Президент України Володимир Зеленський оприлюднив декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2023 рік.
Як повідомляє сайт президента, “згідно з декларацією, доходи глави держави та членів його сім’ї становили 12 млн 423 тис. 008 грн, зокрема дохід від продажу ОВДП – 7 млн 455 тис. 972 грн”.
Доходи сім’ї Володимира Зеленського 2023 року переважно складалися із заробітної плати, відсотків банку і доходу від надання нерухомості в оренду. Загалом ця сума склала 4 млн 967 тис. 036 грн.
“Збільшення доходів порівняно з минулим роком відбулося у зв’язку з відновленням орендних платежів. Залишок грошових коштів сім’ї глави держави до кінця минулого року зменшився майже на 2 млн 800 тис. грн. Інших суттєвих змін у 2023 році щодо активів, нерухомого майна, транспортних засобів тощо не відбулося”, – повідомляє сайт президента.
Україна відправила другу партію гуманітарного вантажу в межах ініціативи президента України Володимира Зеленського Grain frоm Ukraine до Судану за допомогою Всесвітньої продовольчої організації, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Згідно з повідомленням, судно MV Future ID із 14,6 тис. тонн борошна з української пшениці вже прибуло до Судану. Його буде розподілено у вигляді продовольчих пакунків для 2 млн осіб у Судані, які постраждали від війни.
“Наразі в Судані майже 18 млн осіб стикаються з гострою нестачею продовольства. З них близько п’яти мільйонів, за оцінками ООН, перебувають у стані надзвичайного рівня голоду (IPC4). Урожай основних зернових культур (сорго, просо та пшениці) на 41% нижчий за середній показник за останні 5 років. Тому продовольча допомога в рамках ініціативи Grain frоm Ukraine надзвичайно важлива для порятунку життів і запобігання ще гіршій ситуації”, – наголосили в Мінагрополітики.
Як повідомлялося, першу партію гуманітарного вантажу доставили в порт Хартум (Судан) 22 лютого 2024 року. Судно MV Ocean Dream доставило 7665 тонн борошна з української пшениці.
Донорами відправлення двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала $15 млн, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які виділили на відправлення другої партії борошна $23,8 млн.
Grain from Ukraine, Володимир Зеленський, гуманітарний вантаж, Судан, УКРАЇНА
На полях Всесвітнього економічного форуму у швейцарському Давосі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Соціалістичної Республіки В’єтнам Фам Мінь Чинь Чинем.
Глава держави подякував В’єтнаму за підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також за гуманітарну допомогу нашій країні, повідомила пресслужба президента України.
“Співрозмовники наголосили на важливості активізації двосторонніх відносин, оскільки Україну та В’єтнам об’єднують багаторічні зв’язки. Президент закликав В’єтнам підтримати імплементацію пунктів Української формули миру”, – зазначається в повідомленні.
Володимир Зеленський і Фам Мінь Чинь обговорили можливість активізації двосторонніх контактів між Україною та В’єтнамом на різних рівнях.
DAVOS, В'єтнам, Володимир Зеленський, Всесвітній економічний форум, Фам Мінь Чинь Чинем
Масштабна та якісна підготовка операторів БПЛА потребує змін в нормативах Міноборони та втілення відповідних державних стандартів
Крім збільшення виробництва різноманітних безпілотних літальних апаратів (БПЛА) для Збройних Сил України (ЗСУ), вкрай потрібне збільшення кількості навчених операторів БПЛА, які матимуть відповідні державні сертифікати й зможуть ефективно нищити російських окупантів і проводити аеророзвідку. Щоб досягти цього, потрібно, щоб Міністерство оборони України внесло зміни до деяких своїх нормативних актів, а також за участі виробників БПЛА, навчальних центрів і Міністерства освіти та науки України розробило та затвердило відповідні державні навчальні програми, а також сертифікування навчених операторів БПЛА. Крім того, у вирішенні цього завдання велику роль можуть і мають відіграти органи місцевого самоврядування та військові адміністрації.
Про це йшлося на круглому столі “Актуальні проблеми навчання операторів БПЛА”, який відбувся 19 грудня в державному інформаційному агентстві “Укрінформ” за ініціативою аналітичного онлайн видання “КиївВлада”.
https://www.youtube.com/watch?v=x_BiHJsiGAg&t=1s
Днями Президент України Володимир Зеленський повідомив на прес-конференції, що наступного року в Україні буде вироблено мільйон FPV-дронів. До цього Президент наголосив, що захист України від російської федерації – справа кожного, особливо тих, хто перебуває в тилу, зокрема, органів місцевого самоврядування.
Водночас, оскільки головним замовником БПЛА є Міністерство оборони на замовлення Генштабу ЗСУ, перше питання, яке було обговорено: чому Міноборони не сплачує приватним центрам за навчання операторів БПЛА? Бо, як зазначив ведучий круглого столу, співзасновник видання “КиївВлада” Антон Подлуцький, інші державні структури – Державна прикордонна служба України, Міністерство цифрової трансформації України, Національна поліція – сплачують за навчання операторів БПЛА для власних потреб.
Виконавчий директор Національної асоціації підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) Максим Полив’яний зазначив, що головна проблема того, що Міноборони не контрактує та не оплачує послуги з навчання операторів БПЛА – це відсутність відповідної нормативної бази. “Міністерство оборони, а зараз Агенція з оборонних закупівель, яка з наступного року займеться закупівлею озброєння, військової техніки, зокрема БПЛА, не має нормативного підґрунтя для того, щоб окремо укладати контракти на закупівлю послуг з навчання”, – повідомив виконавчий директор NAUDI.
На його професійну думку, треба створити нормативну базу для сертифікації навчальних центрів операторів БПЛА будь-якого призначення – від аеророзвідки до FPV-дронів, від тактичних БПЛА до стратегічних. “Кожен контракт на закупівлю БПЛА у виробника має передбачати декілька сесій навчання для представників ЗСУ. Безпосередньо виробник має розписати програму навчання – час, теорія, практика, все це прописується в контракті і здійснюється безпосередньо виробником, – наголосив Максим Полив’яний.
Він також повідомив, що NAUDI разом з Національним авіаційним університетом (НАУ) започаткували спільну програму, в межах якої Асоціація видає іменні стипендії студентам, які надалі працюватимуть як технічні та інженерні фахівці на підприємствах з виробництва БПЛА.
СЕО компанії з виробництва дронів “Militech” Надія Омельченко, яка, зокрема, бере участь у розробці державних стандартів в освіти операторів БПЛА, акцентувала увагу на тому, що для системного та якісного вирішення задачі потрібна колаборація виробників, Міністерства оборони, Міністерства освіти та волонтерських рухів.
“Військові кажуть, що центрів з підготовки операторів БПЛА недостатньо. Але не кожен навчальний центр, навіть з виробників, може видати відповідний сертифікат. Хоча ми, як виробники, дуже зацікавлені в тому, щоб нашими БПЛА керували гарно навчені спеціалісти. В нашому навчальному центрі спочатку викладається теоретична частина, потім навчання на симуляторах, і з групи студентів 10-20 осіб не всі доходять до третьої частини навчання – польових випробувань. Але польові випробування ми можемо організовувати тільки в співпраці з ЗСУ. То ж навіть тут потрібна колаборація”, – сказала СЕО “Militech”.
Член ради засновників компанії DEVIRO (виробник БПЛА “Лелека” та “Лелека-100”) Денис Чередниченко розповів, що його компанія пройшла весь складний шлях сертифікації своїх БПЛА та навчання операторів, отримавши відповідний сертифікат в Державній авіаційній службі України. “Наші курсанти отримують сертифікати державного зразка, який має всі необхідні реквізити, тому наші курсанти отримують відповідну облікову військову спеціальність та надбавку до зарплати… Зараз ми маємо понад 30 інструкторів, які мають офіційний статус та можуть навчати за відповідною програмою. Ми також приймаємо на навчання цивільних осіб”, – сказав член ради засновників DEVIRO, зазначивши, що навчання одного екіпажу (три оператори) БПАК «Лелека-100» коштує орієнтовно 300 тис. гривень.
Попри це, зазначив Денис Чередниченко, навчання операторів БПЛА його компанія здійснює на безкоштовній основі, бо в Міністерстві оборони відсутні процедури, які б дозволили оборонному відомству сплачувати за цю роботу. “Фахівці в Міноборони обізнані в цій проблематиці, але їх дуже сильно обмежує існуюча нормативна база, яка не дозволяє приватним центрам отримувати державне фінансування за навчання операторів БПЛА”, – наголосив представник DEVIRO.
Денис Чередниченко звернув увагу ще на одну проблему: державні навчальні центри, в тому числі Міністерства оборони, навчають операторів БПЛА за скороченою програмою і не надають статус зовнішнього оператора БПЛА: “Тобто, курсанти є слухачами курсів, які отримують довідки, які саме ж Міністерство оборони не визнає та не надає після навчання відповідної військової облікової спеціальності”.
Член ради засновників компанії DEVIRO впевнений, що виробники БПЛА та приватні навчальні центри операторів мають щільно співпрацювати з Міністерством оборони, щоб допомогти фахівцям з оборонного відомства внести необхідні зміни до нормативних підзаконних актів, якими керується МОУ.
“На кожен тип БПЛА має бути створено відповідну затверджену на державному рівні освітню програму, тоді ми зможемо говорити про повноцінне сертифікування навчання операторів”, – підкреслив Денис Чередниченко.
Народний депутат України, представник комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко наголосив, що найбільш прийнятним форматом у вирішення питання з навчання операторів БПЛА має бути державно-приватне партнерство. Зазначимо, відповідний закон в Україні прийнято ще влітку 2010 року.
При цьому, парламентар згоден з тим, що зараз Міністерство оборони має змінити власні підзаконні акти, щоб мати право та можливість сплачувати приватним структурам за навчання операторів БПЛА для потреб Збройних Сил України.
Також Вадим Івченко має думку, що саме виробники БПЛА мають запропонувати державі бачення розвитку цього сегменту ринку військової техніки – стратегію на 10-15 років. Водночас, на переконання народного депутата України, приватні виробники БПЛА мають створювати навчальні центри.
З цим погодився Денис Чередниченко, який водночас нагадав, що створення та робота навчальних центрів вимагає чималих коштів, які можна було б спрямувати на вдосконалення дронів. “Щоб приватні компанії мали таку зацікавленість й не боялись вкладати кошти в створення своїх тренінг-центрів, Міністерство оборони має створити відповідну нормативну базу”, – сказав член ради засновників компанії DEVIRO, закликавши колег-виробників БПЛА отримувати сертифікати в Державіаслужбі, бо це полегшує робочий діалог з МОУ.
Виконавчий директор NAUDI Максим Полив’яний нагадав, що зараз в Україні створюється багато БПЛА, які є летальною зброєю. “Приватна компанія не зможе навчати операторів таких дронів без наявності боєприпасів, програми надання спеціально обладнаних полігонів… Ці питання неможливо вирішити без участі Міністерства оборони”, – підкреслив Максим Полив’яний.
Він закликав всіх приватних виробників БПЛА та приватні школі з навчання операторів підключитись до роботи стосовно розробки змін існуючої нормативної бази Міністерства оборони.
Ведучий круглого столу Антон Подлуцький акцентував увагу на тому, що в Україні всі освітні заклади перебувають під керівництвом Міністерства освіти та науки, і немає жодного освітнього закладу, який перебуває цілком і повністю під керівництвом Міністерства оборони. Тому роль Міносвіти в процесі навчання операторів БПЛА – від середніх шкіл до вишів – є визначальною.
На що Максим Полив’яний зауважив, що у військових вишах все одно програми затверджуються Міноборони. І, на його думку, зміни в освітніх програмах є важливими, але ці зміни не вирішать поточні виклики зараз, а тільки через певний час.
Проте, на думку СЕО “Militech” Надії Омельченко, зміни в освітні програми є актуальними. “Ми (представники компанії) беремо участь в команді, яка готує державні професійні стандарти для операторів БПЛА. В ній беруть участь не тільки приватні компанії, а й освітні структури. Це відбувається не дуже швидко, але за певний час, думаю, ці стандарти буде озвучено”, – повідомила Надія Омельченко.
Окремо було обговорено питання співпраці приватних виробників БПЛА та навчальних центрів з органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями.
Ведучий круглого столу Антон Подлуцький наголосив, що Київ з багатомільярдним бюджетом цілком здатен розгорнути потужне виробництво дронів та навчальних центрів, які нададуть ЗСУ тисячі професійно навчених операторів БПЛА. Нагадаємо, зараз в столиці України головною керуючою структурою є Київська міська військова адміністрація (КМВА), а голова КМДА є заступником начальника КМВА з цивільних питань.
Денис Чередниченко повідомив, що в роботі з органами місцевого самоврядування та військовими адміністраціями його компанія має позитивний досвід. “Всі з задоволенням допомагають – надають місця для навчання, допомагають комунікувати з правоохоронними органами тощо”, – сказав Член ради засновників компанії DEVIRO.
Максим Полив’яний зазначив, що на місцях деякі складні питання можна вирішити без додаткового залучення бюджетних коштів, якщо налагодити плідну комунікацію та співпрацю з військовою адміністрацією або органом місцевого самоврядування.
За спостереження Надії Омельченко, місцеві влади відкриті до співпраці, але потребують дуже конкретних запитів і пропозицій. А її колега з “Militech” Оксана Захарченко окремо наголосила, що треба й надалі посилювати увагу медіа, суспільства та влади до питань з підготовки операторів БПЛА.
Антон Подлуцький, Володимир Зеленський, Денис Чередниченко, КиївВлада, Максим Полив’яний, МИНОБОРОНЫ, Надія Омельченко, підготовка операторів БПЛА
