У Франції діє одна з, мабуть, найскладніших і багаторівневих систем оподаткування, що охоплює як юридичних осіб, так і індивідуальних підприємців (ІП). Розглянемо основні податки, що застосовуються до цих категорій платників податків.
Податки для юридичних осіб
1) Корпоративний податок на прибуток (Impôt sur les Sociétés, IS):
Його стандартна ставка 25% на прибуток компанії. Знижена ставка в 15% можлива і застосовується до перших 38 120 євро прибутку для малих і середніх підприємств з річним оборотом менше 7,63 млн євро.
Деякі компанії можуть обирати між оподаткуванням за системою прибуткового податку (Impôt sur le Revenu, IR) або корпоративного податку (IS), залежно від їхньої правової форми та структури капіталу.
2) Податок на додану вартість (Taxe sur la Valeur Ajoutée, TVA), його ставки також диверсифіковані. Стандартна – 20%, а знижені ставки: 10%, 5,5% і 2,1% застосовуються до певних товарів і послуг.
3) Існує також такий податок як територіальний економічний внесок (Contribution Économique Territoriale, CET). Він складається з двох компонентів – податку на вартість комерційної нерухомості (Cotisation Foncière des Entreprises, CFE) і внеску на додану вартість бізнесу (Cotisation sur la Valeur Ajoutée des Entreprises, CVAE). Ставки залежать від місця розташування та обороту компанії; максимальна ставка CVAE становить 1,5% для компаній з оборотом понад 50 млн євро.
4) Також застосовується так званий транспортний податок (Taxe sur les Véhicules de Sociétés, TVS). Він стягується з компаній, що використовують автомобілі в комерційних або службових цілях. Ставки залежать від типу транспортного засобу, його віку та рівня викидів CO₂.
Податки для індивідуальних підприємців (ІП) також досить непрості.
1) Прибутковий податок (Impôt sur le Revenu, IR) з прогресивною шкалою від 0% до 45%, залежно від річного доходу. Доходи ІП оподатковуються за тією ж шкалою, що й доходи фізичних осіб. Існують різні режими оподаткування для ІП, такі як «micro-entrepreneur» зі спрощеною системою обліку та оподаткування.
2) Соціальні внески – ІП зобов’язані сплачувати внески на соціальне та медичне страхування, розмір яких залежить від виду діяльності та рівня доходу.
3) Податок на додану вартість (TVA). ІП зобов’язані реєструватися як платники ПДВ, якщо їхній річний оборот перевищує певні порогові значення, наприклад для торгівлі товарами це 91 900 євро, а для надання послуг – 36 800 євро.
Як і майже в будь-якій країні світу існує податок на нерухомість (Taxe Foncière). Стягується з власників нерухомості, незалежно від їхнього статусу резидента. Визначення ставок лежить на місцевій владі і залежить від кадастрової вартості об’єкта.
Є також поки що податок на проживання (Taxe d’Habitation), він стягується з осіб, які проживають у нерухомості станом на 1 січня звітного року. Цей податок поступово скасовується для більшості домогосподарств; повний перехід планують завершити найближчими роками.
Податок на розкіш або Impôt sur la Fortune Immobilière (IFI), його стягують із фізосіб, чию нерухому власність у Франції оцінюють більш ніж у 1,3 млн євро. Діє прогресивна шкала від 0,5% до 1,5% від вартості майна.
Французька податкова система характеризується високим ступенем прогресивності та розмаїттям податків, що вимагає ретельного планування та обліку при веденні бізнесу. Рекомендується консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства та оптимізації податкового навантаження.
http://relocation.com.ua/osoblyvosti-podatkovoi-systemy-frantsii-na-kinets-2024-roku-styslyj-analiz/
Система оподаткування в Нідерландах доволі різноманітна. Давайте розглянемо коротко деякі її особливості.
Податки для юросіб мають такий вигляд.
1) Корпоративний прибутковий податок (CIT):
Ставка коливається від 19% на прибуток до 200 000 євро, до 25,8% на прибуток понад 200 000 євро.
Тут є низка особливостей, так компанії-резиденти оподатковуються на світовий дохід, нерезиденти – тільки на доходи з джерел у Нідерландах. За певних умов можливе звільнення від оподаткування дивідендів і приросту капіталу в рамках пільги на істотну участь.
2) Податок на додану вартість (ПДВ) становить від стандартної ставки – 21%, до зниженої – 9% (він застосовується до певних товарів і послуг) і навіть до нульової ставки – 0% (для експорту та деяких специфічних випадків). Варто звернути увагу на те, що бізнесмени зобов’язані реєструватися як платники ПДВ і подавати декларації щокварталу.
3) Податок на дивіденди, його ставка 15% утримується при виплаті дивідендів акціонерам. Ставка може бути знижена або скасована відповідно до міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування.
4) Податок на приріст капіталу – прибуток від продажу капітальних активів зазвичай включають до оподатковуваної бази й оподатковують за стандартними ставками корпоративного податку.
5) Не варто забувати і про соціальні внески за співробітників. Роботодавці зобов’язані утримувати і перераховувати внески на соціальне страхування та медичне обслуговування за всіх своїх співробітників.
У Нідерландах система оподаткування дозволяє реєструватися і як приватному підприємцю. У цьому разі у бізнесмена будуть зобов’язання з прибуткового податку (Income Tax), ставки якого за доходу до 38 098 євро – 9,32% (включно з національним страховим внеском 27,65%, загальна ставка 36,97%), за доходу від 38 098 до 75 518 євро – 36,97%, а дохід понад 75 518 євро на рік оподатковують за ставкою в 49,50%.
Також ІП зобов’язані сплачувати внески на соціальне страхування та медичне обслуговування, розмір яких залежить від доходу. ІП зобов’язані реєструватися як платники ПДВ і подавати декларації щокварталу, аналогічно юридичним особам.
Існує також податок на нерухомість, власники нерухомості сплачують щорічний податок, розмір якого залежить від кадастрової вартості та встановлюється місцевими органами влади.
Податок на спадкування і дарування застосовується до одержувачів спадщини або дарування, ставки залежать від ступеня спорідненості та вартості отриманого майна.
Загалом, податкова система Нідерландів характеризується прогресивними ставками і різноманітністю податків, що вимагає уважного підходу до податкового планування. Рекомендується регулярно консультуватися з професійними податковими консультантами для забезпечення відповідності актуальним вимогам законодавства.
http://relocation.com.ua/osoblyvosti-podatkovoi-systemy-niderlandiv-korotkyj-analiz/
У портах Великої Одеси і Дунаю з початку поточного тижня активізувався попит і підвищилися ціни на продовольчу пшеницю, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Підтримку закупівельним цінам на цю культуру надала активізація попиту імпортерів для термінового покриття позицій за раніше укладеними угодами, стримана пропозиція також підтримала ціни. Водночас підвищенню гривневих цін на пшеницю сприяв валютний фактор”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у портах Великої Одеси закупівельні ціни на продовольчу пшеницю підвищилися на $1-2 за тонну і станом на 26 грудня 2024 року озвучувалися в межах $208-215 за тонну на умовах CPT-порт. Водночас у портах Дунаю підвищення цін попиту становило в середньому $2 за тонну і фіксується в діапазоні $209-215 за тонну на умовах CPT-порт порівняно з кінцем минулого тижня.
Гривневі ціни (базис CPT-порт) підвищилися на 50-150 грн/тонна й озвучуються переважно в діапазоні 9,9-10,3 тис. грн/тонна.
“Мінімальні та наближені до них ціни мали переважно декларативний характер і були наближені до цін на фуражну пшеницю”, – резюмували в “АПК-Інформ”
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) розглядає можливість надання фінансування в розмірі EUR400 млн для реалізації пілотного проєкту будівництва соціального житла в Україні, повідомила прес-служба Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
«Наразі тривають переговори про надання фінансування на EUR400 млн, яке складатиметься з гранту і кредиту на будівництво публічного житла. Це має бути житло в нормально забудованих частинах міста, з доступом до технічної та соціальної інфраструктури», – уточнив старший секторальний економіст ЄІБ Ґжеґож Ґайда, слова якого наведені в прес-релізі.
Він зазначив, що житло має будуватися з використанням найкращих європейських практик, відповідно до енергоефективних стандартів і за принципом build-back-better (будувати краще, ніж було).
Проєкт передбачає будівництво близько 6-6,5 тис. квартир. ЄІБ відбиратиме території для будівництва соцжитла з урахуванням потреб регіонів та їхньої зацікавленості у співпраці.
Поряд із цим обговорюються умови для оренди житла. Зокрема, пропонується виділяти соцжитло працевлаштованим українцям із зарплатою не нижчою за середню, а також надати місцевій владі можливість передавати 20-30% квартир для оренди особам, обраним за їхніми власними критеріями, з огляду на необхідних у регіоні професіоналів.
За словами експерта, проєкт також передбачає пошук можливостей для самостійного фінансування сектором соцжитла своєї операційної діяльності та обслуговування, щоб уникнути необхідності фінансування утримання житла державою.
Як вказує ІЕІ, на початку 2022 року в Україні налічувалося лише 3 тис. соціальних квартир, тоді як кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) за підсумками року становила понад 5 млн осіб. За даними Міжнародної організації з міграції, на жовтень 2024 року в Україні близько 3,6 млн внутрішньо переміщених осіб.
Україна станом на 27 грудня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-2024-го – червень-2025-го) експортувала 21,256 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 2,882 млн тонн відвантажено з початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, на аналогічну дату минулого року загальний показник відвантажень становив 17,484 млн тонн, зокрема в грудні – 4,387 млн тонн.
Зокрема, з початку поточного сезону експортовано пшениці – 9,613 млн тонн (у 2023/24 МР – 7,255 млн тонн), ячменю – 1,968 млн тонн (991 тис. тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1 тис. тонн), кукурудзи – 9,351 млн тонн (9,097 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 27 грудня оцінюють у 37 тис. тонн (у 2023/24 МР – 57 тис. тонн), зокрема пшеничного – 33,9 тис. тонн (54,2 тис. тонн).
Україна за січень-листопад 2024 року збільшила імпорт олова та виробів із нього на 17,8%, до $2,850 млн. Експорт олова за цей період зріс майже вп’ятеро, до $389 тис., порівняно з $79 тис. за аналогічний період 2023 року. У листопаді імпорт олова становив $203 тис., експорт – $40 тис.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
