Ціни на золото різко знижуються в понеділок на тлі зміцнення курсу долара США щодо основних світових валют та перегляду очікувань щодо грошово-кредитної політики Федеральної резервної системи. Станом на 9:25 квітневі ф’ючерси на золото на біржі Comex впали на 9,7% — до $4131 за унцію. Це мінімальний рівень з листопада 2026 року.
Тиск на ринок чинить зростання долара, а також посилення побоювань, що ФРС може відмовитися від зниження ставки або навіть піти на її підвищення до кінця року в разі прискорення інфляції. За даними CME FedWatch, трейдери оцінюють ймовірність підвищення ставки на 25 базисних пунктів майже в 36%.
Сильний долар традиційно знижує привабливість золота для інвесторів, які використовують інші валюти, оскільки робить метал дорожчим при купівлі за межами США.
Золото важливе для світової фінансової системи як захисний актив, інструмент заощадження та частина міжнародних резервів центробанків. Для промисловості воно також має значення завдяки використанню в електроніці, медицині та високоточних технологіях.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
Як повідомляє Сербський Економіст, лоукостер Wizz Air відкриє свою першу базу в Чорногорії в аеропорту Подгориці 30 березня 2026 року та розпочне поетапний запуск 17 нових маршрутів до європейських міст. Про це повідомив оператор аеропортів Чорногорії Aerodromi Crne Gore.
Згідно з опублікованою інформацією, нові рейси будуть вводитися поступово з кінця березня до середини червня. Серед заявлених напрямків — Мальме, Париж Бове, Гамбург, Маастрихт, Катанія, Братислава, Барселона, Базель, Жешув, Рим, Баден-Баден, Кельн, Любляна, Познань, Вільнюс, Гданськ і Вроцлав.
Як повідомлялося раніше, Wizz Air розмістить у Подгориці два літаки Airbus A321neo. За оцінкою компанії, нова база створить близько 80 прямих робочих місць і забезпечить приблизно 700 непрямих, а також збільшить туристичний і діловий трафік через столицю Чорногорії. Ще в жовтні 2025 року перевізник заявляв, що запуск бази та нових маршрутів має додати близько 1 млн крісел на рік.
Для аеропорту Подгориці проект має й інфраструктурне значення. Aerodromi Crne Gore раніше повідомляв про плани вкласти у 2026 році 21 млн євро в обладнання та модернізацію, причому основний акцент буде зроблено саме на Подгориці, де очікують зростання трафіку приблизно на 50%, зокрема завдяки базі Wizz Air.
https://t.me/relocationrs/2483
Як повідомляє Fixygen, акціонери ПрАТ “Київський маргариновий завод” (КМЗ), що входить до групи “Олком” (Olkom Group), на дистанційних загальних зборах 22 квітня мають намір затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік і порядок покриття збитків за рахунок прибутків майбутніх періодів, повідомило підприємство у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з проєктами рішень, акціонери планують визнати роботу правління та наглядової ради за 2025 рік задовільною і затвердити висновки аудиторських звітів ТОВ “Оді Аудит Ешюренс” за 2024 та 2025 роки. Цю ж компанію пропонується призначити суб’єктом аудиторської діяльності на наступний період.
Порядок денний також передбачає надання попередньої згоди на вчинення значних правочинів протягом року. Йдеться, зокрема, про залучення кредитів, позик і банківських продуктів на суму до 250 млн грн строком до 6 років. Акціонери планують дозволити передачу майна у заставу або іпотеку для забезпечення зобов’язань перед фінансовими установами з граничною сукупною вартістю 500 млн грн.
Крім того, на загальних зборах буде припинено повноваження чинного складу наглядової ради у складі Ганни Олексенко, Артема Олексенка та Ольги Олексенко. Їх переоберуть на новий термін. Умови цивільно-правових договорів із членами наглядової ради не передбачають виплату винагороди.
ПрАТ “Київський маргариновий завод” (КМЗ), засноване у 1949 році у Києві. Воно відоме як виробник олійно-жирової продукції під ТМ “Олком” у складі Olkom Group. Виробничі потужності підприємства дозволяють щомісяця рафінувати до 6 тис. тонн олій і жирів, виготовляти 4,5 тис. тонн маргаринів, 1 тис. тонн майонезів і 600 тонн фасованої соняшникової олії. Асортимент заводу включає продукцію для роздрібних мереж (соуси, маргарини, гірчицю) та спеціалізовані жири для B2B-сегменту, зокрема, для підприємств кондитерської, молочної та хлібопекарської галузей, а також сектора HoReCa.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Київський маргариновий завод” (м.Київ, проспект Науки, 3) засноване у 1994 році. Чистий збиток підприємства за 2025 рік склав 29,52 млн грн проти збитку 5,27 млн грн у 2024 році. Дохід компанії за звітний період скоротився на 2,4% — до 513,36 млн грн, при цьому активи зросли на 3,6% — до 423,15 млн грн. Кількість працівників на кінець року становила 136 осіб. Основними акціонерами є Ганна Олексенко (50,29%) та Ольга Олексенко (43,86%).
Приватне підприємство “Агрофірма “Дзвони” (Львівська обл.) розпочало будівництво сучасного комбікормового заводу потужністю 240 тонн продукції на добу, повідомляється на сайті проєктно-будівельної компанії “ЧИФ”.
“Створення власного комбікормового виробництва дозволить нам повністю контролювати якість кормів, бути незалежними від зовнішніх постачальників і системно розвивати напрям тваринництва. Ми будуємо виробництво не на кілька років, а на десятиліття вперед”, — зазначив директор і власник ПП “Агрофірма “Дзвони” Зіновій Максимишин.
Згідно із повідомленням, Новий комплекс дозволить господарству створити замкнений цикл виробництва: від вирощування власного зерна до виготовлення кормів для тваринництва. Технологічне оснащення заводу включатиме лінії дробарки, змішування, мікродозування, грануляції, а також лінію переробки сої та систему напилення рідин на гранулу. Об’єкт зводиться у співпраці з нідерландським виробником обладнання Van Aarsen.
За словами регіонального менеджера з продажу Van Aarsen Тобі Янссена (Toby Janssen), цей завод стане сучасним виробництвом європейського рівня.
“Ми бачимо, що українські підприємці продовжують інвестувати у розвиток навіть у складних умовах війни, і це викликає щиру повагу”, — підкреслив він.
ПП “Агрофірма “Дзвони” (с.Болотня Львівської обл.) засноване у 1999 році, обробляє близько 9 000 га землі у Золочівському та Львівському районах Львівської області, а також 200 га у Тернопільській області. Профільні культури: озимі ріпак, пшениця, соя. Виробнича інфраструктура включає елеваторний комплекс потужністю одночасного зберігання 42 тис. тонн зерна. Підприємство також спеціалізується на овочівництві, під яке відводить щорічно близько 120 га (капуста, морква, буряк). Для їх зберігання побудовано власне сховище на 3,5 тис. тонн.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, чистий прибуток агрофірми за 2025 рік зріс у 3,2 раза порівняно з 2024 роком — до 222,69 млн грн. Виручка компанії за звітний період склала 595,94 млн грн, а вартість активів зросла на 36,2% — до 1,3 млрд грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 126 осіб. Кінцевим бенефіціаром є Зіновій Максимишин.
Перевірки Державної податкової служби, заплановані на 2025 рік за типами
Open4Business.com.ua
Інвестиції “Нової пошти”, лідера експрес-відправлень України, у безпеку з початку повномасштабного вторгнення РФ перевищили 1 млрд грн, що дало змогу врятувати 951 життя, повідомив CEO компанії Євген Тафійчук.
“Війна — це вже дуже давно … стандарт. Тому ми не чекаємо, ми інвестуємо у безпеку зараз”, – сказав він на NOVA Summit, який пройшов у Києві цього тижня, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”.
Згідно наданим Тафійчуком даними, з початку повномасштабного вторгнення було 72,62 тис. повітряні тривоги, 12 логістичних хабів та 28 відділень компанії було зруйновано, а ще 16 хабів та 152 відділення пошкоджені.
“Нова пошта” задля безпеки побудувала 1244 захисні споруди різного типу на підрозділах для безпеки співробітників та клієнтів, у тому числі 779 металеві, 438 залізобетонні та 27 підземних укриттів.
“Стратегія дуже проста – треба забезпечити безперервний рух, бо якщо ти рухаєшся, в тебе дуже складно попасти. Для цього ми проєктуємо нашу логістику таким чином, щоб посилка практично не знаходилася не у стані руху”, – зазначив CEO.
За його словами, для безпеки клієнтів компанія постійно, із допомогою агента ШІ (штучного інтелекту), моніторить ситуацію на підрозділах.
“Ми знаємо, де і скільки клієнтів наразі знаходиться у наших клієнтських зонах. І якщо ця кількість перевищує наші стандарти, ми одразу втручаємося: одразу підсилюємо нашу операційну команду, стратегічно розвиваємо регіон, ставимо поштомати, відкриваємо мобільні відділення”, – пояснив Тафійчук.
Він додав, що на випадок пошкоджень або влучань існує “План B” з швидкого розгортання мобільного відділення, що забезпечує стабільність сервісу. Він уточнив, що наразі у “Нової пошти” є 43 мобільних відділення та 16 резервних локацій на прифронтовій зоні для відділень, а також протягом восьми днів може бути організоване мобільне депо.
Окрім того, додав керівник, компанія має п’ять резервних депо у Дніпрі, Полтаві, Харкові, Києві та Одесі.
Тафійчук також наголосив, що безпека починається з виявлення загрози, тому “Нова пошта” створила диспетчерський центр, який працює цілодобово та безперервно моніторить ситуацію як у повітрі, так і на землі.
“Через нашу систему акустичних вібро-датчиків ми розуміємо абсолютно все, що відбувається на повітрі. Ми знаємо скільки шахедів, ракет, звідки та куди вони летять. Якщо знаємо, то можемо реагувати. І це ми робимо через нашу систему оповіщення та реагування”, – повідомив CEO.
За його словами, ця система трьохшарова. Перший – візуальний, через монітори. Другий – звуковий: “Нова пошта” має більш ніж 350 звукових систем, які допомагають вчасно та швидко проінформувати співробітників та клієнтів. Третій – інформаційний: більш ніж 70 телеграм-каналів та більше 100 груп у Signal, тож кожен підрозділ, відділення, термінал має свій канал, в якому його інформують про безпеку, яка стосується тільки його підрозділу.
“Важливо бути впевненими, що безпекові протоколи дійсно виконуються та їх можливо виконати. В цьому нам допомагає наш агент ШІ, який після кожного інциденту аналізує ситуацію, дивиться, хто не виконав, і ми постійно робимо зміни, постійно покращуємо”, – зазначив Тафійчук.
“Нова пошта” наразі має 51,5 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,9 тис. відділень та 36,5 тис. поштоматів. Компанія у 2025 році збільшила виручку на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а її прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше. Кількість доставлених посилок та вантажів у 2025 році зросла на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн.
