KMZ Industries (Карлівський машинобудівний завод, Полтавська обл.) виготовить та змонтує повний комплекс елеваторного обладнання для олійноекстракційного заводу у Львівській області, повідомив завод на сайті.
“KMZ Industries виграла тендер на виготовлення та монтаж повного комплексу елеваторного обладнання для олійноекстракційного заводу у Львівській області. Також у межах проєкту власні монтажні бригади KMZ Industries виконають монтаж обладнання, а підрозділ АСУ ТП інсталює програмне забезпечення для автоматизації роботи елеватора”, – йдеться у повідомленні.
До складу поставки входять два конусних силоси діаметром 11 м (б’єм зберігання кожного – 1 856 куб. м), чотири конусних силоси діаметром 7,3 м (об’ємом 584 куб. м), а також один конусний силос діаметром 5,5 м об’ємом 261 куб. м.
Для сушіння зерна передбачено зерносушарку Brice-Baker продуктивністю 11 тонна/год по кукурудзі при знятті 10% вологи. Вона працюватиме на газу, оснащуватиметься системою аспірації та матиме 100%-ну автоматизацію.
Проєкт також включає транспортне обладнання продуктивністю 50 тонна/год – норії, ланцюгові скребкові транспортери та гвинтові конвеєри. Для попереднього очищення зерна буде встановлено сепаратор PreClean продуктивністю 125 тонна/год.
Завод наголошує, що для виготовлення ключових вузлів обладнання використовує оцинковану сталь європейських виробників SSAB (Швеція), Voestalpine (Австрія) та Wuppermann (Німеччина).
“Транспортне обладнання виробляється з оцинкованої сталі з цинковим покриттям 275 г/кв. м, інше обладнання – з покриттям 450 г/кв. м. Дах силосу та короби зерносушарки мають захисне покриття на основі магнію та цинку, антикорозійна стійкість якого у сім разів вища порівняно зі звичайним цинком”, – повідомляє KMZ Industries.
Завод також нагадує, що на його елеваторне обладнання в рамках держпрограми поширюється відшкодування 25% його вартості агровиробникам та агропереробникам.
Вартість обладнання завод не розголошує.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
За даними Fixygen, ПрАТ «Енергетичний завод “Енергетик”» проведе збори акціонерів 28 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності, результатів діяльності та інші корпоративні питання.
Компанія працює в промислово-енергетичному сегменті та пов’язана з випуском або обслуговуванням обладнання для енергетики. Підприємства такого профілю є важливою частиною ремонтно-виробничої бази країни.
ПрАТ “Український бекон” (Костянтинівка Донецької обл.) за підсумками 2025 року отримало збитки, які планує покрити за рахунок прибутків майбутніх періодів, повідомило підприємство у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Проєкт рішення загальних зборів акціонерів, призначених на 30 квітня 2026 року, передбачає відмову від нарахування та виплати дивідендів за минулий рік.
Акціонерам пропонують затвердити звіт директора про результати роботи в 2025 році, визнавши її задовільною, а також погодити заходи щодо покращення фінансового стану компанії.
Пріоритетним напрямом діяльності на 2026 рік визначено забезпечення виходу на прибутковість.
Крім того, до порядку денного внесено питання про виключення з Єдиного державного реєстру (ЄДР) Максима Писарєва та Дмитра Махоти як осіб, що мають право діяти від імені компанії без довіреності.
За даними сервісу Опендатабот, дохід ПрАТ “Український бекон” у 2025 році впав на 79,5% порівняно з попереднім роком – до 95,84 млн грн. Чистий збиток склав 107,39 млн грн проти 147,11 млн грн прибутку у 2024-му. Таким чином, від’ємна динаміка чистого результату сягнула 173% (падіння на 254,5 млн грн). Вартість активів скоротилася на 45% – до 568,09 млн грн, а сукупні зобов’язання – на 33,3%, до 713,3 млн грн. Статутний капітал ПрАТ становить 1,0005 млн грн.
ПрАТ “Український бекон” засновано у 2008 році. Виробляє м’ясну продукцію під ТМ “Бащинський” та “Європродукт”, а також під брендом “Наша Ряба” та низкою Private Label (“Ашан”, METRO тощо).
З жовтня 2021 року підприємство входить до структури агрохолдингу МХП Юрія Косюка. Раніше власником виступало ПАТ “Миронівський хлібопродукт”. У цей період відбулася зміна багаторічного керівника Михайла Бащинського на Олену Резнік, а пізніше – на Дмитра Махоту. З листопада 2025 року посаду директора обіймає Олексій Носов.
Виробничі потужності розташовано в Краматорському районі Донецької області. Через воєнні дії діяльність заводу фактично зупинено: якщо у 2021 році штат налічував понад 1,9 тис. осіб, то за підсумками 2025 року чисельність персоналу скоротилася до 2 працівників.
Как сообщает Fixygen, «Харьковский комбикормовый завод» проведет общее собрание акционеров 28 апреля 2026 года в дистанционном формате. Основные вопросы – утверждение финансовой отчетности, результатов деятельности за 2025 год и другие решения по корпоративному управлению.
Завод работает в агропромышленном секторе и специализируется на выпуске комбикормов для животноводства и птицеводства.
Компании этого профиля тесно зависят от цен на зерновые, логистики и состояния рынка мяса и птицы. По открытым данным, предприятие находится под контролем частных украинских акционеров.
Україна має створити Центр підготовки власних фахівців для Міжнародного кримінального суду (МКС), вважає партнер ТОВ «Barristers» Олексій Шевчук.
«Україна повинна запропонувати системну експертизу та професійних людей, здатних ефективно працювати в структурі МКС. Україна повинна заснувати Центр підготовки фахівців для роботи в міжнародних судових органах, насамперед у МКС, оскільки міжнародне кримінальне право буде однією з визначальних сфер політики XXI століття», – сказав він агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Шевчук, зараз структурі МКС потрібен широкий спектр фахівців, які зможуть забезпечувати її роботу.
“Є посади координаторів з питань OSINT, мовних аналітиків, фінансових експертів, фахівців з доказового менеджменту, навіть фахівців з кіберрозвідки. Суд – це величезний організм. І щоб він працював, потрібні десятки висококваліфікованих фахівців у різних напрямках. На жаль, в Україні таких людей одиниці. Якщо набереться 10 готових завтра вийти на роботу в Гаазі – це буде оптимістичний прогноз”, – сказав він.
Водночас Шевчук зазначив, що Україна має потужну школу з практики ЄСПЛ, однак МКС — це інший світ, там інша процесуальна логіка, інша роль доказів, інший механізм збору інформації.
«Суд вимагає практичних навичок роботи з міжнародним кримінальним процесом, розуміння військових операцій, мовної компетенції на рівні технічного перекладу міжнародної термінології. Це високоспеціалізоване середовище», – додав він.
Коментуючи кроки до створення Центру підготовки фахівців для МКС, Шевчук сказав, що такий центр повинен мати кілька напрямків: програму для підготовки юристів-практиків (слідчі, прокурори, адвокати), програму для навчання технічного та аналітичного персоналу (фахівців OSINT, менеджерів доказів, перекладачів, аудиторів даних тощо), програму для мовної та етичної підготовки, адаптовану під стандарти Гааги.
«Ми в Україні маємо потужну академічну базу, але й науковцям потрібна команда, здатна завтра інтегруватися в практичну діяльність суду. Канада створила Canadian Centre for International Justice, який готує юристів та аналітиків спеціально для міжнародних трибуналів. Україні потрібно щось подібне — з партнерством між університетами, урядовими структурами та самим МКС. Це може бути спільна ініціатива Міністерства юстиції, МЗС, академічних інститутів та громадських організацій», — сказав Шевчук.
«У найближчі десятиліття вектор точно зміститься в бік Гааги — і Україні потрібні не символічні, а реальні фахівці. Це не питання престижу, це питання компетентності: або ми готуємо власних фахівців, або за нас це робитимуть інші”, – підсумував адвокат.
Barristers, АДВОКАТ, МКС, фахівець, центр підготовки, ШЕВЧУК
Угорщина вирішила посилити охорону своєї ділянки газопроводу «Турецький потік» і передати її під контроль військових після інциденту на території Сербії, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Як зазначається, відповідне рішення було ухвалене після екстреного засідання ради оборони, скликаного прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, військові охоронятимуть усю угорську ділянку трубопроводу — від кордону із Сербією до кордону зі Словаччиною.
Підставою для такого кроку став інцидент у Сербії, де, за інформацією сербської та угорської сторін, поблизу газової інфраструктури, через яку російський газ надходить до Угорщини та далі в регіон, було виявлено потужні вибухові пристрої.
Водночас навколо цього епізоду вже виникла політична дискусія. Частина публікацій і коментарів у регіоні ставить під сумнів офіційну версію подій і допускає, що історія може мати політизований характер, зокрема на тлі передвиборчої кампанії в Угорщині.
Україна, зі свого боку, офіційно відкинула будь-які спроби пов’язати її з інцидентом у Сербії.
