Майже 7 тисяч чинних медіаліцензій нараховується наразі в Україні за даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Реєстру суб’єктів у сфері медіа. 53% усіх медіа в Україні — друковані. Є й рекордсмени: один фоп володіє 119 медіа, а найбільша компанія має 71 медіаліцензію. Третина медіа зареєстровані на Київщині.
6995 дійсних медіаліцензій наразі в Україні, не враховуючи призупинені. Більшість із них належать українським компаніям та фопам, й лише 42 — іноземним телеканалам і радіостанціям.
Загалом 3160 власників медіа нараховується в Реєстрі, 10 з них — іноземні.
Слідкуємо за змінами на сторінці Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Рекордсменом серед фопів за кількістю чинних медіаліцензій є Ігор Тріль: 119 штук. Він є засновником видавництва Діана плюс, яке працює вже понад 20 років та створює друковані газети й журнали. Друге місце посідає Тарас Хотимчук із 85 ліцензіями — засновник регіонального щотижневика Твій вибір, а також порталу t1.ua. У першій п’ятірці також Оксана Танасійчук (53 ліцензії), яка також пов’язана з видавництвом Діана плюс, Андрій Лобачов (49) — власник видавничого дому Кузя, яке спеціалізується на випуску дитячих розвивальних видань, та Павло Хотимчук (46), який володіє щотижневиком “Ти і я, і вся сім’я” та іншими.
Серед компаній показники трохи скромніші. Так, найбільшим власником медіаліцензій є Видавничий дім “Арт-Комплекс” із 71 ліцензією. Компанія спеціалізується на кросвордних та дитячих виданнях вже понад 25 років. За ним розташувався Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 61 ліцензією, який випускає університетські вісники та спеціалізовані видання для студентів. Наслідує Редакційні системи з 53 ліцензіями. Компанія спеціалізується на видавництві регіональних газет на різну тематику. На четвертому місці Львівський університет імені Івана Франка з 50 ліцензіями, який також випускає університетські вісники та спеціалізовані видання. Замикає п’ятірку Суспільне мовлення з 45 ліцензіями. Компанія об’єднує загальнонаціональні телеканали (зокрема, «Перший», «Суспільне Культура», «Суспільне Спорт»), радіостанції («Українське радіо», «Радіо Промінь», «Радіо Культура») та цифрові платформи.
Водночас медіаліцензіями також володіють компанії, у яких основний вид діяльності далекий від журналістики. Наприклад, серед власників медіа можна знайти Енергоатом, Епіцентр К, АрселорМіттал Кривий Ріг та низку інших великих підприємств.
У списку великих гравців є й ті, кого українці добре знають як медійні сервіси. Зокрема, MEGOGO володіє 11 ліцензіями, а букмекерська компанія VBET Україна — 10.
Кожна третя компанія чи фоп, що має медіа, зареєстровані на Київщині — 1 107 власників. Наслідують Львівщина (207 суб’єктів), Одещина (200), Харківщина (170) та Дніпропетровщина (164).
Серед іноземних медіа найчастіше зустрічаються мовники з Великобританії, Гібралтару та США.
Понад половина всіх реєстрантів — друковані медіа: 1 675 компаній чи фопів. Ще 27% припадає на онлайн-медіа — 870. Замикають трійку провайдери аудіовізуальних сервісів: 309 компаній чи фопів (9.8%). Це платформи та сервіси, що надають доступ до медіа-контенту через інтернет (наприклад, Megogo, Sweet.tv, Київстар ТБ), кабельні оператори та супутникові оператори (наприклад, Viasat, Xtra TV). Варто зазначити, що один реєстрант може мати декілька видів ліцензій.
https://opendatabot.ua/analytics/media-licensed-2026

Рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино – Сігету-Мармаціє» на українсько-румунському кордоні буде тимчасово призупинено з 8 по 17 червня 2026 року, повідомила Державна митна служба України (ДМС).
Зазначається, що обмеження діятимуть щодня з 9:00 до 16:00.
«За інформацією румунської сторони, перекриття руху пов’язане з проведенням інфраструктурних робіт на історичному мосту через річку Тису», – додали в ДМС.
Водночас у зазначений період пропуск пішоходів через пункт пропуску здійснюватиметься у штатному режимі.
ДМС просить громадян та перевізників, які здійснюють пасажирські перевезення, врахувати цю інформацію при плануванні поїздок і за необхідності обирати альтернативні маршрути перетину кордону.
Україна за підсумками 2025 року виробила 7,9 млн тонн чавуну проти 7,1 млн тонн у 2024 році, свідчать дані щорічного збірника Worldsteel.
Експорт чавуну з України минулого року зріс до 2 млн тонн порівняно з 1,3 млн тонн у 2024 році.
Видиме споживання чавуну в Україні у 2025 році склало 5,9 млн тонн проти 5,8 млн тонн роком раніше.
За даними Worldsteel, на тлі зростання виробництва чавуну виплавка сталі в Україні у 2025 році знизилася до 7,4 млн тонн із 7,6 млн тонн у 2024 році. За цим показником Україна посіла 23-тє місце у світі проти 22-го місця роком раніше.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) у травні у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) сплатила законтрактованим медзакладам 16,1 млрд грн.
Як повідомляє НСЗУ у телеграм-каналі, зокрема, за екстрену медичну допомогу медзакладам сплачено 1,2 млрд грн, за первинну медичну допомогу – 2,3 млрд грн, за надання спеціалізованої медичної допомоги – понад 11.7 млрд грн.
НСЗУ уточнює, що за глобальною ставкою закладам спеціалізованої медичної допомоги за послуги травня, сплачено 5,3 млрд грн, за пролікований випадок за квітень – 5,9 млрд грн, за пакетом “Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на територіях активних бойових дій” медзакладам сплачено 257 млн грн, за пакетом “Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії” – 171 млн грн.
Крім того, НСЗУ сплатила 884 млн грн аптечним закладам за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.
Доступні ліки, медзаклади, медичні гарантії, НСЗУ, охорона здоров'я
ПрАТ “Запоріжвогнетрив”, найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів, що входить до групи “Метінвест”, за підсумками у січні-березні поточного року наростило чистий збиток у 4,4 рази порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 29,990 млн грн з 6,982 млн грн
Згідно з проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився до 869,871 млн грн з 970,715 у першому кварталі 2025 року.
Нерозподілений прибуток на кінець березня становив 59,283 млн грн.
Згідно з річним звітом, підприємство у 2025 році отримало чистий прибуток у розмірі 52,291 млн грн, тоді як у 2024 році був прибуток 156,801 млн грн, при цьому дохід від звичайної діяльності складав 4 млрд 287,569 млн грн (у 2024р – 3 млрд 524,855 млн грн).
Протягом 2025 року реалізація вогнетривкої продукції здійснювалась по всій території України за винятком ТОТ, експорт продукції здійснювався за наступними напрямками: Республіка Молдова (77% загального об’єму експорту); Болгарія (13%); Латвія (4%); Північна Македонія (4%; Естонія (2%). Всього на експорт реалізовано в 2025р. 2,815 тис. тонн продукції на суму 40,8 млн грн. У 2025 році був приріст 10% за валовим відвантаженням продукції на експорт у натуральному вираженні до 2024р. (+262 тонн).
Загалом завод у 2025 році реалізував 62,595 тис. тонн вогнетривкої продукції, у 2024 році – 62,976 тис. тонн.
Кількість працівників станом на кінець 2025 року становить 1431 осіб, що на 3,9% більше порівняно з 2024 роком (на 53 особи). Збільшення зумовлене зниженням рівня відтоку, виконанням плану найму та додатковим залученням працівників для реалізації проєктів. У 2025 році рівень відтоку працівників зменшився на 17,2% порівняно з 2024 роком. Фонд оплати праці штатних працівників підприємства за 2025 рік збільшився у порівнянні з 2024 роком на 81,469 млн грн. (+16,5%) і склав 575,179 млн грн. Середньомісячний дохід штатних працівників склав 34,542 тис грн, у порівнянні з 2024 роком збільшився на 5757 грн.
Ключовими пріоритетними планами розвитку підприємства є зниження рівня витрат; збільшення споживчих якостей та конкурентоспроможності продукції; оптимізація процесів забезпечення товариства енергоресурсами та сировиною; вивчення нових технологій та напрямків сучасних тенденцій у виробництві вогнетривів. В рамках технічного розвитку підприємства в 2026 році заплановано до освоєння десять видів вогнетривкої продукції.
“Запоріжвогнетрив” – найбільше в Україні підприємство з виробництва вогнетривких виробів та матеріалів високої якості.
За даними НДУ на перший квартал 2026 року, у власності Metinvest B.V. (Нідерланди) перебуває 50,7899% акцій “Запоріжвогнетрива”, у “Запоріжсталі” – 49,2101%.
Статутний капітал ПрАТ – 75,925 млн грн, номінальна вартість – 13 грн за акцію.
METINVEST, вогнетриви, Запоріжвогнетрив, ЗБИТОК, ПРОМИСЛОВІСТЬ
Україна за підсумками 2025 року збільшила видиме споживання сталі (apparent steel use) на 13,9% порівняно з 2024 роком – до 4,1 млн тонн з 3,6 млн тонн, свідчать дані щорічного збірника Worldsteel.
Споживання сталі на одну особу в Україні у 2025 році досягло 105,3 кг проти 95,9 кг роком раніше. У середньому у світі цей показник становив 209 кг на людину проти 214,8 кг у 2024 році.
За даними Worldsteel, Україна у 2025 році виробила 7,4 млн тонн сталі і посіла 23-тє місце у світовому рейтингу виробників. У 2024 році країна виробила 7,6 млн тонн сталі і займала 22-ге місце.
У списку 50 найбільших світових виробників сталі за підсумками 2022-2025 років українських компаній немає, тоді як у 2014-2021 роках у цьому рейтингу була група “Метінвест”.
Найбільшою сталеливарною компанією світу у 2025 році, як і в 2024 та 2023 роках, стала China Baowu Group із виробництвом 124,76 млн тонн сталі. На другому місці – ArcelorMittal із 63,43 млн тонн, далі йдуть Nippon Steel Corporation із 57,78 млн тонн, Ansteel Group із 57,61 млн тонн та HBIS Group із 42,49 млн тонн.
За підсумками 2022-2025 років Україна не увійшла до першої двадцятки найбільших експортерів сталі, тоді як за підсумками 2021 року посідала 10-те місце, реалізувавши на зовнішніх ринках 15,7 млн тонн металопродукції.
Водночас у рейтингу нетто-експортерів Україна за підсумками 2025 року посіла 9-те місце у світі з обсягом 1,7 млн тонн проти 10-го місця і 3,4 млн тонн у 2024 році.
Крім того, Україна у 2025 році експортувала 0,4 млн тонн брухту чорних металів проти 0,3 млн тонн у 2024 році.