В Україні планується введення оподаткування закордонних поштових відправлень, що фактично означає кінець періоду «дешевих посилок» з іноземних інтернет-магазинів. Відповідні зміни передбачені новим законодавчим підходом до оподаткування транскордонної електронної торгівлі.
Йдеться про введення податку на додану вартість (ПДВ) на товари, замовлені українськими споживачами за кордоном. Наразі діє поріг безмитного ввезення у розмірі 150 євро, проте нова модель передбачає поступовий перехід до оподаткування практично всіх посилок, незалежно від їхньої вартості.
Основна мета змін — вирівнювання умов конкуренції між українськими та закордонними онлайн-продавцями, а також збільшення податкових надходжень до бюджету. У чинній системі іноземні маркетплейси та продавці часто не сплачують ПДВ при продажу товарів українським споживачам, що створює цінову перевагу порівняно з локальним бізнесом.
Очікується, що нова модель буде реалізована за принципом, аналогічним практиці Європейського Союзу, де ПДВ стягується з моменту покупки, а обов’язок щодо його сплати може бути покладено на продавців або платформи електронної комерції. Це означає, що такі майданчики, як міжнародні маркетплейси, повинні будуть реєструватися як платники податків в Україні або працювати через посередників.
Експерти зазначають, що введення ПДВ на посилки призведе до подорожчання покупок для кінцевих споживачів, насамперед у сегменті недорогих товарів, які сьогодні масово замовляються з закордонних платформ. При цьому держава розраховує на зростання прозорості ринку та збільшення надходжень до бюджету.
Водночас зміни можуть стимулювати розвиток внутрішньої електронної комерції та локальних виробників, які отримають більш рівні умови конкуренції. Однак частина споживачів може скоротити обсяги замовлень або перейти на альтернативні канали закупівель.
У логістичному секторі також очікуються зміни: оператори поштової доставки будуть залучені до адміністрування податків, включаючи можливу перевірку вартості товарів та взаємодію з митними органами.
Таким чином, ринок транскордонної електронної торгівлі в Україні входить у фазу структурних змін. У короткостроковій перспективі це призведе до зростання цін на імпортовані товари для населення, а в довгостроковій — може змінити баланс між іноземними та локальними онлайн-продавцями.
Наглядова рада ПАТ «Національний депозитарій України» (НДУ, Київ) оголосила про продовження терміну прийому заявок від кандидатів, які мають намір взяти участь у конкурсному відборі на посаду голови правління НДУ, до 22 квітня включно.
«Для залучення ширшого кола кандидатів та проведення максимально прозорого й конкурентного відбору», – йдеться в оголошенні на сайті НДУ.
Згідно з ним, конкурсний відбір відбуватиметься у два етапи: на першому всі бажаючі подають документи для участі в конкурсі, а на другому з обраними кандидатами відбудуться співбесіди.
Після цього наглядова рада надасть рекомендації щодо кандидатури на посаду голови правління для розгляду на загальних зборах акціонерів НДУ, до компетенції яких належить прийняття цього рішення.
Зазначається, що кандидати, серед іншого, повинні мати стаж роботи керівником на ринках капіталу та/або організованих товарних ринках не менше п’яти років і досконало володіти інформацією «щодо проблем і тенденцій розвитку ринку капіталу України, зокрема інфраструктури фондового ринку, законодавства щодо здійснення професійної діяльності, а також мати досвід роботи на іноземних ринках капіталу. На співбесіді їм доведеться коротко представити своє бачення стратегічного розвитку депозитарію в середньостроковій перспективі.
Як повідомлялося, з червня 2021 року до кінця грудня 2025 року головою правління НДУ був Олексій Юдін, а зараз до завершення конкурсу ним є Марина Адамовська, яка з червня 2019 року обіймала посаду заступника голови правління.
Нацбанк на початку вересня 2025 року повідомив про початок реалізації меморандуму про співпрацю на підтримку інтегрованої інфраструктури ринків капіталу, підписаного в Римі в липні цього року з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) за участю Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Національного банку та НКЦБФР. Першим його етапом стала оптимізація структури власності та корпоративного управління НДУ шляхом передачі державної частки в управління НБУ.
Далі планується створити холдингову компанію за участю відібраного на відкритому тендері авторитетного міжнародного стратегічного інвестора (оператора торговельних та постторговельних інфраструктур), міжнародних фінансових організацій, локальних учасників ринку та держави/державних банків.
Ця холдингова компанія, у свою чергу, створить нову фондову біржу в Україні, яка замість Нацбанку стане мажоритарним власником центральної клірингової установи — Розрахункового центру. Крім того, ця біржа володітиме міноритарним пакетом акцій у НДУ, а Національний банк — мажоритарним пакетом.
Фінальним етапом має стати консолідація депозитарних послуг на базі НДУ, який повинен функціонувати як єдиний центральний депозитарій цінних паперів, шляхом передачі йому функцій обліку та обслуговування обігу державних облігацій від Нацбанку.
Крім управління 25% акцій держави в НДУ, станом на 24 вересня цього року Нацбанк був безпосереднім власником 25%, ще 10,9399% належало його Корпоративному пенсійному фонду, тоді як державним Ощадбанку та Укрексімбанку — відповідно 24,9903% та 9,9903%. Водночас довірену особу щодо акцій Ощадбанку, Укрексімбанку та корпоративного пенсійного фонду НБУ призначає НКЦБФР, але цю норму закону про депозитарну систему передбачається змінити в процесі реалізації реформи інфраструктури.
Ще 4,0795% акцій перебували у власності 27 юридичних та 2 фізичних осіб, зокрема Олені Нусіновій належало 1,7054% акцій, а ТОВ «Одеський приватизаційний центр» екс-члена НКЦБФР Віктора Івченка — 1,7151%.
Державне підприємство «Ліси України» у квітні відновлює реалізацію 25 проєктів з будівництва лісових доріг загальною протяжністю майже 90 км, повідомила пресслужба компанії у Facebook. Згідно з повідомленням, будівництво об’єктів розпочалося восени 2025 року в Карпатському, Північному, Подільському, Поліському та Столичному філіях. Роботи були призупинені на зимовий період, проте зараз підрядні організації повертаються до виконання проектів.
«Під час будівництва лісових доріг передбачаються проміжні склади для зберігання, сортування та відвантаження лісопродукції. Встановлюються дорожні знаки та сигнальні стовпчики. У процесі реалізації враховуються економічні та соціальні складові, а також забезпечуються протипожежні заходи», – розповіли в «Лісах України».
За інформацією держпідприємства, нова дорога в Надворнянському надлісництві протяжністю понад 2 км забезпечить доступ до масивів із запасом деревини 22,7 тис. куб. м. У Коростенському надлісництві завершення 3-кілометрової дороги дозволить скоротити маршрут лісовозів на 10 км. Очікується, що завдяки оптимізації логістики собівартість кубометра лісу на цій ділянці знизиться приблизно на 20%.
У «Лісах України» уточнили, що будівництво в Путильському надлісництві скоротить шлях для мешканців гірських населених пунктів до райцентру на 10 км. Крім того, капітальний ремонт дороги в Мекшунівському лісництві (Чернігівська обл.) забезпечить доїзд пожежної техніки до водойми, яку облаштують пірсом для швидкого забору води.
Загалом у планах держпідприємства на 2026 рік – будівництво 60 лісових доріг загальною протяжністю понад 200 км.
АТ «Українська оборонна промисловість» 2 квітня оголосило тендер на послуги добровільного медичного страхування працівників.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 3,9 млн грн.
Кінцевий термін подання пропозицій — 13 квітня.
Ціни на вторинне житло в Італії у першому кварталі 2026 року зросли на 1,5% порівняно з попереднім кварталом, а середня ціна пропозиції сягнула 1 891 євро за кв. м. Про це йдеться у звіті аналітичного підрозділу idealista.
Згідно з першоджерелом, зростання цін зафіксовано у 80% адміністративних центрів країни. Найпомітніші квартальні підвищення відбулися в Беллуно — на 8,7%, Кремоні — на 6,9% та Лекко — на 6,4%. Серед великих міст позитивну динаміку показали Барі, Кальярі, Рим, Болонья, Катанія та Флоренція, тоді як Неаполь продемонстрував невелике зниження на 0,4%.
Найдорожчим містом Італії, як і раніше, залишається Мілан з ціною 5 192 євро за кв. м. Далі йдуть Венеція — 4 897 євро за кв. м, Больцано — 4 869 євро, Флоренція — 4 602 євро та Болонья — 3 717 євро. Рим посідає шосте місце з рівнем 3 369 євро за кв. м. Найдоступнішими містами виявилися Кальтаніссетта — 653 євро за кв. м, Рагуза — 730 євро та Б’єлла — 752 євро.
На регіональному рівні зростання цін охопило майже всю країну. Зниження у квартальному вираженні зафіксовано лише в Молізе та Базилікаті, тоді як найсильніше зростання показали Валле-д’Аоста — 4%, Венето — 3%, а також Лігурія та Тоскана — по 2,2%. Найдорожчим регіоном залишається Трентіно-Альто-Адідже з EUR3 266 за кв. м, а найдешевшим — Молізе з EUR911 за кв. м.
Ринок зберігає позитивну динаміку на більшій частині території Італії, проте найближчими місяцями на нього можуть вплинути макроекономічні фактори, включаючи процентні ставки та інфляцію. При цьому сам індекс idealista базується на цінах пропозиції, опублікованих в оголошеннях, а не на фактичних цінах укладених угод. Методологія також виключає аукціонні об’єкти та атипові оголошення, а в якості базового показника використовується медіанна ціна.
Конфіскований у російського мільярдера Михайла Шелкова ТОВ “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат” (ГЗК, Дніпропетровська обл.), який видобуває титаново-цирконієві руди, за підсумками 2025 року збільшив чистий збиток у 2,5 рази у порівнянні з 2024 роком – до 278,673 млн грн.
Згідно з інформацією Фонду держмайна, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у минулому році скоротився на 15% – до 154,067 млн грн.
Основний вид діяльності – добування руд інших кольорових металів (вид діяльності за КВЕД: 07.29).
ТОВ “Демурінський ГЗК” – одне з найбільших гірничо-збагачувальних підприємств України. Зареєстроване 30 травня 2001 року, з 2006 року товариства розробляє Вовчанське комплексне розсипне титано-цирконове родовище у Дніпропетровській області (Північний та Центральний поклади).
Попереднє збагачення здійснюється на кар’єрі з наступним розділенням мінералів на збагачувальній фабриці. Запаси балансових рудних пісків в родовищі по категорії В+С1= 22,8 млн кубюм при середньому вмісті 9%: 1614 тис. тонн ільменіту, 520 тис. тонн рутилу, 181 тис. тонн циркону.
Товариство має спеціальний дозвіл на користування надрами на видобування титаново-цирконієвих руд, придатних для виробництва цирконового, рутилового, ільменітового, дистен-силіманітового та ставролітового концентратів. Строк дії дозволу – до 29 липня 2031 року. Також у товариства наявні дозволи на скиди, водокористування на виконання робіт підвищеної небезпеки та інші (загальна кількість дозвільних документів – 23).
Основна номенклатура продукції: дістен-селіманітовий концентрат КДСЗ; ільменитовий концентрат; рутиловий концентрат; ставролітовий концентрат; цирконовий концентрат КЦЗ.
До складу об’єкта (єдиного лоту) входить: корпоративні права 100% і права вимоги.
Станом на 31 грудня 2025 року кредиторська заборгованість ГЗК – 142,504 млн грн.
Державна частка у ТОВ – 100%.
Розмір статутного капіталу ТОВ – 39 млн 621,414 тис. грн.
