Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради 16 березня оголосило тендер на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників автомобільного транспорту (ОСАГО).
Як повідомляється в системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість – 587,9 тис. грн.
Документи приймаються до 24 березня.
У найближчі два дні, 17 та 18 березня, у Києві буде частково обмежено рух на низці мостів та шляхопроводів. У ці дні фахівці КП «Київавтопутемост» ремонтуватимуть ділянки дорожнього покриття, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Згідно з повідомленням, у вівторок, 17 березня, ремонтні роботи проводитимуться на Воздухофлотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил, мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил, естакаді на вул. Жилянській, Північному мосту та шляхопроводі на перетині вул. Дегтярівської та вул. Миколи Василенка з просп. Берестейським біля ст. м. «Берестейська».
У середу, 18 березня, рух транспорту буде обмежено на Воздухофлотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил, мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил, естакаді на вул. Жилянській, Північному мосту та на шляхопроводі через залізничні колії на вул. Миколи Василенка.
«Під час робіт транспортний рух буде обмежуватися частково та поетапно. У разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть бути змінені», — підкреслили в КМДА.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, Роман польського письменника Щепана Твардоха “Null” (“Нуль”), присвячений війні в Україні, переміг у категорії “Література красна” читацького плебісциту Książka Roku 2025 польської платформи Lubimyczytać, повідомляється на сайті платформи.
“Роман “Null” — це історія про війну, пам’ять і про те, що війна робить із людиною”, — зазначають організатори плебісциту Książka Roku на платформі Lubimyczytać
У повідомленні Lubimyczytać зазначається, що цього року читачі віддали 277 259 голосів у 16 категоріях, а переможців оголосили під час церемонії на Міжнародному ярмарку в Познані.
У категорії художньої літератури роман Твардоха випередив “Colette” Валері Перрен та “Obiekty głębokiego nieba” Якуба Малецького. На платформі “Null” описують як болісно сучасну історію про війну в Україні, яка спершу задумувалася як есе для німецького видавця, але згодом переросла у повноцінний роман.
Як зазначають організатори плебісциту, книжка поєднує теми війни, історичної пам’яті, залучення людини в історію та ставить питання про те, що саме війна робить із людиною. Це вже не перше таке визнання для Твардоха: торік у цій самій категорії переміг його роман “Korowód”. Крім того, “Null” раніше також здобув відзнаку як бестселер мережі Empik.
Роман вийшов друком у лютому 2025 року у видавництві Marginesy. Згодом з’явилися переклади німецькою, словацькою та білоруською мовами, а український переклад готує видавництво “Фабула”.
Щепан Твардох є одним із найвідоміших сучасних польських письменників, а в Україні його книжки вже виходили українською мовою. У 2024 році письменника відзначили премією Stand with Ukraine за підтримку України: після початку повномасштабного вторгнення РФ він займається гуманітарною та волонтерською допомогою, а також відмовив у дозволі на видання свого роману “Король” у Росії до завершення війни.
Як повідомлялося, у київській книгарні “Сенс” на Хрещатику 16 березня відкриється фотовиставка ДТЕК “До світла / Into the Light”, присвячена одній із найважчих зим, яку Україна пройшла в умовах війни, а також людям, завдяки яким країні вдалося вистояти, повідомляє пресслужба книгарні.
https://interfax.com.ua/news/culture/1151986.html
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, у соціальних мережах оприлюднили фото залу Dolby Theatre у Лос-Анджелесі після завершення 98-ї церемонії вручення премії “Оскар”, на якому видно велику кількість сміття, повідомив у соцмережі X кіножурналіст і редактор сайту Next Best Picture Метт Неглія.
“Clean up on aisle ALL”, — написав Неглія, опублікувавши фото із залу після церемонії.
Світлина швидко поширилася в мережі та викликала хвилю обговорень. Користувачі звернули увагу на контраст між гламурною атмосферою “Оскара”, червоною доріжкою та вечірніми образами гостей — і тим, який вигляд мала зала після завершення події.
На фото видно пакування від снеків, стакани, пляшки та інше сміття, розкидане на підлозі й між рядами крісел. У коментарях частина користувачів розкритикувала таку картину, наголосивши, що публічні розмови про екологію та відповідальне споживання виглядають суперечливо на тлі таких кадрів.
98-ма церемонія вручення премії Американської академії кіномистецтв і наук відбулася в ніч на 16 березня в театрі Dolby Theatre в Голлівуді.
Як повідомлялося, Шон Пенн пропустив “Оскар-2026”: його відсутність пов’язують із поїздкою до України. Ведучий “Оскара-2026” Конан О’Браєн відкрив церемонію серією гострих жартів про Голлівуд, політику та стримінгові платформи. Документальний фільм “Mr. Nobody Against Putin”, який розповідає про російську пропаганду війни проти України та її вплив на школярів, отримав премію Американської кіноакадемії у категорії “Найкращий документальний фільм”.
https://interfax.com.ua/news/culture/1152008.html
У Національному палаці мистецтв Україна 14 березня відбувся великий оперний концерт за участю всесвітньо відомої української сопрано Людмили Монастирської у супроводі симфонічного оркестру та хору Національної опери України ім. Т. Г. Шевченка під орудою диригента Миколи Дядюри.
Як повідомляють журналісти відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” з місця події, зал палацу цього вечора був повністю заповнений. Концерт зібрав численну аудиторію шанувальників академічної музики, представників дипломатичного корпусу, культурної спільноти, журналістів та відомих гостей.
Серед присутніх були міністерка культури України Тетяна Бережна, заступниця міністра культури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, народна депутатка від фракції “Слуга народу” Юлія Гришина, заступник керівника Офісу Президента Ігор Жовква, а також представники дипломатичного корпусу, міжнародних організацій, медіа та публічні особи.
“Культура — одна з мов, якою Україна говорить зі світом. Запросили на концерт у Національний палац мистецтв “Україна” глав дипломатичних місій та представників міжнародних організацій, акредитованих в Україні”, – написала міністр культури України Тетяна Бережна на своїй сторінці у Facebook.
За її словами, напередодні виступів на провідних оперних сценах світу – у Metropolitan Opera в Нью-Йорку та Teatro Colón у Буенос-Айресі – примадонна представила у Києві вечір світової оперної класики. Подібні події, наголосила Бережна, мають особливе значення для культурної дипломатії, адже саме через музику, мистецтво та спільний культурний досвід Україна говорить зі світом про свою історію, цінності та силу.
Міністерка також підкреслила, що українська оперна школа має потужну традицію, яка формувалася протягом століть – від композитора Семена Гулака-Артемовського і легендарної Соломії Крушельницької до визначних голосів ХХ століття. Сьогодні цю традицію продовжують сучасні українські артисти, які успішно представляють українську культуру на найпрестижніших сценах світу.
Своїми враженнями від концерту поділилася і народна депутатка України Юлія Гришина, яка також була серед гостей вечора.
“Коли лунає музика — душа співає. І саме в такі моменти з’являється натхнення рухатися далі”, – написала вона на своїй сторінці у Facebook.
За словами Гришиної, концерт став по-справжньому особливим вечором, у якому поєдналися велична музика, бездоганний вокал та магія живого звучання симфонічного оркестру Національної опери України.
Разом із Людмилою Монастирською у концерті виступили оперні співаки Девід Аксельрод, Віталій Білий та Влад Ситнік. Фіналом вечора стало виконання знакової для столиці пісні Ігоря Шамо “Як тебе не любити, Києве мій!”, яке артисти виконали разом із хором Національної опери України. Глядачі зустріли фінальну композицію тривалими оваціями.
Автором ідеї та художнім керівником проєкту виступив Сергій Перман, музичним продюсером — Дмитро Саратський, випусковою режисеркою — Анастасія Бужанська, технічним директором — Антон Киричук, виконавчим продюсером — Олег Яковлев. Звукове забезпечення концерту здійснювала компанія “Terminal”, світлове — компанія “Феєрія”. Організатори також висловили подяку генеральному директору Національної опери України Петру Чуприні за підтримку проєкту.
Людмила Монастирська – є однією з найвідоміших українських оперних співачок у світі. Її голос звучить на провідних оперних сценах планети, а також на сценах європейських оперних театрів. Виступи артистки стали важливою частиною культурної присутності України у світі, адже через музику вона представляє українське мистецтво міжнародній аудиторії.
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія вступає у 2026 рік із відносно стабільною динамікою ВВП, але з помітними зовнішніми дисбалансами та зростаючою роллю фіскальної політики як головного інструменту макрорегулювання. Країна використовує євро як законний платіжний засіб і фактично позбавлена стандартних інструментів грошово-кредитної політики, тому ключові роздоріжжя для економіки проходять через бюджет, управління боргом та структурні реформи.
За попередніми даними статистики, у III кварталі 2025 року реальний ВВП Чорногорії зріс на 3,1% у річному вираженні. Оцінки міжнародних організацій загалом укладаються в коридор близько 3%: місія МВФ, наприклад, вказувала на базовий прогноз зростання на рівні 3,2% у 2025 році, пов’язуючи його, зокрема, з помірним туристичним сезоном.
Ціни у 2025 році зростали помірковано, але до осені інфляційний тиск посилився. За даними MONSTAT, у січні-листопаді 2025 року споживчі ціни були вищими в середньому на 3,9% порівняно з тим самим періодом роком раніше, а в грудні 2025 року інфляція становила 4,0% у річному вимірі.
За даними обстеження робочої сили MONSTAT, рівень безробіття у III кварталі 2025 року становив 10,1% (при рівні зайнятості 56,0%). Для економіки з високою часткою послуг це вказує на збереження структурного розриву між сезонною зайнятістю та стабільними робочими місцями поза туристичним піком.
МВФ очікував розширення дефіциту сектора державного управління до 3,6% ВВП у 2025 році (після 2,9% ВВП у 2024 році). При цьому боргова траєкторія протягом року виглядала керованою: за даними Мінфіну, загальний держборг на кінець вересня становив 4,76 млрд євро, або 58,59% ВВП (проти 61% ВВП за підсумками 2024 року, за даними того ж джерела).
Туризм знову підтвердив статус ключового генератора валютної виручки. Центральний банк повідомляв, що в січні-листопаді 2025 року кількість туристичних приїздів зросла на 5% у річному вираженні до 2,67 млн, а доходи від іноземних туристів за дев’ять місяців сягнули 1,328 млрд євро, що трохи вище рівня роком раніше.
Але саме зовнішній контур залишається головним джерелом ризику: МВФ очікував розширення дефіциту поточного рахунку приблизно до 18% ВВП у 2025 році, пов’язуючи це з падінням експорту електроенергії, ознаками слабшого туристичного сезону та зростанням імпортного попиту.
Базовий сценарій на 2026 рік — збереження помірного зростання за умови, що бюджетна політика компенсуватиме зовнішні шоки, а економіка почне поступово «розгортатися» від споживання до інвестицій та диверсифікації. Ризики зосереджені навколо зовнішнього дефіциту та бюджетних зобов’язань, а вікно можливостей — в інфраструктурних проєктах, енергетиці та реформах, необхідних для європейської інтеграції.
https://t.me/relocationrs/2441
