Насіннєва лінія “під ключ” для бобових і зернових культур продуктивністю 6 тонн на годину встановлена на одному з агропідприємств у Латвії, повідомила пресслужба української компанії-виробника ТОВ “Олис” (OLIS).
“Обладнання OLIS добре відоме на ринку країн Балтії: зокрема, у Латвії уже реалізовано кілька комплексних проєктів за нашої участі. Запуск цієї насіннєвої лінії є ще одним підтвердженням того, що технологічні рішення OLIS відповідають високим критеріям якості, які діють на ринку ЄС”, – прокоментував запуск в.о. генерального директора компанії Володимир Чеглатонєв.
Проєкт передбачав повний цикл робіт: інженерію, постачання обладнання, монтаж, автоматизацію, навчання персоналу та тестовий запуск. До складу лінії увійшло обладнання виробництва “Оліс”, зокрема зерноочисні сепаратори ПСО-100 з аспіраційною колонкою КАО-1,0, каменевідбірник ОМП-6, трієрні блоки та пневмосортувальні столи СПС-3,5.
Технологічне рішення розроблене для очищення та підготовки насіння пшениці, гороху та бобів. Якість підготовки насіннєвого матеріалу на новій лінії вже підтвердив профільний контролюючий орган Латвії.
У компанії підкреслили, що реалізація проєкту у форматі “під ключ” дозволила замовнику отримати цілісне рішення з узгодженими вузлами та скоротити терміни введення об’єкта в експлуатацію.
Як повідомлялося, “Олис” у березні 2022 року відновив роботу свого заводу на Одещині.
ТОВ “Олис” (Одеса) засноване у квітні 2005 року. Компанія випускає близько 200 найменувань обладнання для зернопереробної промисловості. Підприємство здатне виробляти зерноочисні комплекси, млини та крупоцехи від етапу розробки технології до введення об’єктів в експлуатацію. Додатковими напрямами діяльності є монтаж, ремонт і технічне обслуговування промислових машин, оптова торгівля устаткуванням. Продукція компанії експортується більш ніж до 25 країн світу.
За даними сервісу Opendatabot, дохід компанії у 2025 році зріс на 2,13% — до 238,95 млн грн порівняно з 233,97 млн грн у 2024 році. Чистий прибуток за минулий рік становив 2,69 млн грн проти 10,42 млн грн роком раніше. Активи товариства оцінюються у 216,52 млн грн, зобов’язання — 169,7 млн грн. Статутний капітал 60 000 грн. Засновниками та бенефіціарами компанії є Олег Васильєв (35%), Лариса Остапенко (35%) та Олександр Верещинський (30%).
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського меткомбінату (Кам’янське Дніпропетровської обл.), освоїв технологію відновлення чавуновозних ковшів для металургійних підприємств.
Згідно із пресрелізом, у цеху ремонту металургійного устаткування “Каметсталі” опанували новий напрям – ремонт чавуновозних ковшів. Таке рішення спрямоване на підтримку ритмічної роботи доменного цеху та допоможе ефективно відновлювати критично важливе обладнання власними силами.
При цьому уточнюється, що цьогорічний старт сервісних новинок у ЦРМУ розпочався з освоєння ремонту чавуновозів. Це стратегічний крок: стабільна робота доменного цеху безпосередньо залежить від кількості ковшів “у строю”. Оскільки потреба у відновленні такої техніки зросла, а кадровий ресурс залишається обмеженим, ремонтники спрацювали на випередження. Ініціатива команди, підтримана керівництвом комбінату, дозволить закрити дефіцит обігового обладнання та забезпечити стабільність і продуктивність виробництва чавуну.
За технологією ремонту відновлювальні роботи виконують на основі результатів дефектування, яке проводиться спільно з фахівцями доменного цеху. Це дозволяє точно визначити слабкі місця та обсяг необхідного відновлення.
Основними ремонтними операціями є закладання тріщин на вертикальних стінках ковшів, а також усунення наскрізних пошкоджень у донній частині. Такі прогари виникають внаслідок агресивного впливу рідкого чавуну в місцях, де вогнетривка футеровка найбільш зношена. Ремонтники вирізають пошкоджені ділянки та замінюють новими сталевими “латками”. Окрему увагу приділяють верхній частині ковша – горловині, де виконується заміна зношених металоконструкцій. Весь процес включає повний цикл технічних робіт: демонтаж пошкоджених елементів, власне виготовлення деталей для заміни та їхній подальший монтаж.
Начальник цеху ремонту металургійного устаткування Дмитро Лубенець пояснив, що до ремонту кожного чавуновозного ковша підходять індивідуально: від дефектування та розробки креслень до виготовлення деталей власними силами.
“Перший реставрований агрегат уже повернувся у доменний цех, зараз відновлюємо другий. Оскільки результати пілотного ремонту цілком задовільні, вирішили спільно з доменщиками систематизувати цей процес: ковші, що виходять з ладу, одразу спрямовуватимуться до ЦРМУ. Це дозволить нам оперативно повертати їх в експлуатацію після ремонту і, таким чином, підтримувати стабільність виробничого процесу. У складний воєнний час така співпраця є вирішальною – це наш спосіб долати дефіцит персоналу та тримати виробничий ритм”, – сказав начальник цеху.
При цьому нагадується, що спеціалісти ЦРМУ опанували технологію ремонту шлаковозних чаш зі значним зносом та дефектами. Раніше такі чаші списувалися для утилізації та замінювалися високовартісними новими. У 2025 році 15 чаш було відремонтовано і повернуто в доменний цех для подальшої експлуатації.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
ПрАТ “Славгородський арматурний завод” (САЗ, Дніпропетровська обл.) за підсумками 2025 року отримав чистий прибуток у розмірі 1,132 млн грн, тоді як у 2024 році цей показник становив 7,497 млн грн.
Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) про проведення 17 квітня дистанційно загальних зборів акціонерів, планується розглянути шість питань, зокрема, затвердити результати фінансово-господарської діяльності за 2025 рік, прийняти рішення про порядок розподілу прибутку.
Крім того, передбачається попередньо надати згоду на вчинення значних правочинів, затвердити порядок обов’язкового викупу акцій у акціонерів, які проголосували проти прийняття рішення про на вчинення значних правочинів.
Проєктами рішень, копія яких є в агентстві “Інтерфакс-Україна”, пропонується чистий прибуток, отриманий у 2025 році в розмірі 1,132 млн грн, залишити у розпорядженні підприємства для реалізації його статутних завдань та цілей. Річні дивіденди за підсумками роботи в 2025 році не нараховувати та не виплачувати.
На кінець 2024 року нерозподілений прибуток САЗ становив 27,848 млн грн.
Як повідомлялось, САЗ у 2023 році наростив чистий прибуток до 18,93 млн грн, що перевищило показник 2022 року більш ніж учетверо.
Славгородський арматурний завод засновано 1926 року як підприємство з випуску чавунних вентилів. Наразі спеціалізується на випуску сталевої трубопровідної апаратури (перекривної, регулювальної, конденсатовідвідників) і комплектуванні її фланцями. Також випускає пристосування для кріплення гірничих виробок у вугільних шахтах, поковки і штампування для деталей авто- і сільгосптехніки.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності ПрАТ “Промарматура” (Дніпро) перебуває 53,5661% ПрАТ “САЗ”, ПрАТ “Міжгалузева база комплектації “Загальномашконтракт” – 22,0307%.
Статутний капітал ПрАТ “САЗ” – 0,045 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
За даними Fixygen, ПрАТ «Луцький пивзавод» проведе загальні збори акціонерів 15 квітня 2026 року в дистанційному форматі. Відповідне повідомлення опубліковано в системі розкриття інформації, а матеріали для акціонерів компанія розмістила на своєму сайті.
Підприємство зареєстровано в Луцьку, діє з 1990-х років.
Як повідомляє Fixygen, АТ «Харківський завод електромонтажних виробів» проведе загальні збори акціонерів 9 квітня 2026 року. На корпоративному сайті емітента опубліковано інформацію про збори на цю дату.
АТ «Харківський завод електромонтажних виробів» зареєстровано в січні 1994 року. За даними реєстру, компанія знаходиться в Харкові, її керівником є Анатолій Коник.
збори акціонерів, Харківський завод електромонтажних виробів
Розпочалося будівництво заводу з переробки та виробництва кінцевої продукції з базальту БФ «Завод» у складі індустріального парку «БФ Термінал» у Закарпатті.
«У рамках індустріального парку »БФ Термінал” буде побудовано завод площею понад 37 тис. кв. м із сучасним обладнанням та застосуванням інноваційних технологій, який забезпечить понад 120 гарантованих робочих місць із високою заробітною платою. Ця інвестиція у розмірі понад 30 млн євро забезпечить стабільне надходження до місцевого бюджету до 10 млн грн щорічно та зміцнить здатність громади до сталого розвитку. Водночас держава отримає стратегічний продукт для внутрішнього використання та експорту», — повідомив заступник керівника ОПУ Віктор Микита у Telegram.
За словами заступника міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України Віталія Киндратива, розвиток «БФ Термінал» на Закарпатті є прикладом того, як розвиток індустріальних парків формує нову економічну реальність, в якій державні стимули допомагають запускати сучасні виробництва. «Завдяки державним стимулам Берегівський район крок за кроком перетворюється на потужний промисловий хаб, що працює на відновлення економіки України», — підкреслив він.
Він повідомив, що державні кошти спрямовуються на ключову інфраструктуру, насамперед йдеться про будівництво нової залізничної під’їзної колії на станції Батьєво. «Це фактично транспортна артерія, яка з’єднає виробничі потужності парку з мережею «Укрзалізниці» та відкриє прямий вихід на європейські ринки. Також (проводиться) капітальний ремонт з’їзду з автомобільної дороги», — повідомив він.
Крім того, державне фінансування охоплює повний цикл енергозабезпечення, а саме будівництво нової високовольтної лінії електропередачі 110 кВ, зведення сучасної підстанції «БФ Термінал» та реконструкцію існуючого відкритого розподільного пристрою. «Це створює запас енергетичної стійкості не тільки для індустріального парку, але й для всієї енергосистеми регіону, — каже Киндратив.
За словами Микити, вже побудовано залізничні колії та електричну інфраструктуру на загальну суму 316,6 млн грн. За рахунок державного бюджету профінансовано приблизно 148 млн грн із зазначеної суми.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 р. «БФ Термінал» у Закарпатській області серед інших отримав державне фінансування на розвиток інфраструктури, а саме 11,908 млн грн на капітальний ремонт з’їзду з автодороги.
