Колишнього заступника мера Львова Геннадія Васьківа, якого в Україні підозрюють у розкраданні благодійної допомоги, затримали в Австрії, а українська сторона вже розпочала процедуру його видачі. Про це повідомило ZAXID.NET з посиланням на матеріали справи Франківського районного суду Львова. За даними видання, затримання відбулося в березні, а 30 березня Мін’юст України направив до суду клопотання про екстрадицію.
Додаткове підтвердження обставин затримання надав колишній член правління естонської організації Slava Ukraini та її ліквідатор Ільмар Рааг. За інформацією, яку наводить ZAXID.NET, він заявив, що Інтерпол затримав Васьківа в Австрії після його прибуття зі США.
За версією слідства, Васьків у березні 2022 року створив благодійний фонд «Все для перемоги», через який у травні розпочав співпрацю з естонською організацією Slava Ukraini, а потім використовував пов’язану з ним компанію «Айсі Констракшн» для виведення коштів шляхом завищення вартості товарів і послуг. Ще у 2023 році «Суспільне» з посиланням на дані розслідування повідомляло, що ця компанія отримала 1,5 млн євро пожертв від естонської сторони, з яких близько 250 тис. євро могли скласти прибуток. Пізніше українські медіа з посиланням на матеріали слідства уточнювали, що йдеться про можливе привласнення 1,55 млн євро, понад 18 млн грн на завищенні цін, а також ще 772 тис. грн коштів Європейського інвестиційного банку.
Під час досудового розслідування Васьків виїхав з України в березні 2024 року через систему «Шлях» під виглядом перевезення гуманітарної допомоги і не повернувся. У 2025 році апеляційний суд дозволив його арешт, а наприкінці 2025 року, за даними NGL.media, підозру йому було поновлено після процесуальних суперечок.
Група компаній “Автострада” розпочала перевлаштування каналізаційного колектора діаметром 1,2 м із зони будівництва метро на Виноградар, для виконання цих робіт придбано дистанційно керований щитовий комплекс Herrenknecht AG, орієнтовна вартість обладнання EUR1 млн.
Як повідомляє пресслужба “Автострада”, в межах проєкту буде прокладено нову дощову каналізацію загальною протяжністю 400 м з використанням понад 200 труб. Роботи виконуються методом мікротунелювання (високоточною безтраншейною технологією прокладання підземних комунікацій без розкриття поверхні), що дозволяє працювати в умовах щільної міської забудови без впливу на транспорт і навколишню інфраструктуру.
Наразі триває підготовчий етап — влаштовуються два шахтні стовбури (стартові і приймальні камери), з яких вже за кілька місяців здійснюватиметься проходка.
Для виконання робіт Autostrada придбала дистанційно керований щитовий комплекс німецького виробника Herrenknecht AG. Вартість обладнання становить близько 1 млн євро. Максимальна довжина однієї проходки може сягати до 150 м, що забезпечує ефективність і безперервність робіт.
На ділянці між станціями “Мостицька” та “Варшавська” вже зведено понад 1 тис. м двоярусних монолітних тунелів (по 500 м кожного ярусу). Роботи з їхнього облаштування ведуться паралельно на двох дільницях, що дозволяє суттєво пришвидшити темпи будівництва. Також завершено зведення монолітних конструкцій на ділянці вилочного відгалуження у напрямку майбутньої станції “Виноградар”.
На станції “Мостицька” виконано будівництво збірної суцільно-секційної оправи тунелів довжиною близько 200 м кожен. Наступний етап — монтаж кабельних конструкцій у готових тунелях, що є підготовчим етапом для подальшого прокладання інженерних мереж та систем електроживлення станції.
У шахтному стовбурі над тунелем глибокого закладання між станціями “Сирець” та “Мостицька” завершено монтаж блокоукладальника, який виконає перебірку кілець оправи лівого перегінного тунелю із заміною на кільця більшого діаметра. Правий перегінний тунель на цій ділянці вже побудовано.
На фінальному етапі будівництво оборотних тупиків на станції “Варшавська”. Наразі тут монтується щитовий герметичний затвор – масивна сталева конструкція, призначена для ізоляції тунелів і станцій. Він забезпечує захист метрополітену від можливих надзвичайних ситуацій, зокрема ударної хвилі, підтоплення та небезпечних речовин, і є важливим елементом системи цивільного захисту, що дозволяє розділяти підземні споруди на герметичні відсіки.
На всіх будівельних майданчиках метро на Виноградар триває комплекс робіт з перенесення інженерних мереж за межі зони будівництва. Поетапно виконується переукладання систем водопостачання та водовідведення, а також перенесення кабельних ліній електропостачання. Такі роботи дозволяють зберегти безперебійну роботу міської інфраструктури та створюють необхідні умови для подальшого виконання будівельно-монтажних процесів без обмежень.
Як повідомлялося, в серпні 2024 року комунальне підприємство “Київський метрополітен” уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії в напрямку житлового масиву Виноградар. Переможцем тендеру стало ТОВ “Група компаній Автострада”. Термін виконання робіт встановлено в 30 місяців, їхня вартість – 13 млрд 785 млн грн. Закупівлю проведено на електронній платформі публічних закупівель Prozorro. “Автострада” відновила будівництво метро у листопаді 2024.
У грудні 2023 року КП “Київський метрополітен” у судовому порядку розірвало договір з АТ “Київметробуд” через зрив термінів виконання будівельних робіт. У судовому порядку вирішується питання стягнення частини попередньої оплати, використання якої не підтверджено відповідними актами виконаних робіт, а також штрафних санкцій.
Тетерівський психоневрологічний інтернат та Новоборівський дитячий будинок-інтернат отримав напередодні Великодня гуманітарну допомогу від БО БФ «Янгол-Охоронець». І не тільки пасхальні кекси, а й продукти харчування, засоби гігієни та системи очистки води, повідомили у фонді з акцентом на системності допомоги цим закладам.
Напередодні Великодня Благодійний фонд «Янгол-Охоронець» передав гуманітарну допомогу Тетерівському психоневрологічному інтернату та Новоборівському дитячому будинку-інтернату Житомирської області, повідомили у фонді.
Допомога включала продукти харчування та засоби гігієни. Зокрема, загалом до обох закладів було передано дві сотні святкових Пасок, ящики з печивом, мішки борошна, макарони. Передали благодійники і також засоби гігієни – мило, підгузки для дорослих, вологі серветки, паперові рушники.
Крім того, фонд доставив до обох інтернатів системи водопідготовки (очистки води), що є особливо актуальним для закладів, розташованих у сільській місцевості. Системи водоочистки були передані через фонд підприємцем Борисом Вихованцем.
У фонді наголосили, що в умовах війни в Україні соціально незахищені верстви населення, зокрема діти-сироти та діти, позбавлені батьківської опіки, а також люди, які страждають на психічні розлади (в тому числі внаслідок війни), потребують посиленої підтримки.
«Ми системно працюємо над тим, щоб допомога доходила до тих, хто її потребує найбільше. Великдень – це хоч і символічний, але черговий раз турботи та підтримки, і ми вдячні всім партнерам, які долучилися до цієї ініціативи», – зазначив голова наглядової ради фонду Вілен Фаталов.
Засновниця фонду Владлена Фаталова підкреслила, що допомога інтернатним закладам залишається одним із пріоритетів організації: «Ми бачимо реальні потреби таких установ і прагнемо закривати їх максимально комплексно – від продуктів до засобів гігієни та інфраструктурних рішень».
Інша фундаторка фонду Валерія Мироненко додала, що подібні ініціативи мають довгостроковий характер: «Наша мета – не разова допомога, а системна підтримка та покращення умов життя підопічних інтернатів. Так, до тих же Тетерівського та Ноборівського інтернатів ми їздимо постійно».
У Тетерівському психоневрологічному інтернаті та Новоборівському дитячому будинку-інтернаті висловили вдячність Благодійному фонду «Янгол-Охоронець» за надану допомогу, а також компаніям і меценатам, які відгукнулися на заклик фонду. Зокрема, подяку висловлено ТОВ «Дар Млин Закарпаття», компанії «Бердичівський хлібозавод», а також громадянам Дмитру-Валерію Шевченку та Максиму Смітії за підтримку соціально важливих ініціатив.
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, свідчать про певне охолодження ставлення українців до Південної Кореї. Частка позитивних оцінок знизилася до 48,0% порівняно з 53,3% у серпні 2025 року, тоді як рівень негативного ставлення залишився незмінним — 13,3%.
У структурі відповідей 16,1% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 31,9% — «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 34,7%, що свідчить про відносно стримане й не до кінця сформоване сприйняття країни.
Негативні оцінки представлені 9,3% відповідей «здебільшого негативне» та 4,0% «повністю негативне». Ще 4,0% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією. Таким чином, попри зниження позитивного сприйняття, рівень критики не зріс, а загальна картина змінилася за рахунок переходу частини позитивних оцінок у нейтральну площину.
Ця динаміка може свідчити про зниження інтенсивності інформаційної присутності Південної Кореї в українському просторі або про зменшення кількості факторів, які формують чітко позитивне ставлення. На відміну від країн ЄС чи окремих стратегічних партнерів, Корея залишається для значної частини українців важливим, але не першочерговим елементом міжнародного контексту.
«Дані показують, що ставлення до Південної Кореї залишається загалом позитивним, але менш визначеним, ніж до ключових партнерів України. Значна частка нейтральних відповідей означає, що для багатьох українців ця країна перебуває поза щоденним інформаційним фокусом. У таких випадках навіть незначні зміни у зовнішньому контексті можуть впливати на баланс оцінок», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом Південна Корея зберігає позитивний імідж в Україні, однак тенденція до зниження частки позитивних оцінок підкреслює необхідність більш активної присутності країни у сфері економічної, технологічної та гуманітарної взаємодії, якщо вона прагне зміцнити свої позиції в українському суспільстві.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Республіка Корея посідає 24-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,14 млрд. Імпорт корейської продукції значно перевищує український експорт, через що сальдо торгівлі є від’ємним і перевищує $769 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, ПІВДЕННА КОРЕЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
15 квітня парламент Грузії у третьому читанні ухвалив закон про запровадження нової візи категорії C5, а опублікований у законодавчому віснику текст закону встановлює, що він набирає чинності з моменту опублікування.
Нова C5-віза буде багаторазовою короткостроковою візою, дійсною до 5 років, при цьому вона дає право перебувати в Грузії до 1 року. Віза призначена для іноземців, які приїжджають до країни з туристичною метою і мають право працювати тільки в інтересах нерезидента, якщо така діяльність пов’язана з роботою цього нерезидента за межами Грузії. Тобто, по суті, йдеться про легальний режим для віддаленої роботи на закордонні компанії або клієнтів.
Закон також прямо передбачає поширення цієї візи на подружжя та неповнолітніх дітей основного заявника. Крім того, документи допускають прискорений розгляд заявок за окремим рішенням уряду.
Для візи C5 та електронної версії через спеціальний сайт встановлено діапазон зборів від $20 до $500, але конкретний розмір має бути додатково визначений постановою уряду Грузії.
Нова віза, за словами розробників закону, задумана як інструмент для залучення високодохідних, низькоризикових іноземців із «безпечних країн».
Україна за підсумками березня 2026 року експортувала 2,79 тис. тонн великої рогатої худоби (ВРХ) живою вагою, що на 58% більше за показник лютого поточного року та на 12% перевищує результат березня 2025 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Держмитслужби.
В галузевому об’єднанні зазначили, що виручка від експорту тварин у березні становила $5,26 млн, що на 16% більше порівняно з лютим. Загалом у першому кварталі 2026 року на зовнішні ринки поставлено 5,53 тис. тонн ВРХ на суму $11,61 млн. Ці показники на 6,1% та 10% відповідно перевищують результати аналогічного періоду минулого року.
Аналогічна динаміка спостерігається і в сегменті м’яса. Зокрема експорт свіжої або охолодженої яловичини у березні зріс на 102% до попереднього місяця і сягнув 467,2 тонни вартістю $3,69 млн. Поставки мороженої яловичини збільшилися на 31% – до 1,67 тис. тонн на суму $7,37 млн.
“Україна наростила поставки ВРХ на тлі високих цін на експортних ринках та певної нестачі червоного м’яса у світі. Додатковим стимулом для фермерів стали низькі закупівельні ціни на сире молоко всередині країни, що підштовхнуло ріст продажів худоби на забій та експорт”, – зазначають в аналітичному відділі АВМ.
За даними асоціації, світовий дефіцит яловичини підтримується високим попитом у США через обмежену внутрішню пропозицію напередодні сезону барбекю. Схожа ситуація у Бразилії, де ціни на худобу досягли історичних максимумів на тлі активного експорту до Китаю. Австралія також звітує про десятирічні максимуми виробництва, намагаючись компенсувати нестачу пропозиції на ринках Кореї та Японії.
Водночас негативна цінова кон’юнктура на молочному ринку України призвела до повної зупинки імпорту нетелей: у березні 2026 року в країну не ввезли жодної голови племінної худоби.
Позитивне зовнішньоторговельне сальдо України в торгівлі живою ВРХ та яловичиною за підсумками березня становило $15,21 млн.
