Як повідомляє Fixygen, Сальвадор залишається головним державним криптоекспериментом у світі: після того як у 2021 році президент Наїб Букеле зробив біткойн законним платіжним засобом поряд із доларом, країна перетворила криптовалюту на частину своєї економічної та політичної ідентичності. Однак у січні 2025 року парламент республіки оперативно змінив закон про біткойн після угоди з МВФ на $1,4 млрд: прийом BTC для приватного сектора став добровільним, а влада при цьому дала зрозуміти, що не відмовиться від стратегії накопичення біткойна в резервах.
По суті, у Сальвадорі зараз діє гібридна модель. Біткойн більше не нав’язується бізнесу як обов’язковий засіб розрахунків, податки повинні сплачуватися в доларах США, а роль держави в самому Bitcoin-проєкті була формально обмежена умовами програми з МВФ. У матеріалах фонду прямо йдеться, що поправки до закону прибрали ключові ознаки обов’язкового legal tender: прийом BTC став добровільним, сплата податків у біткоїні скасована, а участь державного сектора має бути стриманою.
При цьому Букеле та його команда криптокурс не згорнули. Ще в грудні 2024 року Національний біткойн-офіс заявляв, що країна продовжить купувати BTC для стратегічних резервів, а в серпні 2025 року Reuters повідомляв, що Сальвадор вже тримав близько $682 млн у біткойні та переводив резерви з однієї адреси на кілька нових гаманців для підвищення безпеки та прозорості. Публічний трекер Bitcoin Office продовжує працювати, а профільні агрегатори, що посилаються на дані офісу, зараз оцінюють запас країни приблизно в 7,5 тис. BTC.
З точки зору реального використання криптовалюти всередині країни, експеримент став набагато більш прагматичним, ніж у 2021-2022 роках. Формально біткойн не зник з державного порядку денного, але практична модель змістилася від ідеї «біткойн як повсякденні гроші» до концепції «біткойн як резервний та іміджевий актив держави». Це дозволяє Сан-Сальвадору зберігати статус глобального криптосимволу, не вступаючи в прямий конфлікт з умовами міжнародного фінансування. Такий висновок випливає з порівняння січневих поправок, умов програми МВФ та подальших заяв уряду про продовження накопичення BTC.
На макрорівні фінансова ситуація в країні у 2025 році виглядала стабільнішою, ніж у попередні роки. МВФ схвалив для Сальвадору 40-місячну програму EFF на $1,4 млрд, а загальний очікуваний пакет зовнішньої підтримки оцінювався у понад $3,5 млрд.
За підсумками першого огляду програми фонд повідомив про виконання ключових фіскальних і резервних орієнтирів, а також про виділення ще близько $118 млн, довівши загальний обсяг вже перерахованих коштів до приблизно $231 млн.
Економіка при цьому не перебуває в кризі, але й не демонструє вибухового зростання. За оцінкою МВФ, ВВП Сальвадору в 2025 році має зрости на 2,5%, а Світовий банк очікує подібної динаміки і в 2026 році. Інфляційний тиск залишається помірним: Світовий банк зазначав, що у 2024 році інфляція знизилася до 0,9%, а у 2025 році ціни порівняно з першим півріччям 2024 року залишалися загалом стабільними; МВФ прогнозував інфляцію близько 1% у 2025 році.
У фіскальному плані країна теж виглядає краще, ніж ще пару років тому, хоча боргове навантаження залишається високим. Світовий банк зазначав, що держборг Сальвадору досяг піку в 88,9% ВВП у 2024 році. При цьому влада проводить жорстку консолідацію: МВФ очікує первинний профіцит на рівні 1,9% ВВП до кінця 2025 року, а суверенні спреди, за даними фонду, скоротилися з понад 700 базисних пунктів наприкінці 2023 року до приблизно 390 б.п. у червні 2025-го.
Підсумок для крипторинку такий: Сальвадор більше не виглядає країною, де біткойн має замінити долар у повсякденній економіці, але залишається країною, де BTC вбудований у державну стратегію, національний бренд і резервну політику. Для ринку це важливий сигнал — модель Букеле не померла, а перейшла з фази радикального експерименту у фазу більш обережного, але все ще демонстративного криптосуверенітету.
Наглядова рада ПрАТ “Оболонь” (Київ), одного з найбільших виробників пива та напоїв в Україні, пропонує акціонерам на дистанційних річних загальних зборах 23 квітня скерувати 100% чистого прибутку за 2025 рік на розвиток товариства, йдеться у повідомленні в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з оприлюдненим порядком денним, пропонується затвердити підсумки фінансово-господарської діяльності та звіт наглядової ради за минулий рік, внесення змін до статуту та положення про наглядову раду шляхом викладення їх у нових редакціях.
Акціонери також мають припинити повноваження чинних членів наглядової ради Сергія Блощаневича, Катерини Ваннікової, Валерія Пейка, Любові Онищук та Андрія Ярешка і обрати новий склад.
Окрім того, наглядова рада рішенням від 12 березня поточного року переобрала генеральним директором ПрАТ “Оболонь” Ігоря Булаха (володіє 0,0372% статутного капіталу). Повноваження керівника з 8 квітня 2026 року продовжено на три роки.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ПрАТ “Оболонь” у 2025 році збільшило дохід на 7,45% — до 13,74 млрд грн порівняно з 12,78 млрд грн у 2024 році. При цьому активи зросли до 10,73 млрд грн, тоді як обсяг боргових зобов’язань становив 2,18 млрд грн. Чисельність персоналу на кінець року становила 2162 особи, статутний капітал – 32,512 млн грн.
Корпорація “Оболонь” виготовляє пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої, мінеральну воду, снеки і залишається одним із найбільших експортерів цих напоїв у країні. До її складу входять головний завод у Києві та дев’ять підприємств у регіонах України. Основними брендами компанії є “Оболонь”, Carling, Zlata Praha, Hike premium, Zibert, Keten, Hardmix, BeerMix, “Десант”, “Жигулівське”, “Живчик”, “Оболонська”, “Прозора”, а лінійка слабоалкогольних напоїв представлена марками Rio, “Джин-тонік”, “Горілка лайм”, “Віскі Вишня”, “Ром-кола”, “Бренді-кола” та Ciber.
Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” у 2025 році сплатив понад 13,67 млрд грн податків та зборів до державного бюджету, що на 12% більше за показник попереднього року, йдеться у пресрелізі компанії у середу.
Згідно з ним, загалом за чотири роки повномасштабної війни сумарний податковий внесок компанії перевищив 46,5 млрд грн, що закріпило за “Київстар” статус найбільшого платника податків телеком індустрії України.
Раніше компанія повідомляла про сплату за 2024 рік 12,3 млрд грн податків та зборів та за 2023 рік – 10,8 млрд грн.
Відповідно до інформації в системі YouControl, “Київстар” минулого року збільшив виручку на 19,6% – до 43,81 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 8,6% – до 12,31 млрд грн.
В річній консолідованій звітності групи “Київстар”, яка була опублікована днями, також зазначалося, що у 2025 році податки на прибуток зросли на $10 млн, або на 15,6% – до $74 млн.
“Це збільшення було зумовлене вищим оподатковуваним прибутком за рік, що закінчився 31 грудня 2025 року, включаючи приблизно $18 млн оподатковуваного прибутку, пов’язаного з придбанням Uklon”, – йшлося у звіті.
“Для нас важливо залишатися надійним партнером держави: значні податкові надходження, інвестиції в мережу та посилення її енергонезалежності — це наш внесок у стійкість економіки та безперервність зв’язку для мільйонів людей”, – наводяться в релізі слова президента “Київстар” Олександра Комарова.
Компанія також нагадала, що з 2022 року інвестувала понад 4,6 млрд грн у закупівлю та обслуговування обладнання для резервного живлення, а загалом спрямувала за цей час у відновлення, модернізацію інфраструктури та розвиток цифрових потужностей 40,1 млрд грн капітальних інвестицій.
Окрім того, “Київстар” повідомив про виділення минулого року 1,7 млрд грн на підтримку Сил оборони, абонентів та реалізацію соціальних проєктів, що збільшило загальну суму на ці цілі з початку війни до понад 4,4 млрд грн.
Зазначається, що у 2025 році компанія відкрила новий напрям благодійності — підтримку дитячих реанімацій для відділень інтенсивної терапії Центру UNBROKEN на базі Першого медоб’єднання Львова, куди спрямувала 15 млн грн.
Як повідомлялося, “Київстар” станом на кінець 2025 року обслуговував близько 22,4 млн абонентів мобільного та понад 1,2 млн абонентів фіксованого зв’язку. Компанія повністю належить Kyivstar Group Ltd, акції якої торгуються на американській фондовій біржі Nasdaq та мажоритарним власником якої, у свою чергу, є телекомхолдинг VEON із часткою 83,6%.
Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн, у тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.
Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку (Foire du Livre de Bruxelles), який відбудеться з 26 по 29 березня у Бельгії, повідомляє Український інститут книги (УІК).
“Україна вдруге братиме участь в цій події, цьогоріч – як учасниця колективного стенду Мережі європейських інститутів культури EUNIC. У книгарні стенду (Librairie européenne) будуть представлені українські видання. А в п’ятницю, 27 березня, відбудеться розмова про різні рівні “перекладу” українського досвіду – між військовими і цивільними, посттоталітарним Сходом і Заходом, мовами культури та політики, – а також про те, як осмислювати власну історію для міжнародної аудиторії”, – йдеться в повідомленні УІК.
Зазначається, що 27 березня, 14:00-15:00, на локації Place à l’Europe відбудеться публічна розмова французькою мовою “Traduire le present, défier le futur”. Учасники та учасниці події: ветеран, письменник, перекладач Павло Матюша; журналістка, письменниця (Грузія), лауреатка Літературної премії Європейського союзу-2025 Теа Топурія; радниця з міжнародної політики Президента Європейської ради, дипломатка Мерилін Джозефсон; куратор програм та міжнародних проєктів Літературної платформи “Фронтера” Микита Москалюк (модератор).
Серед учасників Брюссельського книжкового ярмарку: польський автор Анджей Сапковський (“Відьмак”), французький прозаїк і драматург Філіпп Бессон (“Припини свої вигадки”), бельгійські письменниці Амелі Нотомб та Каролін Ламарш (фіналістка Ґонкурівської премії) і багато інших.
Як повідомлялося, Україна приймає участь у Лондонському книжковому ярмарку (The London Book Fair), який відбувається із 10 по 12 березня. У межах національного стенда свої книги представляють 12 видавництв та літературна агенція.
Україна візьме участь у Лейпцизькому книжковому ярмарку, який відбудеться із 19 по 22 березня.
В 2025 році український національний стенд в межах Лондонського книжкового ярмароку був представлений 14 українськими видавницями та літературними агенціями, 199 найменуваннями українських видань.
АТ «Богодухівський м’ясокомбінат» проведе загальні збори акціонерів 9 квітня 2026 року. Для харківського виробника м’ясної продукції це буде основна щорічна корпоративна процедура, на якій зазвичай підбиваються підсумки роботи за попередній рік.
За даними Opendatabot, підприємство зареєстровано в жовтні 1995 року в Богодухові Харківської області.
Основний вид діяльності — виробництво м’ясних продуктів, статутний капітал становить 574,7 тис. грн, а виручка у 2025 році сягнула 134,17 млн грн.
https://www.fixygen.ua/news/20260318/bogoduhivskiy-myasokombinat-provede-zbori-9-kvitnya.html
Ринок нерухомості Таїланду в 2026 році демонструє стійке зростання, багато в чому завдяки поверненню іноземних покупців і відновленню туристичного потоку. Після спаду в пандемічні роки сектор знову став одним із ключових драйверів економіки країни.
Основний сегмент попиту зосереджений у Бангкоку, Паттайї та на Пхукеті. При цьому саме курортні регіони формують основний інтерес іноземних інвесторів, орієнтованих як на оренду, так і на купівлю житла для власного проживання.
За даними регуляторів і девелоперів, ціни на квартири в Бангкоку в середньому знаходяться в діапазоні $3 000–5 500 за кв. м залежно від локації та класу проєкту. У курортних регіонах ціновий діапазон ширший: у Паттайї — від $1 500 до $3 500 за кв. м, на Пхукеті — від $2 500 до $6 000 за кв. м, при цьому преміальні проєкти біля моря можуть значно перевищувати ці рівні.
Законодавство Таїланду обмежує участь іноземців, однак робить ринок одним із найдоступніших в Азії: іноземці можуть володіти квартирами в кондомініумах (до 49% площі проекту), але не можуть безпосередньо володіти землею. Це сформувало модель ринку, де саме кондомініуми стали основним продуктом для іноземних покупців.
Іноземці відіграють ключову роль на ринку Таїланду. За даними Земельного департаменту країни, у 2024–2025 роках на іноземців припадало близько 13% усіх угод з кондомініумами, однак в окремих проєктах і локаціях їхня частка значно вища.
Найбільшою групою іноземних покупців залишаються громадяни Китаю, які формують до 40-50% усіх угод з іноземцями. Далі йдуть покупці з Росії, М’янми, Індії та країн Європи. Росіяни в останні роки стабільно входять до топ-3 іноземних покупців, особливо на Пхукеті та в Паттайї.
Українці також присутні на ринку Таїланду, переважно в сегменті курортної нерухомості та оренди, однак їхня частка значно нижча і залишається нішевою.
Таким чином, Таїланд залишається одним із найбільш залежних від іноземного попиту ринків нерухомості в Азії, де саме зовнішній капітал багато в чому визначає динаміку цін, особливо в туристичних регіонах.
