Збірна України виборола вже десять медалей – три золоті, дві срібні та п’ять бронзових – і друге місце у медальному заліку після команди Китаю, у якої на одну нагороду більше, за підсумком другого дня змагань на XIV зимових Паралімпійських іграх, повідомляє Міністерство молоді та спорту Україні в неділю у Facebook.
У свою чергу Національний паралімпійський комітет України повідомляє, що в неділю команда України здобула одну срібну та три бронзові нагороди.
“Фінальною крапкою другого змагального дня Украіни на Паралімпіаді-2026 стали дві високі нагороди у парабіатлоні в індивідуальній гонці на дистанції 12,5 км серед спортсменів з порушеннями зору: Мурашковський Максим (м.Київ) – лідер Труш Віталій (Закарпатська обл) – вибороли срібну нагороду; це перша медаль цього тандему на Паралімпіаді, адже ці Ігри – дебют спортсменів! Суярко Дмитро (Волинська обл.) – лідер Ніконович Олександр (Київська обл.) вибороли бронзу”, – повідомляється на сторінці комітету у Facebook.
У Мінспорту розповіли, що дві інші бронзові нагороди в парабіатлоні були завойовані українськими спортсменами в неділю в індивідуальних гонках. “Індивідуальна гонка, чоловіки, клас сидячи: Тарас Радь 3 місце… Індивідуальна гонка, жінки, клас стоячи: Олександра Кононова 3 місце”, – йдеться в повідомленні.
Крім цього, в неділю відбулися змагання з парасноубордингу. Український спортсмен виборов на них четверте місце. “Сноуборд-крос, чоловіки, клас SB-UL, попередній заїзд 1: Владислав Хільченко 4 місце, не пройшов до чвертьфіналів”, – розповіли у відомстві.
Повідомляється, що в понеділок в української збірної на Паралімпіаді-2026 день тренувань, а у вівторок, 10 березня, стартують лижні перегони.
Як повідомлялося, 7 березня Україна закінчила перший змагальний день Паралімпіади-2026 у Мілані та Кортіна-д’Ампеццо на першому місці з результатом у шість медалей: 3 золотих, 1 – срібна й 2 бронзові.
Потрійний подіум збірна України отримала у змаганні у класі спортсменів з порушенням зору: українці здобули всі три медалі – Олександр Казік – золото, Ярослав Решетинський – срібло, Анатолій Ковалевський – бронза.
Представниця Київщини Олександра Кононова виборола золоту медаль у спринтерській гонці з парабіатлону серед спортсменок у класі стоячи на зимових Паралімпійських іграх 2026. Це вже п’ята золота медаль Паралімпійських ігор у її кар’єрі та третя у парабіатлоні. Вона має також три “золота” у лижних гонках. Тарас Радь виборов золото у біатлонній гонці спринт на дистанції 7,5 км у класі сидячи.
Європейські фермерські організації звернулися до Європейської комісії з вимогою домогтися скасування введеного в Україні експортного мита в розмірі 10% на сою і ріпак, повідомляють галузеві ЗМІ.
Відповідне звернення направили іспанська аграрна асоціація ASAJA і європейське об’єднання фермерських організацій Copa-Cogeca. На їхню думку, введення експортного мита на українські олійні культури може призвести до перерозподілу потоків сировини і негативно вплинути на ринок ЄС.
Фермерські об’єднання вважають, що діючі обмеження можуть стимулювати переробку сировини всередині України і скоротити обсяги поставок олійних культур на європейський ринок. У зв’язку з цим вони закликають Єврокомісію провести консультації з українською стороною і домогтися скасування відповідних заходів.
Як повідомлялося, в Україні з вересня 2025 року діє 10-відсоткове експортне мито на сою і ріпак, яке має поступово знижуватися протягом декількох років.
При цьому представники європейського аграрного сектора вважають, що такі заходи можуть змінити баланс на ринку олійних культур в ЄС і вплинути на переробну галузь регіону.
Михайло Нестор залишає посаду директора диджитал-продуктів найбільшого мобільного оператора зв’язку «Київстар» після 7 років роботи в компанії.
«Я щасливий, що вдалося з нуля побудувати з прекрасною командою продуктову компанію за найкращими стандартами всередині величезної (на мій погляд, найкращої в Україні) корпорації», – написав Нестор у Facebook.
За його словами, він також залишає посаду Chief Product Officer в ІТ-компанії Kyivstar.Tech.
«Зробив значно більше, ніж планував, але, звичайно, менше, ніж хотілося б – завжди є ще ідеї», – підкреслив Нестор.
У коментарі для DOU він повідомив, що планує перейти в сферу deftech, однак до якої компанії приєднається, поки невідомо.
На особистій сторінці Нестора у Facebook зазначається, що з квітня 2018 року по травень 2019 року він обіймав посаду Product Management у кіберспортивній платформі DreamTeam, а потім у березні 2022 року став співзасновником благодійного фонду KOLO.
Як повідомляє Сербський Економіст, президент Сербії Александар Вучич заявив, що в країні найближчим часом буде відкрита перша велика фабрика військових дронів у співпраці з іноземним партнером. За його словами, серійне виробництво на території республіки має розпочатися вже до кінця квітня. Заява пролунала під час презентації національної стратегії розвитку «Сербія 2030».
Вучич зазначив, що в нинішніх міжнародних умовах «діє право сильного», і підкреслив, що Сербія не повинна залишатися слабкою. Він пов’язав розвиток оборонного виробництва із завданням збереження миру і стабільності, заявивши, що посилення армії і поліції необхідне саме як фактор стримування. За словами президента, на армію і поліцію Сербія направляє понад 2,5% ВВП.
Президент уточнив, що і раніше в Сербії велося складання і розробка менших безпілотників – як в армії, так і в приватному секторі. Зокрема, він згадав моделі Komarac 1 і Komarac 2. Наявність таких систем підтверджується і матеріалами Міноборони Сербії, де йдеться про застосування дронів «Комарац 1» і «Комарац 2», причому другий варіант призначений, зокрема, для ураження більш захищених цілей.
При цьому новий проект Вучич охарактеризував як значно більш масштабний і технологічно просунутий, назвавши його продукцією «найсерйознішого світового рівня». Ні назва іноземного партнера, ні параметри інвестицій, ні передбачувані обсяги випуску на даний момент офіційно не розкриті.
https://t.me/relocationrs/2393
Погода без опадів очікується в Україні в понеділок і вівторок, 9 і 10 березня, йде істотне потепління, повідомляє Укргідрометцентр.
9 березня очікується вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Вночі на північному сході країни місцями ожеледиця.
Температура вночі від 1° тепла до 4° морозу; вдень 9-14° тепла, в західних областях до 17°, на північному сході і сході країни 6-11°.
У Києві 9 березня температура вночі близько 0°, вдень 11-13° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, в Києві за весь час спостережень найвища температура 9 березня була 20° тепла в 2025 р., найнижча – 20° морозу в 1915 р.
У вівторок, 10 березня, вітер в Україні очікується південно-західний, 5-10 м/с.
Температура вночі від 3° тепла до 2° морозу, вдень 11-16° тепла, на крайньому заході до 18°.
У Києві 10 березня температура вночі 1-3° тепла, вдень 13-15° тепла.
Виробник обладнання для АПК Хорольський механічний завод (ХМЗ, Хорол Полтавської обл.) планує спрямувати на виплату дивідендів за 2025 рік майже 20,2 млн грн або 23,5% отриманого за минулий рік чистого прибутку в розмірі 85,85 млн грн.
Згідно з проєктом рішень загальних зборів акціонерів, повідомлення про проведення яких 17 квітня оприлюднено у системі розкриття Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), дивіденди планується виплатити безпосередньо акціонерам з розрахунку 1,72 грн на одну акцію.
Решту чистого прибутку у сумі 65,65 млн грн пропонується спрямувати на розвиток виробництва, поповнення обігових коштів, вирішення питань соціального характеру.
Згідно з даними фінансового звіту заводу, за 2024 рік він отримав 110,8 млн грн чистого прибутку, тобто у 2025 році цей показник скоротився на 22,5%. Чистий дохід 2024 року становив 405,3 млн грн.
ХМЗ, за його інформацією, з 9 травня по 18 жовтня 2025 року виплатив акціонерам дивіденди за 2024 рік на суму 13,15 млн грн (майже 12% прибутку) з розрахунку 1,12 грн на акцію, а решту прибутку направив на розвиток.
За даними НКЦПФР на четвертий квартал 2025 року, акціонерами товариства, яким належить більше 5% статутного капіталу, вказано голову правління Михайла Міщенко (23,98% акцій) та Миколу Мельника (майже 5,25%).
ХМЗ спеціалізується на виготовленні обладнання: для зберігання та очищення зерна; виробництва комбікормів, круп, борошна, олії, посівних матеріалів; систем аспірації; механічного транспортування зерна; виробництва паливних пелет, брикетів тощо.
Як повідомлялось, у листопаді 2025 року підприємство розпочало процес локалізації виробництва в Туреччині, обравши головним партнером компанію Izvik Makina Muhendislik.
Етапи локалізації охоплюють великовузлове складання, комплектацію виробів електродвигунами та мотор-редукторами турецьких виробників, поетапну організацію виробництва вузлів та деталей у Туреччині, зокрема на принципах аутсорсингу (за спільним узгодженням).
За даними ресурсу YouControl, 2025 року ХМЗ скоротив чистий дохід від реалізації на 28,3% порівняно з 2024 роком – до 290,6 млн грн.
