Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

МВФ затвердив Україні новий транш на $1,1 млрд

Рада директорів МВФ у п’ятницю завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF для України, що дає змогу виділити Україні близько $1,1 млрд (SDR834,9 млн) 6-го траншу, які будуть спрямовані на підтримку бюджету.
«Незважаючи на складні умови, економіка України залишається стійкою, а результати діяльності в рамках EFF залишаються високими. На кінець червня влада виконала всі кількісні критерії ефективності та досягла чотирьох структурних маяків», – зазначено в прес-релізі Фонду на його сайті.
Після обговорення директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що сукупний обсяг зовнішнього фінансування в рамках 4-річної програми підвищено зі $122 млрд до $151 млрд у базовому варіанті та зі $144 млрд до $187 млрд у негативному за рахунок нових зобов’язань у рамках ініціативи G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок доходів на заморожені російські активи («Надзвичайні кредити для прискорення зростання доходів України», ERA).
Зазначається, що стійкий перебіг реформ, мобілізація внутрішніх доходів і своєчасне надання зовнішньої підтримки необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності, відновлення фіскальної та боргової стійкості й активізації інституційних реформ.
Уточнюється, що виконано структурні маяки, які стосуються скасування податкових пільг, державних компаній, що постраждали від війни, митної реформи та управління державними інвестиціями, водночас виконання двох структурних маяків було відкладено, щоб дати більше часу на завершення реформи.
МВФ зазначив, що в першій половині 2024 року економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, завдяки триваючому зростанню, помірній інфляції та адекватним резервам, підкріпленим значною зовнішньою підтримкою. Проте, прогноз на решту року і 2025 рік погіршився з часу четвертого огляду, в основному через тривалі російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру і невизначеність щодо війни.
«Загалом, прогноз залишається винятково невизначеним», – наголосив Фонд.
Георгієва заявила, що очікується виконання всіх кількісних критеріїв ефективності і на кінець вересня.

https://interfax.com.ua/

, ,

Українські МХП і «Авангард» стали лідерами рейтингу виробників м’яса курки та яєць у Європі

Два українські виробники м’яса курки та яєць агрохолдинги МХП і «Авангард» очолили список європейських виробників м’яса курки та яєць, а у світовому рейтингу посіли 15-ту позицію, наголошується в рейтингу видання WattPoultry, яке досліджує світовий ринок виробництва, переробки та продажу продукції птахівництва.
Згідно з рейтингом, агрохолдинг МХП очолив список виробників бройлерів у Європейському Союзі та посів 15-у позицію у світовому рейтингу з виробництвом 704 тис. тонн м’яса курки на рік.
Український агрохолдинг «Авангард» посів першу позицію серед виробників яєць у Європейському Союзі та 15-те місце серед світових лідерів із виробництвом 13,3 млн шт. яєць.
«Попит на куряче м’ясо продовжує зростати, і очікується, що споживання зросте на 16% у період з 2024 до 2033 року, прогнозують Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Продовольча та сільськогосподарська організація, що, вочевидь, є гарною новиною для світових виробників м’яса птиці. Ніщо не гарантоване, але оскільки попит залишається високим, у компаній у нашій галузі, принаймні, є багато можливостей скористатися ними», – підкреслило видання.
Укладачі рейтингу нагадали, що виробники м’яса бройлерів і яєць, хоч би де вони були у світі, змушені боротися зі спалахами захворювань і дедалі суворішими правилами. Однак вони, принаймні, можуть бути впевнені, що попит на їхню продукцію збережеться.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні. Займається виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.
Компанія 2023 року отримала $142 млн чистого прибутку порівняно з $231 млн чистого збитку роком раніше. Виручка групи минулого року збільшилася на 14% – до $3,021 млрд.
Як повідомлялося, «Авангард» у березні 2022 року заявив про завдані йому збитки в розмірі 1,5 млрд грн із початку військового вторгнення РФ в Україну. Російська агресія призвела до зупинки низки ключових птахофабрик групи, а на Чорнобаївській птахофабриці (смт Білозерка Херсонської обл.) кури залишилися без харчування і загинули.
«Укрлендфармінг» є одним із найбільших агрохолдингів у Євразії. Займається вирощуванням зернових, вирощуванням великої рогатої худоби, дистрибуцією техніки, добрив і насіння. «Авангард», що входить до нього, є найбільшим в Україні виробником яєць і яєчних продуктів.

, , , ,

Україна наростила валютну виручку від експорту чорних металів на 15,4%

Металургійні підприємства України в січні-вересні поточного року збільшили надходження від експорту чорних металів на 15,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $2 млрд 399,675 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 7,78% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,66% за січень-вересень-2023.
У вересні надходження від експорту чорних металів становили $332,827 млн, тоді як у попередньому місяці – $314,901 млн.
При цьому Україна за дев’ять місяців поточного року наростила імпорт аналогічної продукції на 14,5% – до $1 млрд 121,398 млн. У вересні ввезено продукції на $109,289 млн.
Крім того, у січні-вересні 2024 року Україна наростила експорт металовиробів на 4% – до $721,678 млн. У вересні їх експортовано на $78,452 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 29,9% – до $786,432 млн. У вересні цієї продукції ввезено на $88,938 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України у 2023 році скоротили надходження від експорту чорних металів на 41,59% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,722 млн, на чорні метали за цей період припало 7,32% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,26%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,046 млн.
Крім того, минулого року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,916 млн. Водночас імпорт металовиробів за цей період зріс на 40,3% – до $902,565 млн.
Україна 2022 року знизила надходження від експорту чорних металів на 67,5% порівняно з 2021 роком – до $4 млрд 533,088 млн. На чорні метали за цей період припало 10,26% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 20,49% за 2021 рік. Водночас Україна 2022 року скоротила імпорт аналогічної продукції на 38,3% – до $954,387 млн.
Крім того, 2022 року Україна скоротила експорт металовиробів на 18,6% – до $1 млрд 52,512 млн. Імпорт металовиробів за рік впав на 42,9% – до $643,162 млн.

,

Ощадбанк надав «Френдлі Вінд Технолоджі» 150 млн грн на кран для будівництва ВЕС

Державний Ощадбанк уклав кредитну угоду з ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” (“ФВТ”), релокованим із Краматорська 2022 року українським виробником вітроенергетичного обладнання, для закупівлі самохідного автокрану LIEBHERR LG 1750 на суму 147 млн грн, повідомила пресслужба банку.
У релізі компанії в четвер зазначається, що у фінансуванні проєкту було використано можливості державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”, а кран із такими характеристиками вантажопідйомності, висоти підйому та вильоту стріли стане другим в Україні.
Ощадбанк наголосив, що угода є послідовним продовженням партнерської співпраці з єдиним виробником в Україні, який виготовляє вітроенергетичне устаткування мультимегаватного класу потужністю 5,2 МВт “під ключ”.
“Ступінь локалізації виробництва ТОВ “ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ” наразі становить близько 40%, у найближчих планах компанії – збільшення до 70%, що здешевить вартість вітроустановок і сприятиме скороченню термінів окупності проєктів. Придбання власного монтажного крана – один із кроків у цьому напрямі розвитку компанії. який Ощадбанк підтримуватиме й надалі”, – зазначив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
За його словами, інвестиції в розвиток зеленої енергетики – серед стратегічних цілей Ощадабанку.
“В нинішніх умовах підтримка державних банків, таких як Ощад, є вирішальною для успішної реалізації наших проєктів. Завдяки банківському фінансуванню ми не лише впроваджуємо новітні технології, а й сприяємо децентралізації енергетики, що є критично важливим для енергетичної безпеки України під час війни”, – прокоментував генеральний директор “ФВТ” Владислав Єременко.
У релізі уточнюється, що “ФВТ” уже почав будувати першу чергу вітропарків із 16 вітроустановок.
Станом на початок жовтня перший вітряк, встановлений у Нижньоворітській громаді, виробив перший мільйон кВт*год зеленої енергії. Загальний обсяг встановленої потужності всіх запланованих вітропарків розглядається на рівні 1,5 ГВт. Наразі проєкт реалізується за кошти приватних інвесторів, а згодом фінансуватиметься за допомогою банківського синдикованого кредитування. Ощадбанк також візьме участь у підтримці проєкту, йдеться в релізі.
Як повідомлялося, у березні 2024 року Юрій Каціон повідомив, що Ощадбанк візьме участь у реалізації проєкту ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” з будівництва ВЕС потужністю 520 МВт на заході України.
“ФВТ” займається проєктуванням і виробництвом комплектувальних для вітрових електростанцій. Відповідає за виробництво обладнання в проєкті будівництва вітропарку “Островський” компанії “Вітряні парки України” загальною встановленою потужністю 80 МВт, розташованого на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей.
У 2022 році Краматорський завод важкого верстатобудування, на майданчику якого випускала вітроенергетичні установки компанія “Фурлендер Вінд Технолоджі”, ухвалив рішення про релокацію з Краматорська до Перечина Закарпатської області.
ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”, за інформацією ресурсу Opendatabot, зареєстровано в Перечині в жовтні 2022 року, кінцевий бенефіціар і керівник – Владислав Єременко.

, , , ,

Україна наростила експорт металобрухту на 54,4%

Українські підприємства в січні-вересні поточного року наростили експорт брухту чорних металів на 54,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 202,421 тис. тонн зі 131,131 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у вересні було експортовано 24,767 тис. тонн брухту, у серпні – 28,425 тис. тонн, у липні – 24,702 тис. тонн, у червні – 22,161 тис. тонн, травні – 14,952 тис. тонн, квітні – 26,153 тис. тонн, березні – 20,907 тис. тонн, у лютому – 23,194 тис. тонн, у січні – 17,160 тис. тонн.
У грошовому виразі експорт металобрухту зріс на 71,4% – до $64,703 млн з $37,749 млн.
Експорт металобрухту в січні-вересні здійснювався переважно в Польщу (83,40%), Грецію (12,81%) і Німеччину (3,44%).
За дев’ять місяців року країна імпортувала 90 тонн металобрухту на $104 тис., тоді як у січні-вересні-2023 було завезено 793 тонни брухту на $301 тис. Імпорт цьогоріч здійснювали, здебільшого, з Туреччини (68,27% у грошовому виразі), Британських Віргінських Островів (13,46%) і Панами (6,73%).
Як повідомлялося, брухтозбиральне підприємство України 2023 року наростило вивезення металобрухту з країни в 3,4 раза порівняно з попереднім роком – до 182,485 тис. тонн із 53,557 тис. тонн. У грошовому виразі вивезення зросло в 2,74 раза – до $52,723 млн з $19,271 млн.
Раніше президент “Укрметалургпрому” Олександр Каленков у колонці на сайті “Інтерфакс-Україна” констатував: металобрухт вивозять через Євросоюз, де діє пільгове експортне мито в розмірі EUR3 за тонну, і вже звідти сировину перенаправляють до реальних клієнтів. Він зазначав, що експортувати сировину одразу до клієнтів коштувало б EUR180 експортних мит – і на цьому український бюджет уже втратив 350 млн грн.
Глава “Укрметалургпрому” закликав тимчасово заборонити експорт брухту чорних металів для забезпечення метпідприємств стратегічно важливою сировиною в умовах війни.
Він також уточнив, що тонна металобрухту, перероблена на сталь, дає в бюджет у 10 разів більше, ніж експортне мито в ЄС, – близько $300 за тонну.
Україна 2022 року знизила експорт брухту чорних металів в 11,5 раза порівняно з попереднім роком – до 53,557 тис. тонн, у грошовому виразі він скоротився в 12,4 раза – до $19,271 млн.

,

З квітня по червень держборг Франції збільшився на 68,9 млрд євро

Державний борг Франції на кінець другого кварталу 2024 року зріс до 112 відсотків ВВП порівняно зі 110,5 відсотка, зафіксованими наприкінці березня.

Про це повідомив Національний інститут статистики та економічних досліджень (Insee).

З квітня по червень борг збільшився на 68,9 млрд євро, досягнувши 3.228,4 млрд євро.

Більш детально про держборги та економіку Ви можете дізнатися з відео на YouTube-каналі аналітичного центру Experts Club: https://youtu.be/gq7twYrWuqE

 

, ,