Як повідомляє Інтерфакс-Україна, Національний банк України (НБУ) минулого тижня збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на $307,0 млн, або на 29,6%, – до $1 млрд 344,4 млн, що стало найбільшим тижневим обсягом інтервенцій з кінця 2024 року, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з даними Нацбанку, за перші чотири дні минулого тижня середньоденне негативне сальдо купівлі та продажу юрособами валюти збільшилось до $170,9 млн з $97,1 млн за такий же період тижнем раніше та сумарно склало $683,4 млн.
Водночас на ринку валютообмінних операцій населення за суботу-четвер негативне сальдо зросло до $57,9 млн з $38,5 млн на позаминулому тижні.
Офіційний курс гривні до долара з 44,1381 грн/$1 на початку минулого тижня укріпився до 43,9617 грн/$1 на його кінець.
Така сама динаміка спостерігалася й на готівковому ринку, де курс гривні упродовж минулого тижня зміцнився: курс купівлі на 17 коп. – до 43,86 грн/$1, а курс продажу на 19 коп. – до 44,24 грн/$1.
Аналітики КИТ Group, яка є великим учасником ринку готівкового валютообміну (ТОВ “Ліберті-Фінанс”), зазначають, що в першій половині березня гривня продовжила рух у бік девальвації, а турбулентність на валютному ринку посилилася під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.
Серед них вони називають бойові дії на Близькому Сході, зростання попиту на долар та євро в Україні, а також обережні дії Нацбанку, який балансує між попитом на валюту та потребою зберегти достатній рівень міжнародних резервів.
На їхню думку, на глобальному ринку додатковий тиск на гривню створює зміцнення долара: індекс DXY за останній місяць додав 3,33%, тоді як євро слабшає на тлі подорожчання енергоносіїв і високої залежності економіки Європи від імпорту палива.
Аналітики звертають увагу, що в середині березня пара EUR/USD опустилася до 1,1445, а ціна Brent перевищила $101,4 за барель, що посилило попит на валюту й на українському ринку.
У внутрішньому контексті вони відзначають зростання попиту на валюту як у безготівковому, так і в готівковому сегментах, зокрема через закупівлі імпортерами енергетичного обладнання та пального.
Водночас міжнародні резерви України, за наведеними в огляді попередніми даними, на 1 березня 2026 року скоротилися на 5% – до $54,75 млрд, а НБУ для недопущення дефіциту готівкової валюти в березні провів кілька операцій з обміну безготівкової валюти банків на готівкову для підкріплення кас.
Щодо долара, у КИТ Group зазначають, що в середині березня курс купівлі готівкового долара досяг 43,80-44,10 грн/$1, а курс продажу – 44,35-44,60 грн/$1, тоді як спред між купівлею та продажем розширився до 0,45-0,60 грн/$1.
Згідно з їхнім прогнозом, середньостроково (2-3 місяці) – 44,30-44,90 грн/$1 та довгостроково (6+ місяців) базовий сценарій передбачає девальвацію гривні до 44,4-45,5 грн/$1.
https://interfax.com.ua/news/economic/1153678.html
Як повідомляє Fixygen, минулий тиждень на ринку криптовалют минув під знаком високої волатильності: тиск на котирування чинили конфлікт на Близькому Сході, зростання цін на нафту та зміцнення долара, проте на початку нового тижня біткойн зумів утриматися поблизу позначки $70 тис. і частково відіграв втрати. Станом на 23 березня біткойн торгувався близько $70,8 тис., Ethereum — близько $2,16 тис.
На думку Fixygen, ключовим зовнішнім фактором для крипторинку на тижні залишалася геополітика. Reuters повідомляло, що загострення ситуації навколо Ормузької протоки та стрибок Brent вище $113 за барель посилили глобальний risk-off, підтримали долар і посилили побоювання, що ФРС може довше зберігати жорстку політику. Для криптовалют це означало зростання нервозності та тіснішу кореляцію з іншими ризиковими активами.
Додатковим негативом для сектора стала й регуляторна невизначеність у США. Citigroup минулого тижня знизила 12-місячні цілі щодо біткоїна та ефіру, посилаючись на пробуксовку американського криптозаконодавства, насамперед навколо CLARITY Act та правил для стейблкоїнів. За оцінкою банку, відсутність швидкого нормативного прогресу послаблює очікування нового інституційного імпульсу.
На цьому тлі ринок пережив різкі коливання у вихідні та в понеділок. За даними Reuters та ринкових публікацій, криптоактиви спочатку просіли через зростання напруженості, але потім відскочили після сигналів про можливу паузу в подальшій ескалації між США та Іраном. Barron’s писав, що біткойн піднімався вище $70 тис., а Investors.com вказував на внутрішньоденний стрибок вище $71 тис. після новин про тимчасове відтермінування ударів.
У підсумку головною характеристикою тижня стала не зміна довгострокового тренду, а різке зростання чутливості крипторинку до макрофакторів. Якщо раніше цифрові активи часто сприймалися як ізольований клас, то зараз вони все помітніше реагують на долар, дохідність, ціни на енергоносії та політичні ризики.
Базовий прогноз на найближчі тижні від Fixygen — збереження широкого бічного діапазону з високою внутрішньоденною волатильністю. Для біткоїна ключовою зоною виглядає коридор близько $68-72 тис.: утримання вище нього підтримуватиме сценарій стабілізації, тоді як новий виток ескалації на Близькому Сході або посилення очікувань підвищення ставки ФРС можуть повернути ринок до більш глибокої корекції. Це висновок на основі поточного комплексу факторів — нафти, долара та очікувань щодо ставки.
Для Ethereum картина виглядає слабкішою, ніж для біткоїна: актив залишається більш чутливим до зниження апетиту до ризику та до уповільнення припливу інституційного капіталу. Якщо регуляторний порядок денний у США залишиться загальмованим, ефір, ймовірно, відставатиме від біткоїна і торгуватиметься під великим тиском. Цей висновок узгоджується з переглядом прогнозу Citigroup, яка знизила цільову ціну на Ethereum сильніше, ніж на біткоїн.
У більш позитивному сценарії для ринку тригерами можуть стати деескалація на Близькому Сході, ослаблення долара та повернення очікувань пом’якшення політики ФРС. Тоді крипторинок здатний швидко перейти до відновлення, оскільки ліквідність і спекулятивний попит у секторі залишаються високими. Але поки що ринок живе не стільки внутрішніми криптоновинами, скільки глобальною макро- та геополітикою.
Акціонери ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” (с. Зелений Бір Київської обл.) на дистанційних загальних зборах 1 квітня мають намір залишити нерозподіленим прибуток за 2025 рік, повідомило підприємство у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктами рішень, дивіденди за результатами діяльності у 2025 році нараховувати та виплачувати не планується. Порядок денний також передбачає затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та звіту наглядової ради товариства за минулий рік.
Крім того, акціонери планують внести зміни до статуту підприємства та внутрішніх положень про наглядову раду і загальні збори шляхом викладення їх у новій редакції. Директор товариства буде уповноважений підписати нову редакцію статуту та здійснити заходи для її державної реєстрації.
За даними сервісу Опендатабот, 2025 року ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” наростило дохід на 12% — до 428,24 млн грн, а чистий прибуток зріс на 52,5% — до 18,45 млн грн. Активи підприємства на кінець року становили 315,6 млн грн проти 294,2 млн грн у 2024 році, при цьому боргові зобов’язання скоротилися на 8% — до 142,4 млн грн.
Як повідомлялося, у березні 2026 року компанія розпочала приватне розміщення додаткової емісії 5,5 млн акцій номінальною вартістю 1,00 грн для збільшення статутного капіталу з 2,7 млн грн до 8,2 млн грн. Залучені кошти у розмірі 5,5 млн грн планується спрямувати на придбання обладнання, кормів та розширення потужностей.
ПрАТ “Птахофабрика “Васильківська” заснована у 2004 році і базується у Васильківському районі Київської області. Підприємство спеціалізується на промисловому виробництві продукції птахівництва, розведенні свійської птиці та реалізації супутніх товарів. Виробничі потужності підприємства дозволяють одночасно утримувати близько 600-700 тис. голів птиці (курей-несучок). Птахофабрика щорічно забезпечує випуск понад 150-180 млн шт. яєць, які реалізує під власною ТМ “Добре яйце” та Private Label торгівельних мереж “Сільпо”, “Фора”, “АТБ”.
Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» 21 березня оголосило тендер на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО), про що повідомляється в системі електронних закупівель Prozorro.
Очікувана вартість закупівлі – 811,245 тис. грн. Останній день подання заявки на участь у тендері – 30 березня.
Як повідомляє проект Relocation.com.ua, в Італії посилюється контроль за туристичними апартаментами та короткостроковою орендою після запуску муніципального інструменту моніторингу в рамках національної бази розміщення BDSR та обов’язкового національного ідентифікаційного коду CIN. Міністерство туризму Італії ще в червні 2025 року передало муніципалітетам спеціальну цифрову панель, яка дозволяє виявляти об’єкти без CIN, відстежувати невідповідності та посилювати контроль на місцевому рівні.
Як пояснює міністерство, BDSR і система CIN діють у рамках статті 13-ter декрету-закону №145/2023. Новий муніципальний інтерфейс містить чотири основні функції, включаючи перегляд об’єктів без CIN, перевірку картографічних даних та інструменти для передачі сигналів про порушення. Міністерство прямо називає цю систему кроком до більшої цифровізації та прозорості ринку короткострокової оренди.
Практичні результати такої політики вже з’явилися в окремих містах. У Болоньї за підсумками перших перевірок у співпраці з Guardia di Finanza та муніципалітетом було оштрафовано 80 нелегальних об’єктів розміщення, при цьому влада заявила, що під час аналізу було виявлено й інші нерегулярні випадки на ринку туристичної оренди.
Таким чином, інформація про те, що Італія переходить до масових перевірок туристичних апартаментів, загалом підтверджується. Підставою для цього стали національна база BDSR, обов’язковий код CIN та передача муніципалітетам цифрових інструментів, які дозволяють системно виявляти нелегальні або неправильно зареєстровані об’єкти короткострокової оренди.
Виробник бетонних заводів компанія Karmel (Хмельницький) планує інвестувати 10 млн доларів у будівництво в Хмельницькому ще одного заводу з виробництва обладнання для виготовлення бетону, повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“У рамках планів щодо розширення компанія Karmel придбала земельну ділянку на околиці Хмельницького для будівництва нового заводу з виробництва обладнання для виготовлення бетону. Площа майбутнього заводу становитиме 18 тис. кв. м — удвічі більше, ніж у нинішнього заводу компанії, який працює в Хмельницькому. На придбаній ділянці вже розпочалися земляні роботи», — написав він на своїй сторінці у Facebook у понеділок.
Кисилевський додав, що рішення про розширення виробництва прийнято у зв’язку зі зростанням попиту на внутрішньому та експортному ринках, зокрема у США.
«Новий виробничий майданчик компанії дозволить збільшити потужності з випуску бетонних заводів утричі. Крім того, планується освоїти виробництво нового обладнання — самохідних бетонних заводів, а також ліній з переробки сміття», — зазначив нардеп.
Наразі, за його даними, обсяги виробництва підприємства становлять 40 бетонних заводів на рік. На експорт постачається 30% виробленого обладнання.
Окрім стаціонарних і мобільних бетонозмішувачів, завод випускає силоси, цементні дозатори, бункери інертних матеріалів, водонапірні вежі, портальні крани власної розробки підприємства.
Кисилевський зазначив, що середній рівень локалізації обладнання, що виробляється заводом Karmel, становить 70%, і продукція на внутрішньому ринку реалізується, зокрема, за допомогою інструментів політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні».
Зокрема, на обладнання бетонних заводів поширюється державна програма компенсації 15% вартості техніки українського виробництва, також значна частина продукції заводу придбавається із залученням державних грантів на переробку до 8 млн грн.
«Наразі компанія розглядає можливість включення своїх силосів до програми компенсації 25% вартості продукції аграрного машинобудування», — повідомив нардеп.
Компанія Karmel, за інформацією на її сайті, заснована в 1997 році. Спеціалізація — виготовлення установок для виробництва бетону, бетонозмішувачів, а також широкого спектру супутнього обладнання. Виробничі цехи компанії загальною площею понад 40 тис. кв.м. розташовані в Україні та за її межами. Представництва KARMEL працюють у країнах Європи, Азії та Африки, а географія експорту охоплює понад 20 країн.
