За даними Fixygen, ПрАТ «Івано-Франківськторф» проведе загальні збори акціонерів 21 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Акціонери розглянуть звітність, фінансові результати за минулий рік та питання поточного управління.
Компанія працює в секторі видобутку та переробки торфу. За даними Opendatabot, контрольний пакет акцій належить приватним українським акціонерам. Підприємства такого профілю історично були важливими для паливного та аграрного сегментів, а сьогодні також представляють інтерес з точки зору локальних джерел сировини та палива.
Значна частина приросту доходів загального фонду державного бюджету в січні – березні 2026 року пов’язана з міжнародною допомогою у вигляді грантів на суму 173,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
При цьому в березні обсяг грантів знизився до 8,8 млрд грн після 62,9 млрд грн у лютому та 101,4 млрд грн у січні, тоді як у березні минулого року гранти становили 97,8 млрд грн. На тлі менших грантів доходи загального фонду в березні скоротилися на 16,6% — до 267,7 млрд грн, хоча сукупні доходи бюджету за місяць зросли на 0,9% — до 392,6 млрд грн.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Банк “Український капітал”» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Акціонери розглянуть звітність, фінансові результати та стратегію розвитку банку.
Банк працює в корпоративному сегменті та обслуговує бізнес-клієнтів. Згідно з даними Opendatabot, контрольний пакет акцій (понад 75%) належить українському бізнесмену Андрію Онистрату через пов’язані структури. Банк активно працює в сегменті розрахунково-касового обслуговування та фінансування бізнесу.
Доходи державного бюджету України у січні – березні 2026 року становили 1,02 трлн грн, у тому числі загального фонду – 734,6 млрд грн, що відповідно на 10,2% та 26,3% більше, ніж роком раніше, повідомило Міністерство фінансів з посиланням на оперативні дані Держказначейства.
Касові видатки загального фонду за три місяці зросли на 7,1% – до 914,8 млрд грн, тоді як сукупні видатки бюджету з урахуванням спецфонду зменшилися на 1,1% – до 1,15 трлн грн.
Державна податкова служба та Державна митна служба у березні 2026 року перевиконали місячний план доходів загального фонду, забезпечивши загалом 9,5 млрд грн додаткових надходжень, повідомило Міністерство фінансів.
За даними Мінфіну, ДНС у березні перевиконала план на 1,9% (+3,1 млрд грн), Держмитслужба — на 8,8% (+6,4 млрд грн). За підсумками січня – березня виконання розпису доходів ДСН склало 100,6% (+2,1 млрд грн), митниці – 101,7% (+3,3 млрд грн).
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія дедалі помітніше перетворюється на ключову промислову платформу Китаю для виходу на європейський ринок. Йдеться вже не про розрізнені інвестиції, а про налагоджену систему, яка об’єднує металургію, видобуток, транспортну інфраструктуру та експортні канали.
Поворотним моментом стало придбання китайською компанією HBIS сталеливарного заводу в Смедерево у 2016 році приблизно за 46 млн євро з подальшими інвестиціями в модернізацію. Другим великим опорним проєктом стала експансія Zijin Mining у мідному секторі Сербії — у Борі та на родовищі Чукару-Пекі, де сукупні інвестиційні зобов’язання перевищили 3 млрд євро. Це дозволило Сербії посісти більш помітне місце в європейському ланцюжку поставок сталі та міді.
Аналітика підкреслює, що китайський капітал у Сербії контролює відразу кілька ланок промислового ланцюга: видобуток міді, переробку та плавку, виробництво сталі та експорт продукції на європейські ринки. На цьому тлі Сербія все більше виступає не просто одержувачем іноземних інвестицій, а функціональним продовженням китайської промислової бази в європейському економічному просторі.
Це відбивається і на торгівлі. До 2025 року Китай став другим за величиною торговельним партнером Сербії, а двосторонній товарообіг перевищив $7 млрд. При цьому значну частину експорту з Сербії до Китаю забезпечують саме китайські компанії, що працюють у країні, насамперед у мідному та металургійному секторах.
Окрему роль відіграє інфраструктура. Аналітики пов’язують нову модель з проектами в рамках ініціативи «Пояс і шлях», включаючи залізницю Белград — Будапешт, мости, автодороги та логістичні вузли. У цій системі Сербія виступає транзитною площадкою між Піреєм, Балканами та Центральною Європою, що знижує транспортні витрати та прискорює поставки до ЄС.
Окрім металів, китайська присутність розширюється й у переробній промисловості. Згадаймо шинний завод Linglong у Зреняніні вартістю близько 900 млн євро, а також проєкти Hisense у Валево та Minth Group у сфері автокомпонентів. Ці виробництва використовують нижчі витрати в Сербії та її торговельні преференції для поставок на ринок ЄС.
Додатковим фактором стала торговельна архітектура країни. Сербія поєднує преференційний доступ до ринку ЄС з угодою про вільну торгівлю з Китаєм, яка набрала чинності у 2024 році. У результаті країна стає рідкісним майданчиком, де китайський капітал може одночасно працювати в європейському та неєвропейському торговельних режимах.
Водночас ця модель стикається з новими обмеженнями. Зростає важливість енергетичного переходу та механізму CBAM, який може збільшити витрати для енергоємних експортних галузей Сербії. Це підштовхує китайських інвесторів до наступного етапу — інвестицій у відновлювану енергетику, накопичувачі та мережеву інфраструктуру, щоб зберегти конкурентоспроможність активів у Сербії на європейському ринку.
Таким чином, Сербія все чіткіше закріплюється як промисловий і логістичний вузол між Китаєм і Європою. Однак подальший розвиток цієї ролі залежатиме від здатності Белграда одночасно утримувати китайський капітал і адаптуватися до посилених регуляторних вимог ЄС.
