Правоохоронці повідомили Ігорю Коломойському про ще одну підозру – в організації замовного вбивства, повідомляє Офіс генерального прокурора.
«За процесуального керівництва Офісу генерального прокурора відомому бізнесменові, підозрюваному в легалізації майна, отриманого шахрайським шляхом, повідомлено про підозру у скоєнні ще одного злочину, пов’язаного з організацією замовного вбивства (ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, п. п. 11, 12, ч. 2 ст. 115 КК України)», – ідеться в повідомленні Офісу генпрокурора в Телеграм-каналі в середу.
Повідомляється, що за даними слідства, підозрюваний, «діючи з мотивів особистої помсти, замовив убивство директора однієї з юридичних компаній за невиконання вимог щодо анулювання та визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства. Для реалізації злочинних намірів підозрюваний залучив членів банди, яка «спеціалізувалася» на скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, включно з фізичною розправою з конкурентами».
Члени банди скоїли напад на директора однієї з юридичних компаній, завдавши йому ударів і ножових поранень у життєво важливі органи. «Водночас цей злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі членів банди», – зазначено в повідомленні Офісу генпрокурора.
За словами народного депутата України VIII скликання Сергія Лещенка, йдеться «про підозру Коломойському за замах на адвоката Сергія Карпенка за відмову виконувати вказівки в корпоративному спорі навколо підприємства “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя)».
Як інформує Офіс генпрокурора, наразі прокурори та слідчі здійснюють невідкладні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на викриття всіх осіб, причетних до скоєння злочину. Підозрюваний перебуває під вартою.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та здійснюється слідчими ГСУ Нацполіції України за оперативного супроводу Департаменту карного розшуку Нацполіції України.
Співвідношення кількості безробітних і кількості вакансій у 2023-2024 рр. (тис. чол./од.)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
“ДТЕК ВДЕ” отримала позитивний відгук архітектурно-містобудівної ради при департаменті будівництва, містобудування та архітектури, ЖКГ та енергетики Полтавської ОДА стосовно детального плану територій (ДПТ) для будівництва, експлуатації та обслуговування Полтавської ВЕС з орієнтовною проєктною потужністю 650 МВт.
“Також ДПТ було погоджено на громадських слуханнях Глобинської міської територіальної громади та затверджено на сесії Глобинської міської ради”, – повідомляється на сайті “ДТЕК”.
Як поінформували в енергохолдингу, за результатами розробленого та затвердженого ДПТ на сесії Глобинської міської ради від 25 квітня 2024 року, ухвалено рішення надати в оренду “ДТЕК Полтавській ВЕС” перші земельні ділянки комунальної власності в кількості 120 шт. орієнтовною площею 205 га.
Компанія спільно з Глобинською міською радою вже узгодила та підписала договори оренди землі та здійснила державну реєстрацію права оренди в Державному реєстрі права на нерухоме майно (ДРРП).
Крім того, подано пакет документів до НЕК “Укренерго” для отримання технічних умов на підключення 650 МВт генерувальних потужностей до мережі національного оператора.
“Ми впевнено рухаємося вперед до реалізації проєкту Полтавської ВЕС. Затвердження ДПТ це черговий етап, який необхідний для продовження девелопменту вітроелектростанції та отримання інвестицій у проєкт. Серед іншого зараз проводяться орнітологічні дослідження та вітромоніторинг”, – цитується на сайті заступник гендиректора “ДТЕК ВДЕ” Олег Соловей.
Як повідомлялося, чистий збиток DTEK RENEWABLES BV торік становив 0,547 млрд грн, що в 29 разів менше, ніж у 2022 році (15,841 млрд грн).
“ДТЕК ВДЕ” планує продовжувати свою діяльність відповідно до поточних планів і довгострокової стратегії до 2030 року. Група планує розвивати проєкти в Полтавській області (650 МВт) і на півдні України (до 650 МВт) протягом наступних п’яти років.
Фонд державного майна (ФДМ) України виставив на приватизацію Шабалинівський спиртовий завод у Чернігівській області.
«Цей об’єкт – перспективний браунфілд, який очікує свого інвестора для відновлення. Приватизація заводу відкриває можливості для розвитку промислового майданчика з уже наявною інфраструктурою”, – повідомив голова ФДМ Віталій Коваль у Telegram.
Згідно з повідомленням, завод розташований у селі Іванівка Ніжинського району, поруч з озером та автодорогами М-02 і Т-2523.
До складу єдиного майнового комплексу входять 51 об’єкт нерухомого майна (12,312 тис. кв. м), дві земельні ділянки площею 56,46 га, три автомобілі та 250 одиниць рухомого майна (обладнання, меблі тощо).
Новий власник зобов’язаний погасити наявну заборгованість підприємства із зарплати в розмірі 552 тис. грн і перед бюджетом – 21,17 млн грн. Умови продажу передбачають збереження робочих місць протягом шести місяців.
Стартова ціна лота – 959,1 тис. грн (без ПДВ).
Онлайн-аукціон відбудеться 16 травня в системі «Прозорро.Продажі». Прийом пропозицій – до 15 травня включно.
«Приватизація ДП “Шабалинівський спиртовий завод” – шанс для інвестора реалізувати свої бізнес-ідеї на базі наявних виробничих потужностей та інфраструктури. Новий власник зможе диверсифікувати напрямки діяльності та створити додану вартість”, – упевнений голова ФДМ.
За інформацією Фонду, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. З вересня 2022 року ФДМ продав 14 спиртзаводів і залучив 965 млн грн до держбюджету – у середньому вартість кожного об’єкта на аукціоні зростала втричі.
ФДМ планував 2023 року повністю завершити приватизацію підприємств спиртової галузі, для чого планувалося провести онлайн-аукціони з продажу 26 спиртзаводів по всій країні. Однак низка з них не відбулися.
Реєстрації нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) у квітні 2024 року зросли на 13% порівняно з тим самим місяцем 2023 року – до 1049 од., що, однак, на 1% (або на 7 авто) менше, ніж у березні поточного року, повідомляє «Укравтопром» у Телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, до ТОП-5 марок ринку нових комерційних автомобілів минулого місяця увійшли: Renault – 257 од.; Scania – 107 од.; Volkswagen – 89 од.; Peugeot – 74 од. і Fiat – 54 од.
Як повідомлялося з посиланням на дані «Укравтопрому», у квітні 2023 року в Україні було продано 931 вантажних і спецавто проти 321 за той самий місяць 2022 року. П’ятірку лідерів сформували Renault (289 од.), Mercedes-Benz (69 од.), Citroen (64), Peugeot (62) і Volkswagen (61).
За даними асоціації, загалом у січні-квітні 2024 року, український парк вантажних і спецавтомобілів поповнили майже 3,913 тис. нових машин, що на 24% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас раніше інформаційно-аналітична група AUTO-Consulting, аналізуючи сегмент вантажних автомобілів повною масою понад 3,5 тонни, зазначила на своєму сайті, що у квітні поновилося зростання цього сегменту на 18% до квітня-2023 – до 400 од., що дало змогу переламати і тренд за підсумками 4 місяців на користь невеликого (+2%) приросту вантажного ринку.
При цьому квітневий результат зумовлений насамперед зростанням продажів важких вантажівок (масою понад 16 т) на 18,3% або на 50 машин.
Лідером у цьому сегменті стала Scania з часткою 25%, другим – MAN з показником 9,5%, а на третє місце вийшли автомобілі Isuzu, яких багато постачали як допомогу.
За даними групи, у квітні нарощували продажі Iveco, DAF, Ford Trucks, зростали відвантаження спецтехніки на шасі JAC, Foton, Dayun, Howo, постачали за гуманітарною допомогою автокрани та екскаватори.
«Таким чином, масштабна допомога з боку ЄС та інших країн, а також великий контракт, за яким постачав вантажівки “Сканія Україна”, – все це дало збільшення операцій на ринку у квітні», – констатують експерти.
Як повідомлялося, 2023 року, за даними «Укравтопрому», реєстрації в Україні нових комерційних автомобілів зросли на 65% до 2022 року – до 11,3 тис. од. При цьому сегмент вантажівок понад 3,5 т, за даними AUTO-Consulting, зріс на 56,5% – до 4853 од.
Державне підприємство «Гарантований покупець» сплатило 4,3 млрд грн виробникам зеленої електроенергії за придбаний ресурс кількох місяців 2023 року після того, як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), постановою №858 від 30 квітня затвердила розмір компенсації з боку НЕК «Укренерго».
«Підприємством 6 травня здійснено оплату на загальну суму 4,3 млрд грн і досягнуто таких рівнів оплати: за січень 2023 року – 100%, за лютий – 94,9%, за липень – 99,4%, за серпень – 100%, за вересень – 96,8%», – повідомляють на сайті «ГарПока».
Там пояснили, що оплату здійснено за рахунок коштів, отриманих від «Укренерго», а також за рахунок платежів виробників ВДЕ за послуги з врегулювання частки небалансів і вартості відхилення балансуючої групи «ГарПока».
Виходячи з даних на сайті, у квітні «ГарПок» перерахував ВДЕ-генерації за зеленим тарифом 2,8 млрд грн – як за квітень минулого року, так і за квітень поточного.
Як повідомлялося, на початку квітня в коментарі «Енергореформі» глава «Укренерго» Володимир Кудрицький прогнозував початок погашення боргів промисловим станціями на ВДЕ найближчим часом.
«Що стосується оплати виробленої е/е через “ГарПок”, то борги ще місяць тому були 32 млрд грн, зараз вони на рівні 22-23 млрд грн і ще сильно зменшаться після того, як ми підпишемо акти з “ГарПоком” за 2022-2023 роки. До підписання актів, сподіваюся, ми вже дуже близько, там залишилася проблема технічного характеру. Тоді, думаю, кілька мільярдів гривень ми зможемо заплатити”, – зазначив Кудрицький.
