Як повідомляє Fixygen, акціонери ПрАТ “Укрриба” (Київ) на дистанційних загальних зборах 22 квітня 2026 року мають намір затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік і покрити отриманий збиток у сумі 267 225,37 грн за рахунок нерозподіленого прибутку минулих періодів.
Згідно із повідомленням підприємства у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), порядок денний також передбачає розгляд і затвердження звітів генерального директора, наглядової ради та ревізора товариства за 2025 рік із визнанням їхньої роботи задовільною.
Акціонери планують призначити ТОВ “Бізнес-Імідж” суб’єктом аудиторської діяльності для перевірки фінансово-господарської діяльності компанії та взяти до уваги висновки аудиторського звіту за 2025 рік. При цьому заходи за результатами розгляду аудиторського звіту за минулий рік затверджувати не планується.
Крім того, на зборах буде припинено повноваження чинного складу наглядової ради у повному складі (голова Микола Панюта, члени ради Дмитро Владовський та Наталія Гапченко) з їхнім подальшим переобранням на новий термін. Умови цивільно-правових договорів із членами наглядової ради передбачають виконання обов’язків на безоплатній основі. Повноваження щодо підписання договорів із ними планується надати генеральному директору товариства.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Укрриба” (Київ) засноване у 1995 році. Чистий збиток підприємства за 2025 рік скоротився на 68,4% порівняно з 2024 роком — до 267 тис. грн. Виручка компанії за звітний період зросла на 21,4% — до 29,43 млн грн, при цьому активи дещо зменшилися (на 2,5%) — до 2,79 млн грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 52 особи.
ПрАТ “Укрриба” засноване у 1995 році в Києві. Підприємство є оператором на ринку риби та морепродуктів, володіє власною виробничо-логістичною базою площею 5,14 га з власними залізничними коліями та холодильними камерами. Асортимент власного виробництва включає понад 100 найменувань рибної продукції, салатів із морепродуктів і делікатесів. Компанія здійснює поставки дистриб’юторам, роздрібним мережам і підприємствам сегмента HoReCa.
Акціонерами з великими частками є Володимир Рубінштейн (22,64%), Борис Покрасс (22,53%), Анатолій Голубченко (22,53%) та Роман Коренбліт (22,53%).
Група компаній «Агроліга» (Харківська обл.) у 2025 році отримала 1,82 млн євро чистого прибутку, тоді як 2024 рік вона завершила з чистим збитком у розмірі 0,89 млн євро, йдеться у річній звітності групи на Варшавській фондовій біржі в п’ятницю.
Згідно з нею, «Агроліга» минулого року скоротила виручку на 23,8% — до 42,21 млн євро, валовий прибуток — на 13,8%, до 4,75 млн євро, але прибуток EBITDA зріс на 87,9% — до 6,47 млн євро.
Інвестиції компанії минулого року скоротилися на 44,4% — до 2,84 млн євро, йдеться у звіті.
Згідно з ним, на кінець минулого року вільні грошові кошти «Агроліги» склали 0,4 млн євро проти 2,69 млн євро роком раніше, що пов’язано з великими залишками та від’ємним грошовим потоком від операційної діяльності (7,06 млн євро), який був перекритий збільшенням запозичень.
У документі зазначається, що розвиток групи на сьогоднішній день і фінансові результати не вважаються задовільними, оскільки вона працює в нестабільному середовищі, пов’язаному з війною та іншими кризовими явищами в Україні та світі.
Зазначається також, що з урахуванням зростання курсових збитків сукупний збиток «Агроліги» за 2025 рік склав 1,43 млн євро проти 2,38 млн євро роком раніше.
Рада директорів не рекомендує виплачувати дивіденди, оскільки група є збитковою через війну в Україні, йдеться у звіті.
Згідно з ним, найбільший дохід «Агролізі» минулого року принесли продажі соняшникової олії — 27,47 млн євро (роком раніше — 38,01 млн євро) та гранульованого шроту — 9,37 млн євро (12,56 млн євро). Продажі енергії скоротилися до 1,25 млн євро (2,98 млн євро), але зросли доходи від переробки та агропослуг — до 3,87 млн євро (1,25 млн євро).
Що стосується географії, то в Україні продажі склали 14,29 млн євро (роком раніше — 20,18 млн євро), у Польщі — 7,61 млн євро (18,82 млн євро), Швейцарії — 15,46 млн євро (роком раніше — 8,00 млн євро).
Повідомляється також, що в грудні минулого року група продала ТОВ «Торговий дім «Ліга Трейд» (Харків). Згідно з даними в системі YouControl, його новим власником став Аблаз Акімов з Киргизстану, який перейменував його на «АКІМАБ».
«Агроліга» обробляє приблизно 8 тис. гектарів землі, потужність заводу з виробництва соняшникової олії становить 35 тис. тонн на рік. Реалізація «зеленого» проєкту дозволяє групі виробляти та продавати електроенергію за «зеленим» тарифом.
Найбільшими акціонерами компанії на кінець 2025 року, як і роком раніше, з частками по 41,667% були член ради директорів Олександр Бердник та Ірина Поплавська, а ще 5,04% належало Novian Polska S.A.
Україна зацікавлена не тільки у розвитку партнерства з країнами Європи, Північної Америки та Перської затоки, а й з іншими регіонами світу, зокрема з Африкою, Азією та Латинською Америкою, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сібіга.
За його словами, унікальні оборонні можливості та досвід України у захисті життя становлять великий інтерес для багатьох країн світу. «Країни світу спостерігають за розвитком подій на Близькому Сході і бачать, наскільки економічно ефективними та технологічно передовими є українські можливості», — зазначив Сібіга у дописі, опублікованому в соціальній мережі Х.
Міністр підкреслив, що роки жорстокої російської війни принесли українському народу величезні страждання та руйнування, але водночас змусили Україну розвивати власну безпрецедентну силу. Сучасна Україна є гарантом безпеки та надійним партнером для тих, хто поділяє її цінності та прагне захистити життя від будь-яких загроз.
«З цієї нової точки зору також важко зрозуміти, чому хтось із тих, хто приймає рішення в будь-якій країні-члені НАТО, вважає за краще мати українську силу за межами Альянсу, а не інтегровану в нього», — додав міністр.
ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (КВСЗ, Полтавська обл.) у 2025 році отримав 184,5 млн грн збитку, тоді як роком раніше чистий прибуток становив 81,1 млн грн, свідчить інформація в порядку денному річних загальних зборів акціонерів компанії, запланованих на 20 квітня.
“За підсумками фінансово-господарської діяльності товариства за 2025 рік збиток становить 184 млн 540 тис. 916 грн. З урахуванням доходу від переоцінки актуарних зобов’язань, згідно з розрахунком незалежного актуарія, у розмірі 59,97 млн грн, затвердити загальну суму збитку за 2025 рік у розмірі 124 млн 569 тис. 816 грн», – зазначено в проекті рішення зборів.
Отриманий збиток планується покрити за рахунок прибутку майбутніх періодів.
Як повідомлялося, отриманий у 2024 році чистий прибуток КВСЗ спрямував на погашення збитків за минулі роки, дивіденди не виплачував.
КВБЗ минулого року достроково завершив поставку «Укрзалізниці» 66 пасажирських вагонів, зокрема, 15 типу СВ, 31 – купейних, чотири – інклюзивних і 16 плацкартних вагонів.
Водночас завод зазначав, що на тлі стагнації на ринку вантажного вагонобудування результати з поставок таких вагонів були «невтішними». Зокрема, у першому кварталі 2025 року було реалізовано 121 вагон, але надалі це були поодинокі випадки.
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-потяги, швидкісні міжрегіональні потяги локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, ескалатори.
За даними НКЦБФР станом на четвертий квартал 2025 року, по 25% акцій ПАТ «КВБЗ» належали естонським AS Skinest Finants та Osauhing Delantina, 20% — зареєстрованій в Англії Transbuilding Services Limited (20%).
Ще 25% належало підконтрольній росіянину Гамзалову OW Capital Management GmbH. Однак на початку 2026 року Вищий антикорупційний суд стягнув цей пакет акцій номінальною вартістю 21,5 млн грн у дохід держави.
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продажі у довоєнному 2021 році. Також були поставлені «Укрзалізниці» перші 15 пасажирських вагонів із контрактів на 66 шт. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн проти збитку 143,76 млн грн у 2023 році.
З 23 по 25 березня в Києві буде частково обмежено рух на низці мостів та шляхопроводів. У ці дні фахівці КП «Київавтошляхміст» ремонтуватимуть ділянки дорожнього покриття.
Як повідомляє КК «Київавтодор», 23 березня ремонтні роботи проводитимуться на: Північному мосту; шляхопроводі на вул. Миколи Василенка біля ст. м. «Берестейська»; Повітряно-флотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил; мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил; естакаді на вул. Жилянській; шляхопроводі через просп. Берестейський на просп. Повітряних сил.
24 березня роботи проводитимуться на: Північному мосту; Повітряно-флотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил; мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил; шляхопроводі через просп. Берестейський на просп. Повітряних сил.
25 березня – на: мосту ім. Є.О. Патона; шляхопроводі на вул. Кіото; Північному мосту.
Під час робіт транспортний рух буде обмежуватися частково та поетапно. У разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть бути змінені.
У комунальній корпорації приносять вибачення за тимчасові незручності та просять враховувати обмеження під час планування маршруту.
Як повідомляє Сербський економіст, у Румунії підготовлено стратегічне дослідження щодо створення залізничного коридору протяжністю 781,9 км від Констанци до кордону з Угорщиною, який поєднуватиме модернізовані ділянки зі швидкістю 160-200 км/год та нові двоколійні відрізки, розраховані на рух зі швидкістю до 250 км/год. Про це повідомляють румунські ділові видання.
Згідно з дослідженням, найбільш підходящим маршрутом визнано коридор Констанца — Бухарест — Брашов — Сігішоара — Тиргу-Муреш — Клуж-Напока — Залеу — Орадя — кордон з Угорщиною. Проект оцінюється в 14,93 млрд євро, а середня інвестиційна вартість становить близько 19 млн євро на кілометр.
Перша фаза передбачає будівництво нової двоколійної лінії Бухарест — Кімпіна з розрахунковою швидкістю 250 км/год, а ділянку Кімпіна — Брашов пропонується модернізувати під 200 км/год. Друга фаза охоплює нову лінію Брашов — Клуж-Напока через Тиргу-Муреш, третя — Клуж-Напока — Орадя через Залеу, і обидві ці нові лінії також проектуються під 250 км/год. Четверта фаза включає модернізацію ділянки Бухарест — Фетешть до 200 км/год і будівництво нового двоколійного відрізка Фетешть — Констанца під 250 км/год.
У документі розглядаються технічні, інвестиційні, операційні та інституційні параметри проєкту, а також рекомендовано поетапне фінансування після 2027 року за рахунок європейських фондів, державного бюджету та, можливо, механізмів державно-приватного партнерства.
https://t.me/relocationrs/2476
