Молдова входить до кола найближчих до України країн не лише географічно, а й за рівнем суспільного сприйняття. За результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, 60,1% українців оцінюють своє ставлення до Молдови як позитивне, що помітно більше, ніж 51,3% у серпні 2025 року. Таким чином, за пів року позитивне сприйняття зросло майже на 9 відсоткових пунктів.
Структура позитивного ставлення є достатньо рівномірною: 22,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», ще 37,3% — «здебільшого позитивне». Це свідчить не лише про загальний рівень симпатії, а й про те, що значна частина українців має сформоване та стабільне позитивне уявлення про Молдову.
Водночас частка нейтральних оцінок залишається відносно високою — 32,9%. Це типовий показник для країн, які, попри близькість, не перебувають у центрі постійного інформаційного поля. Однак навіть за такої частки нейтральних відповідей загальний баланс сприйняття чітко зміщений у позитивний бік.
Негативне ставлення до Молдови залишається мінімальним — 5,4% у березні 2026 року (проти 4,7% у серпні 2025-го). Хоча цей показник дещо зріс, він все одно залишається на низькому рівні, що підтверджує відсутність значних факторів напруження у двосторонньому сприйнятті.
Динаміка змін свідчить про поступове зміцнення позитивного образу Молдови в українському суспільстві. Зростання позитиву відбулося як за рахунок переходу частини нейтральних оцінок у позитивні, так і через загальне підвищення рівня довіри до країни.
У ширшому контексті ці результати можна пояснити близькістю інтересів України та Молдови, спільними викликами у сфері безпеки, а також подібною європейською інтеграційною траєкторією. У свідомості українців Молдова дедалі більше сприймається як партнер із близьким політичним і ціннісним контекстом.
«Ставлення до Молдови є показовим прикладом того, як формується стабільний позитивний образ сусідньої країни. Тут важливу роль відіграє не лише географічна близькість, а й відчуття спільності інтересів та схожості стратегічного курсу. Саме такі фактори забезпечують довгострокове зміцнення довіри в суспільстві», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Молдова посідає впевнене місце серед країн із високим рівнем позитивного сприйняття в Україні. Її образ характеризується стабільністю, низьким рівнем негативу та поступовим нарощуванням довіри, що робить цю країну одним із найбільш прогнозованих і зрозумілих партнерів у регіоні.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Республіка Молдова посідає 21-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $1,32 млрд. При цьому Україна має виразне позитивне сальдо, оскільки експорт до Молдови більш ніж у сім разів перевищує імпорт.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, MOLDOVA, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-березні поточного року виробила 524,926 тис. тонн окатків, що на 61% нижче проти січня-березня минулого року (1 млн 347,749 тис. тонн), але на 27% більше IV кварталу-2025, коли було вироблено 412,867тис. тонн.
Згідно з пресрелізом компанії в середу, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2026 впало на 72% до I кв.-2025 – до 592,751 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату преміум-класу Fe67% склав 67,825 тис. тонн проти 777,718 тис. тонн у I кв.-2025 (зниження на 91%). Також компанія, зокрема, виробила 524,926 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 52%). При цьому не вироблялись DR-окатки (у I кв.-2025 вироблено 81,787 тис. тонн) та інші окатки (160,913 тис. тонн).
У пресрелізі пояснюється, що виробнича діяльність Ferrexpo була значною мірою призупинена в першому кварталі через загальнонаціональні атаки на українську інфраструктуру виробництва та передачі електроенергії. Виробництво відновлено лише з обмеженим відновленням роботи на знижених рівнях потужності наприкінці лютого 2026 року після покращення доступності та ціни на е/е. Група продовжує експлуатувати одну зі своїх чотирьох ліній огрудкування та продавати свою продукцію європейським клієнтам.
Як зазначено в оновленні про торгівлю, оголошеному 1 квітня 2026 року, група зосередилася на ретельному управлінні своїм оборотним капіталом та витратами в складних операційних умовах. Це включало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів та послуг, а також подальше призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Компанія продовжує уважно стежити за своїм станом грошових коштів та оборотного капіталу і продовжує активно вивчати та вдосконалювати низку потенційних варіантів фінансування, які можуть включати залучення власного капіталу. На цьому етапі немає впевненості в тому, що група успішно укладе такі варіанти фінансування. Якщо утримання відшкодування ПДВ продовжиться, а проблеми з фінансуванням не будуть вирішені вчасно, це може призвести до суттєвих негативних наслідків для Групи.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що нижчі показники виробництва у першому кварталі-2026 майже вдвічі менші за ті, яких були досягнуті за останні три місяці 2025 року, відображають цілеспрямовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України наприкінці минулого року та їхній вплив на здатність компанії працювати стабільно.
“До січня, враховуючи, що постачання е/е не могло бути забезпечене на стабільній основі в необхідних обсягах, ми були змушені прийняти складне рішення тимчасово призупинити роботу та відправити частину робочої сили у відпустку. На щастя, наприкінці лютого ми побачили достатнє покращення в доступності та ціні на е/е, щоб відновити обмежене виробництво на ПГЗК на одній лінії з виробництва окатків. Одна лінія залишається в експлуатації, і група продовжує використовувати власний парк залізничних вагонів для експорту клієнтам у Східній та Центральній Європі. Надалі ми зосередимося на управлінні оборотним капіталом та витратами в цьому складному операційному середовищі”, – сказав Дженовезе.
Як повідомлялось, Ferrexpo в 2025 році виробила 3 млн 221,461 тис. тонн окатків, що на 47% нижче ніж в попередньому році (6 млн 70,541 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 2025р знизилось на 9% – до 6 млн 141,759 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 920,298 тис. тонн проти 709,803 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 2024 рік – 489,720 тис. тонн), 3 млн 139,674 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 44%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн. У 2023 році компанія виробила 3,845 млн тонн окатків, що на 36,5% менше, ніж 2022 року.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
За даними Fixygen, АТ «Одеський припортовий завод» має намір провести позачергові загальні збори акціонерів 5 травня 2026 року в дистанційній формі шляхом опитування. При цьому голосування розпочнеться 24 квітня о 11:00 і завершиться 5 травня о 18:00, а перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складено станом на 30 квітня.
Згідно з опублікованим повідомленням, до порядку денного включено три питання: припинення повноважень в.о. голови правління – директора Юрія Ковальського, обрання з 19 травня 2026 року новим в.о. голови правління – директора Костянтина Шабуняєва, а також затвердження умов його контракту, розміру винагороди та визначення особи, яка підпише контракт від імені товариства. Рішення про скликання дистанційних позачергових зборів ухвалив Фонд державного майна України як акціонер товариства.
АТ «Одеський припортовий завод» зареєстровано в місті Південне Одеської області, основний вид діяльності — виробництво добрив та азотних сполук. Державі через Фонд держмайна належить 99,5667% акцій товариства, статутний капітал становить 798,544 млн грн. За даними відкритих реєстрів, у 2025 році виручка заводу склала 328,687 млн грн, чистий збиток — 808,924 млн грн, активи на кінець року — 4,366 млрд грн.
Одеський припортовий завод залишається одним із найскладніших і найвідоміших об’єктів приватизації в Україні. Перша спроба продажу в липні 2016 року зірвалася через відсутність заявок, друга — у грудні 2016 року — також завершилася без претендентів. У червні 2018 року Фонд держмайна знову ухвалив рішення про приватизацію державного пакета акцій ОПЗ, а в 2025 році виставив на аукціон 99,5667% акцій зі стартовою ціною 4,489 млрд грн, проте торги, призначені на 25 листопада, не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників. Наприкінці березня 2026 року в Мінекономіки заявили, що ОПЗ залишається ключовим об’єктом великої приватизації і може бути знову виставлений на продаж після коригування умов.
Соціологічне опитування, проведене у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє стабільно позитивне ставлення українців до Бельгії з помітною позитивною динамікою. Частка позитивних оцінок зросла до 58,7% порівняно з 54,7% у серпні 2025 року. Водночас рівень негативного сприйняття також дещо підвищився — з 0,3% до 2,3%, хоча загалом залишається на низькому рівні.
Структура відповідей свідчить про переважання помірно позитивного сприйняття. Повністю позитивно до Бельгії ставляться 19,3% респондентів, тоді як 39,4% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 37,1%, що вказує на обмежений рівень сформованого образу країни серед українців.
Негативні оцінки є маргінальними: 1,4% опитаних зазначили здебільшого негативне ставлення, ще 0,9% — повністю негативне. Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,9%. Така конфігурація показників свідчить про відсутність системного негативу, але водночас — про недостатню інтенсивність інформаційної або емоційної взаємодії з цією країною.
У динаміці змін варто відзначити не лише зростання позитивних оцінок, а й незначне підвищення негативних. Це може бути пов’язано з загальною поляризацією громадської думки, коли нейтральні позиції частково трансформуються у більш визначені — як позитивні, так і негативні. Водночас ключовим трендом залишається поступове зміцнення позитивного сприйняття.
«Ставлення до таких країн, як Бельгія, формується не стільки через прямий досвід взаємодії, скільки через загальний європейський контекст і асоціації з інституційною роллю ЄС. Коли країна асоціюється з підтримкою України на рівні політики, економіки чи гуманітарних ініціатив, це поступово трансформується у зростання позитивного сприйняття. Водночас висока частка нейтральних відповідей означає, що потенціал для посилення цього іміджу ще далеко не вичерпаний», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Бельгія залишається для українців країною з переважно позитивним, але не повністю сформованим образом. Подальше зростання позитивного ставлення значною мірою залежатиме від рівня видимості її ролі у підтримці України, а також від практичних контактів у сферах економіки, освіти та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бельгія посідає 22-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,29 млрд. Імпорт бельгійських товарів дещо перевищує український експорт, тому сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЛЬГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” цього року вперше працювала на Великдень: прийняла від клієнтів 276 тис. та доставила близько 500 тис. посилок, повідомив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.
“Вперше “Нова Пошта” працювала у Великдень… Здавалося б просто працюємо, ми подарували сотням тисяч людей приємні емоції у святковий день”, – написав Поперешнюк у Facebook та подякував співробітникам компанії, які вийшли на роботу.
Як повідомлялось, на Великдень, 12 квітня, компанія працювала за скороченим графіком роботи – з 10:00 до 16:00.
“Нова пошта” наразі має 51,852 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,913 тис. відділень різного формату та 35,939 тис. поштоматів.
Як повідомлялося, компанія у 2025 році збільшила кількість доставлених посилок та вантажів на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн. Її виручка зросла на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше..
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) 9 вересня 2025 року придбав 9,4% частку в операторі фіксованого зв’язку ТОВ “Фрінет” за $2 млн (83 млн грн) та довів свою частку до 100%.
“$2 млн було сплачено акціонерам, частка участі яких не забезпечувала контролю. Балансова вартість часток участі, що не забезпечують контролю, у ТОВ “Фрінет” становила 27 млн грн”, – йдеться у річному звіті “Vodafone Україна”.
Згідно з ним, група у 2025 році збільшила виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, а чистий прибуток – на 18%, до 4,18 млрд грн.
Зазначається, що виручка від мобільних абонентів зросла на 16,4% – до 22,09 млрд грн, тоді як від фіксованого бізнесу – на 15,9%, до 1,09 млрд грн, від пропуску трафіку інших мобільних операторів – на 1,5%, до 2,51 млрд грн, від роумінгу – на 3,1%, до 0,78 млрд грн, від реалізації товарів – на 0,6%, до 923 млн грн.
Зростання собівартості минулого року до 7,02 млрд грн з 6,01 млрд грн у 2024 році значною мірою пов’язано із зростанням витрат на електроенергію та інші виробничі витрати – до 2,86 млрд грн з 2,4 млрд грн, а також плати за використання радіочастот – до 1,38 млрд грн з 1,13 млрд грн та витрат на роумінг – до 0,41 млрд грн з 0,33 млрд грн, тоді як витрати на пропуск трафіку у мережах інших мобільних операторів навіть трохи зменшилися – до 1,15 млрд грн з 1,16 млрд грн.
Окрім того минулого року витрати “Vodafone Україна” на рекламу та маркетинг зросли до 0,51 млрд грн з 0,43 млрд грн роком раніше, комісійну винагорода дилерам – до 0,50 млрд грн з 0,43 млрд грн, на консалтинг – до 0,69 млрд грн з 0,57млрд грн, білінг та обробка даних – до 0,46 млрд грн з 0,36 млрд грн.
Згідно зі звітом, кількість штатних працівників групи за рік залишилася незмінною – близько 4,5 тис. осіб.
Наголошується, що компанія планує продовжувати вчасно обслуговувати фінансові зобов’язання, хоча є притаманна невизначеність, пов’язана із мораторієм на платежі за кордон. “Здатність погасити основну суму боргу (за єврооблігаціями), яка становить $281 млн зі строком погашення в лютому 2027 року, значною мірою залежить від збереження обмежень валютного контролю на той час. Вона також залежить від здатності Групи забезпечити рефінансування у фінансових установах або домовитися з кредиторами про зміни умов облігацій”, – йдеться у документі.
Згідно з ним, група може вжити додаткових заходів для управління та контролю відтоку грошових коштів з метою забезпечення рефінансування чи досягнення домовленостей, й наразі керівництво розглядає усі опції з цього переліку залежно від статусу обмежень валютного контролю.
“На основі прогнозів керівництва очікується, що група буде в змозі виконати умови договорів про залучення боргового фінансування щодо фінансового показника протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї консолідованої фінансової звітності”, – сказано у звіті.
Компанія нагадала, що у лютому здійснила чергову піврічну виплату відсотків за єврооблігаціями на $13,4 млн (578 млн грн).
Згідно зі звітом, у 2025 році “Vodafone Україна” оголосила дивіденди акціонерам на загальну суму 3,01 млрд грн, станом на 31 грудня 2025 року залишалися невиплаченими дивіденди в сумі 412 млн грн, але у першому кварталі були виплачені дивіденди ще на 151 млн грн.
Зазначається також, що для управління валютним ризиком та купівлі валюти група придбала доларові та єврові облігації внутрішньої державної позики зі строком погашення до 12 місяців. В той же час їх загальний обсяг на кінець 2025 року скоротився до еквівалента 0,97 млрд грн з 1,33 млрд грн роком раніше, і якщо наприкінці 2024 року всі папери були доларовими, то наприкінці 2025 року в облігації в євро було вкладено еквівалент $0,28 млрд.
Станом на кінець 2025 року вільні грошові кошти “Vodafone Україна” складали 8,09 млрд грн проти 10,34 млрд грн роком раніше, з яких у гривні – 49,1%, а майже вся решта – у доларах.
Окрім того компанія на кінець 2025 року мала короткостроковий депозит під 0,4% на еквівалент 0,85 млрд грн в одному з дочірніх банків великої міжнародної банківської групи, який класифікувався як короткострокова інвестиція, тоді як роком раніше подібні депозити під 0,3-0,35% річних були у трьох дочірніх банках великих міжнародних банківських груп на загальну суму 2,02 млрд грн.
