Глава Міноборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що країна має намір створити армію чисельністю понад 500 тисяч осіб.
Це значно перевищує раніше озвучені президентом Каролем Навроцьким плани щодо доведення армії до 300 тис.
«Ми створимо армію чисельністю більше тієї, про яку говорив президент Навроцький — не 300 тис., а понад 500 тис. осіб», — зазначив міністр в інтерв’ю Rzeczpospolita.
За його словами, президент вже схвалив плани розширення армії.
Зараз у польській армії понад 210 тис. військовослужбовців, до кінця 2025 року планують довести цю цифру до 230 тис.
Раніше прем’єр Дональд Туск заявляв, що польська армія вже є найбільшою в ЄС, а через кілька років стане і «найсильнішою в регіоні».
Ринок криптовалют демонструє стійке зростання: загальна ринкова капіталізація перевищила $4,1 трлн, при цьому денний приріст склав близько 2–2,6 %.
Біткоїн зараз торгується близько $122 000–123 000, перебуваючи поблизу свого історичного максимуму, досягнутого в липні 2025 року. А Ethereum зміцнився до рівня $4 300, що є максимумом з кінця 2021 року.
Зростанню криптовалютного ринку сприяють:
На тлі цього крипторинок переживає сезон «crypto summer» — хвилю IPO і публічних лістингу компаній з галузі, включаючи такі бренди, як Galaxy Digital, Coinbase і Kraken.
Ринок досяг нових висот: капіталізація стабільно перевищує $4 трлн, а Bitcoin і Ethereum зміцнюються, підтримувані інституційними вливаннями і сприятливим регулюванням. Регламентуючі ініціативи стимулюють інтерес і довіру інвесторів: створення криптовалютних ETF, дозвіл на включення digital-assets в пенсійні фонди, просування законів про стабільні монети (Genius Act в США). Зростаюча інституціоналізація галузі: компанії активно розміщують IPO, а великі фонди входять на ринок і накопичують активи.
Підсумкова загальна динаміка — позитивна: триває активне зростання, але зберігаються ризики волатильності, особливо в разі погіршення макроекономічної ситуації або зміни політики основних регуляторів.
Рада Європейського Союзу схвалила четвертий транш за програмою Ukraine Facility у розмірі понад EUR3,2 млрд, тоді як попередньо його розмір було визначено в розмірі близько EUR3,05 млрд.
«Метою є підтримка макрофінансової стабільності України, а також її відновлення, реконструкція та модернізація», – наголошується в повідомленні Ради ЄС.
Як повідомлялося, розмір траншу було скорочено з планових EUR4,5 млрд через затримку з виконанням 3 із 16 індикаторів, які Київ мав виконати згідно з Планом України, покладеним в основу Ukraine Facility: закони про територіальну організацію виконавчої влади (так звана «реформа децентралізації») та про реформу АРМА, а також відбір на конкурсі 25 суддів до Вищого антикорупційного суду, в якому до фінішу дійшли лише 2 кандидати.
Водночас очільник Мінекономіки Олексій Соболєв зазначив, що Україна ще до вересня виконає два з трьох індикаторів (йдеться про закони), що дасть змогу отримати EUR1,1 млрд орієнтовно на початку листопада.
Як нагадав Мінфін України, загалом до держбюджету вже надійшло EUR19,6 млрд у рамках програми Ukraine Facility, загальний обсяг якої становить EUR50 млрд. Лише у 2025 році передбачено близько EUR12,5 млрд фінансової підтримки для України, з яких EUR3,5 млрд уже залучено.
Європейський Союз залишається найбільшим донором бюджетної підтримки України – EUR53,5 млрд за понад три роки, також зазначив Мінфін.
У середньому, щодня 3 людини просять визнати їх неплатоспроможними
В Україні зростає кількість людей, які вирішують оголосити себе банкрутами. Так, понад 2,9 тисячі українців стали банкрутами за останні 5 років в Україні за даними Верховного суду. 577 українців вже подали заяви про банкрутство за перші 6 місяців 2025 року. У 52% випадків неплатоспроможним себе просять визнати чоловіки. Найбільше банкрутів цьогоріч у Києві, на Київщині та Львівщині.
577 українців стали банкрутами за пів року 2025 в Україні. Таких випадків побільшало на 33% порівняно до того ж періоду у 2024. Загалом, найбільше людей стало банкрутами торік: 926 справ, втім поточний рік ризикує наздогнати ці показники.
У середньому цьогоріч щодня відкривають по 3 нові справи щодо банкрутства.
Загалом 2948 справ про банкрутство громадян було відкрито за останні 5 років. Хоча й процедура банкрутства офіційно з’явилась ще у 2019 році, активно користуватись нею українці почали лише з 2021.
52% справ з 2021 року стосуються чоловіків, а 48% — жінок. Гендерна різниця не є критичною та зберігається майже щороку. Наприклад, у 2021-му домінували чоловіки (57,9%), а от у 2022 і 2025 роках трохи переважали жінки.
Найбільше справ про банкрутство у 2025 році відкрили в Києві — 128. На другому місці Київська область з 83 справами, наслідує Львів, де подано 73 заяви.
Перевірити, чи є людина банкрутом, можна в Опендатаботі — для цього достатньо ввести ІПН та за лічені секунди отримати повну інформацію.
“Наявне зростання кількості справ про банкрутство — це частина сталої тенденції, яка триває кілька років. Процедура поступово стає більш прогнозованою: судова практика напрацьовується, учасники процесу набувають досвіду, а сам механізм працює злагодженіше. Водночас й кредитори — банки та фінансові установи — стають вимогливішими до умов списання чи реструктуризації боргів. Варто розуміти, що процедура банкрутства не є панацеєю для легкого та безболісного “списання боргів”. Наслідки від визнання неплатоспроможності відгукуватимуться людині щонайменше кілька років», — коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства.
За його словами, у процедурі все ще залишаються прогалини, які потребують врегулювання. Зокрема, йдеться про податкові наслідки після реструктуризації та списання боргів, а також про взаємодію з виконавчими провадженнями та іншими пов’язаними судовими справами, що часто залишаються поза межами справ про неплатоспроможність.
https://opendatabot.ua/analytics/bankrupts-2025-6
Ціни на будівельно-монтажні роботи в Україні у квітні-червні 2025 року зросли на 5,5% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За даними статвідомства, у другому кварталі 2025 року порівняно з другим кварталом 2024-го ціни збільшилися в усіх сегментах будівництва: у житловому будівництві зростання становило 6,6%, у нежитловому – 5,6%, в інженерному – 5%. Порівняно з попереднім кварталом ціни зросли на 1,9%, 1% і 0,7% відповідно.
У червні-2025 до червня-2024 ціни на будівельні роботи зросли на 5,1%, зокрема в житловому секторі – на 5,9%, нежитловому – на 5,1%, інженерному – 4,7%. Порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 0,4%, 0,5% і 0,3% відповідно.
За результатами шести місяців ціни збільшилися на 6,1%: на 6,9% у житловому будівництві, на 6,3% – у нежитловому, на 5,7% – у будівництві інженерних споруд.
Як повідомлялося, 2024 року ціни на будмонтажроботи збільшилися на 7,9% порівняно з попереднім роком, а 2023-го – зросли на 15,8% до 2022 року.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Компанія Rozetka у січні-червні 2025 року відкрила 33 нові магазини, планує запуск ще 10 до кінця року, повідомила її пресслужба.
“Попри постійні загрози, за перші шість місяців 2025 року Rozetka відкрила 33 нові магазини: 22 – власних та 11 – за франшизою. Це майже половина від минулорічного показника, коли компанія додала 74 нові магазини та вийшла на ринок 35 нових міст”, – йдеться у повідомленні компанії.
Зазначається, що серед нових магазинів будуть також релоковані об’єкти.
Крім того, Rozetka продовжує розвиток мережі поштоматів та партнерських точок видачі.
“Якщо на початку 2024 року поштоматів було всього чотири, то зараз їх уже 104”, – повідомила пресслужба компанії.
Онлайн-магазин електроніки та побутової техніки Rozetka заснований 2005 року в Києві Владиславом та Іриною Чечоткіними, пізніше співвласником компанії став фонд під управлінням Horizon Capital. Компанія на сьогодні трансформувалася в мультикатегорійний онлайн-маркетплейс, але також розвиває мережу власних магазинів. Станом на 1 серпня 2025 року мережа налічує 549 магазинів у 166 містах.
