Географічна структура зовнішньої торгівлі України (експорт) січні-вересні 2025 року, млн. Долл США
Імпорт товарів до України за січень-лютий 2026 року в грошовому еквіваленті збільшився на 31% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $14,8 млрд з $11,3 млрд, тоді як їх експорт майже не змінився і становив $6,5 млрд проти $6,3 млрд рік тому, свідчать дані, оприлюднені пресслужбою Державної митної служби України (ДМС) в Телеграм-каналі.
“При цьому оподаткований імпорт склав $5,2 млрд, що становить 78% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-лютому 2026 року становило $0,54/кг”, – йдеться у повідомленні.
Найбільше імпортували товарів до України з Китаю – $4 млрд, Польщі – $1,4 млрд, Туреччини – $1,1 млрд.
Експортували з України найбільше до Польщі – на $713 млн, Туреччини – на $563 млн, Італії – на $428 млн.
У загальних обсягах ввезених у січні-лютому 2026 року товарів 71% серед категорій становили машини, устаткування та транспорт – $6 млрд (при митному оформленні до бюджету сплачено 32,9 млрд грн, або 26% надходжень митних платежів), паливно-енергетичні – $2,6 млрд (до бюджету сплачено 49,7 млрд грн, або 39% надходжень митних платежів), продукція хімпромисловості – $2 млн (сплачено 15,9 млрд грн, або 12% надходжень).
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли продовольчі товари – $4 млрд, метали та вироби з них – $589 млн, а також машини, устаткування та транспорт – $532 млн.
“У січні-лютому 2026 року під час митного оформлення експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 318,5 млн грн”, – резюмували в ДМС.
Чекліст звичок + щоденні практичні вправи — зрозуміло, коротко й застосовно до реального життя. Стаття для тих, хто хоче не «вчити слова», а вбудувати англійську в щоденну рутину. Підходить для зайнятих дорослих, тому всі вправи — по 3–15 хвилин.
Мовленнєва компетенція росте не від окремих інтенсивів, а від регулярних, невеликих зусиль. Продуктивні люди перетворюють навчання в рутину: ранкова 5-хвилинна практика, обідній quick review, вечірнє shadowing. Це дає стабільний прогрес і мінімізує «провали пам’яті». Нижче — чекліст ключових звичок плюс практичні вправи на кожен день. Пам’ятайте: трохи кожного дня краще, ніж багато раз на місяць.
Що робити: одразу після підйому вимовте вголос 3–4 речення про свій план на день англійською.
Приклад (вголос):
I’m having coffee now. Today I’ll prepare a presentation and call two clients. After work, I’ll go for a short run.
Вправа: кожного ранку записуйте 30-секундний голосовий файл на телефон. Через тиждень прослухайте і помітте 3 помилки чи слова, які повторюються.
Що робити: вчіть 3 слова/фрази, але одразу застосовуйте їх у реченнях.
Вправа: оберіть 3 слова (наприклад: prioritize, negotiations, to catch up). Напишіть по одному реченню й промовте їх вголос 3 рази кожне. На наступний день знайдіть їх в контексті (новина, підкаст) — це закріпить зв’язки.
Що робити: слухайте короткий аудіофрагмент і одночасно повторюйте (shadow). Це прискорює вимову і інтонацію.
Вправа: знайдіть 1–2-хвилинне відео або podcast excerpt. Вмикайте субтитри англійською, слухайте перші 30 сек — потім повторюйте за диктором, намагаючись копіювати ритм і наголоси.
Що робити: щодня говоріть 10 хвилин на задану тему — робота, хобі, новина.
Вправа: виберіть тему, наприклад: How I plan my week. Налагодьте структуру: intro — 2-3 пункти — conclusion. Запишіть монолог, прослухайте, виправте 2-3 помилки.
Що робити: читати короткий блог-пост або новину англійською, виписати 3 фрази/словосполучення.
Вправа: після читання складіть 2 речення зі знайденими фразами і промовте їх у діалозі з самим собою.
Що робити: відео 5–10 хв, робите нотатки англійською (main idea, 2 useful expressions).
Вправа: після перегляду складіть 1-хвилинну резюме відео англійською.
Що робити: зробіть одну реальну дію англійською — написати коментар, купити квиток, заповнити форму.
Вправа: напишіть коротке повідомлення (3-4 речення) продавцю на міжнародній платформі або у соцмережі.
Що робити: 2–5 хв запису звуку про те, що вдалося вивчити сьогодні.
Вправа: у кінці тижня перейдіть на відстеження прогресу: що вийшло, що ні, і що мінімально змінити завтра.
Що робити: щонеділі аналізуйте прогрес, ставте одну конкретну мету на тиждень.
Вправа: SMART-ціль: «Наступного тижня я проведу 5 morning talks і 3 shadowing сесії по 10 хв».
Що робити: дістаньте картку зі словом/темою і говоріть 1 хв. Це тренує швидкі відповіді.
Вправа: використовуйте генератор тем на телефоні або список 20 запитань і вибирайте random.
Кожен шаблон — 1–2 хвилини, можна вбудувати у щоденну рутину. Вправа: виберіть шаблон і адаптуйте під свій день. Запишіть або відправте колезі (якщо доречно).
Ситуація: багато зустрічей, мало вільного часу.
Рецепт: ранкові 5 хв voice note + обідній shadowing 10 хв + вечірній 2-хвилинний запис.
Приклад: 7:10 — 3 речення про день; 13:30 — аудіо з подкасту в дорозі; 21:00 — запис про 1 досягнення.
Ситуація: короткі перерви по 10–15 хв.
Рецепт: micro-lessons: 3 слова під час сніданку + 10-хв shadowing під час прогулянки + практичний діалог з дитиною (англійські пісні чи фрази).
Приклад вправи: знайти 5 картинок і коротко описати їх англійською — 10 хв.
Ситуація: потреба в цільовій підготовці.
Рецепт: щоденний 10-хв монолог на тему презентації + feedback від колеги/вчителя раз на тиждень.
Вправа: репетиція презентації на 7 хв, запис і аналіз мовлення (ритм, fillers, ясність).
● Зменшіть відрізок: замість 15 хв — 5 хв.
● Поверніться до приємних тем: дивіться серію улюбленого шоу англійською з субтитрами.
● Введіть «чек-ринок»: відмічайте дні, коли зробили вправу — 7 днів підряд = маленька нагорода.
● Зверніться до живого викладача: 20-хв розмовний урок часто повертає ентузіазм.
Понеділок: ранковий 5-хв запис + 10-хв shadowing
Вівторок: 3 слова + 10-хв читання
Середа: 10-хв монолог + 3-хв мікро-виклик
Четвер: відео 10 хв + запис помилок
П’ятниця: практика з носієм або мовний клуб 20 хв
Субота: тижневий review 20 хв
Неділя: відпочинок або легке щось (фільм англійською)
● to get things done — завершувати справи
● to plan ahead — планувати наперед
● time-blocking — блокування часу
● to catch up — наздогнати, завершити відсталі справи
● quick review — швидкий огляд
Вправа: складіть 3 речення зі словами зі словника і промовте вголос.
Впроваджуючи навіть одну-дві з перелічених звичок, Ви вже рухаєтеся вперед. Якщо Ви хочете структуровану підтримку — наші курси англійської онлайн для дорослих створені саме для людей з щільним графіком: короткі цільові уроки, адаптовані домашні вправи, зворотний зв’язок від викладача і план, який реально витримати. Ми допомагаємо перетворити хаотичну мотивацію на системну звичку — крок за кроком, без стресу та з чіткими цілями. Почніть сьогодні з одного ранкового запису — і дозвольте нам супроводжувати Вас далі. Ви зможете говорити англійською впевненіше швидше, ніж думаєте.
Складіть онлайн тест англійської перед тем як почати.
У Центральному державному історичному архіві України у м. Київ (ЦДІАК України) відбулося розширене засідання колегії, під час якого підбили підсумки діяльності установи за 2025 рік та визначили ключові пріоритети роботи на 2026 рік, про це повідомляє архів на своїй сторінці у Facebook.
“Провели розширене засідання колегії Центрального державного історичного архіву України, м. Київ, під час якого підбили підсумки роботи архіву у 2025 році та визначили пріоритети на 2026 рік. Основні результати роботи архіву відображені в презентації”, – повідомив керівник Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін.
У засіданні взяли участь директор і заступники директора архіву, керівники структурних підрозділів, а також запрошені члени колегії, зокрема начальник управління архівної справи Державної архівної служби України Ірина Дубок, завідувач відділу актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Ірина Матяш та завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Марина Палієнко.
Як зазначається, результати роботи ЦДІАК України у 2025 році та основні пріоритетні завдання на 2026 рік у своїй доповіді озвучив директор архіву Ярослав Файзулін.
Після заслуховування та обговорення доповіді колегія визнала роботу архіву за минулий рік задовільною та визначила основні напрями діяльності на 2026 рік з урахуванням Стратегії захисту документальної спадщини як запоруки збереження національної ідентичності та державності на період до 2027 року, а також пріоритетів Державної архівної служби України.
Підсумки діяльності ЦДІАК України також відображені у презентації, підготовленій архівом.
Як повідомлялося, раніше у Центральному державному історичному архіві України в Києві показали документи про народження Тараса Шевченка. Крім того, керівник архіву Ярослав Файзулін у коментарі для відділу “Культура” агентства “Інтерфакс-Україна” розповів про найцінніші фонди установи та продемонстрував добірку унікальних документів, стародруків, карт і рукописів, які формують “скарбницю архівної спадщини України” та презентують її світові.
https://interfax.com.ua/news/culture/1150545.html
Фестиваль професійного музичного мистецтва “Прикарпатська весна 2026” пройде з 15 до 29 березня в Івано-Франківській обласній філармонії, повідомляє Івано-Франківська обласна філармонія імені Іри Маланюк на своїй сторінці у Facebook, зазначаючи, що фестиваль традиційно відкриває весняний музичний сезон і об’єднує на одній сцені провідних виконавців, камерні колективи, оркестри та молодих музикантів.
“Щороку з приходом весни сцена Франківської філармонії наповнюється особливою атмосферою — атмосферою оновлення, творчого натхнення та живої музики”, – зазначають організатори фестивалю.
За інформацією філармонії, цьогорічна програма фестивалю пропонує слухачам подорож різними музичними епохами та стилями від барокових інтерпретацій і класичних камерних програм до сучасних музичних проєктів та масштабної оперної постановки.
На сцені виступатимуть солісти з різних міст України та Європи, камерні ансамблі, хор і симфонічний оркестр філармонії, а також молоді виконавці, які представляють нове покоління українських музикантів. Організатори наголошують, що фестиваль поєднає як прем’єрні постановки, так і добре відомі твори світового та українського репертуару.
Зокрема, у програмі передбачено прем’єру дитячого балету “Дівчинка з голубими очима”, серію камерних концертів, присвячених шедеврам української музики, барокові програми та сучасні музичні експерименти.
Фінальною подією фестивалю стане оперна постановка “Penelope. Seven Ways to Wait”, яка закриє музичний форум.
Квитки на події фестивалю можна придбати в касі Івано-Франківської обласної філармонії.
Фестиваль “Прикарпатська весна” традиційно вважається однією з ключових музичних подій регіону, що щороку об’єднує професійних музикантів, шанувальників академічної музики та молодих виконавців.
https://interfax.com.ua/news/culture/1150500.html
Аналітичний центр Experts Club проаналізував реакцію країн Європи на паливну кризу. Реакція європейських країн на паливну кризу 2026 року поки що виявилася неоднорідною. Одні уряди безпосередньо втручаються в ринок палива – обмежують експорт, вводять стелі цін і випускають резерви. Інші поки обмежуються моніторингом цін і координацією на рівні ЄС і G7, намагаючись не спровокувати дефіцит ще більш жорсткими кроками.
Сербія вибрала найбільш жорсткий формат втручання. Влада тимчасово зупинила експорт нафти, бензину і дизеля до 19 березня, пояснивши це захистом внутрішнього ринку від дефіциту і стрибків цін. Reuters при цьому зазначає, що Сербія і до цього зберігала контроль над цінами на паливо з лютого 2022 року, тобто нинішнє рішення стало продовженням більш інтервенціоністської моделі регулювання.
Угорщина пішла за змішаним сценарієм. З одного боку, Будапешт ввів цінову стелю на бензин і дизель для автомобілів з угорською реєстрацією. З іншого – уряд вирішив задіяти державні резерви, а міністр економіки, за повідомленнями угорських медіа, анонсував також зниження акцизу і заборону експорту частини нафтопродуктів. Це типовий приклад комбінованої антикризової схеми, коли влада одночасно намагається утримати роздрібні ціни і підтримати фізичну наявність палива на ринку.
Хорватія обрала більш м’який шлях – обмеження граничних роздрібних цін на двотижневий період. Уряд встановив максимум для Eurosuper на рівні EUR1,50 за літр, для дизеля – EUR1,55, для «синього дизеля» – EUR0,89, а також обмежив ціни на скраплений газ. Загреб прямо заявив, що без цього заходу дизель коштував би EUR1,72 за літр, а бензин – EUR1,55. Це означає, що Хорватія намагається не ізолювати ринок, а пом’якшити кінцевий ефект для домогосподарств і бізнесу.
Словаччина і частково Чехія зосередилися не на роздрібному регулюванні, а на підтримці фізичних поставок. Після збою поставок по «Дружбі» Словаччина схвалила використання 250 тис. тонн нафти зі стратегічних запасів для постачання переробки, а Угорщина і Словаччина почали переговори про використання резервів ще в лютому. Чехія, у свою чергу, заявляла про готовність направити до Словаччини невеликі обсяги нафти східним напрямком «Дружби».
Великобританія поки не вводить цінових стель або експортних заборон. Канцлер казначейства Рейчел Рівз заявила, що уряд уважно стежить за ситуацією і попередила роздрібні мережі, що не допустить «надмірного прибутку» на тлі нафтового шоку. Такий підхід ближче до наглядової моделі: влада сигналізує ринку, що готова посилювати контроль за поведінкою продавців, але не переходить до прямого адміністрування цін.
На загальноєвропейському рівні поки що переважає обережність. G7 і ЄС обговорюють можливі заходи, включаючи використання стратегічних резервів, податкові зміни і коригування вуглецевої ціни, проте рішення про скоординований випуск резервів поки що не прийнято. Франція як голова G7 заявляє, що «всі варіанти на столі», але визнає, що негайного дефіциту в Європі поки немає.
Єврокомісія, у свою чергу, нагадує про структурну вразливість Європи, яка імпортує понад 90% нафти і близько 80% газу.
Головний висновок для Європи зараз полягає в тому, що країни реагують по-різному залежно від власної вразливості. Балканські та центральноєвропейські держави, які залежать від імпорту та окремих маршрутів поставок, схильні діяти швидше і жорсткіше — через заборони, цінові стелі та резерви. Великі економіки Західної Європи поки що віддають перевагу координації, тиску на ринок і підготовці інструментів на випадок подальшого погіршення ситуації. Але якщо нафтовий шок затягнеться, нинішні точкові заходи можуть перерости в більш широку хвилю європейського втручання в паливний ринок.
