Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-вересня 2024 року збільшилося на 23% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 6 млн 732,9 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах за дев’ять місяців введено в експлуатацію 3 млн 504,8 тис. кв. м житла, що на 7,5% вище за показник трьох кварталів минулого року. У сільській місцевості порівняно з минулим роком введено на 47,2% більше житла – 3 млн 228,1 тис. кв. м.
Загалом у січні-вересні 2024 року в експлуатацію введено 79,1 тис. квартир, що на 18,9% більше, ніж у січні-вересні 2023 року. При цьому 53,1 тис. квартир введено в багатоквартирних будинках. У містах введено 49,2 тис. квартир, у селах – 29,9 тис.
За підсумками дев’яти місяців найбільше житла введено в Київській області – 1 млн 395,1 тис. кв. м, або 14,9 тис. квартир (20,7% загального обсягу), перевищивши показник зіставного періоду 2023 року на 38,4%. Далі йде Львівська з 783,3 тис. кв. м, або 9,2 тис. квартир (відповідно 11,6% і +44,4%); Івано-Франківська – 457,1 тис. кв. м, або 5,2 тис. квартир (6,8%, +13,6%); Вінницька – 347,2 тис. кв. м, або 4,7 тис. квартир (5,2%, “мінус” 46%) області.
У Києві за дев’ять місяців введено в експлуатацію 814,4 тис. кв. м житла, або 12,1 тис. квартир (12,1%, “мінус” 2,9%).
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла в січні-вересні зафіксовано в Херсонській області, де показник зріс в 11 разів до аналогічного періоду 2023 року, – до 3,4 тис. кв. м (0,1% від загального обсягу), а також у Донецькій – ушестеро, до 19,7 тис. кв. м (0,3%), і в Запорізькій області – вчетверо, до 33,2 тис. кв. м (0,5%).
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де точаться/точилися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року введення в експлуатацію житла в Україні зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м.
Котирування міжбанківського валютного ринку України (грн за €1, період з 01.08.2024 по 31.08.2024)
Open4Business.com.ua
Норвегія виділяє додатково NOK50 млн ($4,5 млн) на ініціативу “Зерно з України”.
Як повідомляють на сайті норвезького уряду, новий внесок підкреслює прихильність Норвегії підтримці глобальної продовольчої безпеки й наданню допомоги країнам, які найбільше постраждали від голоду й високих цін на продовольство.
“Розширення підтримки з боку Норвегії підкреслює її прихильність запобіганню голоду й зміцненню стабільності в регіонах, які найбільше постраждали від світових криз. Ми підтримуємо цю ініціативу, а також підтримуємо збільшення місцевого виробництва продуктів харчування в країнах Близького Сходу та Африки”, – заявила міністр з розвитку співробітництва Норвегії Анне Беате Крістіансен Твіннерейм.
Ініціатива “Зерно з України”, запущена президентом України Володимиром Зеленським у листопаді 2022 року, забезпечує безпечне транспортування українського зерна до країн, що розвиваються, особливо країн Глобального Півдня. Ця програма стала особливо важливою після виходу Росії з Чорноморської угоди щодо зерна в липні 2023 року, що викликало негайне зростання світових цін на продовольство.
У рамках ініціативи було поставлено понад 170 тис. тонн українського зерна до таких країн, як Сомалі, Ефіопія, Кенія, Ємен і Сектор Гази. Завдяки цим життєво важливим поставкам такі регіони, як Сектор Гази, де понад 90% населення стикаються з гострою нестачею продовольства, отримали таку необхідну допомогу.
Останній внесок Норвегії в розмірі NOK50 млн відбувся після більш раннього виділення NOK100 млн на цю ініціативу. Загалом програма отримала зобов’язання на суму понад $250 млн від більш ніж 25 країн. Це фінансування сприяло експорту українського зерна й олії, на частку якого до війни припадало понад 15% світового експорту зерна й понад 50% експорту соняшникової олії.
На європейському ринку протягом понеділка-вівторка спостерігається зниження цін на пшеницю і кукурудзу, а на ріпак і сою вони можуть зберегтися через загострення воєнних дій в Україні минулого тижня, повідомило німецьке видання Agrarheute.com.
Аналітики кажуть, що ринок пшениці, який більшу частину минулого тижня підтримувався загостренням ситуації в Україні, перебуває під тиском через відсутність нових елементів, пише видання.
Зниження цін на пшеницю і кукурудзу німецькі експерти пов’язують із падінням євро щодо долара: його курс минулої п’ятниці було зафіксовано на рівні $1,0333, що є дворічним мінімумом.
“Падіння курсу євро фактично підтримує європейський експорт пшениці (і ціни на пшеницю) і сповільнює високий імпорт кукурудзи та ріпаку”, – звернув увагу ресурс.
Тим часом, на думку більшості аналітиків, домінування чорноморської пшениці залишається фактором, що чинить тиск на європейський ринок, особливо з урахуванням нещодавнього падіння цін на російську пшеницю. При цьому дедалі більшого значення на ринку набуває пшениця з південної півкулі.
Agrarheute послалося на дані Європейської Комісії, згідно з якими Європейський Союз від початку 2024-2025 маркетингового року станом на 17 листопада вже імпортував 3,5 млн тонн м’якої пшениці, з яких 2,5 млн тонн, або приблизно 70%, надійшло з України, а інша частина – з Канади, Молдови, США та Сербії. Основними одержувачами були Іспанія (майже 2 млн тонн) та Італія (530 тис. тонн).
“З 1 грудня Україна запровадить систему мінімальних експортних цін на сільськогосподарську продукцію, зокрема на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Мінімальні ціни розраховуватиме Міністерство аграрної політики щомісяця, і експорт нижче за ці ціни заборонений”, – звернуло увагу видання.
Експерти наголосили на складності прогнозування ситуації на світовому аграрному ринку у зв’язку із запровадженням Україною механізму встановлення мінімальних експортних цін на агропродукцію та його впливу на структуру врожаю та українського експорту.
“Ми швидко наближаємося до сезону відпусток, а це означає, що на зернових ринках менше фундаментальних даних для торгівлі, ніж ми зазвичай отримуємо в іншу частину року”, – процитувало видання стратега з хеджування та ринкового аналітика AgMarket.net Кадена Суїні.
Оскільки грудневий звіт USDA завжди аналогічний листопадовому звіту, у нас, імовірно, не буде нових даних про попит і пропозицію до 10 січня, резюмувало Agrarheute.
Підвищення цін на молоко-сировину в другій половині листопада відбулося на тлі зростання інтересу європейських трейдерів до вершкового масла вітчизняного виробництва, але зниження попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку може стабілізувати ціни в другій половині грудня, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ).
За інформацією аналітиків, станом на 20 листопада середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку за місяць підвищилася на 1 грн/кг, до 19,40 грн/кг без ПДВ, вищого – на 1,20 грн/кг, до 18,65 грн/кг без ПДВ, першого – на 1 грн/кг до 17,7 грн/кг.
Відповідно, середньозважена ціна трьох сортів становила 18,58 грн/кг без ПДВ, що на 1,07 грн більше, ніж місяцем раніше.
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зазначив, що на чергове підвищення цін на молоко-сировину в Україні вплинула активізація попиту на масло на зовнішніх ринках у листопаді.
“Оскільки новозеландське вершкове масло подорожчало до $7 тис. / тонна, то європейські трейдери почали звертатися до українських виробників із бажанням придбати масло за привабливішими цінами. Після несуттєвого зниження попиту на біржові товари на початку місяця зараз на зовнішніх ринках спостерігається зростання інтересу до вершкового масла і сиру”, – пояснив експерт.
Водночас у АВМ вказують на зниження в листопаді попиту на молоко-сировину з боку українських молокопереробних підприємств порівняно з вереснем-жовтнем. При цьому темпи зростання закупівельних цін поступово сповільнюються, що пов’язано зі зменшенням споживчого попиту на молочну продукцію на внутрішньому ринку.
“Українські споживачі з доходами, нижчими за середній, почали відмовляти собі в молочних продуктах через зростання цін не лише на молочну низку, а й на інші продукти харчування. У країні зростає споживання спредів як дешевшої альтернативи вершковому маслу”, – констатували в галузевій асоціації.
Зростання цін на сире молоко стримують високі ціни на готову продукцію та ускладнення її реалізації споживачам на внутрішньому ринку. За таких умов можливе несуттєве підвищення закупівельних цін на початку грудня з перспективою подальшої стабілізації в другій половині місяця, прогнозують в АВМ.
Цукрові заводи-учасники Національної асоціації цукровиків “Укрцукор” з початку сезону 2024/25 станом на 21 листопада виробили 1,165 млн тонн цукру, повідомила пресслужба об’єднання.
“Цукрові заводи України вже прийняли на переробку 9 млн тонн цукрових буряків, з яких виробили 1,165 млн тонн цукру, що практично дорівнює показникам на аналогічну дату минулого року”, – наголошується в повідомленні.
У галузевій асоціації звернули увагу, що в сезоні 2024/2025 МР переробку цукрових буряків в Україні здійснюють 29 цукрових заводів, 28 з яких є учасниками асоціації.
Водночас в Україні майже завершилося збирання цукрових буряків, яких накопано 11,9 млн тонн із площі 251,2 тис. га із середньою врожайністю 47,6 т/га.
Як повідомляло агентство “Інтерфакс-Україна” з посиланням на дані асоціації “Укрцукор”, в Україні в 2023 році працювало 37 цукрових заводів. Один завод у Харківській області, який розташований на деокупованій території, не був готовий увійти в сезон переробки, оскільки аграрії області не посіяли цукрові буряки.
