“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів і найбільших платників податків в агросекторі України, підписав договір купівлі-продажу про придбання 100% частки Enselco Holding Limited – агрохолдингу із земельним банком 190 тис. га, який контролюється головою ради директорів “Кернел” та її мажоритарним власником Андрієм Веревським.
“Загальна сума угоди становить $348 млн, що відображає 5% знижку ($18 млн) від незалежної оцінки справедливої ринкової вартості у розмірі $366 млн, підготовленої авторитетним міжнародним експертом з оцінки на запит компанії та під наглядом її незалежних директорів”, – йдеться у повідомлені “Кернел” на Варшавській фондовій біржі.
Наголошується, що ціна придбання була визначена директорами компанії, які не мають конфлікту інтересів, та прийнята продавцем – Веревським, а знижка була застосована, щоб гарантувати, що угода забезпечує чітку економічну вигоду для компанії порівняно з незалежно оціненою справедливою вартістю.
Згідно із повідомленням, Enselco наразі управляє консолідованим сільськогосподарським бізнесом площею 190 тис. га орендованих сільськогосподарських угідь, власною мережею зерносховищ, сільськогосподарською технікою та обладнанням, а також парком вагонів-зерновозів. Периметр угоди включає сільськогосподарські активи, які “Кернел” раніше у 2022-2023 роках, продав за $210 млн, а також додаткові активи, придбані та інтегровані Enselco з того часу, включаючи 56 тис. га орендованих земель, мережу зерносховищ, зернові вагони, сільськогосподарську техніку та обладнання, а також відповідні оборотні кошти.
Оплата буде виплачена двома частинами: $300 млн будуть сплачені одразу після підписання угоди про купівлю-продаж, а решта суми – до 30 червня 2026 року.
“Ця транзакція забезпечить основний виробничий ланцюг поставок компанії та підтримає ланцюги створення вартості експорту зерна та переробки олійних культур групи. Пан Андрій Веревський утримався від голосування щодо рішень ради директорів, що схвалюють транзакцію”, – підсумовується у повідомлені.
Агрохолдинг “Кернел” – найбільший світовий виробник та експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів та провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
У першому півріччі 2026 фінансового року (ФР, липень-грудень 2025 року) “Кернел” скоротив чистий прибуток на 33% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $119 млн. Консолідована виручка становила $1,924 млрд, що на 1% менше показника першого півріччя 2025 ФР, а показник EBITDA знизився на 14% – до $247 млн.
Україна за підсумками березня 2026 року експортувала 5,5 млн тонн продукції агропромислового комплексу (АПК), що на 10,8% більше за показник попереднього місяця, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Згідно з повідомленням, після чотирьох місяців стабільних відвантажень активізація експорту в березні спостерігалася за всіма категоріями товарів. Так, експорт зернових культур зріс на 7% порівняно з лютим і становив 3,7 млн тонн. У структурі зернового експорту частка кукурудзи склала 75%, пшениці – 24%, ячменю – 1%.
Експорт олійних культур збільшився на 12% – до 338,8 тис. тонн (соя – 58%, ріпак – 40%, соняшник – 1%). Поставки рослинних олій зросли на 16% і склали 506,8 тис. тонн, де на соняшникову олію припало 84%, соєву – 9%, ріпакову – 7%. Обсяги експорту макухи після вилучення олій зросли на 15% – до 542,6 тис. тонн (соняшникова – 73%, соєва – 27%). Найвищий темп зростання (+32%) продемонстрували інші види агропродукції, обсяг реалізації яких склав 474,8 тис. тонн.
“У найближчі місяці очікуємо щонайменше стабільних відвантажень, а то і активізації експорту зернових. До початку нового маркетингового року залишилося 3 місяці, а обсягів, що призначені для експорту, залишається ще в достатній кількості, що загрожує утворенню перехідних залишків”, – розповіли асоціації.
“Активізація експорту спостерігається щодо всіх категорій товарів після чотирьох місяців сталих відвантажень”, – констатували в УКАБ і додали, активізація відвантажень є критично важливою для звільнення потужностей зберігання перед новим сезоном.
NASA здійснило запуск місії Artemis II — першого пілотованого польоту в межах програми Artemis і першої місії з екіпажем за межі навколоземної орбіти з часів Apollo 17 у 1972 році. Старт відбувся з Космічного центру Кеннеді у Флориді, а трансляція велася на NASA+, YouTube та інших офіційних платформах NASA.
До складу екіпажу увійшли астронавти NASA Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох, а також представник Канадського космічного агентства Джеремі Гансен. Місія триватиме близько 10 днів: корабель Orion здійснить обліт Місяця і повернеться на Землю без посадки на його поверхню.
Artemis II має перевірити роботу ракети SLS, корабля Orion, систем життєзабезпечення, зв’язку та керування в умовах далекого космосу. Успішний старт місії став ключовим етапом у планах США щодо повернення людей на Місяць і підготовки наступних експедицій у межах програми Artemis.
Artemis II — це новий етап усієї американської місячної програми. Саме ця місія має стати першим пілотованим польотом корабля Orion і ракети SLS та першою за більш ніж 50 років експедицією з екіпажем у навколомісячний простір після епохи Apollo. За планом NASA, це 10-денний обліт Місяця чотирма астронавтами без посадки на поверхню.
Головне значення Artemis II полягає в тому, що це фактично випробувально-сертифікаційний політ усіх критичних систем, які згодом мають забезпечити висадку людей на Місяць. У переліку пріоритетів NASA — перевірка життєзабезпечення екіпажу, роботи наземних і бортових систем, аварійних процедур, ручного керування, зв’язку, а також поведінки теплового щита Orion під час входження в атмосферу на навколомісячній швидкості. Тобто місія має дати відповідь не на питання “чи можемо ми долетіти”, а на питання “чи можемо ми безпечно і стабільно повторювати такі польоти”.
Із практичної точки зору, успіх Artemis II відкриває шлях не лише до висадки, а й до регулярних експедицій. NASA прямо говорить про намір збільшити частоту місій, стандартизувати конфігурацію SLS і вийти на приблизно одну місячну місію на рік після початкової фази. Отже, Artemis II — це не разовий “історичний жест”, а перевірка того, чи може програма Artemis перейти від демонстрації можливостей до системної експлуатації.
Єврокомісія (ЄК) заявила про збільшення підтримки “українських новаторів у сфері високих технологій”.
“Європейська комісія виділила EUR20 млн на фінансування 41 передової української стартап-компанії та малих і середніх підприємств у рамках конкурсу Європейської інноваційної ради (EIC), щоб допомогти їм втілити новаторські ідеї в реальні рішення”, – йдеться в опублікованому в середу комюніке ЄК.
“Це фінансування допоможе інтегрувати українські стартапи в європейську інноваційну екосистему, зміцнюючи довгостроковий економічний зв’язок України з ЄС”, – зазначила член ЄК, яка курує стартапи, дослідження та інновації, Катерина Захарієва.
У комюніке повідомляють, що кожна компанія отримає від EUR300 тис. до EUR500 тис., а також можливість прискореного доступу до ключової програми фінансування EIC – акселератора EIC, який пропонує більші гранти та інвестиції в акціонерний капітал через фонд EIC.
Національна мережа супермаркетів Varus інвестувала у розвиток мережі близько 648 млн грн, повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі ритейлера.
Капітальні інвестиції спрямовувалися на відкриття нових магазинів, модернізацію діючої мережі, розвиток логістичної інфраструктури та підвищення енергонезалежності, зокрема через встановлення генераторів і сонячних панелей.
“Наше ключове завдання – забезпечити безперебійну роботу магазинів, підтримувати ліквідність і прогнозованість фінансових потоків навіть під час блекаутів, перебоїв з енергопостачанням та логістичних збоїв”, – сказала фінансова директорка Марина Паніна.
Додатковим сигналом фінансової керованості стало відкриття п’ятирічної гривневої кредитної лінії ЄБРР на $25 млн. У компанії розглядають це як підтвердження довіри міжнародних фінансових інституцій до бізнесу, що працює в Україні в умовах повномасштабної війни.
У компанії також повідомили, що ключовим фінансовим пріоритетом у 2026 році залишатиметься збереження операційної стійкості за умов високої невизначеності. Серед основних викликів – нестабільне енергопостачання, кадровий дефіцит і вплив воєнних дій на логістику.
Varus – національна мережа супермаркетів, представлена на ринку продуктового ритейлу України компанією “Омега”. Перший магазин було відкрито 2003 року в Дніпрі, минулого року відкрито сім нових, наразі загальна кількість – 118 супермаркетів у різних містах України. Мережа працює у декількох форматах: класичні супермаркети, магазини To Go та інтернет-магазин Varus.ua.
За даними компанії, товарообіг її мережі у 2025 році збільшився на 19,5% – до 28,8 млрд грн. Обсяг податкових платежів до бюджетів усіх рівнів становив 1,99 млрд грн, що на 13,45% більше, ніж у 2024 році.
Відповідно до даних Opendatabot, власником ТОВ “Омега” є кіпрська “Вейгант ентерпрайзіс лімітед”. Кінцевими бенефіціарами вказано Валерія Кіптика і Руслана Шостака.
Агропромисловий холдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, розпочав весняну посівну кампанію 2026 року, стартувавши з посіву цукрового буряку на полях Полтавської області, повідомила компанія на сторінці у Facebook у середу.
Згідно із повідомленням, під цукровий буряк цьогоріч відведено 32 тис. га, що на 5,9% менше порівняно з минулорічними 34 тис. га. Водночас площі під соняшником скоротяться на 21% – до 23 тис. га, а під озимою пшеницею – на 15%, до 39 тис. га. Найбільше зростання заплановане під кукурудзу на зерно – на 43%, до 20 тис. га і озимий ріпак – на 36%, до 15 тис. га. Без змін залишилися посіви сої – 56 тис. га та площа під органічним землеробством – 2 тис. га.
“Цьогорічна посівна проходить у непростих умовах: підвищена вологість, спричинена аномальними морозами та промерзанням ґрунтів, потребує особливої уваги агрономів. Вони адаптують технології обробітку та ретельно контролюють польові роботи, щоб підвищити ефективність виробництва. Операційний контроль забезпечується інноваційними рішеннями AgriChain Machinery, AgriChain Scout і AgriChain Barn. У поєднанні з оновленим технічним парком це дозволяє швидко реагувати на погодні та технологічні виклики, забезпечуючи стабільність і якість посівної кампанії”, – цитується у повідомленні операційний директор “Астарти” Василь Хмелюк.
У холдингу зауважили, що остаточна структура посівів буде визначена за результатами кампанії. Використання цифрових екосистем та оновленого технічного парку дозволяє компанії зберігати високі темпи робіт попри складні погодні умови.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за підсумками 2025 року скоротила загальну виручку від реалізації ключових категорій товарів на 15,6% порівняно з 2024 роком – до 21,05 млрд грн, при цьому фізичні обсяги реалізації основної продукції впали на 23,5% – до 1,21 млн тонн.
