“Метінвест” у межах мілітарної ініціативи “Сталевий фронт” Ріната Ахметова займається питаннями експорту бункерів-криївок для облаштування кордону між Польшею і Росією, повідомив операційний директор (COO, Chief Operating Officer) компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю Прямому каналу.
“З нашими західними партнерами ми здебільшого працюємо над укриттями. Це зараз дуже актуально: ми показуємо їм наші рішення щодо будівництва різних споруд. Наприклад, шпиталь, який повністю відповідає стандартам НАТО рівня Role2. Його оглядали численні делегації: військові медики, інженери та закордонні спеціалісти, – і всі визнали, що рішення досить ефективні”, – сказав Мироненко.
За його словами, на багатьох виставках і зустрічах із військової тематики компанія презентувала свої інженерні рішення на базі “криївок”, і вони мають велику популярність.
“Зараз ми працюємо над виходом на міжнародний ринок із цими рішеннями, наприклад для облаштування кордону між Польщею та росією, використовуючи наш досвід і пропозиції щодо підземних споруд. В армії НАТО такого досвіду немає, тож вони ставляться до цього з великою цікавістю. І ми обмінюємося з ними інформацією та досвідом”, – констатував СОО.
Він додав, що укриття пройшли велику трансформацію. Спочатку це була просто “бочка”, закопана в землю. “Зараз ми надаємо повний сервіс – це фактично підземний будинок із власним світлом, генератором, буржуйкою та всіма зручностями: достатньо під’єднати генератор до розетки – і приміщення готове до використання”, уточнив COO.
“Унікальний виріб, яким ми пишаємося – це, звісно, захисні конструкції для ЗРК Patriot та SAMP/T. І зараз ми розробляємо захист для модуля управління ЗРК Hawk – системи протиповітряної оборони, яка працює в Україні. На мій погляд, це унікальний досвід, адже йдеться про надсучасну техніку, спроєктовану для захисту неба від супротивника, але у реальних бойових умовах виявилися певні недоліки. Разом із військовими ми їх виправляли – робили безпечнішими модулі управління, радарні установки та інші системи, щоб персонал міг упевнено почуватися навіть у небезпечних ситуаціях і вести протиповітряну оборону наших міст і селищ”, – пояснив топменеджер.
Він додав, що компанія планує й надалі підтримуватимемо військо в усіх напрямах – і через закупівлю техніки, і через допомогу власними виробами.
“У виробництві зосередимося на захисті техніки: будемо вдосконалювати вже наявні рішення й розробляти нові для різних типів техніки. Другий напрям – розвиток “криївок” та рішень на їхній основі. На базі таких укриттів уже побудовано підземний навчальний центр, а зараз завершуємо зведення ще одного – великого підземного центра для підготовки пілотів. Це велика ніша, в якій ми плануємо й надалі працювати й розвиватися”, – резюмував Мироненко.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 16,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 797 тис. тонн з 957 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 390,3 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця – 406,4 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн з 6,222 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, що становило 103,5% до 2020 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія планує розпочати будівництво першої атомної електростанції до 2035 року і в рамках підготовки співпрацює з французькою енергетичною компанією EDF, заявила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Дубравка Джедович Ханданович в інтерв’ю РТС.
Міністр підкреслила, що EDF може допомогти Сербії досвідом і знаннями при підготовці проекту. При цьому, за її словами, рішення про конкретну технологію майбутньої АЕС поки не прийнято.
Підготовчий процес до будівництва АЕС оцінюється приблизно в чотири роки: до середини 2027 року влада має намір завершити першу фазу, пов’язану з аналізом нормативної бази і потреб, після чого почнеться друга фаза, що включає підготовку до будівництва. У міністерстві зазначали, що перші додаткові дослідження планується виконувати спільно з EDF за підтримки Французького агентства розвитку (AFD) на основі міждержавної угоди Сербії та Франції.
На тлі запуску ядерного порядку денного Сербія паралельно веде контакти з іншими потенційними партнерами та постачальниками технологій.
Потенційні партнери та компанії, які фігурували в підготовці та переговорах:
Франція – EDF (а також Egis Industries у складі виконавців попереднього технічного дослідження).
Сербія також підписувала меморандум з Korea Hydro & Nuclear Power (KHNP, Південна Корея) про співпрацю в сфері ядерної енергетики та підготовки кадрів.
В якості можливого партнера для обміну досвідом Сербія розглядала Rosatom (Росія).
Окремо повідомлялося про готовність Emirates Nuclear Energy Company (ENEC, ОАЕ) ділитися «дорожньою картою» побудови ядерної програми.
У контурі контактів також згадувалися США (угоди/обмін інформацією між регуляторами та готовність підтримати підготовку програми) і Китай (меморандум з China Institute of Atomic Energy).
https://t.me/relocationrs/2404
За даними Fixygen, АТ «Хмельницькобленерго» проведе позачергові дистанційні загальні збори акціонерів 2 квітня 2026 року через депозитарну систему України.
Як повідомляється, збори скликаються для розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, включаючи окремі рішення корпоративного управління та організаційні питання.
АТ «Хмельницькобленерго» – оператор системи розподілу електроенергії в Хмельницькій області.
Українські металургійні підприємства у січні-лютому поточного року знизили виплавку чавуну, за оперативними даними, на 11,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,012 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок ввечері, у лютому було вироблено 461,9 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% порівняно з 2024 роком – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року знизила виплавку чавуну на 6,1% порівняно з 2022 роком – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво чавуну на 69,8% порівняно з 2021 роком – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, що становило 103,6% до 2020 року.
За даними Fixygen, АТ «Техенерго» проведе загальні збори акціонерів 1 квітня 2026 року о 10:45 за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 21.
На збори виносяться питання затвердження річної звітності та результатів діяльності, розгляд звітів органів управління, прийняття рішення про розподіл прибутку або покриття збитків, а також організаційні питання.
АТ «Техенерго» — інженерно-енергетична компанія зі Львова, що працює в сегменті енергетичних і промислових рішень.
