Продажі нових легкових автомобілів в Україні в січні-вересні 2025 року склали 54,3 тис. од., що майже дорівнює минулорічним показникам за цей період, повідомляє AUTO-Consulting.
“Весь рік авторинок значно відставав від обсягів минулого року. Все почалося з відміни численних програм допомоги USAID, які одразу почали відображатися на поставках авто. Згодом додалися і інші чинники. І лише влітку авторинок почав виходити на минулорічний трек. І от у вересні практично вдалося наздогнати показник за підсумками 9 місяців”, – йдеться в повідомленні на сайті інформаційно-аналітичної групи.
Разом з тим, за даними аналітиків, у вересні продажі легкових авто скоротились на 3% порівняно з серпнем-2025 – до 6,737 тис. од.
AUTO-Consulting зазначає, що за якістю та структурую, у вересні відбулися “карколомні зміни” на цьому ринку, зокрема, тепер лідером ринку є BYD, якому вдалося зайняти 14% ринку та обійти Toyota.
“Ще місяць тому з такими показниками фінішувала саме Toyota, і от тільки-но дилери трохи пригальмували, як BYD вирвався вперед”, – констатує група.
Інших змін порівняно з серпнем в першій п’ятірці не відбулось – Volkswagen, Renault та Skoda вийшли на ті ж місця, що й місяцем раніше, а от BMW опинилася на крок попереду Hyundai, зайнявши шосте місце навіть не нарощуючи продажі.
“Відбулися зміни й серед популярних моделей. Зараз хіт-продажів – це VW ID. Unix, який відтіснив на друге місце навіть “улюбленця” всіх корпоративів – Renault Duster. Але схоже, що і це ще не остаточні показники, бо на “п’яти” вже наступає BYD Seal та BYD Leopard 3″, – йдеться у повідомленні.
AUTO-Consulting констатує, що у вересні в двадцятці найпопулярніших моделей авто на ринку дев’ять – електромобілі з китайського ринку.
Як повідомлялось, за даними асоціації “Укравтопром”, у вересні-2025 первинні реєстрації нових легкових авто зросли на 20% порівняно з вереснем-2024 та на 1% до серпня-2025 – більш ніж до 6,8 тис. од., а за січень-вересень вони скоротились на 0,3% – до 52,9 тис. од.
30 жовтня 2025 року у Києві на території UNIT.City (вул. Дорогожицька, 3, Campus B12) відбудеться PR-марафон «У дзеркалі реальності», присвячений чесності, довірі та ефективним комунікаційним стратегіям.
Захід збере понад 300 учасників і більше 30 спікерів, у програмі – чотири панельні дискусії, присвячені побудові довіри та авторитету бренду, поєднанню PR-стратегій з управлінням бізнесом, етичному використанню штучного інтелекту та сучасним антикризовим практикам.
У межах марафону також відбудеться нагородження переможців Конкурсу PR-кейсів.
Організатори відзначають, що подія стане ключовою для фахівців з комунікацій та маркетингу в Україні восени 2025 року.
Реєстрація відкрита на сайті prmrfn.mmr.ua
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Міжнародний бізнес, об’єднаний Американською торговельною палатою в Україні, закликає Уряд терміново продовжити перехідний період для імплементації норм Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2024 року №847, та Технічного регламенту класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції, затвердженого постановою КМУ від 10 травня 2024 року №539 (далі – технічні регламенти REACH та CLP), які встановлюють європейські стандарти безпечного обігу хімічних речовин.
Бізнес підтримує гармонізацію законодавства Європейського Союзу (ЄC) та України. Однак встановлені строки (1,5 року для CLP та 5 років для REACH) є нереалістичними без зрозумілої дорожньої карти та необхідної інфраструктури. У ЄС така адаптація тривала 7–10 років.
Дане регулювання поширюється та впливає на функціонування низки індустрій, які використовують хімічну продукцію, а саме: побутова хімія, фармацевтика, косметична індустрія, агрохімія, текстильна індустрія, електроніка та інше. Тому, у разі не продовження термінів імплементації – вже з 15 листопада 2025 року існує загроза обмеження імпорту та виробництва, що призведе до дефіциту продукції, зростання цін, зростання «сірого» імпорту та контрафакту, а також ризиків для безпеки споживачів і довкілля.
Таким чином, бізнес закликає Уряд:
Як повідомляе Гардіан, Тайвань вийшов на перше місце серед світових імпортерів російської нафти — легкого нафтопродукту, який особливо затребуваний у напівпровідниковій та хімічній промисловості, повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Centre for Research on Energy and Clean Air.
У першій половині 2025 року Тайвань імпортував російської нафти на суму близько $1,3 млрд, що на 44% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Середні місячні обсяги імпорту виявилися майже в шість разів вищими, ніж у 2022 році.
Збільшення імпорту спостерігається з початку війни в Україні: з лютого 2022 року по червень 2025 року Тайвань ввіз 6,8 млн тонн російської нафти на загальну суму $4,9 млрд, що становить приблизно 20% всіх експортних поставок цього продукту РФ.
Хоча Тайбей формально приєднався до санкцій проти Росії і виступає на підтримку України, обмеження на імпорт викопного палива з Росії не введені. Експерти відзначають, що зростання закупівель з боку Тайваню може підірвати довіру демократичних союзників і посилити критику з боку міжнародного співтовариства.
Нафта (naphtha) — це легка рідка фракція нафти або нафтопродукт, що отримується при переробці сирої нафти.
Використовується як сировина (feedstock) в нафтохімії, особливо при виробництві олефінів і полімерів. Може змішуватися з бензином або брати участь в процесах риформінгу для поліпшення октанового числа палива. Застосовується також як розчинник в хімічній промисловості, для розведення важких нафт і у виробництві лакофарбових матеріалів.
Для Тайваню нафта особливо важлива, оскільки острівна економіка залежить від напівпровідникової промисловості, яка вимагає високочистих хімічних компонентів. Стабільний доступ до нафтопродуктів забезпечує ланцюжки поставок в електроніці та мікроелектроніці.
Україна у вересні 2025 року експортувала 3,7 млн тонн агропродукції, що на 6,5% менше аналогічного показника попереднього місяця і на 25% менше проти аналогічного періоду 2024 року, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
“Основні дві причини такої динаміки це відставання темпів збору врожаю в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на два-три тижні; запровадження мита при експорті сої та ріпаку, що суттєво скоротило відвантаження, зокрема, й через відсутність напрацьованого механізму. Експорт олійних культур скоротився на 53%”, – пояснили експерти.
Аналітики зауважили, що структура експорту продукції у вересні 2025 року виглядала наступним чином: зернові культури – 2,4 млн тонн (пшениця – 86%, ячмінь – 12%, кукурудза – 2%), що на 1% менше показника попереднього місяця; олійні культури – на 53% менше до 322,4 тис. тонн (ріпак – 73%, соя – 24%, льон – 2%); рослинні олії – на 48% більше, до 313,3 тис. тонн (соняшникова олія – 53%, ріпакова – 35% та соєва – 12%); макухи після вилучення рослинних олій – 281,0 тис. тонн (соняшникова – 62%, соєва – 38%), що відповідає минулорічному показнику. Експорт інших видів агропромислової продукції – зріс на 5% до 340,0 тис тонн.
“Наступного місяця очікуємо активізацію експорту продукції АПК за рахунок збільшення обсягів зібраних пізньої групи культур та оптимізації процесів експорту сої та ріпаку”, – резюмували в УКАБ.