Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Vodafone Україна збільшив чистий прибуток на 12%

Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) за січень-березень 2026 року збільшив чистий прибуток на 12% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 778 млн грн.

Як йдеться у пресрелізі компанії в середу, виручка зросла на 11% – до 7,3 млрд грн.

Ключовими факторами залишаються зростання споживання дата-послуг, розвиток фіксованого бізнесу та зростання доходів від продажів обладнання та інших послуг, пояснили у “Vodafone Україна”.

Зазначається, що показник OIBDA збільшився на 4% – до 3,49 млрд грн, а маржа OIBDA зменшилася до 47,8% з 50,7% у І кварталі 2025 року, що пов’язано із зростанням витрат на електроенергію, забезпечення енергостійкості мережі, витрат на персонал та підвищення рентної плати за радіочастотний ресурс.

Мобільний оператор зауважив, що зростання прибутку було зумовлене покращенням управлінням борговим портфелем.

Середній дохід на одного користувача (ARPU) у першому кварталі цього року збільшився на 13% – до 145,2 грн на місяць за стабільної абонентської бази. В той же час фіксується зростання кількості контрактних підключень, додав VFU.

Згідно релізу, обсяг інвестицій за січень-березень 2026 року становив 1,55 млрд грн, що на 2% менше січня-березня 2025 року. Серед основних напрямків інвестицій – підвищення енергостійкості інфраструктури, зокрема забезпечення резервного живлення, розширення використання генераторів та акумуляторів, розвиток та модернізація мобільної мережі, а саме розширення 4G покриття.

Також були зроблені інвестиції в розвиток фіксованого доступу до інтернету на базі сучасних технологій (GPON) та підготовку інфраструктури до впровадження нових поколінь зв’язку, включаючи 5G.

“Компанія продовжує реалізацію системних проєктів модернізації мережі та впроваджує технологічні рішення, спрямовані на підвищення якості послуг і адаптацію інфраструктури до нових викликів”, – йдеться у повідомленні.

Як повідомлялося, “Vodafone Україна” у 2025 році збільшив виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 18% – до 4,18 млрд грн.

,

Володіння англійською для відеодзвінків у Zoom — це прихована навичка, яку рідко обговорюють

Ви можете нормально читати англійською.

Розуміти листи.

Навіть дивитися YouTube без субтитрів.

Але потім починається Zoom-дзвінок.

— “Hey everyone, thanks for joining…”

— “Can we quickly align on this?”

— “What are your thoughts?”

І в голові раптом стає порожньо.

Людина починає:

● нервувати;

● боятись перебити;

● губитися через акценти;

● зависати перед відповіддю;

● думати не про сенс розмови, а про власні помилки.

Особливо неприємний момент — коли Ви хороший спеціаліст, але англійською раптом почуваєтесь невпевнено.

І це значно поширеніше, ніж здається.

Чому англійська для Zoom-дзвінків — це окрема навичка

Багато людей думають:

“Якщо я знаю англійську — значить зможу нормально говорити на робочих дзвінках”.

Але Zoom-англійська працює інакше.

Тут недостатньо просто “знати слова”.

Під час live-комунікації мозок одночасно виконує купу задач:

● слухає;

● перекладає;

● формує відповідь;

● аналізує реакцію співрозмовників;

● стежить за контекстом;

● бореться зі стресом.

І все це — у реальному часі.

Саме тому людина може:

● чудово писати англійською;

● нормально читати документацію;

● мати хороший vocabulary —

але все одно губитися на дзвінках.

Zoom-call — це високе когнітивне навантаження

Особливо коли є:

● різні акценти;

● швидкий темп;

● перебивання;

● технічні затримки;

● поганий звук;

● кілька людей одночасно;

● small talk;

● професійна термінологія.

Ваш мозок буквально працює в режимі підвищеного навантаження.

Тому втома після англомовних дзвінків — абсолютно реальна річ.

“Я знаю слова, але не можу швидко відповісти”

Це одна з найтиповіших проблем дорослих.

Людина думає:

● “Я ж це знаю…”

● “Я вчив цю фразу…”

● “Чому я зараз мовчу?”

Проблема не у знаннях.

Проблема у швидкості доступу до них під стресом.

Під час Zoom-дзвінка немає:

● часу подумати 30 секунд;

● можливості спокійно перекласти;

● паузи “на підготовку”.

Потрібно реагувати одразу.

І саме це лякає найбільше.

Чому навіть сильні спеціалісти губляться англійською

Це важливо усвідомити.

Мовний бар’єр не означає, що людина:

● недостатньо розумна;

● поганий професіонал;

● “слабка” в англійській.

Дуже часто навпаки:

чим відповідальніша людина — тим сильніше вона хвилюється.

Бо хоче:

● звучати професійно;

● не втратити авторитет;

● не виглядати розгублено;

● не створити незручну паузу.

Особливо це відчувають:

● менеджери;

● IT-фахівці;

● маркетологи;

● HR;

● sales-команди;

● спеціалісти, які працюють із міжнародними клієнтами.

Найскладніше в Zoom-англійській — не граматика

Багатьох дивує ця думка.

Але проблема дорослих рідко в:

● Present Perfect;

● умовних реченнях;

● складній граматиці.

Найчастіше складно:

● швидко реагувати;

● слухати різні акценти;

● не панікувати;

● підтримувати small talk;

● говорити без довгих пауз.

І тут важлива річ:

Speaking для дзвінків треба тренувати окремо.

Так само як:

● презентації;

● переговори;

● співбесіди;

● публічні виступи.

Типові страхи під час англомовних дзвінків

“Я скажу щось неправильно”

Так, можливо скажете.

І це нормально.

У міжнародних командах більшість людей НЕ є native speakers.

Усі:

● мають акцент;

● роблять помилки;

● іноді перепитують;

● губляться.

І це давно стало частиною глобальної комунікації.

“Я не зрозумію питання”

Цей страх дуже поширений.

Особливо коли:

● людина говорить швидко;

● є незнайомий акцент;

● поганий мікрофон;

● складна тема.

Але хороша новина в тому, що професійне перепитування — це абсолютно нормальна практика.

“Мене засудять через англійську”

Насправді більшість людей під час дзвінка думають про:

● дедлайни;

● задачі;

● власний стрес;

● презентацію;

● клієнта.

А не про Ваш артикль чи accent.

Більше того — впевненість у speaking часто важливіша за “ідеальність”.

Як підготуватись до Zoom-дзвінка англійською

1. Не заходьте в дзвінок “з порожньою головою”

Це одна з головних помилок.

Перед call варто:

● виписати ключові думки;

● підготувати основні фрази;

● продумати відповіді;

● повторити терміни по темі.

Навіть native speakers часто готують нотатки перед важливими дзвінками.

2. Майте набір “рятівних фраз”

Це дуже допомагає мозку під час стресу.

Фрази для початку дзвінка

● Hey everyone, thanks for joining

● Nice to meet you all

● Hope you’re doing well

● Thanks for your time today

Фрази, щоб виграти кілька секунд

● That’s a good question

● Let me think for a second

● From my perspective…

● I’d say that…

● As far as I understand…

Ці фрази дають мозку час сформувати відповідь.

Якщо Ви не зрозуміли співрозмовника

● Could you repeat that, please?

● Sorry, the audio cut out

● Could you say that a bit slower?

● Just to make sure I understood correctly…

Це звучить професійно й абсолютно нормально.

Для small talk

Саме small talk часто викликає найбільший дискомфорт.

Особливо у людей, які добре знають “робочу” англійську.

Прості варіанти:

● How’s your week going?

● Hope the weather is better there ????

● Have you been busy lately?

Не потрібно намагатися звучати “дуже цікаво”.

Достатньо звучати природно.

Як звучати впевненіше навіть із простою англійською

Ось парадокс:

Люди з середнім рівнем англійської іноді звучать упевненіше за тих, хто знає більше.

Чому?

Бо:

● не намагаються будувати складні конструкції;

● говорять простіше;

● не перевантажують себе;

● концентруються на змісті.

Простота = професійність

Наприклад:

❌ “Regarding the implementation process, we potentially might…”

✅ “I think we should start with…”

Короткі речення часто звучать:

● чіткіше;

● професійніше;

● впевненіше.

Zoom-втома — це реальна річ

Після англомовних дзвінків багато людей відчувають:

● виснаження;

● головний біль;

● перевантаження;

● бажання “мовчати до вечора”.

І це не “слабкість”.

Під час дзвінка мозок постійно:

● обробляє іноземну мову;

● аналізує контекст;

● прогнозує відповіді;

● контролює власне мовлення.

Особливо складно інтровертам і людям із високою тривожністю.

Як реально покращити speaking для дзвінків

Регулярна жива практика

Ніщо не замінює live speaking.

Саме тому люди, які:

● лише дивляться відео;

● читають;

● роблять вправи —

часто все одно бояться Zoom-call.

Мозку потрібна практика реакції в реальному часі.

Тренування listening на різних акцентах

Це критично важливо.

Бо міжнародні дзвінки — це не лише “ідеальна британська англійська”.

Там можуть бути:

● індійські акценти;

● польські;

● німецькі;

● французькі;

● українські;

● американські;

● змішані.

І до цього треба звикати окремо.

Практика саме робочих сценаріїв

Не абстрактних тем із підручника.

А:

● дзвінків;

● мітингів;

● презентацій;

● переговорів;

● дейліків;

● small talk;

● пояснення задач.

Саме тут <a href=”https://www.english.kh.ua/ukr/corporate/”>наш досвід показує</a>, що дорослі починають прогресувати значно швидше, коли тренують не “англійську загалом”, а конкретні робочі ситуації, у яких вони реально живуть щодня.

Впевненість приходить не ДО практики

Це важлива думка.

Багато людей чекають:

● “ще трохи повчу слова”;

● “ще підтягну граматику”;

● “ще не готовий говорити”.

Але speaking працює навпаки.

Спочатку:

● незручно;

● страшно;

● повільно;

● з помилками.

І лише потім з’являється впевненість.

Не існує моменту, коли людина раптом починає говорити “без страху”.

Страх зменшується через повторення.

Англійська для Zoom — це вже не бонус, а частина кар’єри

Ще кілька років тому можна було уникати міжнародної комунікації.

Зараз для багатьох професій це вже неможливо.

Zoom-англійська впливає на:

● кар’єрне зростання;

● міжнародні проєкти;

● зарплату;

● впевненість;

● можливість працювати глобально.

І хороша новина в тому, що це не “талант”.

Це навичка.

А навички тренуються.

Навіть якщо зараз Вам страшно говорити на дзвінках — це не означає, що так буде завжди.

«Укрпошта» встановила перші комірки швидкої видачі посилок

Національний поштовий оператор “Укрпошта” запустив новий формат отримання посилок без черг, що передбачає встановлення спеціальних комірок зі швидкої видачі всередині відділень, йдеться у повідомленні компанії у середу.

Згідно з пресрелізом, у Києві та Київській області встановлено перші 120 комірок швидкої видачі. Загалом на першому етапі новий формат запрацює у 400 відділеннях, передусім у містах-мільйонниках та обласних центрах.

В “Укрпошті” пояснили, що частина відправлень автоматично компанією направляється на отримання у новому форматі, вже після прибуття посилки клієнт отримує SMS із кодом доступу, відкриває відповідну секцію та забирає відправлення самостійно без звернення до оператора.

Зазначається, що такі комірки доступні безпосередньо у відділеннях та працюють в години їхньої роботи.

“Ми давно шукали спосіб розвести потоки клієнтів: тих, хто приходить лише по посилку, і тих, хто користується іншими сервісами – від комунальних платежів до міжнародних поштових переказів. Тести ще тривають, але вже зараз видно: отримати посилку в “Укрпошті” без черги можна”, – цитуються у релізі слова генерального директора “Укрпошти” Ігоря Смілянського.

У компанії наголошують, що запуск нового формату є частиною оновлення сервісу національного поштового оператора.

“Після завершення 100% автоматизації сортувальних процесів і створення інфраструктури з потенційною потужністю до 3 млн відправлень на добу компанія поступово змінює й клієнтський досвід: розвиває мережу поштоматів, партнерських точок видачі та нові формати отримання посилок у відділеннях”, – додали в “Укрпошті”.

Як повідомлялось, загальний прибуток державної “Укрпошти” за січень-квітень становив 106,3 млн грн, прибуток EBITDA – 122,9 млн грн. Власний капітал компанії сягнув 2,3 млрд грн без додаткового бюджетного фінансування.

За січень-березень 2026 року компанія отримала чистий збиток 204,8 млн грн, що на 1,1 млн грн, або 0,5%, більше за аналогічний період 2025 року, тоді як її виручка зросла на 1,1% – до 13 млрд 118,42 млрд грн.

,

Придбані «Київстаром» сонячні станції мали 682 млн грн виручки

Неаудійований прибуток EBITDA шести сонячних електростанцій (СЕС) сукупною встановленою потужністю 105 МВТ у Львівській області, які найбільший український мобільний оператор зв’язку “Київстар” придбав за 3,6 млрд грн (або $80,8 млн), склав за результатами 2025 року 596 млн грн.

Як йдеться у презентації “Київстару” щодо придбання, виручка цих шести СЕС, введених в експлуатацію у 2017-2025 роках, склала за минулий рік 682 млн грн.

Оператор зазначив, що ця інвестиція із розрахунку $0,77 млн за 1 МВт відповідає одному з чотирьох пріоритетів – вкладення капіталу в реальні активи, що пом’якшують інфляційний та/або валютний ризик.

“Відновлювана енергетика є одним із ключових напрямів інвестиційного портфеля “Київстар”, адже вона відкриває можливості для подальшого використання “зеленої” електроенергії у покритті частини енергопотреб компанії”, – цитуються у релізі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.

Трьома іншими пріоритетами вказані інвестування в реконструкцію інфраструктури та превентивний захист мережі, розвиток цифрової екосистеми шляхом суміжних придбань та збільшення частки ринку фіксованого широкосмугового зв’язку шляхом цільових придбань.

З урахуванням дебютної купівлі у грудні минулого року СЕС “Санвін 11” на 13 МВт за $3 млн у Житомирській області загальний обсяг “зеленої” генерації “Київстар” зріс до 118 МВт, що дає можливість виробляти обсяги електроенергії, еквівалентні близько 30% поточного річного споживання компанії, йдеться у релізі.

“Електроенергія від придбаної групи СЕС надходитиме до об’єднаної енергосистеми України відповідно до чинних ринкових і регуляторних правил, що дасть змогу “Київстару” частково хеджувати ризики, пов’язані з коливаннями цін на електроенергію”, – пояснили у “Київстар”.

Мобільний оператор уточнив, що відповідні “зелені” проєкти також дають йому можливість вибудовувати довгострокову модель енергоспоживання, зміцнюють енергетичний сектор країни та відповідають цілям сталого розвитку.

Курс акцій “Київстар” 26 травня, у день оголошення купівлі шести СЕС, зріс на 2,18% – до $14,51 за штуку.

Як повідомлялось, у березні цього року “Київстар” отримав дозволи АМКУ на купівлю шести СЕС на Львівщині: ТОВ “Енергопостач-Плюс”, “Лайтфул”, “Санлайт Дженерейшн”, “Терновиця Солар”, “Енерджі Спейс” та “Терновиця Солар Плюс”.

“Київстар” у першому кварталі 2026 року збільшив прибуток EBITDA на 28,5% – до 7,5 млрд грн, тоді як виручка зросла на 31,3% – до 13,9 млрд грн.

Група “Київстар” у 2025 році збільшила прибуток EBITDA на 30% – до 27 млрд грн за зростання виручки на 30,3% – до 48,2 млрд грн. У тому числі у четвертому кварталі минулого року EBITDA збільшилася на 23,1% – до 7,2 млрд грн за зростання виручки на 30,1% – до 13,5 млрд грн.

, ,

Цьогоріч середня вартість гектара землі в Україні досягла 75,1 тис. грн

Понад пів мільйона угод і майже 50 млрд грн — саме так виглядає ринок сільськогосподарської землі в Україні за понад чотири роки після скасування мораторію за даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру. 75,1 тисячі грн наразі складає середня ціна за гектар землі в Україні. Найдорожча земля нині на Івано-Франківщині та Київщині, а найактивніше цьогоріч землю купують на Вінниччині та Чернігівщині.

501 619 угод купівлі-продажу сільгоспземлі на загальну суму 49,7 млрд грн уклали в Україні за понад 4 роки з моменту відкриття земельного ринку. Загальна площа ділянок оформлених угод становить 977,2 тисячі гектарів.

Слідкуємо за динамікою на сторінці Ринку землі в Україні.

Рекордні 131,3 тисячі угод уклали українці торік. Це на 13% більше, ніж у 2024 році. Водночас сума угод зросла одразу на 43%: із 12,5 млрд грн до 18 млрд грн. Якщо у 2024 році гектар землі коштував у середньому 47,3 тис. грн, то у 2025 році — вже 61,8 тис. грн. Таким чином, земля за рік подорожчала майже на третину.

Ринок землі продовжив дорожчати й у 2026 році. Лише за перші 4 місяці українці уклали 39 797 угод на суму 6,17 млрд грн. Хоча угод й поменшало на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, вартість землі продовжила стрімко рости й сягла 75,1 тис. грн/га. Це на 26% більше, ніж роком раніше.

Варто зазначити, що при зростанні цін площа проданих земель скоротилась. Якщо у січні-квітні 2025 року продали 92,9 тисячі гектарів, то цього року — 82,1 тисячі га.

Найдорожчим місяцем 2026 року поки став січень — тоді середня ціна гектара сягнула 95,7 тис. грн. А найбільшу активність покупці проявили у березні, коли було укладено 12 276 угод.

Традиційно ціни сильно відрізняються залежно від регіону. Найдорожча земля нині на Івано-Франківщині, де гектар у середньому коштує 179,6 тис. грн. Майже така ж ціна на Київщині — 178,2 тис. грн/га. До п’ятірки найдорожчих також увійшли Львівщина (153,4 тис. грн/га), Тернопільщина (120 тис. грн/га) та Вінниччина (93,4 тис. грн/га).

Натомість найнижчі ціни — у прифронтових та південних регіонах. На Донеччині гектар землі коштує 30,7 тис. грн, на Херсонщині — 38,5 тис. грн/га, а на Миколаївщині — 44,1 тис. грн/га. До регіонів з найнижчими цінами на землю також потрапила Дніпропетровщина (46,5 тис. грн/га) та Одещина (47,8 тис. грн/га).

Найактивніше землю продають у центральних та північних регіонах країни. Так, найбільше угод від початку року уклали у Вінницькій області — 3 416. Далі йдуть Чернігівська (3 279), Сумська (3 261), Полтавська (2 963) та Хмельницька (2 905) області.

https://opendatabot.ua/analytics/landmarket-2026

 

,

Нерестова заборона на річках України завершилася

Весняно-літня заборона на вилов риби на річках і кореневих водах, яка діяла з 1 квітня, завершилась, повідомила пресслужба Державного агентства рибного господарства (Держрибагентства) у середу.

Зазначається, що відтепер дозволено рибалити на річках і кореневих водах, проте виключно вудками чи спінінгами з використанням природної або штучної принади із загальною кількістю гачків не більше семи на одного рибалку.

Держрибагентство нагадало, що добова норма дозволеного вилову становить 3 кг риби + 1 особина, яка перевищує мінімально дозволені для вилову розміри. Наприклад, для внутрішніх водойм довжина сома має бути не менше 80 см, щуки – 50 см, а судака – 42 см, для головня та чехоні – 24 см, для синця – 22 см, а для лина та рибця – 20 см.

Водночас обмеження за вагою та кількістю взагалі не поширюються на вилов таких видів, як атерина, верховодка, карликовий американський сом, ротань-головешка, сонячний окунь, тюлька та чебачок амурський.

Наголошується, що під суворою забороною залишається вилов риб, які занесені до Червоної книги України. Серед них: харіус європейський; дунайський та чорноморський лососі; вирезуб причорноморський; марена дніпровська; в’язь; підуст; карась золотий; стерлядь; білуга; осетер; севрюга та деякі інші види.

На водосховищах, зокрема, Дніпровського каскаду, ставках чи лиманах, нерестова заборона ще триває. У цих місцях дозволено рибалити виключно з берега й поза межами нерестовищ. При цьому можна використовувати лише спінінг з однією штучною приманкою або гачкові снасті з кількістю гачків не більше двох на одну особу, додало агентство.

, ,