Українці здебільшого не підтримують використання військовими свого авторитету для впливу на електоральні процеси, що свідчить про чіткий суспільний запит на відмежування армії від політичної боротьби, зокрема виборчої. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Згідно з представленими даними, найбільшу підтримку серед допустимих дій військових отримали заклики до політиків ухвалювати рішення у сфері оборони (30,2%), публічне висловлення позиції щодо законопроєктів (15,1%) та створення ветеранських і громадських організацій (14,9%). Водночас використання військового авторитету для впливу на електоральні настрої має найнижчий показник – мінус 15,9% балансу, що є найгіршим результатом серед усіх варіантів.
Також негативно сприймаються інші форми прямого політичного впливу, зокрема участь у формуванні політичних рішень (–0,7%), коментування політичних процесів (–0,7%) та висловлювання щодо міжнародної політики України (–2,6%).
«Ми бачимо дуже чітку позицію суспільства: військові можуть бути авторитетом у питаннях оборони, але цей авторитет не повинен переноситися у виборчі процеси. Будь-які спроби впливу на електоральні настрої сприймаються негативно і фактично делегітимізують таку участь. Це важливий сигнал для політичних акторів щодо меж допустимої комунікації з військовими», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
При цьому більше половини українців вважають, що військові під час війни мають залишатися поза політикою, що свідчить про запит суспільства на збереження професійної ролі армії до досягнення Перемоги.
Згідно з представленими результатами, 23,1% респондентів однозначно підтримують аполітичність військових, ще 27,3% – скоріше підтримують (разом 50,4%). Водночас 37,6% допускають їхню участь у політиці (23,1% – скоріше ні, 14,5% – однозначно ні), ще 12% не визначилися.
Таким чином, домінуючою є позиція, що до завершення війни військові мають залишатися зосередженими на виконанні своїх безпосередніх функцій, а не брати участь у політичних процесах.
«Ці результати показують чіткий суспільний запит на те, щоб військові до завершення війни залишалися поза політикою і концентрувалися на своїх ключових завданнях. Водночас певна частина громадян допускає їхню роль у майбутніх політичних процесах, але вже після Перемоги», — зазначив засновник Active Group Андрій Єременко.
Найбільше українці довіряють у виконанні державних завдань «Азову», Силам спеціальних операцій, підрозділу СБУ «Альфа», 2-му корпусу НГУ «Хартія» і 3-му армійському корпусу. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group.
Так, відповідаючи на запитання про те, яким саме підрозділам громадяни найбільше довіряють у виконанні державних завдань, респонденти найчастіше називали 1-й корпус Національної гвардії України «Азов» із показником (15,2%). Впритул до нього за рівнем довіри опинились Сили спеціальних операцій Збройних сил України (14,7%) та Центр спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, відомий під неофіційною назвою «Альфа» (13,4%).
2-й корпус Національної гвардії України «Хартія» отримала 11,7% підтримки респондентів, обійшовши Третій армійський корпус на 0,7%.
До переліку підрозділів із помітним рівнем довіри також увійшли підрозділ активних дій «Kraken» Головного управління розвідки Міністерства оборони України (7,3%), 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада (5,4%) та 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» (4,9%). Ці результати свідчать про стабільну підтримку бойових підрозділів, які мають репутацію ефективних у виконанні конкретних операційних завдань.
Менший, але все ж помітний рівень довіри демонструють 47-ма окрема механізована бригада «Маґура» (4,5%), 92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка (3,9%), а також 55-та окрема артилерійська бригада «Запорізька Січ» і добровольчі військові формування (по 3,5%).
«Навіть незначна різниця між показниками “Хартії” та 3-го корпусу є показовою, оскільки вона відображає сприйняття суспільством ролі підрозділів поза політичним контекстом. Менш медійні, але більш аполітичні структури можуть викликати вищий рівень довіри, особливо в умовах війни, коли ключовим критерієм є виконання завдань», — зазначив директор Active Group Олександр Позній.
Надходження до бюджету від оренди державного майна у першому кварталі 2026 року становили майже 246 млн грн, що складає 30,7% річного плану, повідомила пресслужба Фонду державного майна України (ФДМУ).
За даними відомства, у січні-березні було проведено 164 успішних аукціони оренди держмайна, середнє зростання ціни становило 1,7 раза. Також було продовжено 195 договорів оренди, середнє зростання вартості становило 1,01 раза.
Загальна кількість учасників аукціонів – 399.
Найбільшою угодою у першому кварталі стала оренда нежитлових приміщень у Києві за 120 тис. грн/міс.
Як повідомлялося, у 2025 році до бюджету надійшло 970,6 млн грн від оренди державного майна, що становило 97% річного плану.
Оператори системи розподілу (ОСР) “ДТЕК Мережі” за перші три місяці 2026 року сплатили понад 1 млрд грн податків до державного бюджету та бюджетів громад Київщини, Донеччини, Дніпропетровщини, Одещини та Києва, повідомив операційний холдинг у п’ятницю.
“Навіть в умовах постійних атак на енергосистему та складної роботи у прифронтових регіонах, оператори систем розподілу “ДТЕК Мережі” продовжують системно підтримувати економіку країни”, – зазначили в компанії.
До державного бюджету було спрямовано 872 млн грн, ще 243 млн грн – до місцевих бюджетів.
“Ми працюємо у надскладних умовах, відновлюємо мережі після обстрілів і водночас підтримуємо економіку. За перший квартал цього року ОСР “ДТЕК Мережі” вже перерахували понад мільярд гривень до бюджетів різних рівнів”, – зазначила генеральна директорка ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.
У 2025 році ОСР “ДТЕК Мережі” сплатили понад 5,8 млрд грн податків. Із них майже 4,9 млрд грн – до державного бюджету, понад 0,9 млрд грн – до місцевих.
“ДТЕК Мережі” розвиває бізнес з розподілу електроенергії та експлуатації електромереж в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій та Одеській областях. ОСР холдингу обслуговують 5,1 млн домогосподарств і 150 тис. підприємств.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Ізмаїльський річковий порт „Дунайсудносервіс“» має намір провести загальні збори акціонерів 30 квітня 2026 року. Повідомлення про скликання зборів компанія опублікувала 28 березня на корпоративному сайті в розділі інформації для акціонерів та стейкхолдерів. Одночасно товариство розмістило окремі матеріали про перелік документів для участі акціонера у зборах та інформацію про загальну кількість голосуючих акцій станом на 23 березня 2026 року.
У доступній для відкритого перегляду частині корпоративного сайту підтверджується сам факт скликання зборів на 30 квітня, однак детальний порядок денний в індексованому тексті не розкрито. При цьому компанія розмістила також річний звіт за 2024 рік, що вказує на підготовку повного пакету матеріалів для акціонерів до чергових річних зборів.
ПрАТ «Порт „Дунайсудносервіс“» зареєстровано 17 липня 1995 року в Ізмаїлі Одеської області, статутний капітал становить 1,544 млн грн. За даними Opendatabot, директором компанії є Євген Тарнавський, основний вид діяльності — ремонт і технічне обслуговування суден та човнів. Виручка підприємства у 2025 році склала 7,256 млн грн, чистий збиток — 5,715 млн грн, активи на кінець року — 43,877 млн грн. Серед власників великих часток Opendatabot вказує Ігоря Урбанського з часткою 79,0575%. На корпоративному сайті підприємство веде історію від Ізмаїльського судноремонтно-механічного заводу, а потім — від перетворення на річковий порт «Дунайсудносервіс».
Дунайсудносервіс, збори акціонерів, Ізмаїльський річковий порт
За даними Fixygen, ПрАТ «Завод скляних виробів» проведе загальні збори акціонерів 27 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — річна звітність, розподіл прибутку та рішення щодо корпоративного управління.
Компанія займається виробництвом склотари та скляної продукції для харчової промисловості. Підприємство має тривалу історію та працює на внутрішньому ринку.
