Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) завершив 2025 рік з чистим доходом від реалізації в розмірі 1 млрд 485 млн грн, що на 29,6% більше аналогічного показника 2024 року.
Згідно з оприлюдненим на сайті заводу фінансовим звітом, завод отримав 127 млн грн збитку, тоді як 2024 року чистий прибуток склав 36,3 млн грн.
Валовий прибуток заводу становив 331,2 млн грн – на 12,5% менше показника 2024 року, але збиток від операційної діяльності зріс майже вдвічі до 141,3 млн грн.
На експорт була поставлена продукція на 1 млрд 191 млн грн, що склало 80,2%загального виторгу (82% роком раніше).
Найбільшим імпортером продукції була Індія, поставки до якої за рік зросли на 10,2% – до 615,2 млн грн.
Експорт у Казахстан зріс у 2,4 раза – до 43,7 млн грн, у Литву на 32% – до 167,2 млн грн, тоді як в Словаччину скоротився на 35% – до 60,3 млн грн.
Водночас серед нових експортних ринків зазначена Болгарія (90 млн грн), Узбекистан (3,8 млн грн). Експорт в усі інші країни збільшився на 52% – до 215 млн грн.
Поставки українським замовникам збільшились на 43,5% – до 293,7 млн грн.
За даними заводу, в натуральному вираженні по Україні обсяг поставок склав 1,5 тис. тонн в країни Азії 4,25 тис. тонн, Європи – 2,7 тис. тонн, Африки – 313 тонн; в Америку – 43т.
“Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” полягає в збереженнi i розширеннi стратегiчних сегментiв ринку та нарощуваннi присутностi в країнах Схiдної, Центральної та Захiдної Європи, Близького Сходу i Середньої Азiї та Африки”, – йдеться у звіті.
Водночас завод констатує, що ринки розвинених країн характеризуються високим рiвнем конкуренцiї у зв’язку з високою активнiстю лiдерiв важкого машинобудування, мiсцевих європейських i азiатських виробникiв.
“Для ринку гiрничо-збагачувального обладнання характерним також є висока конкуренцiя з боку американських виробникiв обладнання: Caterpillar, P&H MiningEquipment i європейських MetsoMinerals, ABB, Sandvik (Швецiя), Demag (Нiмеччина)”, – зазначається у документі.
Конкуренцiя на ринку обладнання для металургiйних комбiнатiв визначається присутнiстю таких великих машинобудiвних компанiй як Danieli (Iталiя), SMS Demag (Нiмеччина), Primetals Technologies (Великобританiя).
“Крiм цього на всiх цих ринках присутнiсть нарощують численнi виробники з КНР, якi характеризуються низькими цiнами i вигiдними умовами постачання (кредитування угод, вiдстрочки оплати та iн.)”, – вказує НКМЗ.
Найбiльш перспективним в найближчому майбутньому НКМЗ вважає ринок Європи.
За 2025 рiк НКМЗ інвестував в розвиток виробництва 12 млн грн, зокрема у машини і обладнання 7,7 млн грн, у виробничі приміщення цехів – 4,3 млн грн.
Вартiсть укладених, але ще не виконаних договорiв (контрактiв) на кiнець минулого року склала 667,31 млн грн, а очiкуванi прибутки вiд ії виконання – 170,4 млн грн.
Завод знов нагадує, що знаходиться на прифронтовій території, і важливішим фактором залишається діяльність “в умовах військовою агресії РФ проти України”. Це впливає на значне зменшення обсягів виробництва продукції та призводить до неритмічного характеру виробничо-господарської діяльності.
НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.
Як повідомлялося, потужності НКМЗ вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, а з 1 жовтня 2023 року він почав частково відновлювати роботу.
Завод завершив 2024 рік з чистим прибутком 36,3 млн грн, тоді як 2023 року збиток становив 856,93 млн грн, чистий дохід зріс у 3,2 раза – до 1,15 млрд грн, 82% поставлено на експорт.
Як повідомлялось, акціонери НКМЗ на зборах 28 квітня планують спрямувати 223,314 млн грн нерозподіленого прибутку на виплату дивідендів.
За даними Fixygen, АТ «Фондова біржа ПФТС» проведе загальні збори акціонерів 29 квітня 2026 року в дистанційному форматі. На порядку денному — затвердження звітності та питання подальшого функціонування біржі.
ПФТС — одна з найстаріших фондових майданчиків України. Основними акціонерами виступають професійні учасники ринку — банки та інвестиційні компанії. Великі пакети акцій розподілені між фінансовими інститутами, при цьому жоден з акціонерів не має абсолютного контролю.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) планує надати до $45 млн (еквівалент EUR38 млн) кредиту компанії Energy RTB 2 LLC, дочірньому підприємству Kernel Group, повідомив банк на своєму сайті.
“Очікується, що проєкт буде співфінансовано за рахунок паралельного кредиту на суму до $10 млн”, – говориться у повідомленні.
Наразі банком проведено остаточний розгляд проєкту і очікується його затвердження Радою директорів..
Планується, що проєкт отримає часткове покриття ризику перших збитків від Європейського Союзу в межах Інвестиційної програми для України UIF.
“Ця програма сприяє “зеленому” переходу української економіки шляхом підтримки сталого інвестування в екологічну міську інфраструктуру, екологізацію логістичних ланцюгів, енергоефективність та передачу “зелених” технологій у промислових процесах, комерційній діяльності та будівництві”, – пояснили в ЄБРР.
Програма також надає підтримку компаніям, які безпосередньо постраждали від військового конфлікту, з метою забезпечення швидкого відновлення та стійкості до наслідків триваючої війни.
Як повідомлялося з посиланням на генерального директора “Кернел” Євгена Осипова, компанія має намір протягом найближчих двох років спрямувати близько $400 млн в енергетичний сектор,
“Ми прийняли стратегічне рішення йти в енергетику. Наша ліквідність – це одна зі складових цих нових інвестицій. Ми вже реалізували пілотний проєкт на $20 млн минулого року, а протягом наступних двох років плануємо інвестиції на рівні $400 млн у цей напрямок”, – сказав він.
За інформацією Осипова, компанія планує масштабні проєкти з вітрової та сонячної генерації, а також системи накопичення енергії (ESS) загальною потужністю близько 600 МВт. Наразі холдинг перебуває на етапі залучення фінансування від міжнародних фінансових організацій, зокрема від ЄБРР.
У січні 2026 року в ході Всесвітнього економічного форуму в Давосі Осипов заявляв про стратегічну мету “Кернела” стати провідним гравцем у сфері зеленої енергетики. Тоді компанія підтвердила реалізацію першого пілотного проєкту сонячної електростанції на 20 МВт та плани щодо будівництва СЕС у Чернівецькій області потужністю 250 МВт.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається також вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
“Кернел” у першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР. Показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн.
Як повідомляє Fixygen, ПАТ «МТБ Банк» призначило загальні збори акціонерів на 24 квітня 2026 року; вони відбудуться в дистанційному форматі. Основні питання, що виносяться на річні збори банку, стосуються затвердження фінансової звітності, розподілу прибутку, звітів наглядової ради та правління, а також інших рішень, пов’язаних з діяльністю кредитної установи. Інформація про скликання зборів розміщена в розділі для акціонерів на сайті банку.
МТБ Банк — український комерційний банк з базою в Чорноморському регіоні, історично пов’язаний з Одесою та Чорноморськом. Банк працює в корпоративному, роздрібному та депозитарному сегментах. Установа діє на ринку в нинішньому форматі після трансформації колишнього Марфін Банку і належить до числа середніх банків України. Офіційний сайт банку містить корпоративну інформацію, документи для акціонерів та архів рішень зборів.
Компанія Visa у партнерстві з RozetkaPay (ФК “ЕВО”) запустили в Україні рішення Visa Payment Passkey для біометричної автентифікації онлайн-платежів, що дає змогу підтверджувати покупки за допомогою відбитка пальця або розпізнавання обличчя замість паролів і одноразових SMS-кодів.
“Разом із RozetkaPay ми допомагаємо спростити автентифікацію в електронній комерції, зменшуючи використання паролів та одноразових кодів і забезпечуючи споживачам безшовний досвід покупок”, – зазначила віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні Тетяна Чорна.
Згідно із пресрелізом, Visa Payment Passkey базується на стандартах FIDO (Fast Identity Online), і забезпечує автентифікацію, прив’язану до пристрою користувача, що має підвищити стійкість до фішингу, перехоплення даних і крадіжок.
Після одноразової реєстрації користувач може застосовувати Visa Payment Passkey на всіх торгових майданчиках, які вже впровадили це рішення.
У RozetkaPay зі свого боку зазначили, що новий спосіб підтвердження платежів має спростити процес оплати для покупців і може сприяти підвищенню конверсії замовлень для підприємців.
Як повідомлялося, у січні 2026 року Visa спільно з платіжним провайдером PSP Platon (ТОВ “Платежі онлайн”) завершили в Україні інтеграцію рішення Visa Payment Passkey для підтвердження онлайн-платежів із використанням біометричних даних або інших способів розблокування пристрою без одноразових кодів і паролів.
Українці у березні 2026 року придбали близько 5,9 тис. нових легкових авто, що на 16% більше за показник березні 2025 року і на 35% більше, ніж у січні поточного року, повідомляє “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Найпопулярнішою маркою залишається Toyota – 908 од. (у березні-2025 – 1021 од.) На другому місці Skoda – 521 од. (452 од.), третім став Renault – 520 од. (955).
Далі розташувались Volkswagen – 498 од., Hyundai – 347 од., BMW – 284 од., Nissan – 270 од., Suzuki – 238 од., Mazda – 223 од. та BYD – 201 од.
Бестселером місяця став кросовер Toyota Rav-4.
“Укравтопром” зазначає, що загалом у січні-березні у країні реалізовано 15,4 тис. нових легковиків, що на 8% більше ніж торік.
Водночас Інститут досліджень авторинку на своєму сайті констатує, що березень 2026 року став місяцем реального відновлення активності на ринку нових автомобілів – після традиційного зимового затишшя сегмент продемонстрував впевнену позитивну динаміку.
За їх даними, загалом було зафіксовано 5,474 тис. перших реєстрацій – на 9% больше, ніж у березні торік, з яких 5,335 тис. – імпорт авто (на 9,3% більше ніж торік і на 26,8% більше за лютий-2025), а 139 од. – українське виробництво (майже як у березні-2025).
Експерти зазначають, що в рейтингу марок спостерігається звичне домінування японського автопрому, а Toyota фактично контролює основну частку продажів (813 од.).
“Боротьба за друге та третє місця розгорнулася між європейськими брендами, які роблять ставку на корпоративні продажі та практичність”, – йдеться у дописі.
Однак поява в десятці китайського BYD (одного з лідерів продажів останніх місяців 2025 року, який в лютому-2026 вже не входив в десятку– ІФ-У),на думку експертів, свідчить про те, що “споживачі дедалі більше довіряють інноваціям у сфері альтернативних джерел енергії та сучасної електроніки”.
Водночас вони зазначають, що структура за типом пального в березні 2026 року відображає новий прагматизм українців: хоча бензинові двигуни все ще утримують першість, вони стрімко втрачають монополію – їхня частка зросла на 1,9 п.п. до 41,9%, а дизельних скоротилась на 3,5 в.п., до 22,1%.
За їх оцінкою, головним трендом став ривок гібридних установок, частка яких у березні зросла на 1,3 в.п. до 32%.
“Покупці обирають цей варіант як “золоту середину” – можливість економити пальне без ризиків, пов’язаних із пошуком зарядної інфраструктури. Натомість дизель вмикає задній хід – ціна пального на АЗС не надихає покупців “економити”. Хоча комерційним перевізникам наразі іншого вибору немає”, – йдеться у дописі.
Частка електромобілів склала 3,9% (+0,7 в.п.).
“Це може бути наслідком вичерпання ажіотажного попиту попередніх періодів та стабілізації ринку після податкових змін. Дизельні двигуни залишаються затребуваними переважно серед покупців великих позашляховиків та комерційної техніки, де важливий крутний момент”, – вважають експерти Інституту.
