Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) скасувала підозру генеральному директору ДП «Ліси України» Юрію Болоховцю, повідомив адвокат Володимир Володимиров у Facebook.
Згідно з повідомленням юридичної компанії Advanq Law Firm (ADVANQ), яка здійснювала захист, рішення суду є остаточним і не підлягає оскарженню. За словами адвоката, суд визнав необґрунтованість звинувачень, які висувалися керівнику держпідприємства.
«Ще до передачі справи в НАБУ слідство проробило колосальну роботу, зібравши обсяг матеріалів, але так і не змогло знайти підтверджень захоплення земельних ділянок, отримання і легалізації незаконних коштів або перевищення службових повноважень. Чотири з п’яти звинувачень не підтвердилися ще на етапі слідства, а в суді нам вдалося довести необґрунтованість останнього», — зазначив Володимиров.
Він підкреслив, що причиною переслідування Болоховця стала лісова реформа, в результаті якої «стара система була зруйнована, а мільярдні доходи від реалізації державної деревини почали виплачуватися в бюджет».
Адвокат нагадав, що минулого року Болоховця два місяці тримали під вартою з призначенням «нереалістичного розміру застави», а тиску та інформаційним атакам піддалися також його родина, колеги та захисники. При цьому він висловив повагу антикорупційній вертикалі за об’єктивний аналіз матеріалів попри зовнішній тиск.
У прес-службі ДП «Ліси України» підкреслили, що тиск на гендиректора обумовлений його позицією щодо впровадження прозорих ринкових механізмів реалізації деревини та детінізації лісової галузі.
Як повідомлялося, Юрію Болоховцю було повідомлено про підозру в липні 2025 року. Під час слідства він перебував під вартою з можливістю внесення застави.
ДП «Ліси України» є одним з найбільших лісокористувачів Європи і входить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України. В управлінні підприємства перебуває 6,6 млн га земель державного лісового фонду.
Україна у січні-лютому поточного року скоротила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 123,104 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у лютому було імпортовано 54,408 тис. тонн коксу.
Імпорт коксу у грошовому виразі у січні-лютому-2026 впав на 14,1% – до $42,747 млн. Ввезення коксу здійснювалося з Польщі – 98,37% поставок у грошовому вимірі, Чехії (1,15%) та Колумбії (0,44%).
За перші два місяці року країна кокс не експортувала.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році наростила імпорт коксу і напівкоксу у натуральному виразі на 5,9% порівняно з попереднім роком – до 700,650 тис. тонн, виторг збільшила на 1,4% – до $238,656 млн. Кокс завозили переважно з Польщі (93,37% поставок у грошовому вимірі), Індонезії (4,01%) та Чехії (2,59%).
У 2025 році Україна експортувала в Албанію 3 тонни коксу на $2 тис.
Крім того, повідомлялося, що “Метінвест” у січні 2025 року призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв’язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації.
Как сообщает Fixygen, ПрАТ «Завод агротехнічних машин» проведе дистанційні загальні збори акціонерів 2 квітня 2026 року через депозитарну систему України.
Порядок денний включає, зокрема, затвердження річної звітності та результатів діяльності, розгляд звітів органів управління, розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.
ПрАТ «Завод агротехнічних машин» — підприємство машинобудування для АПК, випускає та обслуговує техніку і вузли для агросектору.
Агрооб’єднання Tekom Agro Group (Одеська обл.) розпочало весняну посівну кампанію 2026 року з посіву червоної сочевиці, повідомляється на його сторінці у Facebook у вівторок.
Зазначається, що першими до робіт приступили два господарства об’єднання: ТДВ “Чорноморець” та агрофірма “Південна”. Загалом у чотирьох господарствах групи під червону сочевицю відведено понад 1000 га.
“Температура +15°С дозволяє нам розпочати цьогорічну весняну посівну. Зараз ще достатньо вологи в ґрунті. В Одеському районі, зокрема, де працює ТДВ ‘Чорноморець’, сочевицю сіємо вперше і тут заплановано близько 300 га під цією культурою”, — зазначив заступник керівника з виробництва Tekom Agro Group Сергій Штирбулов, слова якого наведено у повідомленні.
За інформацією компанії, для посіву обрано канадський сорт “Maxim” (попередник — озима пшениця). Роботи проводяться з використанням посівних комплексів John Deere з одночасним внесенням добрив.
Tekom Agro Group — керуюча компанія агрооб’єднання в Одеській області, що працює за вертикально інтегрованою моделлю. Земельний банк холдингу становить понад 26 тис. га, на яких працюють агрофірми “Ясні Зорі”, “Південна”, “Чорноморець” і “Лиман”. Спеціалізується на вирощуванні озимих пшениці, ячменю та ріпаку, а також соняшнику та сочевиці.
Інфраструктура зберігання представлена двома елеваторами в Подільському районі — “Подільським зернопереробним підприємством” і “Чубівським комбінатом хлібопродуктів” загальною потужністю одноразового зберігання 100 тис. тонн. Підприємства обладнані зерносушарками та мають власні сертифіковані лабораторії. На базі “Чубівського КХП” діє насіннєва лінія, що забезпечує господарства групи посівним матеріалом.
Згідно з даними YouControl, засновниками Tekom Agro Group є Юрій Родін і Марк Беккер.
Металургійні підприємства України в січні-лютому поточного року зменшили надходження від експорту чорних металів на 1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $415,10 млн з $419,20 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, на чорні метали за цей період припало 6,42% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 6,67% за січень-лютий-2025.
У лютому 2026 року надходження від експорту становили $210,24 млн, тоді як попереднього місяця – $205,08 млн.
Водночас Україна за січень-лютий-2026 збільшила імпорт аналогічної продукції на 6,6% – до $243,31 млн, у тому числі у лютому ввезено продукції на $120,59 млн.
Крім того, у січні-лютому 2026 Україна скоротила експорт металовиробів на 25,8% – до $107,37 млн, у лютому їх експортовано на $58,79 млн.
Імпорт металовиробів за цей період зріс на 13,5% – до $156,61 млн, з яких у лютому – на $79,88 млн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році наростили надходження від експорту чорних металів на 7,85% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 339,49 млн. На чорні метали за рік припало 8,25% загального обсягу надходжень від експорту товарів проти 7,42% за 2024 рік. Водночас Україна за 2025 рік збільшила імпорт аналогічної продукції на 12,9% – до $1 млрд 669,54 млн. Крім того, минулого року Україна зменшила експорт металовиробів на 3% – до $916,15 млн. Імпорт металовиробів за рік зріс на 24,4% – до $1 млрд 290,61 млн.
У 2024 році метпідприємства наростили надходження від експорту чорних металів на 16,9% порівняно з попереднім роком – до $3 млрд 96,34 млн. Водночас Україна наростила імпорт аналогічної продукції на 13,1% – до $1 млрд 478,81 млн.
У 2023 році Україна скоротила надходження від експорту чорних металів на 41,6% порівняно з 2022 роком – до $2 млрд 647,72 млн, на чорні метали припало 7,3% загального обсягу надходжень від експорту товарів, тоді як за 2022 рік частка становила 10,3%. Водночас Україна за 2023 рік наростила імпорт аналогічної продукції на 37% – до $1 млрд 307,05 млн. Крім того, того ж року Україна знизила експорт металовиробів на 16,6% порівняно з попереднім роком – до $877,92 млн. Водночас імпорт металовиробів зріс на 40,3% – до $902,57 млн.
Імпорт товарів до України за січень-лютий 2026 року в грошовому еквіваленті склав $14,8 млрд, тоді як за аналогічний період попереднього року він становив $11,3 млрд, що на 31% менше, свідчать дані в повідомленні пресслужби Державної митної служби України (ДМС).
Згідно з публікацією в телеграм-каналі відомства, за перші два місяці 2026 року експортовано товарів з України на суму $6,5 млрд, порівняно з аналогічним періодом 2025 року показник майже не змінився ($6,3 млрд).
“При цьому оподаткований імпорт склав $5,2 млрд, що становить 78% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-лютому 2026 року склало $0,54/кг”, – йдеться в повідомленні.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $4 млрд, Польщі – $1,4 млрд, Туреччини – $1,1 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $713 млн, Туреччини – на $563 млн, Італії – на $428 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-лютому 2026 року товарів 71% серед категорій склали машини, устаткування та транспорт – $6 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 32,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $2,6 млрд (до бюджету сплачено 49,7 млрд грн, або 39% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $2 млн (сплачено 15,9 млрд грн, або 12% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4 млрд, метали та вироби з них – $589 млн, а також машини, устаткування та транспорт – $532 млн.
“У січні-лютому 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 318,5 млн грн”, – резюмували в ДМС.
