В Узбекистані планується реалізація низки масштабних інфраструктурних проєктів у сфері автомобільного та повітряного транспорту, спрямованих на підвищення транспортної пов’язаності регіонів, розвиток логістики та збільшення транзитного потенціалу країни.
Одним із ключових проєктів стане будівництво альтернативної автомобільної магістралі «Ташкент – Самарканд». Нова дорога протяжністю 282 км проходитиме через Ташкентську, Сирдар’їнську, Джизакську та Самаркандську області. Траса першої категорії з цементобетонним покриттям і шістьма смугами руху дозволить розвивати швидкість до 150 км/год.
Проєкт передбачає будівництво 12 транспортних розв’язок, 91 мосту, 16 шляхопроводів, 60 тунельних переходів і понад 250 дренажних споруд. Також планується впровадження інтелектуальної транспортної системи, створення терміналів, об’єктів придорожнього сервісу та пунктів вагового контролю. Поставлено завдання прискорити переговори з потенційними інвесторами та розпочати будівельні роботи у найкоротші строки.
Паралельно триває модернізація авіаційної інфраструктури. Наразі реконструюються сім міжнародних аеропортів, а за останні роки нові повітряні гавані з’явилися в Муйнаку, Коканді, Зааміні, Шахрисабзі, Сариасійському та Сохському районах. Загальна кількість аеропортів в Узбекистані досягла 18.
Особливу увагу приділено розвитку Навоїйського міжнародного аеропорту як великого логістичного центру. До 2030 року кількість рейсів тут планується збільшити у 2,3 раза — до 7 тисяч на рік. Обсяг пасажирських перевезень має досягти 150 тисяч осіб, а вантажоперевезень — 45 тисяч тонн щорічно. На території аеропорту також заплановано створення вільної економічної зони «порто-франко», орієнтованої на надання технічних і комерційних послуг повітряним суднам.
Розглянуто й проєкт будівництва міжнародного аеропорту «Новий Ташкент». Новий авіаційний комплекс зможе обслуговувати до 20 мільйонів пасажирів на рік. Проєкт передбачає зведення термінала площею понад 208 тисяч квадратних метрів, будівництво двох злітно-посадкових смуг довжиною по чотири кілометри та створення 169 стоянок для повітряних суден. Наразі тривають підготовчі роботи та переговори з проєктними й підрядними організаціями.
Ще одним напрямом стане розвиток системи забезпечення цивільної авіації авіаційним паливом. До 2030 року виробництво авіагасу планується довести до 600 тисяч тонн на рік, а потужності зі зберігання збільшити з 49 до 80 тисяч тонн. Нові паливні комплекси будуть збудовані в аеропортах Навої, Андижана, Бухари, Ургенча та Нового Ташкента.
Передбачається також поетапний перехід до міжнародних стандартів зберігання та заправки повітряних суден, повна цифровізація управління паливозаправними комплексами та посилення контролю за дотриманням технологічних вимог.
Чоловіки мобілізаційного віку з України, які вже перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європейського Союзу, не повинні втратити свій статус у рамках чинного режиму. Можливі обмеження, які обговорюються в ЄС, можуть стосуватися насамперед нових заявників, якщо механізм тимчасового захисту буде продовжено або змінено після березня 2027 року.
Обговорення розпочалося після публікацій європейських ЗМІ про те, що частина країн ЄС розглядає можливість обмежити доступ до продовженого тимчасового захисту для українських чоловіків призовного або мобілізаційного віку. Йдеться не про негайне позбавлення статусу тих, хто вже перебуває в ЄС, а про можливі параметри майбутнього режиму після завершення нинішнього періоду дії тимчасового захисту.
Чинний тимчасовий захист для українців у ЄС продовжено до 4 березня 2027 року. Цей механізм було вперше активовано в березні 2022 року, і він дозволяє українцям жити, працювати, отримувати доступ до освіти, медицини та соціальної підтримки в країнах ЄС без проходження стандартної процедури надання притулку.
Єврокомісія раніше наголошувала, що поточні правила тимчасового захисту застосовуються до всіх українців, які мають право на цей статус, без окремого винятку для чоловіків мобілізаційного віку. Можливі зміни мають обговорюватися країнами-членами ЄС і потребуватимуть окремого політичного та правового рішення.
За даними Eurostat, на кінець березня 2026 року в країнах ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,33 млн осіб з України.
Німеччина залишалася найбільшою країною розміщення — близько 1,275 млн осіб, або 29,4% усіх отримувачів тимчасового захисту в ЄС. На другому місці була Польща — 961,4 тис. осіб, або 22,2%, на третьому — Чехія — 379,8 тис., або 8,8%.
Структура українців під тимчасовим захистом залишається переважно жіночо-дитячою. За даними Eurostat, дорослі жінки становили 43,3% усіх отримувачів тимчасового захисту, неповнолітні — 30,1%, дорослі чоловіки — 26,6%.
В абсолютних цифрах це означає, що в ЄС під тимчасовим захистом перебували приблизно 1,87 млн дорослих жінок, близько 1,30 млн дітей і приблизно 1,15 млн дорослих чоловіків.
За приблизною оцінкою можна говорити про діапазон близько 0,9–1,1 млн українських чоловіків працездатного та потенційно мобілізаційного віку, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС. Це орієнтовна оцінка, а не офіційна статистика щодо військовозобов’язаних.
Обговорення можливих обмежень пов’язане з двома паралельними процесами. З одного боку, ЄС шукає довгострокову модель для мільйонів українців, які перебувають під тимчасовим захистом уже понад чотири роки. З іншого — Україна відчуває гостру потребу в людських ресурсах для оборони та відновлення економіки.
При цьому будь-які зміни в ЄС будуть юридично чутливими. Обмеження доступу до захисту за статтю, віком або мобілізаційним статусом може викликати дискусії про дискримінацію, права людини, національні повноваження держав та узгодження політики ЄС з Україною.
Таким чином, чинний статус українців у ЄС зберігається щонайменше до березня 2027 року. Питання про те, чи будуть нові обмеження для чоловіків мобілізаційного віку після цієї дати, поки що перебуває на стадії обговорення і не є прийнятим рішенням.
Акціонерне товариство «Харківобленерго» 2 червня оголосило тендер на закупівлю послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 7,450 млн грн.
Документи на участь приймаються до 10 червня.
Італія була, є і залишатиметься поруч з Україною у її боротьбі за свободу, суверенітет і європейське майбутнє, заявив посол Італії в Україні під час урочистого прийому з нагоди 80-річчя незалежності Італії.
Захід відбувся у Києві на майданчику КВЦ «Парковий» за участю представників української влади, дипломатичного корпусу, італійської громади, бізнесу та партнерів посольства.
На початку виступу посол закликав присутніх ушанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто втратив життя у війні, яку не обирав.
Дипломат нагадав, що 80 років тому італійці виходили з фашизму, війни та окупації і мали відповісти на фундаментальне питання – якою країною вони хочуть бути після пережитого.
«Вони розуміли у найконкретніший спосіб, що втрачається, коли відбирається свобода. І саме із цього розуміння, а не з абстрактної ідеї, народилася наша Республіка», – сказав посол.
Він наголосив, що Конституція Італії відкидає війну, а у 1946 році жінки вперше взяли участь у голосуванні не як поступка, а як основоположний акт творення нової держави.
«Свобода для італійців 1946 року не була даром – це був здобуток, виборений ціною жертв», – зазначив дипломат.
За його словами, сьогоднішня Україна нагадує Італії її власний історичний досвід.
«Подібно до наших дідів і батьків, ви проходите через момент, коли свобода перестає бути лише словом і перетворюється на вибір. Щоденний, конкретний, дорогий. Вибір, який підтверджується знову з дня у день, під бомбами, із почуттям гідності, яке тим, хто не тут, важко навіть уявити», – сказав посол.
Він підкреслив, що Україна захищає не лише себе, а й принципи, важливі для всієї Європи.
«Україна захищає не тільки себе, вона бореться за те, що стосується усіх нас: за принцип, згідно з яким груба сила не може бути аргументом. За те, що суверенітет не підлягає обговоренню. За те, що народ має право обирати власне майбутнє», – заявив дипломат.
Посол наголосив, що саме ці принципи лежать в основі Італійської Республіки, тому Італія підтримує Україну з першого дня російської агресії.
«Італія поруч із вами з першого дня російської агресії – не з великодушності, а через послідовність і глибоку відданість нашим цінностям», – сказав він.
Дипломат запевнив, що Італія продовжить підтримувати Україну на політичному, економічному, військовому та гуманітарному рівнях, а також докладатиме зусиль для того, щоб Україна повноправно посіла своє місце в Європейському Союзі.
Він подякував українським партнерам за співпрацю і дружбу, італійській громаді в Україні – за гідне представлення Італії, співробітникам італійської держави в Україні – за роботу, а також спонсорам, які зробили можливим проведення урочистостей.
Посол також зазначив, що ввечері Монумент Незалежності на Майдані Незалежності у Києві підсвічується кольорами італійського триколора.
«Та колона, що нагадує колони, які стародавні римляни зводили на згадку про визначні подвиги, сьогодні вночі осяюється нашими кольорами. На знак великої шани, але перш за все як визнання глибокої спільності наших цінностей», – сказав він.
Окрему частину промови дипломат присвятив Леону Гінзбургу, який народився в Одесі і став одним із найвидатніших інтелектуалів антифашистської Італії.
«В одній людині він був й українцем, й італійцем. В одній людині він уособлював все, про що ми говоримо сьогодні ввечері», – зазначив посол.
Він процитував слова Гінзбурга: «У тебе є твої крила. Я не знаю точно, наскільки вони великі, але вони в тебе є. Спробуй злетіти. Ти не впадеш. А якщо й впадеш, то, падаючи, навчишся літати».
«Україна вже розправила крила. Світ про це знає. Італія є та буде поруч із нею, поки Україна летить назустріч мирному та квітучому майбутньому, на яке вона заслуговує», – сказав посол.
Італія визнала незалежність України 28 грудня 1991 року, дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 29 січня 1992 року. За даними посольства Італії, італійське посольство в Києві було відкрито того ж року, а з початку 2000-х років працює на вул. Ярославів Вал. Посольство України в Італійській Республіці було засноване у Римі у 1993 році.
ПрАТ “Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат” (НГЗК, Харківська обл.) спрямує на виплату дивідендів 2,125 млн грн з чистого прибутку, отриманого у 2025 році.
Згідно з повідомленням компанії у системі розкриття інформації НКЦПФР, таке рішення було прийняте річними загальними зборами акціонерів товариства, проведеними в дистанційному порядку 28 квітня поточного року.
“Прийнято рішення: частину чистого прибутку 2025 року у розмірі 2,125 млн грн спрямувати на виплату дивідендів акціонерам товариства в грошовій формі. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 0,05 грн. (до вирахування податків, які мають бути утримані та сплачені згідно із законодавством)”, – говориться в повідомленні.
Уточнюється, що 2 червня 2026 року рішенням наглядової ради товариства встановлено, що виплата дивідендів за результатами 2025 року здійснюється відповідно до рішення загальних зборів акціонерів, що були проведені у дистанційному порядку, шляхом виплати всієї суми дивідендів у повному обсязі через депозитарну систему України у встановленому законодавством порядку акціонерам, включених до переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеного станом на 17 червня 2026 року, у строк з 23 червня до 28 жовтня 2026 року.
Згідно з проміжним звітом компанії, наявним у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, НГЗК у січні-березні поточного року отримав чистий збиток у розмірі 4,441 млн грн, тоді як у аналогічному періоді минулого року був чистий прибуток 3,677 млн грн, дохід від звичайної діяльності за цей період склав 36,067 млн грн (47,396 млн грн). Нерозподілений прибуток на кінець березня-2026 становив 99,851 млн грн.
Згідно з річним звітом, НГЗК у 2025 році наростило чистий прибуток до 20,170 млн грн з 18,938 млн грн у 2024 році. При цьому дохід від звичайної діяльності за цей період зріс у порівнянні з 2024 роком до 190,631 млн грн з 168,553 млн грн.
НГЗК у 2024 році збільшив чистий прибуток на 6,1% у порівнянні з 2023 роком – до 18,938 млн грн, чистий дохід зріс на 11,6%, до 168,553 млн грн.
Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат створено 2000 року. Займається видобутком піску, гравію і глини.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у власності ТОВ “Сіліка Холдинг” (Україна) перебуває 94,8205% ПрАТ.
Статутний капітал становить 21,25 млн грн.
Ринок житлової нерухомості Австрії знову почав зростати після тривалого періоду зниження цін, як свідчать дані Statistik Austria.
За даними статистичного відомства, у 2025 році ціни на будинки та квартири в Австрії зросли в середньому на 2,6% після падіння на 2,6% у 2024 році та на 2,3% у 2023 році. Таким чином, ринок вперше за два роки показав позитивну річну динаміку.
У другій половині 2025 року відновлення прискорилося. У IV кварталі ціни на житло зросли на 3,5% у річному вираженні та на 0,8% порівняно з попереднім кварталом. Нове житло подорожчало на 3,1% за рік, існуюче житло — на 3,6%.
Повернення до зростання пов’язане з поступовою стабілізацією іпотечного ринку, зниженням невизначеності після періоду високих ставок і скороченням пропозиції нового будівництва. Після різкого подорожчання кредитів у 2022–2024 роках частина покупців відклала угоди, але в 2025 році попит почав поступово повертатися.
При цьому відновлення залишається дуже неоднорідним. За оцінками Global Property Guide, в окремих землях ціни продовжували знижуватися, особливо в дорогих альпійських і столичних локаціях. У Відні середня ціна об’єкта в 2025 році оцінювалася приблизно в 779 тис. євро, але річна динаміка була негативною — близько -6,6%. У Тіролі зниження оцінювалося в -13,7%, у Зальцбурзі — в -9,1%. Водночас Каринтія, Штирія та Верхня Австрія демонстрували зростання.
Для покупців це означає, що австрійський ринок вже не перебуває у фазі широкого падіння, але й не повернувся до колишнього перегрітого зростання. Локація, якість об’єкта, енергоефективність та доступність фінансування стали важливішими, ніж очікування автоматичного подорожчання нерухомості.
