Китайська Power China висловила зацікавленість в інвестиціях у проекти з розвитку відновлюваних джерел енергії та модернізації енергетичної мережі в Сербії. Про це заявив президент Сербії Олександр Вучич за підсумками зустрічі з представниками компанії; повідомляє Сербський економіст з посиланням на його публікацію в Instagram і замітку eKapija.
За словами Вучича, на переговорах були «розглянуті можливості для нових проектів в Сербії, особливо в сфері ВДЕ і модернізації енергомережі», при цьому «представники компанії висловили великий інтерес до подальших інвестицій — в чисту і низьковуглецеву енергетику, а також в оновлення існуючої інфраструктури». Зустріч відбулася в Пекіні в рамках серії контактів сербської делегації з великими китайськими корпораціями.
Power China вже задіяна в інфраструктурних проєктах у Сербії (зокрема, в роботах навколо першої лінії белградського метро, а також на Національному стадіоні). Раніше, в січні 2024 року, влада оголошувала про угоди з Китаєм на €2 млрд інвестицій у вітрові та сонячні станції і виробництво водню — найбільший на той момент пакет для «зеленої» енергетики республіки.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Ціни на нафту зростають вранці в понеділок, трейдери оцінюють рішення ОПЕК+ і нові заяви Вашингтона щодо санкцій проти РФ на тлі продовження Росією повномасштабної військової агресії проти України.
Вартість листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:15 кч підвищується на $0,83 (1,27%), до $66,33 за барель. У п’ятницю контракт подешевшав на $1,49 (2,22%), до $65,50 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) дорожчають на $0,77 (1,24%), до $62,64 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів знизилася на $1,61 (2,54%), до $61,87 за барель.
За минулий тиждень ф’ючерси на Brent і WTI знизилися в ціні більш ніж на 3% на побоюваннях, пов’язаних із формуванням надлишку пропозиції на ринку в разі збільшення видобутку країнами ОПЕК+.
Міністри восьми країн ОПЕК+, які беруть участь у добровільних обмеженнях видобутку нафти, на зустрічі 7 вересня затвердили збільшення видобутку в жовтні на 137 тис. б/д. Рішення ухвалено з огляду на стабільні перспективи світової економіки і сприятливі ринкові умови, виражені в низьких нафтових запасах, йдеться в повідомленні альянсу.
Це стане першим траншем з часткового повернення на ринок добровільних обмежень у 1,65 млн б/д, які мали діяти до кінця 2026 року. Тепер планується позбутися їх до серпня.
Тим часом узгоджене на вихідних нарощування видобутку виявилося менш масштабним, ніж попередні.
“Помірне підвищення видобутку ОПЕК+ принесло полегшення ринку”, – написав аналітик Fujitomi Securities Тошитака Тазава, додавши, що нарощування видобутку вже було враховано в цінах, і тепер спостерігається їхній технічний відскік.
“Очікування скорочення пропозиції у зв’язку з можливими новими санкціями США проти Росії також надають підтримку”, – зазначив експерт.
Президент США Дональд Трамп заявив у неділю, що готовий піти на введення другої фази обмежувальних заходів проти Росії. Першою фазою антиросійських заходів Трамп вважає додаткові мита, введені проти Індії. Вашингтон мотивував ці заходи тим, що Делі купує нафту з Росії.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за вісім місяців 2025 року склали 2,40 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,23 трлн грн, це приблизно на 24,2% та 23,7% перевищує відповідні показники восьми місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 20,4% – до 1,71 трлн грн, тоді як видатки – на 19,4%, до 2,50 трлн грн.
В той же час у серпні цього року доходи держбюджету порівняно із серпнем минулого року скоротилися на 30,1%, до 314,2 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 37,3%, до 242,9 млрд грн. Це пов’язано зі значно меншими надходженнями грантів – 44 млрд грн у серпні-2025 проти 228,1 млрд грн у серпні-2024.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за вісім місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 230,9 млрд грн проти 134,5 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 340,4 млрд грн (за 8 міс. 2024 року – 302,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 211,6 млрд грн (195,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 206,5 млрд грн за відшкодування 116,1 млрд грн (175,0 млрд грн за відшкодування 95,8 млрд грн), акцизного податку – 186,3 млрд грн (129,6 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,2 млрд грн (66,5 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 34,7 млрд грн (31,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 27,4 млрд грн (32,7 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 254,9 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-серпні 2025 року зросли на 22,3% – до 423,5 млрд грн, у тому числі у серпні – на 21,0%, до 54,1 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-серпень 2025 року становили 1,24 трлн грн, або 106,1% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 345,5 млрд грн (за 8 міс.-2024 – 318,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 78,0 млрд грн – $1,24 млрд та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 152,5 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $21,4 млрд або 889,8 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $13,3 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-серпень 2025 року склали 404,0 млрд грн, або 94,8% плану, платежі з обслуговування – 233,3 млрд грн, або 82,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
Національний банк України (НБУ) у серпні оштрафував ПАТ «Банк Схід» (Дніпро) за порушення законодавства про протидію «відмиванню» коштів, отриманих незаконним шляхом, на загальну суму 16 млн грн, йдеться в інформації на сайті регулятора. Штрафи в розмірі 15 млн грн і 1 млн грн накладені за порушення вимог закону про ПОД/ФТ в частині неналежного виконання банком обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, в частині неналежного виконання обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим.
Крім того, банку надано два письмових застереження за порушення вимог закону про ПОД/ФТ в частині неналежного виконання обов’язку з урахуванням вимог законодавства розробляти та впроваджувати внутрішні документи з питань ПОД/ФТ, а також в частині відсутності у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками, та за допущення помилок в інформації (статистичній звітності) про валютні операції.
Український комерційний банк «Схід», згідно з інформацією на його сайті, належить компанії «Схід Капітал», акціонерами якої є Володимир Костельман (власник Fozzy Group), Вадим Мороховський і Лія Мороховська.
Національний банк України (НБУ) в серпні оштрафував ПАТ “Банк Восток” (Дніпро) за порушення законодавства про протидію “відмиванню” коштів, отриманих незаконним шляхом, на загальну суму 16 млн грн, ідеться в інформації на сайті регулятора.
Штрафи в розмірі 15 млн грн та 1 млн грн накладені за порушення вимог закону про ПВК/ФТ в частині неналежного виконання банком обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, у частині неналежного виконання обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим.
Крім того, банку дано два письмових застереження за порушення вимог закону про ПВК/ФТ в частині неналежного виконання обов’язку з урахуванням вимог законодавства розробляти та впроваджувати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, а також в частині відсутності у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками, та за допущення помилок в інформації (статистичній звітності) про валютні операції.
Український комерційний банк “Восток”, згідно з інформацією на його сайті, належить компанії “Восток Капітал”, акціонерами якої є Володимир Костельман (власник Fozzy Group), Вадим Мороховський і Лія Мороховська.
Укрзалізниця змінила маршрути частини поїздів через необхідність об’їзду ділянки в Кременчуцькому районі, яка постраждала в результаті нічної атаки росіян. Про це компанія повідомляє в телеграм-каналі в неділю.
Через пошкодження інфраструктури в Кременчуцькому районі, спричинені обстрілом, поїзди №59 Одеса – Харків і №8 Харків – Одеса курсуватимуть зміненим маршрутом через станції Полтава-Київська, Ромодан, Гребінка, ім. Тараса Шевченка (Сміла), Знам’янка. До станції Кременчук пасажирів підвозитимуть автобуси.
Поїзд №260 з Чопа курсуватиме до станції Крюків-на-Дніпрі, звідки також заплановано трансфер автобусами. Аналогічно для зворотного маршруту – автобуси вже чекатимуть пасажирів біля вокзалу Кременчука о 13:30 з подальшою пересадкою у вагони в Закарпатті.
“Підсумовуємо: найближчими днями, поки триватиме багатокомпонентний ремонт, точно будуть затримки поїздів у регіоні, пов’язані з об’їздом ураженої ділянки. Також будемо використовувати автобуси для доставки в/з Кременчука від найближчих доступних станцій”, – йдеться в повідомленні Укрзалізниці.
Крім того, компанія поінформувала, що обстрілом пошкоджено приміський рухомий склад у Кременчуці, замість якого на маршрути вже виведено резервний. Однак, електропоїзди №6663 Кременчук – Знам’янка (Користівка) і №6664 Знам’янка (Користівка) – Кременчук в добу 07.09.2025 не курсуватимуть через інфраструктурні відновлювальні роботи.
