстві “Інтерфакс-Україна” в п’ятницю.
За її словами, підприємства цементної галузі одними з перших імплементували положення 305-го регламенту у свою діяльність і наразі працюють над впровадженням екологічних стандартів, які також закладені в нову директиву ЄС.
Крипка зазначила, що імплементація євростандартів не тільки підвищує конкурентоспроможність українських виробників на міжнародних ринках, а й відкриває шлях до розвитку та впровадження інновацій.
Одним із важливих завдань для цементної галузі є зменшення викидів СО2.
«Галузь працює над зменшенням викидів. Підприємства запроваджують найкращі доступні технології та методи управління, беруть участь у моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Україна може стати прикладом простих методів зниження викидів СО2, використовуючи біомасу при випалюванні клінкеру», – повідомила експертка.
Підприємства цементної галузі самі вкладають інвестиції у власне виробництво, зазначила Крипка. Компанії також інвестують у будівництво додаткових технологічних ліній, силосів для зберігання клінкеру, термінали, модернізацію печі та перехід на альтернативне паливо. Подальше нарощування потужностей цементних заводів розпочнеться в період активної фази відновлення, коли споживання цементу зросте до 10-10,5 млн тонн. За останні два роки цей показник становить близько 6,3 млн тонн, пояснила вона.
Асоціацію «Укрцемент» створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості «Укрцемент». До асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
БУДІВНИЦТВО, євростандарти, інвестиції в Україну, ІНТЕГРАЦІЯ
