Агрохолдинг “Агро-Регіон” у 2025 році повернеться до традиційної сівозміни, повідомила прес-служба агрохолдингу у Facebook.
“Повернення до традиційної сівозміни дозволить компанії ефективніше використовувати ресурси, забезпечуючи стабільність і підвищену врожайність”, — зауважив директор Київського кластера агрохолдингу Іван Андрійчук.
За його інформацією, під озиму пшеницю в “Агро-Регіоні” вже відвели 1,5 тис. га, що становить 14,6% усіх виробничих площ і це на 11% менше у порівнянні з 2024 роком. Зменшено на третину площі під соєю – 1,4 тис. га (13,7%) та вдвічі під соняшником – 1,8 тис. га (17,6%). Водночас збільшено площі на 15% під озимим ріпаком до 1,1 тис. га (10,7%) і вдвічі під кукурудзу – до 4,6 тис. га (43,4%).
Андрійчук пояснив, у компанії оперативно реагують на зміни цін на агропродукцію, військові ризики та нестачу персоналу, що також впливають на коригування сівозміни.
“Ці фактори допомагають нам зберігати адаптивність і забезпечити стабільну роботу в умовах глобальних викликів”, — резюмував він.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській та Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, об’єднаних у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори: Бориспільський потужністю 73 тис. тонн і Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить до 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить ексміністру економіки України Айварасу Абромавичусу, у квітні 2021 року одержала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка управляє в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Держмолодьжитло) за час дії житлових програм для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) забезпечив житлом 2240 сімей, планує у 2025 році розв’язати житлове питання ще близько 1,4 тис. родин, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Держмолодьжитла.
“Всього станом на 6 лютого 2025 року (і з 2017 року, від часу появи ВПО як окремої категорії в державних і місцевих житлових програмах – ІФ-У) Держмолодьжитло забезпечило житлом 2240 сімей ВПО. Зокрема, за програмою кредитування за рахунок гранту уряду Німеччини через банк розвитку KfW – 996 сімей ВПО на загальну суму 1,627 млрд грн”, – повідомив голова правління Держмолодьжитло Микола Марчук.
Крім того, 890 сімей ВПО отримали кредити в рамках програми забезпечення громадян доступним житлом за рахунок коштів державного бюджету, що фінансувалася у 2017-2019 рр. Ще 138 сімей отримали державні кредити для ВПО і учасників АТО (ООС) на придбання житла. Активне кредитування відбувалося у 2019 році. На сьогодні нові кредити надаються за рахунок повернення раніше виданих кредитів. Також 110 сімей отримали кредити завдяки місцевим цільовим програмам, 106 сімей отримали кредитування за рахунок статутного капіталу Держмолодьжитло.
За даними відомства, активний запит у рази перевищує надану допомогу. Зокрема, лише на програму надання пільгових кредитів за рахунок грантових коштів уряду Німеччини через KfW (постанова КМУ від 28 квітня 2021 року № 451) станом на 1 січня 2025 року зареєстровано 30,5 тис. кандидатів, а вже на 1 лютого таких кандидатів у реєстрі – 34,4 тис.
Грантова програма передбачає найвигідніші для ВПО умови з тих, що існують в Україні: мінімальний перший внесок – 6%, незмінна ставка за кредитом – 3%, термін кредитування – до 30 років або до досягнення позичальником пенсійного віку. Об’єктом кредитування може бути житло на вторинному ринку не старше 50 років з моменту введення в експлуатацію. Родина з однієї-двох осіб може купити житло площею 52,5 кв. м й додатково 21,5 кв. м на кожного наступного члена родини.
У рамках грантової угоди уряд Німеччини надав Україні на безповоротній основі EUR42,5 млн двома траншами (EUR25,5 млн і EUR17 млн). За цією програмою Держмолодьжитло провело вже 20 відборів учасників. Днями установа видасть 1000-й кредит за цією програмою.
“На 2025 рік у Держбюджеті передбачено збільшення статутного капіталу Держмолодьжитло на 24 млн грн. Також очікуємо 75 млн грн повернення позичальниками коштів від раніше виданих кредитів. І розраховуємо, що програми, які фінансуються органами місцевого самоврядування, цього року буде профінансовано на рівні 240 млн грн. Ці кошти спрямуємо як на житлову потребу молоді, так і частково на кредитування ВПО, учасників бойових дій. Працюємо над тим, щоб зберегти і продовжити спільний з Німеччиною проєкт”, – розповів Марчук.
Він нагадав, що 31 січня 2025 року Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) ухвалив рішення виділити на іпотечну програму для українських ВПО через Держмолодьжитло кредит у сумі EUR50 млн.
“Завдяки фінансуванню БРРЄ найближчим часом буде запущено в роботу новий етап програми для ВПО на умовах, повністю аналогічних умовам програми з KfW. За розрахунками, фінансування БРРЄ дасть змогу вже цього року придбати житло приблизно 1,1 тис. сімей ВПО, державні та місцеві програми – ще близько 300”, – сказав Марчук.
Україна в січні 2025 року експортовала 8,1 тис. тонн молочних продуктів, що на 12% більше, ніж у грудні 2024 року, а на 23% ніж у січні 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Державної служби статистики.
У галузевій асоціації зазначили, що головними експортними категоріями були молоко та вершки, згущені – 29%, молоко та вершки, не згущені – 21%, молочна сироватка – 18% і сири – 12%.
Україна у січні 2025 року відносно грудня 2024 року збільшила натуральні обсяги експорту вершкового масла до 749 тонн (+71%), морозива – до 490 тонн (+37%), молока та вершків, згущених – до 2,33 тис. тонн (+16%), молочної сироватки – до 1,44 тис. тонн (+12%), маслянки – до 422 тонн (+10%) і сирів – до 935 тонн (+9%). Однак, за останній місяць українські експортери скоротили обсяги відвантаження молока та вершків, не згущених до 1,72 тис. тонн (-9%) і не постачали казеїн на зовнішні ринки.
В АВМ зауважили, що січневі експортні поставки 2025 року у порівняні з січнем 2024 року збільшились по таким продуктам: вершкове масло (+198%), морозиво (+77%), молочна сироватка (+55%), сири (+52%), маслянка (+42%), а також молоко та вершки, згущені (+38%). Українські експортери відвантажили молока та вершків, не згущених на 32% менше ніж торік.
Аналітик АВМ Георгій Кухалешвілі припустив, що українські компанії активізували експортну активність у січні 2025 року, користуючись високими цінами на біржові товари в світі. Зокрема, на європейському ринку існував попит на великі оптові партії масла. Відтак у січні на експортних ринках активізувався попит на вершкове масло, сири та сухе молоко, що ймовірно пов’язано з підготовкою до Китайського Нового Року та Рамадану.
Водночас Україна в січні 2025 року імпортувала 5,02 тис. тонн молочних продуктів, що на 34% менше відносно грудня і на 6% менше відносно січня 2024 року. Відносно грудня 2024 року Україна збільшила обсяги імпорту молочної сироватки до 628 тонн (+17%), масла вершкового до 615 тонн (+165%) та морозива до 51 тонн (+53%), резюмували в АВМ.
Міністерство фінансів України нагадало, що з 1 січня звітного 2025 року почав діяти оновлений перелік держав (територій) для цілей трансфертного ціноутворення.
У міністерстві зазначають, що це передбачено законом №3813-IX, ухваленим 18 червня 2024 року, про особливості податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків із високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Сам перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів №1505 від 27 грудня 2024 року.
Зазначається, що під час визначення переліку держав для цілей трансфертного ціноутворення уряд України враховує такі критерії: держави (території), занесені до затвердженого Кабміном переліку офшорних зон; держави (території), занесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують або неналежно виконують рекомендації FATF; держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасного і повного обміну інформацією про податкову політику з платниками податків, а також не здійснюють обмін даними про податкові ризики.
У Мінфіні вважають, що ці зміни мають важливе значення для українського бізнесу, оскільки стосуються ефективного управління ризиками у сфері трансфертного ціноутворення для забезпечення фінансової стабільності компаній.
Як повідомлялося, оновлений перелік держав (територій) замість 78 містить 46 держав (територій). До переліку занесено держави зі списку офшорних зон, затвердженого урядом, та «чорного списку» FATF, а також держави (території), що не забезпечують своєчасного та повного обміну податковою та фінансовою інформацією.
Йдеться про 9 держав і територій: Американське Самоа, Гуам, КНДР, М’янму, Намібію, Нідерландські Антильські острови, Олдерні, Тринідад і Тобаго, а також Фіджі.
Згідно з ухваленою постановою, з переліку вибула 41 країна або територія, зокрема: Бахрейн, Боснія і Герцеговина, Бруней, Бурунді, Гваделупа, Гватемала, Особливий адміністративний район Китаю Гонконг (ЄС), Джибуті, Домініканська Республіка, Ірландія, Автономне співтовариство Канарські острови Королівства Іспанія, Кабо-Верде, Катар, Киргизстан, Кіпр, Автономний край Косово і Метохія Республіки Сербія, Куба, Кюрасао, Лаос, Ліван, Маврикій.
Серед виключених із переліку також – Особливий адміністративний район Китаю Макао, Колишня Югославська Республіка Македонія, Федеративна територія Лабуан Малайзії, Марокко, Мартініка, Федеративні Штати Мікронезії, Молдова, ОАЕ, Оман, Парагвай, Співдружність Північних Маріанських островів, Автономний регіон Мадейра Португальської Республіки, Сан-Маріно, Сан-Томе і Прінсіпі, Судан, Тимор-Лешті, Туркменістан, Узбекистан і Чорногорія.
Джерело: http://relocation.com.ua/ministry-of-finance-updated/
США хочуть обміняти подальшу військову та фінансову допомогу Україні на доступ до величезних запасів рідкоземельних металів. Але деякі з них, можливо, вже перебувають під контролем Росії, і ЄС також претендує на свою частку.
Президент США Дональд Трамп висунув нові умови щодо подальшої фінансової та військової допомоги Україні.
У понеділок він заявив журналістам, що Вашингтон продовжить допомагати Україні у відбитті російської агресії лише в обмін на рідкоземельні корисні копалини.
Київ вже дав зрозуміти, що готовий обміняти доступ до цих цінних природних ресурсів на підтримку Заходу. Фактично, це був один із пунктів «плану перемоги» президента України Володимира Зеленського, який він представив наприкінці минулого року, коли ще не було зрозуміло, хто займе Білий дім у 2025 році.
У той час Зеленський вів переговори з Трампом і пообіцяв будь-якій країні, яка готова підтримати Київ, «повернення інвестицій», зроблених у його країну. Презентуючи свій план, він також згадав про багаті природні ресурси України, які становлять «трильйони доларів США життєво важливих металів».
Незамінні в сучасній промисловості
Рідкоземельні мінерали необхідні для виробництва багатьох сучасних пристроїв, таких як смартфони, електромобілі та інші високотехнологічні продукти. Вони незамінні у виробництві зброї та аерокосмічній промисловості.
Наразі Китай контролює левову частку промислово використовуваних рідкоземельних мінералів у світі. Згідно з нещодавнім звітом
Всесвітнього економічного форуму, це покриває близько 40% потреб Європейського Союзу (ЄС) у цих ресурсах. Серед інших ключових постачальників – Австралія, Південна Африка, Канада і Бразилія.
Щоб зменшити свою залежність від Китаю, США і ЄС роками спільно працюють над розширенням і збільшенням виробництва життєво важливих ресурсів в інших країнах. До таких металів належать, перш за все, уран, титан, літій, графіт, нікель і алюміній.
Минулого року дослідження
Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки показало, що ринок критично важливих мінералів «подвоївся до понад 320 мільярдів доларів [308,7 мільярда євро] за останні п’ять років і, як передбачається, подвоїться ще раз протягом наступних п’яти».
Величезне багатство критично важливих мінералів
Експерти НАТО також зазначили, що «стратегічне значення критично важливих матеріалів України неможливо переоцінити», стверджуючи, що країна може стати ключовим постачальником рідкоземельних мінералів, в тому числі титану, літію, берилію, марганцю, галію, урану, цирконію, графіту, апатиту, флюориту і нікелю. Ці величезні запаси можуть «зробити значний внесок у глобальний ланцюжок поставок для багатьох, якщо не для всіх» провідних галузей промисловості.
Запаси титану в Україні вважаються найбільшими в Європі і становлять близько 7% світових запасів. Це одна з небагатьох країн, що видобувають титан, який є ключовим ресурсом, наприклад, для аерокосмічної, медичної, автомобільної та морської промисловості.
Україна також володіє одними з найбільших відомих запасів літію в Європі, які оцінюються приблизно в 500 000 тонн. Цей матеріал є критично важливим для виробництва акумуляторів, кераміки та скла.
Україна також є п’ятим найбільшим у світі виробником галію, який використовується для виробництва напівпровідників і світлодіодів (LED). Нарешті, Україна є критично важливим постачальником газу неону, необхідного для виробництва напівпровідників.
У звіті Всесвітнього економічного форуму також зазначається, що Європейська комісія визначила Україну як потенційного постачальника понад 20 критично важливих видів сировини. Єврокомісія рекомендувала Європі продовжувати заохочувати Україну до експорту цих матеріалів і дійшла висновку, що вступ України до ЄС може зміцнити європейську економіку.
Україна – важлива частина ресурсної стратегії ЄС
Київ, схоже, добре усвідомлює свою ключову позицію як потенційного глобального постачальника критично важливих мінералів, необхідних для ключових галузей промисловості. На конференції, присвяченій стратегічним ресурсам, колишній міністр інфраструктури України, співзасновник інвестиційного аналітичного центру «Будуємо Україну» Олександр Кубраков зазначив, що «ми володіємо критично важливими ресурсами, ми стратегічно добре позиціоновані в контексті ЄС, наша логістична інфраструктура добре розвинена, і ми дуже компетентні у відкритті та експлуатації ресурсів».
Але критики кажуть, що оптимальні умови для видобутку критично важливих корисних копалин потребують державного нагляду, стабільної нормативно-правової бази, економічно прийнятної податкової політики та інвестицій. Невідомо, чи зможуть США, якщо вони отримають доступ до деяких критично важливих природних ресурсів України, навіть ініціювати такі структурні зміни.
Тим часом, влада в Києві вже звітує про перші кроки та конкретні плани: «Наразі ми оприлюднюємо дані про ці корисні копалини і розробили багато нормативно-правових заходів», – сказала Олена Крамаренко, заступник міністра охорони навколишнього природного середовища України.
Вона додала, що стратегічною метою є «інтеграція України в ресурсну стратегію ЄС».
Деякі заповідники окуповані Росією
Найбільшою перешкодою для видобутку рідкоземельних мінералів в Україні залишається агресивна війна Росії. Немає достовірних даних про те, скільки родовищ рідкісних мінералів перебуває під російським контролем або в небезпечній близькості до лінії фронту.
Українські експерти розповіли DW, що, на їхню думку, Росія може намагатися отримати контроль щонайменше над двома родовищами літію. З чотирьох відомих в Україні родовищ лише два точно перебувають під українським контролем.
Території Запорізької та Донецької областей, де розташовані інші два родовища, наразі перебувають під російською окупацією.
https://www.dw.com/en/ukraines-rare-earths-are-key-to-its-bargaining-power/a-71531476
Володимир Зеленський, Дональд Трамп, рідкоземельні корисні копалини
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує інвестувати щонайменше EUR1,5 млрд ($1,56 млрд) цьогоріч для підтримки економіки та бізнесу України під час війни, пише Reuters у четвер із посиланням на президента банку Оділь Рено-Бассо.
За її словами, банк зосередиться на приватному секторі України, особливо на енергетиці після неодноразових російських атак на енергомережу та іншу інфраструктуру. «Наш план полягає в тому, щоб продовжувати цей рівень інвестицій. Як мінімум, ми прагнемо отримати 1,5 мільярда євро інвестицій, але якщо ми зможемо зробити більше…, ми це зробимо», – сказала Рено-Бассо журналістам.
Вона також повідомила, що діяльність банку орієнтована на попит, і ЄБРР готовий збільшити свої інвестиції в Україну приблизно до EUR3 млрд на рік після закінчення війни.
Рено-Бассо додала, що енергетичний сектор України був одним із ключових пріоритетів цього року, а також у майбутньому, оскільки проєкти з модернізації галузі та розвитку відновлюваної енергетики можуть стати двигуном приватних інвестицій після закінчення війни.
«Є великий потенціал, тому це викличе великий інтерес з боку іноземних інвесторів, і це викличе більшу активність у країні – це справді стимулюватиме динаміку зростання», – сказала вона.
Як повідомлялося, Рено-Бассо в четвер під час візиту до Києва зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та іншими офіційними особами. Вони обговорили банківську сферу, логістику, а також підтримку українців.
Від початку повномасштабного вторгнення ЄБРР виділив Україні EUR6,2 млрд, зокрема, EUR2,4 млрд минулого року.
