АТ “Хартрон” (Харків), 50%+1 акція якого належить державі, планує направити на виплату акціонерам дивідендів за 2025 рік 20,23 млн грн, або 75% отриманого чистого прибутку у розмірі майже 27 млн грн.
Згідно з проєктом рішення загальних зборів акціонерів, намічених на 15 квітня, дивіденди планується виплачувати з розрахунку майже 0,23 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн.
При цьому на державну частку сума дивідендів складе 10,115 млн грн.
“У зв’язку з наповненням резервного фонду до розміру 25% статутного капіталу відрахувань до резервного фонду не здійснювати; нерозподілений прибуток – 6,744 млн грн”,- йдеться у повідомленні.
Як повідомлялось, по результатах роботи за 2024 рік “Хартрон” запланував направити на виплату дивідендів 75% отриманого чистого прибутку, або майже 18,113 млн грн з розрахунку 0,21 грн на одну акцію номіналом 0,25 грн. Чистий прибуток 2024 року склав 24,15 млн грн.
Збори акціонерів планують, зокрема, обрати наглядову раду на новий термін.
“Хартрон”, заснований у 1959 році, працюють в таких сегментах ринку, як ракетно-космічна галузь, енергетика, в тому числі атомна, залізничний транспорт. До складу групи компаній “Хартрон” входить власне АТ “Хартрон” та низка дочірніх підприємств, створених за його участі.
За даними НКЦПФР на чертвертий квартал 2025 року, великими акціонерами АТ “Хартрон”, крім держави, є глава правління Микола Вахно (18,29%) Володимир Кучеренко (18,2856%).
У відкритих джерелах відсутня інформація про отриманий компанією чистий дохід від реалізації за 2024 та 2025 роки.
Як повідомляє Сербський Економіст, туристична галузь Будви в літньому сезоні 2026 року зіткнеться з нестачею щонайменше 5 тис. сезонних працівників, повідомив портал Investitor.me з посиланням на голову Асоціації рестораторів Будви Олександра Йовановича. За його словами, проблема забезпечення сезонною робочою силою залишається для курорту хронічною, оскільки інтерес з боку працівників з Чорногорії знижується.
Найбільша готельна компанія країни — Hotelska grupa Budvanska rivijera, що перебуває переважно у державній власності, — вже розпочала набір персоналу на літо й оцінює власну потребу приблизно в 600 сезонних працівників. Компанія через службу зайнятості відкрила вакансії на десятки посад, включаючи офіціантів, кухарів, барменів, пекарів, рятувальників, працівників пляжів і басейнів, співробітників housekeeping та допоміжний персонал.
У Budvanska rivijera заявили, що всім сезонним працівникам забезпечуються проживання та триразове харчування, а також триває співпраця з агентствами, профільними школами та вищими навчальними закладами, щоб залучити студентів та учнів у пік сезону — у липні та серпні. Водночас компанія визнає, що їй доводиться шукати нові джерела найму за межами країни.
Роботодавці в Будві все частіше залучають співробітників з Азії. Сам Йованович пов’язує дефіцит кадрів, зокрема, з тим, що частина жителів Чорногорії воліє виїжджати на сезонну роботу в інші туристичні країни, насамперед до ЄС та сусідньої Хорватії.
Зростання залежності Чорногорії від іноземної робочої сили підтверджується й більш широкою статистикою. У 2025 році країна видала іноземцям 40 567 дозволів на тимчасове проживання та роботу, що на 6,7% більше, ніж у 2024 році. Дозволи отримали громадяни 107 країн, а найбільшими групами стали працівники з Туреччини, Сербії,
Росії, Азербайджану, Албанії, України, Боснії та Герцеговини, Непалу, Північної Македонії та Індії.
Ситуація вказує на те, що напередодні літнього сезону Чорногорія все сильніше залежить від зовнішнього ринку праці, а дефіцит персоналу в туризмі стає вже не локальною проблемою окремих готелів, а системним обмеженням для всього узбережжя.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (обсяг торгівлі) січні-вересні 2025 року, млн. Долл США
Кількість укладених у січні-лютому 2026 року договорів «Зелена карта» скоротилася на 2,02% порівняно з аналогічними місяцями 2025 року — до 187,5 тис., повідомляється на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
При цьому нараховані страхові премії за такими договорами в ці місяці також скоротилися на 5,11% — до 792,7 млн грн.
Сума відшкодувань, виплачених за вимогами, зросла на 3,23% — до 7,361 млн євро, тоді як кількість оплачених вимог зменшилася на 4,98% — до 2,099 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, що здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена карта» — система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього проживання та країни реєстрації транспортного засобу.
Поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, прийнятим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повноправним членом цієї системи.
В Україні в неділю, 15 березня, на південному сході країни, вночі та в західних областях очікуються пориви вітру зі швидкістю 15–20 м/с, повідомляє Укргідрометцентр.
Синоптики попереджають, що погодні умови можуть ускладнити роботу енергетичних, будівельних, комунальних підприємств та порушити рух транспорту на дорогах і вулицях.
Найбільший український оператор зв’язку «Київстар», який цього року придбав за суму, еквівалентну 160 млн доларів, цифровий сервіс медичних товарів Tabletki.ua (ТОВ «МТПК»), планує цього року запустити пілотні спільні продукти цього сервісу з медичною інформаційною системою Helsi, яка також належить «Київстару», а в подальшому додати до інтеграції сервіс виклику таксі та доставки Uklon, який оператор придбав на початку минулого року за еквівалент $155 млн, повідомив CEO та президент «Київстару» Олександр Комаров.
«Це бачення починається з прийому пацієнтів та лікарів через додаток Helsi. Ми хочемо, щоб у них була можливість обирати та бронювати … ліки або фармацевтичні продукти в рамках одного клієнтського шляху, а в разі необхідності Uklon доставлятиме їх пацієнту», — сказав він під час конференц-дзвінка щодо звітності «Київстара» за 2025 рік у п’ятницю ввечері.
“Наш конкретний план полягає в тому, щоб запустити пілотні проєкти для певних MVP (Minimum Viable Product, мінімальний життєздатний продукт) між Helsi та Tabletki протягом цього року. З чіткою стратегією, яку ми представимо наглядовій раді Kyivstar Group десь у четвертому кварталі 2026 року», — зазначив Комаров.
За його словами, зараз група дуже зосереджена на інтеграції придбаного бізнесу.
«Ми хочемо інтегруватися з різних точок зору, тому що інтеграція місцевого бізнесу в публічну компанію – це виклик. І тоді ми зосередимося на стратегіях розвитку та синергії між Helsi та Tabletki, між Uklon та Tabletki, між »Київстар” та Tabletki.
Згідно зі звітом, Helsi збільшила виручку в четвертому кварталі 2025 року на 67,8% — до 95 млн грн, а всього за рік вона сягнула 311 млн грн. Кількість активних фахівців і лікарів у ній за рік зросла на 7,5% — до понад 42 тис., закладів охорони здоров’я — на 4%, до понад 1,7 тис. Хоча кількість прийомів, зроблених пацієнтами через платформу, минулого року скоротилася на 1,4% — до 2,4 млн, кількість щомісячних активних користувачів (MAU) зросла на 6,7% — до 2,5 млн, а платних передплатників — у 3,8 раза, до понад 57 тис.
Онлайн-сервіс таксі Uklon, який був консолідований у звітність «Київстар» у квітні 2025 року, за три останні квартали минулого року отримав 3,35 млрд грн виручки, а його EBITDA склала 1,1 млрд грн, у тому числі в четвертому кварталі відповідно 1,42 млрд грн і 386 млн грн.
Кількість поїздок Uklon у четвертому кварталі 2025 року зросла порівняно з четвертим кварталом попереднього року на 8,6% — до 43,6 млн, доставок — на 21,7%, до 1,3 млн, а показник MAU склав 3,8 млн.
Сервіс Tabletki співпрацює з понад 14 тис. аптек по всій Україні і, за даними 2025 року, забезпечив 14 млн онлайн-замовлень щомісяця.
Комаров не зміг точно назвати частку Uklon на ринку через непрозорість цього ринку, але підкреслив, що компанія явно є лідером, тоді як Bolt і Uber йдуть, відповідно, на другому та третьому місцях.
За словами голови «Київстару», бізнес Uklon зростає завдяки подальшому проникненню послуг райдшерінгу та збільшенню частки ринку, а також розвитку фактично з нуля рекламного бізнесу темпами 100% на рік.
«У нас є власна стратегія — назвемо її сучасною стратегією мобільності — навколо Uklon: ми хочемо, щоб Uklon розширився в сегмент мобільності. Ми вже проводимо деякі експерименти зі спеціальними автобусами для найпопулярніших маршрутів, наприклад, до «Буковеля», … деякі експерименти, як розвивати екосистему сучасних послуг мобільності цілодобово», — повідомив Комаров.
На запитання про появу сайту Uklon у Казахстані глава «Київстару» підкреслив, що жодних рішень про міжнародну експансію не ухвалено, поки за межами України бізнес розвивається лише в Узбекистані. «Ми задоволені поточними результатами, але хочемо бути впевнені, що наша модель міжнародної експансії достатньо перевірена на основі синергії між телекомунікаційним бізнесом і бізнесом поїздок», – пояснив Комаров.
