Україна в січні-серпні 2022 року вдвічі наростила виручку від експорту олійних культур порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $1,71 млрд, проте скоротила постачання рослинних жирів та продуктів переробки олійних – на 11%, до $3,65 млрд.
Як повідомляється на сайті Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” у п’ятницю, за вказаний період експортовано 1,6 млн. тонн насіння соняшнику на $823 млн., 0,9 млн. тонн ріпаку на $415 млн. і 0,8 млн. тонн сої на $413 млн. .
Уточнюється, що найбільшими покупцями олійних за вісім місяців 2022 стали Румунія (19,3% загальної суми), Болгарія (18,0%), Туреччина (16,9%), Польща (12,2%), Угорщина (7, 9%), Німеччина (5,9%), Молдова (3,7%) та Нідерланди (3,1%). Сумарна частка цих восьми країн у вітчизняному експорті олійних становить 87%.
У свою чергу, у січні-серпні 2022 року Україна експортувала рослинних олій та жирів усіх видів на $3,65 млрд, що на 11% менше від минулорічних показників за відповідний період.
За даними ІАЕ, основним експортним товаром цієї групи є соняшникова олія, виручка від експорту якої за вісім місяців поточного року склала $3,36 млрд, або 92% усіх постачань олії та жирів.
Найбільшими покупцями української олії та жирів усіх видів у січні-серпні 2022 року стала Польща з часткою 14,5%, за нею йдуть Індія (11,7%), Туреччина (9,8%), Нідерланди (8,1%). ), Італія (5,4%), Болгарія (4,9%), Іспанія (4,7%), Румунія (4,5%). Сукупно на ці країни припадає близько 64% вартості експорту олії та жирів.
“Підсумкові показники експорту олійних культур та рослинних олій за результатами 2022 року значною мірою залежатимуть від здатності українських експортерів максимально використовувати напрацьовані шляхи вивезення продукції, у тому числі через морські порти за допомогою “зернового коридору”, – підсумував ІАЕ у повідомленні.
ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН) у вересні підвищила прогноз світового збору пшениці у 2022 році до 787,2 млн тонн, що на 1% більше, ніж було зібрано у 2021 році, повідомляється у зведенні організації.
“І, можливо, (показник) досягне ще вищого, рекордного, рівня. Це зумовлено вищим, ніж очікувалося, урожаєм у Європейському союзі та Російській Федерації”, – йдеться у документі.
Загалом світове виробництво зерна знизиться на 1,7% – до 2 млрд. 768 млн. тонн, у тому числі фуражного зерна – на 2,8%, до 1 млрд. 468 млн. тонн, “що обумовлено, головним чином, несприятливими агротехнічними умовами в США. “, Пояснюють експерти ФАО.
Крім того, виробництво рису у світі в 2022 році очікується на рівні 512,8 млн тонн, що на 2,4% нижче за абсолютний рекорд 2021 року. Зниження прогнозу порівняно з вереснем пов’язане з літньою посухою, що тривала, високими температурами в Китаї і повенію в Пакистані, йдеться в документі.
Як очікується, споживання зернових у 2022/2023 сільгоспів може знизитися на 0,5% – до 2 млрд 788 млн тонн, в основному за рахунок зменшення споживання в кормових цілях.
Олександр Буряк та Сергій Буряк стали власниками по 25% акцій ПрАТ “Страхова компанія “Брокбізнес” (Київ), повідомляється в розміщеній у базі НКЦПФР інформації.
Крім того, наголошується, що Сергій Буряк раніше акціями компанії не володів, Олександр Буряк був власником 0,002723%.
Як повідомлялося, СК “Брокбізнес” працює на українському ринку страхування понад 25 років та представлена у всіх регіонах України. Страховик має 39 ліцензій на добровільні та обов’язкові види страхування.
У січні-червні 2022 року компанія зібрала 120,14 млн грн валових премій, що на 3,46% більше, ніж за аналогічний період роком раніше, здійснила страхових виплат та відшкодувань на 29,56 млн грн, що на 33,16% менше , ніж за аналогічний період 2021 року, а рівень виплат знизився на 13,48 п.п. та становив 24,61%.
Власний капітал компанії станом на 30 червня зріс на 48,29% – до 135,85 млн. грн., а його валові зобов’язання знизилися на 13,07% і склали 121,25 млн. грн. Внаслідок цього відбулося зростання рівня покриття власним капіталом зобов’язань страховика на 46,36 п.п. Отже, станом початку другого півріччя 2022 року власний капітал покривав 112,04% зобов’язань компанії. Обсяг коштів та їх еквівалентів становив 117,99 млн грн, збільшившись на 17,15%.
За підсумками першого півріччя 2022 року порівняно з першим півріччям 2021 року операційний прибуток страховика виріс у 14 разів – до 46,22 млн грн, а його чистий прибуток збільшився майже у 29 разів – до 44,53 млн грн.
Конкурс “Євробачення-2023” відбудеться у Ліверпулі, повідомляє прес-служба конкурсу.
“EBU та BBC раді повідомити, що Ліверпуль був обраний як місто-організатор 67-го конкурсу пісні “Євробачення” після проведення конкурсного відбору”, – зазначається в повідомленні.
Гранд-фінал конкурсу “Євробачення-2023” пройде на “Ліверпуль Арені” у суботу, 13 травня, а півфінали – 9 та 11 травня.
BBC спільно з Європейським мовним союзом (EBU) організує цей захід за погодженням з українською громадською телекомпанією “Суспильне”.
Одночасно з оголошенням міста-організатора EBU випустив офіційний логотип Євробачення-2023, де зображено український прапор.
“Дизайн логотипу відображає те, що хоча конкурс проводитиметься у Великій Британії, він проводитиметься від імені України, переможниці конкурсу пісні Євробачення цього року”, – наголошується в повідомленні.
“Символічно, що конкурс “Євробачення-2023″ пройде в Ліверпулі, місті-побратимі Одеси. Організація конкурсу такого рівня висуває надвисокі вимоги. Упевнений, що місто, визнане столицею поп-музики, зустріне їх найкращим чином і подарує свято музики, яке вразить як делегації, так і шанувальників Євробачення”, – прокоментував результати відбору голова правління “Суспільного” Микола Чернотицький.
Прем’єр-міністр Великобританії Ліз Трасс також привітала Ліверпуль із перемогою у відборі.
“Великі привітання Ліверпулю з тим, що його було обрано як приймаючу сторону Євробачення 2023. Гостинне місто з багатою музичною спадщиною, Ліверпуль влаштує незабутнє шоу, присвячене багатій культурі та творчості України”, – написала Трасс у Twitter.
У свою чергу міністр культури України Олександр Ткаченко також висловив упевненість, що Ліверпуль чудово впорається із проведенням конкурсу.
“Я вітаю рішення BBC з обранням міста проведення Євробачення-2023. Упевнений, що Ліверпуль чудово впорається із завданням проведення такого масштабного свята та відобразить традиції та особливості України у ньому”, – написав Ткаченко у телеграм-каналі.
Швейцарія на запит української влади надає Україні партію обладнання для гасіння пожеж, очищення забрудненої води та розчищення завалів, повідомляє Федеральна рада Швейцарії.
“Федеральне міністерство оборони, цивільної оборони та спорту та місто Базель надали обладнання на загальну суму 5,2 мільйона швейцарських франків. Швейцарське агентство з розвитку та співробітництва, що входить до складу Міністерства закордонних справ, фінансуватиме та організовуватиме транспортування товарів. Перші дві вантажівки сьогодні залишили Швейцарію”, – зазначається у повідомленні.
Зазначається, що всі вантажі будуть транспортуватись наземним транспортом поетапно. Перші дві вантажівки з чотирма будівельними машинами вирушили сьогодні до України. Усього Швейцарія поставить 20 будівельних машин, три пожежні автомобілі та автомобіль меншого розміру для перевезення обладнання та персоналу, два мобільні контейнери для збору та очищення забрудненої води та два контейнери для аварійного реагування, включаючи підйомно-транспортне обладнання, освітлювальне обладнання та генератори.
Вантажі будуть передані МВС України після навчання на місці спеціалістів, проведеного Швейцарським підрозділом гуманітарної допомоги. Потім українська влада перевезе обладнання на місця, у тому числі до Харкова, для проведення відновлювальних та ремонтних робіт.
Громадська спілка “Асоціація деревообробних підприємств України” просить уряд не вводити ліцензування та квоти на експорт з України деревини паливної, оскільки це може порушити баланс у галузі та призвести до спроб ручного контролю над роботою підприємств.
Про негативний вплив на деревопереробку можливого запровадження ліцензування чи квотування експорту повідомляється на сайті асоціації у п’ятницю.
Уточнюється, що організація просить Кабмін не приймати відповідні зміни до постанови №1424 від 29 грудня 2021 року щодо експортованої деревини паливної у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків, деревної тріски або тріски, тирси, тріски, стружки, облом та скрапів, агломерованих або неагломерованих, паливних брикетів та гранул.
“У той час як українську економіку потрібно підтримувати, як ніколи раніше, КМУ може ухвалити зміни до законодавства, які фактично призведуть до збільшення кількості корупційних схем, тиску на деревообробні підприємства та зниження інвестиційної привабливості України”, – наголошує асоціація.
Крім того, зазначається, що ухвалення зазначеного документа може призвести до того, що під прикриттям забезпечення внутрішнього ринку паливними пиломатеріалами почне налаштовуватись процес ручного контролю над підприємствами, які займаються відповідним виробництвом.
Як повідомляється, діяльність галузі вже контролюються органами, у тому числі під час введення в експлуатацію необхідного обладнання, найму працівників, отримання екологічних дозволів тощо. Введення ж ліцензування деревопереробки дозволить цим відомствам відверто вимагати кошти у підприємств-експортерів.
“Ми просимо Кабінет міністрів України не приймати зазначений документ, провести додаткові обговорення цього питання з представниками бізнесу та громадськості з метою ухвалення ефективних рішень для галузі та економіки країни загалом”, – цитує асоціація свого голову Павла Васильєва.
