Майже 2 тисячі людей загинули, а ще майже 21 тисяча була травмована у ДТП від початку року. Найбільше аварій трапилось у Києві, на Дніпропетровщині та Одещині. А найнебезпечнішими автодорогами за кількістю ДТП наразі є M-06 Київ — Чоп та М-30 Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине.
16 621 ДТП з постраждалими трапилось в Україні від початку 2024 року. Це на 11% більше, ніж за той самий період минулоріч. Внаслідок цих аварій загинуло 1 918 людей, а ще 20 862 отримали травми.
Більшість ДТП з постраждалими — 80% — трапляється у населених пунктах. Варто зазначити, що цьогоріч у населених пунктах аварій побільшало на 13%. Водночас кількість ДТП на трасах залишилася майже незмінною.
Найбільша кількість ДТП з постраждалими зафіксована у Києві — 1 393 аварії. Наслідують населені пункти на Дніпропетровщині та Одещині: друге та третє місця з 1 350 та 1 148 дорожніх пригод відповідно.
Саме на Одещині кількість аварій цьогоріч рекордно зросла — аж на 40%, порівняно з аналогічним періодом торік. А кількість загиблих у цьому регіоні взагалі збільшилась на 70%.
Найбільш небезпечною автодорогою вже не перший рік залишається траса M-06 Київ – Чоп — 292 ДТП з постраждалими за 8 місяців 2024 року. Наслідує траса М-30 Стрий — Умань — Дніпро — Ізварине, де зареєстровано 291 ДТП. До трійки доріг, де трапляється найбільше аварій, також потрапила траса M-03 Київ – Харків – Довжанський: 156 ДТП з постраждалими.
Майже половина аварій в Україні стається через порушення швидкості руху: 40%. У топі причин ДТП також порушення правил маневрування (23%) та порушення правил проїзду перехресть (10%).
Зміна цін на продовольчу сировину (прогноз до 2025 року), %
Open4Business.com.ua
У статті представлено ключові макроекономічні індикатори України та глобальної економіки за першу половину 2024 року. Аналіз заснований на офіційних даних Державної служби статистики України, НБУ, МВФ, Світового банку, а також ООН, на підставі яких кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін представив аналіз макроекономічних тенденцій в Україні та світі. Розглядаються ключові аспекти, як-от динаміка валового внутрішнього продукту (ВВП), інфляція, безробіття, зовнішня торгівля та державний борг України, а також глобальні макроекономічні тренди.
Макроекономічні показники України
Згідно з даними Державної служби статистики України та Національного банку України, темпи зростання реального ВВП України в травні 2024 року сповільнилися до 3,5% порівняно з 4,3% у квітні та 4,8% у березні. Це зниження здебільшого пов’язане з падінням генерації електроенергії, що вплинуло на промисловий сектор і призвело до зменшення обсягів виробництва в машинобудуванні та металургії. Водночас, експорт і попит у будівельній галузі підтримали позитивне зростання економіки.
«Державний борг України в червні 2024 року зріс на 200 млрд гривень, а інфляційне зростання прискорилося до 2,2%, що загалом відповідає цільовому діапазону НБУ», – наголосив Максим Уракін.
Глобальна економіка
Світовий банк прогнозує зростання світової економіки на рівні 2,6% у 2024 році, що вище за попередній прогноз у 2,4%. У 2025-2026 роках очікується подальше збільшення темпів зростання до 2,7%. Для країн, що розвиваються, середньорічне зростання ВВП у 2024-2025 роках прогнозується на рівні 4%, що дещо нижче за показник 2023 року.
«У країнах із низькими доходами зростання прискориться до 5% у 2024 році порівняно з 3,8% у 2023 році. Для розвинених країн очікується зростання на рівні 1,5% у 2024 році та 1,7% у 2025 році», – зазначив засновник Experts Club Максим Уракін.
Максим Уракін підсумував, що, незважаючи на зниження цін на продовольство та енергоносії, базова інфляція залишиться високою в середньостроковій і довгостроковій перспективі.
Зовнішня торгівля України
За період січень-червень 2024 року зовнішньоторговельне сальдо України за товарами погіршилося на 24,4% порівняно з аналогічним періодом 2023 року, сягнувши від’ємного значення в $13,606 млрд. Експорт товарів збільшився на 0,3%, становивши $19,589 млрд, водночас імпорт зріс на 9%, сягнувши $33,205 млрд. Основні статті експорту охоплюють сільськогосподарську продукцію, метали й машинобудування, тоді як товари, які імпортують, – енергоносії та продукцію хімічної промисловості.
Висновок
Економіка України демонструє ознаки відновлення, незважаючи на значні виклики, пов’язані з внутрішніми та зовнішніми факторами. Глобальна економіка, своєю чергою, також стикається з невизначеністю, проте зберігає позитивні темпи зростання. Важливо стежити за змінами макроекономічних показників, щоб оцінити перспективи подальшого розвитку та адаптації до нових економічних умов.
Таким чином, ця стаття надає цілісне уявлення про поточну економічну ситуацію в Україні та світі, що ґрунтується на актуальних статистичних даних і прогнозах.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Джерело: https://expertsclub.eu/osnovni-ekonomichni-indykatory-ukrayiny-ta-svitu-vid-experts-club/
S&P підвищило довгостроковий суверенний рейтинг Сербії з BB+ до BBB-, що виводить її валютні облігації зі «сміттєвого» статусу та переводить їх у категорію інвестиційного рівня, повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на заяву агентства.
Прогноз щодо рейтингу — стабільний. Таким чином, рейтингова компанія тепер оцінює кредитоспроможність Сербії на одному рівні з Угорщиною та Румунією і на один щабель нижче за Мексику. У країни залишається спекулятивний рейтинг у Fitch Ratings та Moody’s Ratings.
«Підвищення рейтингу відображає підвищення стійкості економіки Сербії до потрясінь завдяки ефективному макроекономічному управлінню, яке, як ми очікуємо, збережеться найближчими роками», — йдеться у повідомленні S&P.
Там наголошується, що стійкий внутрішній попит, накопичені резерви, а також обережна фіскальна та грошово-кредитна політика, що підтримується співпрацею з МВФ, дозволяють Сербії протистояти економічним труднощам та майбутнім можливим шокам.
S&P змінило свій прогноз щодо кредитного рейтингу Сербії на позитивний у квітні 2024 року, а Fitch і Moody’s пішли за ним у серпні, що, за даними Bloomberg, підвищує ймовірність того, що країна незабаром отримає рейтинг інвестиційного рівня від трьох світових рейтингових агентств. Сербія стала першою країною Західних Балкан із рейтингом інвестиційного рівня та єдиною країною-кандидатом на вступ до ЄС з таким рейтингом. Прибутковість облігацій Сербії з терміном погашення у 2034 році, номінованих у доларах, знизилася на 70 базисних пунктів з червневого піку і склала 5,63% за даними на п’ятницю, 4 жовтня.
З червня облігації Сербії продемонстрували прибутковість у 7%, що перевищує зростання індексу Bloomberg EM Hard Currency, який становив 5,8%. Деякі інвестори, такі як Morgan Stanley Investment Management, давно вважали, що Сербія заслуговує на підвищення рейтингу, зазначає агентство.
Кількість загиблих унаслідок руйнівних повеней у Боснії та Герцеговині, які називають найгіршими за останні десятиліття, уже досягла 19 осіб. Вранці 4 жовтня повідомлялося, що внаслідок сильних злив у Боснії, що випали в ніч на п’ятницю, затопило кілька міст у центральній і південній частинах країни.
Після 16 загиблих у муніципалітеті Яблуніце рятувальники також знайшли тіла трьох людей у місті Фойніце, де негода зруйнувала багато будинків і господарських будівель.
На цьому тлі президент Сербії Александар Вучич і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович погодилися надати всю необхідну допомогу Боснії і Герцеговині.
Вучич раніше зазначав, що Сербія може направити рятувальні гелікоптери і катери, а також надати фінансову допомогу.
А хорватський прем’єр заявив, що його уряд перебуває в постійному контакті з головою Ради міністрів Боснії і Герцеговини Бор’яною Крішто і готовий надати «всю необхідну допомогу в ліквідації наслідків повені».
Також готовність допомоги підтвердив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель. Він зазначив, що Боснія може скористатися Механізмом цивільного захисту ЄС, до якого приєдналася 2022 року.
Чотирнадцять країн ЄС, а також Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн підписали звернення, що закликає виконавчу владу ЄС запропонувати нові правила, що посилюють політику повернення, повідомляє Politico.
17 європейських країн у своєму листі до Європейської комісії просять запровадити нові правила, які дадуть змогу урядам затримувати нелегальних мігрантів, якщо вони становлять загрозу національній безпеці, а також змусять мігрантів співпрацювати з владою і забезпечать використання всіма країнами ЄС однакового програмного забезпечення для управління даними.
У листі до Комісії йдеться про те, що мігранти, які не мають права залишатися в ЄС, «мають бути притягнуті до відповідальності».
Зазначається, що Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн також підписали звернення, хоча й не входять до ЄС, проте вони є членами Шенгенської зони.
Видання звертає увагу, що поштовх відбувається на тлі правого та антиміграційного зсуву в багатьох країнах ЄС.
