Перевірки Державної податкової служби, заплановані на 2025 рік за видами бізнесу
Open4Business.com.ua
АТ “Черкаський автобус” завершило 2025 рік, за попередніми даними, з чистим прибутком 82,98 млн грн, що на 32% менше за аналогічний показник 2024 року, свідчить інформація до порядку денного загальних зборів акціонерів товариства за підсумками минулого року.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) проєктом рішення зборів, запланованих на 24 квітня, акціонери мають намір залишити 95% отриманого прибутку, або 78,83 млн грн у розпорядженні товариства, 5% (4,15 млн грн) спрямувати до резервного фонду.
Як повідомлялося, за результатами роботи у 2024 році акціонери “Черкаського автобуса” також спрямували майже весь чистий прибуток на розвиток. При цьому плановий прибуток на 2025 рік складав 102,8 млн грн.
На зборах планується, зокрема, затвердити плановий показник прибутку на 2025 рік розміром 143,83 млн грн.
Акціонери також планують переобрати голову та членів наглядової раби, а також призначити ТОА “Адво-Аудит” аудитором фінансової звітності товариства за 2026 рік.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, керівник бізнесу “Ісудзу-Атаман Україна” Олександр Дорош володіє майже 42,29% акцій АТ “Черкаський автобус”, Анна Супрун – майже 13,65%, ще три фізособи, зокрема, багаторічний голова правління Віталій Раабе, володіють по 7,9275% кожна.
Статутний капітал товариства – 162,97 млн грн.
Заснований у 1994 році завод “Черкаський автобус” випускає автобуси малого класу Ataman (зокрема, шкільні), а також іншу колісну техніку на агрегатах японської Isuzu, зокрема, вантажних автомобілів Isuzu методом крупновузлового складання.
Завод не оголошував кількість випущених та реалізованих автобусів та вантажних авто у 2025 році, а 2024 року, за його даними, він скоротив випуск автобусів майже на 15% порівняно з попереднім роком, до 425 од., вантажних авто – на 15%, до 321 од., обсяг продажів автобусів зменшився на 15,7% – до 425 од., тоді як вантажних авто зріс на 8% – до 319 од.
Водночас завод запланував у 2025 році виготовити 385 автобусів, 300 вантажних авто вантажнiстю вiд 3 до 18 тонн, 302 пікапи Isuzu для Нацполiцiї, ДСНС, ДПСУ, та інших компаній.
Крім того, планувалось у третьому кварталі 2025 року почати будівництво цеху малих серій.
За даними ресурсу YouControl, у 2025 році компанія скоротила чистий дохід від реалізації на 2,2% проти 2024 року – до 1 млрд 733 млн грн. Нерозподілений прибуток на початок 2026 року склав 346,2 млн грн.
Адміністративні бар’єри є одним із ключових чинників, що уповільнюють вихід нового житла на ринок, повідомив голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов під час “круглого столу”.
За його словами, сьогодні держава стала одним із ключових драйверів попиту на житло в Україні: через програми пільгових іпотек, компенсації за зруйноване житло, програми для військовослужбовців та інші держпрограми формується великий платоспроможний попит. Одначе ринок не може відповісти на попит миттєво, адже на момент введення будинку в експлуатацію 80-90% найбільш ліквідних квартир зазвичай уже реалізовані.
“Якщо держава хоче отримати додатковий обсяг житла під свої програми, це потребує часу – щонайменше 2-4 роки, з яких значну частину займає саме адміністративна підготовка проєкту”, – зазначив Фаворов.
За йог словами, очолювана ним асоціація провела перше щорічне галузеве опитування девелоперів, в якому взяли участь 120 респондентів – власники, керівники та профільні спеціалісти девелоперських компаній, які загалом формують третину всього обсягу пропозиції на первинному ринку житлового будівництва. Згідно з результатами цього опитування, середній строк адмінпідготовки проєкту – від оформлення землі до отримання дозволу на виконання будівельних робіт – становить близько 14,4 місяця, оформлення прав на землю – 13,3 місяця, отримання містобудівних умов та обмежень (МУО) — ще 9,78 місяця.
Найбільшими бар’єрами для реалізації проєктів респонденти назвали проблеми з отриманням МУО (35%), труднощі у сфері земельних і майнових відносин (30%), нестабільність дозвільних документів та їх скасування (24%), труднощі з отриманням технічних умов (22%), а також постійні зміни правил, вимог і законодавства (20%).
Серед процедур, які, на думку девелоперів, найбільше потребують оптимізації на державному рівні, лідирують охорона культурної спадщини (49%), кадастрово-земельні процедури (29%), доступ до містобудівної інформації (28%) та цифрові сервіси й реєстри (26%).
В ході дискусії голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк наголосила, що проблема МУО є значно глибшою, ніж просто питання адміністрування чи швидкості видачі документів.
“МУО фактично перетворилися на квазідозвільний інструмент, який створює корупційні ризики, посилює монополію місцевої влади та в окремих випадках ставить девелопера в залежне становище”, – вважає Шуляк.
Водночас системне вирішення цієї проблеми, на її думку, неможливе без актуальної містобудівної документації, оцифрованої та оприлюдненої на державному рівні, щоб ринок мав доступ до зрозумілих і прозорих правил. Депутат також закликала якнайшвидше винести на розгляд уряду постанову, яка передбачає механізм реагування на необґрунтовані відмови місцевої влади у видачі МУО та дасть ДІАМ можливість виступати арбітром у таких ситуаціях.
Голова Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) Олександр Новицький додав, що блок технічних умов і підключень до мереж потребує окремого реінжинірингу – з переходом до єдиного цифрового процесу та “єдиного вікна” для замовника.
Представники ринку своєю чергою підтвердили, що відсутність або багаторічне неприйняття містобудівної документації має вже не лише регуляторні, а й прямі економічні наслідки: ділянки не запускаються в розвиток, інвестиції відкладаються, а пропозиція житла не виходить на ринок у потрібному обсязі.
Результати опитування стануть основою для подальшої адвокаційної роботи асоціації разом із державою та професійною спільнотою.
У Великій Британії запущено бренд морозива Snooz, який позиціонується як продукт для вечірнього вживання та містить ромашку, мелісу, магній і теанін. Про запуск нової лінійки повідомили профільні британські видання, що висвітлюють брендинг та споживчі тренди.
Згідно з публікаціями, бренд робить ставку на звичку споживачів їсти морозиво ввечері. У матеріалах про запуск Snooz йдеться, що понад 60% морозива споживається після 18:00, і саме на цьому інсайті побудовано позиціонування продукту.
У складі морозива заявлені camomile, lemon balm, magnesium і theanine, які бренд відносить до sleep-friendly інгредієнтів. При цьому в доступних публікаціях йдеться про маркетингове позиціонування продукту як більш підходящого для пізнього перекусу, а не про медично підтверджений засіб для лікування безсоння.
Лінійка Snooz представлена трьома основними смаками — ваніль, шоколад і солона карамель.
Творець мем-коіна Hawk Tuah (HAWK) вперше публічно прокоментувала різке падіння проєкту та зізналася, що зазнала важких наслідків після його краху. Про це вона розповіла в інтерв’ю, на яке посилається Incrypted.
За її словами, запуск токена супроводжувався ажіотажем і швидким зростанням інтересу з боку криптоспільноти, проте вже незабаром проєкт зіткнувся з різкою корекцією та втратою вартості. Після обвалу HAWK зіткнувся з критикою з боку інвесторів, а сама команда опинилася під тиском з боку спільноти.
Авторка проєкту зізналася, що пережила сильний стрес та емоційне вигорання, пов’язані з реакцією аудиторії та масштабом негативних коментарів. Вона зазначила, що не була готова до такого рівня уваги та відповідальності, який виник навколо токена за короткий термін.
В інтерв’ю також підкреслюється, що мемкойни залишаються одним із найбільш волатильних сегментів крипторинку, де успіх часто має короткостроковий характер і залежить від хайпу, інфлюенсерів та настроїв спільноти, а не від фундаментальної цінності проєкту.
Ситуація з HAWK стала ще одним прикладом ризиків для роздрібних інвесторів, які вкладаються в подібні активи на піку інтересу. В умовах відсутності стійкої економіки токена та прозорої моделі розвитку такі проєкти можуть швидко втрачати вартість, залишаючи інвесторів зі збитками.
У FIXYGEN зазначають, що поточний ринок мемкоінів продовжує формуватися як сегмент з високим рівнем ризику, де ключовими факторами залишаються маркетинг, спільнота та ліквідність, а не технологічна база. Крах HAWK підсилює дискусію про необхідність більшої прозорості та відповідальності з боку творців подібних проєктів.
У понеділок платина демонструє найсильніше зниження серед основних дорогоцінних металів на тлі зміцнення долара США та погіршення очікувань щодо політики Федеральної резервної системи. Станом на 9:25 ф’ючерси на платину подешевшали на 11,7% — до $1740 за унцію.
Ринок платини знижується слідом за золотом і сріблом, реагуючи на зміцнення долара та зростання ймовірності того, що ФРС може утримувати високі ставки довше, ніж очікувалося. В умовах сильної американської валюти інтерес до дорогоцінних металів з боку глобальних інвесторів, як правило, слабшає.
Додатковий тиск на платину чинить те, що цей метал сприймається не тільки як захисний актив, але й як сировина, чутлива до перспектив світової промисловості.
Платина має ключове значення для промисловості, насамперед для автопрому, хімії, нафтопереробки, водневої енергетики та виробництва каталізаторів. Для фінансового ринку вона важлива як біржовий метал з інвестиційною функцією, однак її вартість сильніше, ніж у золота, залежить від стану реального сектора економіки.
Раніше аналітичний центр Experts Club випускав відеоаналіз про виробництво платинової групи металів провідними виробниками світу за період 1971-2024 роки, – https://youtube.com/shorts/vj4mBkJVxrg?si=pPTU6_l0t9-iCBb4
