За заявою Народного банку Сербії (НБС), економіка країни у 2024 році досягла вражаючих показників, ставши однією з найстійкіших і найдинамічніше розвиваючихся в Європі. Очікуване зростання ВВП становить 3,8%, що значно вище середньоєвропейських темпів. Це стало можливим завдяки зваженій грошово-кредитній політиці, інвестиційним ініціативам та успішному відновленню ключових галузей економіки після глобальних криз останніх років.
Однією з найбільш значущих подій року стало присвоєння Сербії інвестиційного кредитного рейтингу. Цей статус зміцнює довіру міжнародних інвесторів до країни, відкриваючи доступ до вигідніших фінансових умов і залучення великих інвестицій. Експерти підкреслюють, що цей крок є важливим стимулом для подальшого економічного зростання.
Важливим економічним досягненням стало успішне зниження інфляції до цільових значень у діапазоні 3% ± 1,5%, що було досягнуто в травні 2024 року. Відтоді рівень інфляції залишається стабільним, що свідчить про високу ефективність заходів, вжитих Народним банком.
Упродовж усього року Сербія демонструвала стабільність курсу динара по відношенню до євро. Це не тільки зміцнює довіру населення і бізнесу, а й привертає увагу зарубіжних компаній, які розглядають Сербію як надійного економічного партнера.
Уряд Сербії продовжує активно підтримувати малий і середній бізнес, впроваджуючи пільгові умови кредитування та програми субсидій. У 2024 році також було виділено значні кошти на розвиток інфраструктури, сільського господарства та ІТ-сектору, що дало змогу створити нові робочі місця та покращити умови для підприємництва.
Економічні досягнення 2024 року зміцнюють Сербію на позиції одного з лідерів серед економік Європи, що розвиваються. Попереду – нові виклики та цілі, серед яких подальше зниження інфляції, розвиток експортного потенціалу та поліпшення якості життя населення. Керівництво країни впевнене, що нарощування темпів реформ дасть змогу утримувати позитивну динаміку в найближчі роки.
Ці результати є доказом стійкості сербської економіки та її здатності адаптуватися до сучасних викликів, що зміцнює позиції країни на міжнародній арені.
У Хорватії діє багаторівнева система оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Основні податки для юридичних осіб у Хорватії:
Окремо представлені податки для індивідуальних підприємців (ІП).
Інші податки та збори
Податкова система Хорватії характеризується прогресивністю та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу.Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
Джерело: http://relocation.com.ua/osoblyvosti-systemy-opodatkuvannia-v-khorvatii/
Корпорація Roshen призупинила виробництво на кондитерській фабриці Bonbonetti в Будапешті (Угорщина), це вже другий закритий майданчик компанії в цій країні, повідомив Forbes Ukraina.
«Фабрика не виробляє продукцію з квітня 2023 року», – пояснив виконавчий директор Roshen Олександр Головащук.
За його інформацією, Roshen у 2023 році виготовив в Угорщині майже в 10 разів менше, ніж на початку роботи. Виручка Bonbonetti, за даними угорського довідника Opten, становила EUR3,3-3,5 млн. Як наслідок, будапештську фабрику закрили через нерентабельність виробництва. Наявні на Bonbonetti потужності не давали змоги покрити витрати.
Фабрику заснували 1868 року, а востаннє модернізували в 30-х роках минулого століття. Розширити виробництво на майданчику було неможливо, тому що підприємство розташоване в щільній забудові, пояснив Головащук.
Він додав, що частину обладнання Bonbonetti перевезли на Вінницьку кондитерську фабрику, частину утилізували.
Корпорація Roshen, згідно з інформацією на сайті, посідає 27 місце серед найбільших виробників кондитерських виробів у світі. Включає Київську, Кременчуцьку, дві Вінницькі кондитерські фабрики та Вінницький молочний завод, Бісквітний комплекс у Борисполі (Україна); Клайпедську кондитерську фабрику (Литва) і фабрику Bonbonetti Choco (Угорщина). Виробнича діяльність Липецької фабрики (РФ) зупинена з 1 квітня 2017 року.
Корпорація виробляє близько 320 видів кондитерських виробів. Загальний обсяг виробництва становить близько 300 тис. тонн продукції на рік.
Мережа фірмових магазинів Roshen в Україні налічує близько 70 магазинів у різних регіонах країни. Перший відкрився 2009 року в Києві.
У 2022 році ПрАТ «Київська кондитерська фабрика “Рошен” отримала 984 тис. грн чистого збитку порівняно з 25,779 млн грн прибутку роком раніше, виручка підприємства скоротилася з 979,286 млн грн до 903,195 млн грн.
Кінцевим бенефіціаром підприємства є син екс-президента України Петра Порошенка Олексій.
За дорученням міністра закордонних справ Антоніо Таяні Італія виділила EUR13 млн до Фонду підтримки енергетики України.
“У той час, коли атаки на енергетичну інфраструктуру України посилюються, це рішення є важливим кроком у зусиллях із відновлення енергетичних систем, пошкоджених конфліктом. Внесок Італії – один із найбільших для однієї країни – допоможе стабілізувати постачання електроенергії мільйонам українців, які постраждали від війни, у цей важкий час”, – повідомляється на сайті МЗС Італії.
Наголошується, що цим внеском Італія підтверджує свою постійну підтримку стійкості енергетичного сектору України, зокрема у зв’язку з конференцією з відновлення України, що відбудеться в Римі в липні наступного року.
Україна експортує до Лівану продукції більш ніж на $400 млн, хоча потенціал – $1 млрд, перспективними є поставки великої рогатої худоби, м’яса і молочних виробів, повідомив міністр аграрної політики і продовольства Віталій Коваль за підсумками візиту до Лівану і зустрічі з бізнесом.
Міністерство аграрної політики та продовольства зазначило, що Коваль зустрівся з ліванськими бізнесменами – представниками понад 12 компаній, які займаються імпортом: борошномелами, трейдерами, підприємцями, які купують харчові продукти, м’ясо та зернові з України.
За інформацією міністра, ліванські підприємці імпортують десятки тисяч тонн ВРХ. Нещодавно почали завозити до Лівану й овець. Саме ці напрями скотарства через дефіцит м’яса можуть бути перспективними для українських аграріїв.
“Сьогодні ми експортуємо до Лівану продукцію більш ніж на $400 млн, хоча потенціал – $1 млрд. Саме тому завдання Мінагрополітики – наростити імпорт нашої продукції до Лівану. Обговорив з їхнім бізнесом, що необхідно зробити для збільшення товарообігу. Ліванські підприємці відзначили деякі бюрократичні моменти та логістичні проблеми. Тепер ясно розумію, що потрібно спростити в процедурах. Ліван для нас важливий торговельний партнер, тому працюватимемо над розвитком наших відносин і далі”, – наголосив Коваль.
Міністр звернув увагу на те, що в Лівані дуже активна українська громада. Під час зустрічі з її представниками українська делегація обговорила логістичне сполучення з Україною та збільшення вітчизняних продуктів у ліванських магазинах.
Коваль закликав діаспору бути амбасадорами України: популяризувати українські продукти, наголошувати на їх якості.