412 осіб було забезпечено роботою, 4,5 тисячі отримали профорієнтаційні послуги. На початку лютого на обліку в Київському міському центрі зайнятості перебували 5 тисяч громадян, понад 3,8 тисячі з них отримували допомогу по безробіттю. На обліку перебували 1,7 тисячі представників соціально незахищених категорій населення. Під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів, а її максимальний розмір не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року (на сьогодні – 6700 гривень).
Протягом січня статус безробітного мали 1,2 тисячі внутрішньо переміщених осіб. 57 з них вдалося забезпечити роботою. У січні 2023 році 86 роботодавців столиці отримали кошти за програмою компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування 240 внутрішньо переміщених осіб, відповідно до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженого постановою КМУ від 20 березня 2022 р., № 331. Сума компенсації склала понад 2,5 млн. грн.
На початку лютого 2023 року в базі даних КМЦЗ налічувалося 4,4 тисячі актуальних вакансій, про які роботодавці повідомили столичну службу зайнятості. Під час війни найбільше пропозицій роботи у Києві для робітників з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями, вчителів та водіїв. У попиті також швачки, медичні сестри (брати), продавці продовольчих товарів, слюсарі-сантехніки, фармацевти, електромонтери, кухарі, вихователі закладів дошкільної освіти, слюсарі, монтажники радіоелектронної апаратури, лікарі загальної практики – сімейний лікарі, соціальні робітники, електрогазозварники, токарі, інженери, практичні психологи, електромеханіки та бухгалтери.
Для столичного ринку праці характерний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили, коли, з одного боку, існує значний попит на представників робітничих професій, тоді як з іншого, серед безробітних переважають службовці. Тісна співпраця служби зайнятості з роботодавцями, зокрема, участь у формуванні кадрового потенціалу підприємств, сприятиме поліпшенню ситуації на ринку праці міста.
Зенітні гармати L-70 відправили в п’ятницю з Литви в Україну, повідомляє видання LRT.
“Вони зможуть знищувати літаки, вертольоти і БПЛА противника на відстані до 5 кілометрів у будь-яких погодних умовах”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що крім зенітних гармат найближчим часом в Україну будуть також передані боєприпаси, а також інше обладнання, необхідне для того, щоб експлуатувати зазначені установки.
Американська торговельна палата в Україні та компанія-член Палати Sayenko Kharenko раді запросити всіх бажаючих приєднатися до Ініціативи Донорства крові до Дня Святого Валентина.
Акредитація для журналістів є обов’язковою – oturkevych@chamber.ua. З міркувань безпеки, місце проведення буде надіслано у листі-підтвердженні акредитації.
https://www.facebook.com/events/5849303731805209?ref=newsfeed
Є ідеї як незабутньо провести цей День Святого Валентина? Зробіть найцінніший подарунок та здайте кров: кожна донація крові може врятувати до трьох життів. Поділіться любов’ю в День Святого Валентина, і любов та добро обов’язково переможе!
Приєднуйтеся до нашої Ініціативи Донорства крові до Дня Святого Валентина та призначте дату побачення, щоб здати кров та врятувати чиєсь життя.
Дотримуйтеся усіх правил та рекомендацій, щоб підготуватися до здачі крові.
Не забудьте взяти із собою паспорт та ідентифікаційний код громадянина України. Громадяни інших країн також можуть бути донорами за умови наявності посвідки на проживання в Україні та документа, що посвідчує особу.
*ДонорUA – автоматизована система рекрутингу та управління донорами крові, що розроблена з метою популяризації донорського руху в Україні.
Рух на виїзд і в’їзд для транспортних засобів вагою понад 7,5 тонни без вантажу відкриють із 13 лютого в місці запланованого пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” на кордоні України з Польщею, повідомляє Західне регіональне управління Держприкордонслужби у Facebook.
“З 8-ї ранку 13 лютого … розпочнеться здійснення пропускних операцій вантажних транспортних засобів із допустимою максимальною вагою понад 7,5 тонн, без вантажу. Пропуск вантажівок здійснюватиметься цілодобово в напрямку виїзду з України та на в’їзд”, – повідомила офіцер прес-служби Львівського прикордонного загону Олександра Кучковська.
Очікується, що новий пункт пропуску дасть змогу розвантажити наявні пункти на кордоні з Польщею і прискорить вантажну та пасажирську логістику на кордоні. Пункт також передбачає рух легкового транспорту і можливість перетину для пішоходів.
Як повідомлялося, проєкт зазначеного переходу заморожено з 2007 року. Роботи з його облаштування активізувалися після повномасштабного вторгнення Росії, коли на перший план вийшла необхідність розширення пропускних можливостей наявних пунктів пропуску та будівництва нових. Завершення робіт з облаштування пункту пропуску “Нижанковичі-Мальховіце” відбувалося у співпраці з польською стороною в рамках проєкту “Відкритий кордон” і стало можливим після завершення робіт з облаштування ділянки дороги Нижанковичі-Дрогобич-Стрий, яка веде до пункту пропуску.
Загалом на кордоні з Польщею діє 7 пунктів пропуску для автомобілів: Дорогуськ-Ягодин, Гребенне-Рава-Руська, Корчова-Краковець, Кросценко-Смільниця, Медика-Шегині. Пункти Зосин-Устилуг і Будомир-Грушів призначені для перетину автомобілями вагою до 3,5 тонн.
Поєднання низки чинників: збільшення генерації, зниження споживання через вихідний і потепління, а також ремонт мереж сприяли відсутності відключень у неділю, але українцям все одно на робочі дні потрібно готуватися до застосування графіків обмеження електропостачання, повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
“Комбінація кількох чинників дає змогу сьогодні, в конкретний день, не обмежувати споживання. Але завтра, коли буде робочий день і споживання підвищиться, будуть використовуватися графіки відключень”, – сказав Сахарук в ефірі Національного телемарафону Єдині новини в неділю.
При цьому він пояснив, що дали змогу збільшити генерацію та її постачання повернуті в систему низка теплових і атомних блоків, зростання виробництва е/е сонячними станціями через сприятливі погодні умови, а також відремонтовані “завдяки титанічній праці енергетиків” мережі.
З іншого боку, відіграють позитивну роль, за його словами, потепління, подовження дня і зменшення споживання у зв’язку з вихідними днями.
Водночас Сахарук уточнив, що крім балансових відключень, тобто обмежень генерації, є ще й мережеві обмеження, через які в низці областей можуть і зараз бути відключення.
“У нас залишається багато точок, які сильно постраждали внаслідок обстрілу і які ще не відремонтовані повністю, наприклад, Одеса, Київщина, Харківщина, Запоріжжя”, – зазначив топ-менеджер ДТЕК.
Як повідомлялося, наразі в роботі всі дев’ять доступних після окупації ЗАЕС блоків атомних станцій – за останні кілька днів енергосистема отримала додатково 1220 МВт потужності після виходу з ремонту одного з блоків АЕС і збільшення потужності іншого на 220 МВт у зв’язку із завершенням ремонту турбогенератора.
Ракета-носій Falcon 9 у неділю успішно вивела на орбіту чергову партію з 55 міні-супутників для поповнення орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink, повідомила компанія-розробник SpaceX.
“Виведення 55 супутників Starlink підтверджено”, – ідеться в повідомленні.
Запуск було здійснено з 40-го стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 00:10 за часом Східного узбережжя США (о 07:10 за Києвом).
Приблизно за 1 годину 4 хвилини після старту ракети супутники Starlink відокремилися від її другого ступеня і вийшли на штатну орбіту.
Це вже 73-є за рахунком виведення на орбіту групи інтернет-супутників із травня 2019 року в рамках проєкту Starlink і п’яте в поточному році.
З урахуванням нинішнього запуску SpaceX вивела на орбіту вже понад 3,9 тис. супутників Starlink. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти. Понад 3,6 тис. апаратів залишаються на орбіті в робочому стані.
Тим часом перший багаторазовий ступінь ракети-носія, який використовували вже в 12-й раз, приблизно за дев’ять хвилин після старту здійснив вертикальну керовану посадку на морську платформу-дрон A Shortfall of Gravitas, що знаходився в Атлантиці приблизно за 660 км від космодрому.
Крім того, спеціальне рятувальне судно SpaceX мало підняти з води дві стулки обтічника головної частини ракети, які після відокремлення спускалися на парашутах. Повторне використання обтічника дає змогу економити компанії SpaceX до $6 млн під час запусків своїх ракет.
Наразі компанія є найбільшим супутниковим оператором у світі. Інтернет від Starlink доступний користувачам у 47 країнах, зокрема в Північній Америці, Європі, на Далекому Сході та в Австралії. За даними Пентагону, послугами цих супутників також активно користуються американські військові.
У перспективі компанія SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. космічних апаратів (а в подальшому – з 30 тис.) для створення повномасштабної мережі, яка дасть змогу забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом до інтернету в будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється в $10 млрд.
