Уряд Швеції ухвалив рішення про надання нового пакета гуманітарної допомоги Україні в розмірі SEK110 млн ($10,4 млн), які будуть використані для задоволення збільшених потреб напередодні зимового періоду, повідомляється на сайті шведського уряду в неділю.
«Росія націлилася на цивільну інфраструктуру і позбавила Україну значної частини тепло- та електропостачання. Звичайно, чим холодніше, тим серйозніші наслідки. Тому значна частина населення зазнає труднощів з опаленням своїх будинків і приготуванням їжі. Саме тому уряд вирішив виділити 110 мільйонів крон низці гуманітарних організацій в Україні», – сказав міністр іноземного розвитку та зовнішньої торгівлі Беньямін Дуса.
Гуманітарний пакет розподіляється між чотирма організаціями. Український Червоний Хрест отримав SEK50 млн; у центрі уваги підтримки, серед іншого, гарантований доступ до тепла та електрики, роздача продуктів харчування, засобів гігієни, ліків і води. УВКБ ООН отримало SEK20 млн, Швеція зробить свій внесок у надання допомоги внутрішньо переміщеним особам у підготовці та захисті до і під час майбутньої зими. ПРООН отримала SEK30 млн на розмінування. ЮНФПА отримає SEK10 млн на задоволення потреб жінок у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я, запобігання сексуальному та гендерному насильству та надання підтримки тим, хто став жертвою насильства.
Раніше, 17 жовтня, країни Північної Європи та Балтії презентували новий пакет підтримки України для ремонту пошкоджених і заміни зруйнованих енергетичних систем новими до настання зими. Внесок Швеції склав SEK320 млн ($30 млн).
«Цей пакет підтримки важливий для підтримки українського енергетичного сектору і допомагає підтримувати працездатність українського суспільства і тепло в українських будинках», – зазначив Дуса.
За даними уряду, до цього з моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року Швеція виділила загалом SEK57,4 млрд ($5,4 млрд) на підтримку України: гуманітарну, військову та фінансову підтримку, а також підтримку робіт із відновлення та реформ. З урахуванням нових пакетів підтримки загальний внесок Швеції становитиме понад SEK57,8 млрд.
Зокрема, в одному тільки 2024 році шведський уряд ухвалив рішення виділити загалом SEK1,8 млрд на додаткову підтримку української енергетики. Після двох пакетів допомоги в жовтні ця сума перевищила SEK2,2 млрд (понад $210 млн).
Українську спортсменку та стрибунку у висоту Ярославу Магучіх офіційно визнано найкращою легкоатлеткою в Європі за підсумками 2024 року. Свою нагороду вона отримала на церемонії Golden Tracks, яка відбулася в Скоп’є (Північна Македонія), повідомляє Суспільне Спорт.
Зазначається, що в сезоні 2024 року Магучіх встановила новий світовий рекорд дисципліни – 2.10 метри, і додала до нього дебютне «золото» Олімпійських ігор, звання чемпіонки Європи і третій поспіль титул Діамантової ліги.
До трійки найкращих у жіночій номінації також увійшли бігунки – нідерландка Фемке Бол і британка Кілі Ходжкінсон.
«Це був найуспішніший сезон для мене. Збулося багато мрій: світовий рекорд і олімпійське золото для України», – розповіла Магучіх під час церемонії.
За підсумками історичного сезону Магучіх також претендує на нагороду найкращій легкоатлетці світу в небігових дисциплінах: World Athletics визначать трійку фіналісток номінації на початку листопада.
27 жовтня Україна переходить на зимовий час.
«Рівно о 4.00 стрілки годинника мають зробити одне коло назад. Сучасні електронні девайси зроблять це автоматично, а механічний годинник потрібно перевести вручну. Таким чином, він показуватиме 3.00», – йдеться в телеграм-каналі Уряд online.
Як повідомлялося, Верховна Рада 16 липня ухвалила законопроєкт №4201 щодо скасування в Україні переходу із зимового на літній час із 2025 р., однак він не підписаний президентом України.
Перший завод оборонного концерну Rheinmetall уже працює в Україні, другий – на підході, повідомив директор Rheinmetall Армін Паппергер інтерв’ю ТСН.
“Перший завод уже працює. Українська оборонна індустрія – це наш партнер. Зараз у нас є виробниче підприємство і підприємство з обслуговування”, – сказав Паппергер, додавши, що наприкінці року вийде перша надсучасна бойова піхотна машина Lynx в Україні.
“На цей момент ми обслуговуємо бойові машини піхоти, але також головні бойові танки. Тож це дуже продуктивне спільне підприємство”, – зазначив директор Rheinmetall. Він додав, що компанія володіє 51% акцій цього підприємства.
Паппергер зазначив, що Rheinmetall перебуває на шляху до будівництва порохового заводу і заводу з виготовлення боєприпасів в Україні. “Ми також хочемо налагодити виробництво систем ППО, щоб ви могли самі себе захищати”, – повідомив він.
Аграрії всіх областей України, прибираючи з полів зернові й олійні культури, станом на 25 жовтня вже намолотили 63,7 млн тонн нового врожаю з 18,1 млн га порівняно з 62,2 млн тонн із 17,7 млн га тижнем раніше.
Як повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства в п’ятницю, вже зібрано 45,1 млн тонн (42,8 млн тонн) зернових і зернобобових, 18,6 млн тонн (18 млн тонн) олійних і 8,3 млн тис. тонн (6,5 тис. тонн) цукрових буряків.
У міністерстві уточнили, що завершено жнива пшениці, якої отримано 22,3 млн тонн із 4,9 млн га за врожайності 42,4 ц/га, ячменю – 5,5 млн тонн із 1,4 млн га за врожайності 39,2 ц/га, гороху – 465,3 млн тонн із 212,2 тис. га за врожайності 21,9 ц/га та ріпаку – 3,5 млн тонн із 1,3 млн га за врожайності 27,3 ц/га.
Триває збирання кукурудзи, якої отримано 15,4 млн тонн (13,2 тис. тонн тижнем раніше) з 2,7 млн га (67% від плану), гречки – 126,9 тис. тонн (124,8 тис. тонн) з 87,5 тис. га (98%), проса – 159,5 тис. тонн (158,9 тис. тонн) з 85,1 тис. га (92%).
В Україні завершується збирання олійних. Зокрема, вже намолочено 5,6 млн тонн сої (тижнем раніше – 5,2 млн тонн) з 2,5 млн га (93%), соняшнику – 9,5 млн тонн (9,3 млн тонн) з 4,6 млн га (94%).
Водночас за збиранням зернових лідирують аграрії Одещини, які обмолотили 4,4 млн га, Полтавщини – 4 млн тонн, Вінниччини – 3,3 млн тонн. За врожайністю першість утримують аграрії Хмельницької області з показником 68,3 ц/га, Тернопільської – 64,9 ц/га і Чернігівської – 63,5 ц/га.
Уряд Норвегії надасть Україні додатково 500 млн норвезьких крон через багатосторонній донорський фонд Світового банку з надання допомоги, відновлення, реконструкції та реформ в Україні URTF.
“Сьогодні під час щорічних засідань Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Групи Світового банку (ГСБ) у 2024 році, міністерка міжнародного розвитку Норвегії Анн Беате Крістіансен Твіннерейм зустрілася з міністром фінансів України Сергієм Марченком і пообіцяла виділити додаткові 500 мільйонів норвезьких крон до фонду”, – повідомляється на сайті норвезького уряду 24 жовтня.
Як повідомлялося, НЕК “Укренерго” отримало перший великий трансформатор поперечного регулювання для однієї з підстанцій (ПС) напругою 750 кВ у межах проєкту REPOWER від Світового Банку (СБ), що фінансується за рахунок гранту на суму $247 млн від фонду URTF. У найближчі місяці після завершення виробництва очікується надходження ще майже 20 потужних трансформаторів, придбаних за кошти СБ.
“Напередодні зими життєво важливо забезпечити населення України електроенергією і теплом. Ось чому ми нещодавно оголосили про виділення 3 млрд норвезьких крон, які, серед іншого, підуть на забезпечення електропостачанням майже 1,5 мільйона осіб і промисловості в Україні, а також на іншу допомогу, щоб постраждале від війни населення могло пережити зиму”, – заявила Твіннерейм.
Як повідомлялося, у жовтні цього року уряд Норвегії запропонував продовжити програму Нансена до 2030 року і розширити межі фінансування щонайменше з 75 до 135 млрд норвезьких крон за цей період.
“Моє головне послання під час нашої зустрічі полягало в тому, що Норвегія має підтримувати Україну доти, доки це необхідно. Це відповідає інтересам і України, і Норвегії, і довгострокова програма Нансена відображає це зобов’язання”, – наголосила міністерка міжнародного розвитку Норвегії.
Програма підтримки Нансена для України охоплює військову підтримку, гуманітарну допомогу, фінансування для підтримки цивільної інфраструктури та критично важливих суспільних функцій, а також фінансування для підтримки відновлення українського суспільства, коли це стане можливим. З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Норвегія надала Україні майже 52,6 млрд норвезьких крон, з яких приблизно 28 млрд було виділено на військову підтримку, 24 млрд – на цивільну.
