Експорт товарів з України в серпні зріс на 13,9% до липня – до $3,363 млрд, тоді як імпорт скоротився на 2,3% – до $4,416 млрд, повідомило Мінекономіки у п’ятницю.
Згідно з його даними, в результаті негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами минулого місяця зменшилося до $1,053 млрд з $1,569 млрд у липні та $1,549 млрд у червні.
“Зростання експорту пов’язане з частковим розблокуванням портів Великої Одеси. Це дозволило значно наростити обсяги вивезення українських товарів. У результаті перевезення морським транспортом збільшилися на 85% і становили майже 2,9 млн тонн”, – зазначило Мінекономіки.
Воно вказало, що у натуральному вираженні у серпні 2022 року обсяги українського експорту зросли на 25% – до 7,296 млн тонн, тоді як імпорт зменшився на 1% – до 1,961 млн тонн.
За даними Мінекономіки, залізницею Україна вивезла за кордон понад 3 млн. тонн товарів, автомобільним транспортом – 1,36 млн. тонн.
У той же час найбільший виторг експортери отримують від товарів, що експортуються автошляхами – $1,48 млрд, морські вантажі коштували $995 млн, а залізничні – $788 млн.
“Україна робить ставку на експортну модель зростання економіки. До повномасштабної війни наш експорт становив 35% ВВП. Мета Уряду та Міністерства економіки – підняти його до 50%. 75% експорту мають становити готові товари та послуги”, – наводяться у повідомленні слова першого віце -прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко
Лідерами за вартістю експорту в серпні стали, зокрема, олія – $443 млн і кукурудза – $347 млн, обсяги експорту яких зросли відповідно на 30% – до 366 тис. тонн і на 31% – до 1,5 млн тонн, тоді як експорт насіння соняшнику становив $71 млн.
Крім того, у переліку лідерів ріпак – $305 млн, у тому числі експортовано 665 тис. тонн цієї культури нового врожаю, та пшениця – $213 млн, експорт якої у серпні зріс у 2,3 рази ніж у липні, до 880 тис. тонн.
На 30% минулого місяця підскочив експорт сої – до 148 тис. тонн, а у грошовому вираженні – до $62 млн, тоді як виторг від експорту електроенергії подвоївся – до $73 млн, що стало результатом успішної інтеграції української енергетики до ENTSO-E – енергетичної. систему Європейського Союзу.
“Важливо, що стабільну висхідну динаміку демонструє кондитерська переробна продукція: хлібобулочна +19,4%, цукрова +9,1%, шоколад +25%”, – додало Мінекономіки, не уточнивши конкретних показників.
Водночас обсяги експорту руди впали до 1,4 млн. тонн, а у грошовому вираженні – до $172 млн., кабельної продукції – на 9,8%, до $89 млн., м’яса птиці – до $67 млн.
Адміністрація президента США Джозефа Байдена просить Конгрес США виділити Україні додаткову допомогу у сфері безпеки та економіки у розмірі $11,7 млрд, а також $2 млрд на допомогу сфері внутрішніх постачань енергоносіїв, щоб компенсувати вплив війни на світовий енергетичний ринок. п’ятницю американське видання The Hill.
“Ми згуртували світ, щоб підтримати народ України та захистити свою демократію, і ми просто не можемо допустити, щоб ця підтримка України закінчилася”, – сказав журналістам представник адміністрації, ім’я якого видання не називає.
Зокрема, Білий дім просить Конгрес затвердити $4,5 млрд на військову техніку та поповнення запасів Пентагону, $2,7 млрд на оборону та допомогу розвідці для України та $4,5 млрд на бюджетну підтримку уряду України.
Запит у розмірі $2 млрд на підтримку внутрішніх джерел енергії розподіляється так: $1,5 млрд на паливо для ядерних реакторів та $500 млн на модернізацію Стратегічного нафтового резерву.
У Білому домі заявляють, що кошти необхідні для підтримки темпів надання допомоги Україні протягом перших трьох місяців 2023 року фінансового року, який починається на початку жовтня. Представник адміністрації сказав, що приблизно 3/4 коштів, раніше схвалених Конгресом для України, вже витрачено чи виділено.
Видання нагадує, що Конгрес на двопартійній основі вже схвалив виділення понад $53 млрд у вигляді допомоги у сфері безпеки, економіки та гуманітарної допомоги для протидії російському вторгненню в Україну цього року. У Білому домі очікують, що цих коштів вистачить до кінця фінансового року.
“Обидві партії підтримують відправку допомоги Україні, оскільки вона бореться з більш ніж шестимісячними атаками з боку Росії, хоча не виключено, що принаймні деякі республіканці сумніватимуться в останньому запиті на фінансування”, – пише видання.
На додаток до збільшення фінансування для України Білий дім також просить Конгрес санкціонувати додаткові мільярди для фінансування заходів федерального уряду щодо боротьби з пандемією Covid-19, реагування на віспу мавп та надання допомоги постраждалим від стихійних лих. Запит на екстрене фінансування становить $47,1 млрд.
Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру вісьмом особам, причетним до присвоєння майна та коштів “Укрнафти” на суму понад 13 млрд грн, повідомляє пресслужба САП.
“У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи п’яти комерційних підприємств за попередньою змовою із службовими особами ПАТ “Укрнафта”, зокрема виконувачем обов’язків голови правління та начальниками двох структурних підрозділів підприємства (посади вказані на момент вчинення злочину), якими в порушення вимог чинного законодавства, що передбачає здійснення попередньої оплати за постачання нафти без її здійснення упродовж березня-серпня 2015 року, поставили на користь комерційних підприємств нафту загальною вартістю понад 10 млрд гривень, якою службові особи цих підприємств заволоділи заподіявши збитки ПАТ “Укрнафта” на зазначену суму”, – йдеться у повідомленні у телеграм-каналі.
Встановлено також, що посадовці “Укрнафти” у липні 2015 року уклали 52 договори з комерційним підприємством на постачання нафтопродуктів на суму понад 2,5 млрд грн на користь “Укрнафти”, яка, у свою чергу, здійснила оплату авансом у повному обсязі. Однак надалі “Укрнафта” уклала додаткові угоди щодо відстрочення термінів постачання нафтопродуктів до кінця 2018 року, які у результаті комерційне підприємство так і не поставило, а сплаченими авансом грошима посадовці комерційного підприємства заволоділи й надалі перерахували на рахунки підприємств-нерезидентів.
Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах) КК України.
Зазначені дії караються позбавленням волі на термін від семи до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін до трьох років і з конфіскацією майна.
“Укрзалізниця” у серпні збільшила обсяг перевезень вантажів на 4,5% – з 10,318 млн. тонн до 10,787 млн. тонн, повідомив голова правління компанії Олександр Камишин у телеграм увечері в четвер.
“Є суттєвий приріст по зерну, нашій стратегічній позиції. Перевезли +42% насамперед завдяки розблокуванню морських портів”, – написав він.
Згідно з поданою Камишиним інформацією, у серпні було перевезено 2,088 млн тонн порівняно з 1,447 млн тонн у липні.
Крім того, зросло перевезення нафтопродуктів – на 2,6%, до 556 тис. тонн, і будматеріалів – приблизно на 10%, зазначив глава правління “Укрзалізниці”.
За його словами, знизилося на 6,8% транспортування залізняку – до 1,895 млн тонн, а також чорних металів – на 10%.
“Але тут причина зрозуміла – на жаль, триває падіння виробництва сталі у світі. А ось зниження перевезення вугілля на 10% мене реально турбує”, – зазначив Камишин.
Він наголосив, що “Укрпзалізниця” бореться за кожну тонну вантажу та збільшує експортно-імпортний потенціал залізниці, будуючи нові ділянки, відкриваючи нові стики із сусідніми країнами та збільшуючи пропускну спроможність західних переходів.
Американська компанія Development Finance Corporation (DFC) та банк Львів 25 серпня підписали 10-річну угоду щодо надання для неї гарантій на кредити для мікро, малого та середнього бізнесу (ММСБ), повідомила пресслужба банку у п’ятницю.
“Гарантія DFC, яка надається у співпраці з Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), забезпечить надання нових кредитів для ММСБ на суму близько $19 млн”, – уточнено у повідомленні.
Водночас зазначається, що нова гарантійна угода охоплює кредитування ММСБ у всіх секторах економіки та дозволяє банку покривати 80% кредитного ризику за кредитами, що виплачуються за умов угоди про надання гарантій.
Таким чином, через відсутність застави або пов’язані з цим юридичні проблеми банк пропонуватиме кредити клієнтам без обмежень, пояснюється в пресрелізі.
Як повідомлялося, у квітні 2020 року ЄБРР надав чотирирічний кредит EUR7,5 млн банку “Львів” на кредитування МСБ за програмою EU4Business-ЄБРР.
Банк “Львів” засновано 1990 року. Регіональний банк із повністю європейськими акціонерами з 2007 року, що спеціалізується на кредитуванні МСБ на заході України.
За даними НБУ на початок травня цього року, за розміром загальних активів він посідав 29-е місце (6,44 млрд грн) серед 69 українських банків.
Мережа банку налічує 19 відділень із головним офісом у Львові.
У січні 2019 року 51% акцій банку викупив Фонд responsAbility (Швейцарія), а потім до акціонерів зайшла Nordic Environment Finance Corporation (NEFCO). За інформацією на сайті банку, наразі його основними акціонерами виступають Фонд responsAbility – 48,557189%, громадянин Ісландії Марґеїр Петурсон – 37,469202% та NEFCO – 13,93623%. На початок 2022 року другим великим акціонером був громадянин Ісландії Марґеїр Петурсон (48,93%).
Державне агентство автомобільних доріг України (“Укравтодор”) розглядає можливість залучення додаткового фінансування на ремонт автодоріг у поточному році.
“Ми розглядаємо всі можливі варіанти, це, зокрема, і кредитні, і грантові кошти. Ведемо переговори з нашими європейськими партнерами і не лише з ними про залучення коштів із різних джерел. Поки говорити про якісь конкретні рішення та проекти рано, але гадаю, що вже за місяць ми зможемо предметно озвучити фінальну стадію переговорів та суми, які зможемо залучити до кінця цього року”, – заявив в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” перший заступник голови “Укравтодору” Андрій Івко.
Він зазначив, що навіть після узгодженого відстрочення виплат з євробондів міжнародні партнери готові йти назустріч у питаннях залучення “Укравтодором” додаткового фінансування.
“Навіть у мирному житті це звичайні практики як у державному, так і у приватному секторі. У нас форс-мажор, триває найбільша війна на європейському континенті, тому нам йдуть назустріч. І реструктуризація дозволить нам легше переносити те, що сьогодні відбувається. Маю на увазі – з фінансової точки зору”, – наголосив він.
Як повідомлялося, з 11 серпня 2022 року “Укравтодор”, який розмістив у червні минулого року під гарантії держави дебютні єврооблігації на $700 млн з погашенням у 2028 році зі ставкою 6,25%, отримав згоду власників цих паперів на відстрочку виплат відсотків за ними та перенесення строку їхнього погашення на два роки.
