Швейцарія зберігає високий рівень позитивного сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивно до країни ставляться 66,9% респондентів, тоді як негативно — лише 1,4%. Порівняно з березнем частка позитивних оцінок дещо скоротилася, однак загальна структура громадської думки залишається стабільною, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Швейцарії ставляться 28,2% українців, здебільшого позитивно — 38,7%. Нейтральну позицію займають 29,7% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 1,2%, повністю негативно — лише 0,2%, ще 2% не змогли визначитися.
Баланс позитивних і негативних оцінок становить плюс 65,5 відсоткового пункту. Таким чином, позитивне ставлення майже у 48 разів переважає негативне. За цим показником Швейцарія залишається серед країн із найвищим рівнем суспільної прихильності українців.
У березні 2026 року позитивно до Швейцарії ставилися 67,8% респондентів: 29,6% — повністю позитивно та 38,2% — здебільшого позитивно. Нейтральну позицію займали 30,1% опитаних, негативно країну оцінювали лише близько 0,7%, ще 1,4% не змогли визначитися.
Таким чином, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася лише на 0,9 в.п. — з 67,8% до 66,9%. Негативних відповідей стало на 0,7 в.п. більше, тоді як нейтральний сегмент практично не змінився — 30,1% у березні проти 29,7% у серпні. Баланс позитивного і негативного ставлення знизився приблизно з плюс 67,1 до плюс 65,5 в.п.
Внутрішня структура позитивних відповідей також залишається стабільною. Частка повністю позитивних оцінок зменшилася з 29,6% до 28,2%, тоді як здебільшого позитивних навіть дещо зросла — з 38,2% до 38,7%. Це свідчить радше про незначні коливання громадської думки, ніж про суттєву зміну сприйняття країни.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи результати попередньої хвилі дослідження, звертав увагу на стійкий характер позитивного образу Швейцарії.
«Швейцарія традиційно сприймається українцями як стабільна та нейтральна країна з високим рівнем довіри. Водночас ми бачимо, що частина респондентів переходить у нейтральну позицію, що може бути пов’язано з меншою видимістю конкретних дій або проєктів. Це не означає погіршення іміджу, а радше свідчить про потребу в більш активній комунікації», — зазначив Позній.
Нова хвиля фактично підтверджує стабільність оцінок: частки позитивних та нейтральних відповідей змінилися менш ніж на один відсотковий пункт. Негативний сегмент, попри невелике зростання, залишається мінімальним — Швейцарію негативно оцінюють менше 2% респондентів.
Попередня хвиля дослідження проводилася у березні 2026 року серед 800 громадян України віком від 18 років методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology. Вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, громадська думка, Західна Європа, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ШВЕЙЦАРИЯ
Австрія зберігає переважно позитивне сприйняття серед українців: у серпні 2026 року позитивне ставлення до країни висловили близько 52,7% респондентів, тоді як негативне — лише 2,7%. Водночас 41,7% опитаних займають нейтральну позицію, що залишається характерною особливістю сприйняття Австрії, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, повністю позитивно до Австрії ставляться 15,3% українців, здебільшого позитивно — 37,4%. Нейтральну відповідь обрали 41,7% респондентів. Здебільшого негативно країну оцінюють 2,3%, повністю негативно — лише 0,4%, ще 2,9% не змогли визначитися.
Таким чином, баланс позитивних та негативних оцінок за округленими показниками становить близько плюс 50 відсоткових пунктів. Позитивних відповідей майже у 20 разів більше, ніж негативних, однак Австрія відрізняється від низки інших держав Західної Європи значно більшою часткою нейтрального ставлення.
Порівняно з березнем 2026 року частка позитивних оцінок дещо скоротилася. У попередній хвилі повністю позитивно до Австрії ставилися 17,5% респондентів, здебільшого позитивно — 38,5%, тобто сукупний позитивний показник становив близько 55,9%. Нейтральну позицію займали 40,3% опитаних, а негативне ставлення висловлювали близько 2,6%.
Отже, за п’ять місяців частка позитивних оцінок скоротилася приблизно на 3,2 в.п. — до 52,7%. Частка негативних практично не змінилася — близько 2,6% у березні проти 2,7% у серпні, тоді як нейтральний сегмент збільшився на 1,4 в.п. Найпомітніше знизилася частка повністю позитивних відповідей — із 17,5% до 15,3%.
Така структура свідчить, що певне послаблення позитивного показника не супроводжується переходом значної частини респондентів до негативного ставлення. Основною альтернативою позитивній оцінці Австрії залишається нейтральна позиція.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, коментуючи ставлення українців до Австрії, раніше звертав увагу саме на поєднання позитивного образу країни з великою нейтральною групою.
«Австрія традиційно сприймається українцями як європейська держава з високими соціальними стандартами, культурною спадщиною та стабільною політичною системою. Хоча Австрія не є головним партнером України у зовнішній політиці, загальний рівень симпатії залишається позитивним», — зазначав Позній.
Поточна хвиля дослідження загалом підтверджує цю оцінку: негативний сегмент залишається дуже невеликим, а зміни відбуваються насамперед між позитивними та нейтральними відповідями. Понад дев’ять із десяти опитаних ставляться до Австрії позитивно або нейтрально.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Попередня березнева хвиля також охоплювала 800 респондентів; вибірка була репрезентативною за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична похибка для показників на рівні 50% становила ±3,5 в.п.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, громадська думка, Європейський союз, Західна Європа, міжнародні відносини, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє Experts Club, Франція та Нідерланди мають найвищу частку позитивного ставлення українців серед представлених у дослідженні країн Західної Європи — 72,8% та 71,2% відповідно. До Німеччини позитивно ставляться 69,9% респондентів, до Швейцарії — 66,9%. Про це свідчать результати третьої хвилі дослідження «Ставлення українців до країн світу», проведеного Active Group спільно з Experts Club, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
За результатами серпневого опитування, до Франції нейтрально ставляться 22,5% респондентів, негативно — 3,7%, ще 1% не змогли визначитися. Баланс позитивних та негативних оцінок становить 69,1 відсоткового пункту проти 69,9 в.п. у березні 2026 року та 71 в.п. у серпні 2025-го.
У Нідерландів баланс позитивного та негативного ставлення становить 69,6 в.п. При цьому 71,2% респондентів оцінюють країну позитивно, 26,4% — нейтрально і лише 1,6% — негативно. У березні 2026 року баланс був дещо вищим — 71,5 в.п., тоді як у серпні 2025 року становив 61 в.п.
До Німеччини позитивно ставляться 69,9% українців, нейтрально — 23,5%, негативно — 5,5%. Її баланс знизився до 64,4 в.п. порівняно з 73,9 в.п. у березні та 72,7 в.п. у серпні минулого року. Таким чином, серед шести представлених країн Західної Європи саме Німеччина продемонструвала найбільш помітне зниження цього показника між березнем і серпнем 2026 року.
Швейцарію позитивно оцінюють 66,9% респондентів, негативно — лише 1,4%, а 29,7% займають нейтральну позицію. Баланс становить 65,5 в.п. проти 67,1 в.п. у березні.
Бельгія є єдиною країною цієї групи, де баланс у серпні зріс порівняно з березнем — з 56,4 до 58,5 в.п. Позитивно до країни ставляться 59,9% опитаних, нейтрально — 36%, негативно — 1,4%. У серпні 2025 року баланс становив 54,4 в.п.
Найменшу частку позитивних відповідей серед представлених держав Західної Європи отримала Австрія — 52,6%. Водночас негативно її оцінюють лише 2,7% українців, тоді як 41,7% обрали нейтральну відповідь. Баланс становить 49,9 в.п. порівняно з 53,3 в.п. у березні 2026 року та 44 в.п. у серпні 2025-го. Загалом дані свідчать, що нижчі показники позитивного ставлення до Бельгії та Австрії пов’язані передусім із більшою часткою нейтральних, а не негативних оцінок.
Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club, заступник директора ІА «Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін наголосив на важливості системної комунікації іноземних партнерів з українським суспільством.
«Перша рекомендація — це регулярно показувати конкретні справи, конкретні дії. Друге — бути відкритими до питань, запитів від ЗМІ, від громадськості», — зазначив Уракін.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній, зі свого боку, звернув увагу на зв’язок суспільної поінформованості з практичним розвитком двостороннього співробітництва.
«Слід краще розвивати не тільки загальну обізнаність. З країнами, де можемо мати позитивний баланс, треба розширювати співпрацю», — зазначив Позній.
Опитування проведено у серпні 2026 року методом самозаповнення онлайн-анкет у панелі SunFlowerSociology серед 800 громадян України віком від 18 років. Вибірка, за даними організаторів, репрезентативна за віком, статтю та регіоном, максимальна теоретична статистична похибка за довірчої ймовірності 95% становить 3,5%. Це третя хвиля дослідження після опитувань серпня 2025 року та березня 2026 року.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АВСТРИЯ, БЕЛЬГІЯ, Західна Європа, НИДЕРЛАНДЫ, НІМЕЧЧИНА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА, ФРАНЦІЯ, ШВЕЙЦАРИЯ
Опитування YouGov показало, що припинення війни з Росією шляхом переговорів є бажаним варіантом у чотирьох з семи країн
Готовність підтримувати Україну «до перемоги» різко впала в Західній Європі у критичний для неї час, свідчать результати опитування, оскільки майбутнє повернення Дональда Трампа до Білого дому ставить під сумнів майбутнє військової допомоги США Києву.
Грудневе опитування YouGov у Франції, Німеччині, Італії, Іспанії, Швеції, Данії та Великій Британії показало, що бажання громадськості підтримувати Україну до перемоги – навіть якщо це означає продовження війни – різко знизилося в усіх семи країнах за останні 12 місяців.
Підтримка альтернативного вирішення конфлікту – припинення бойових дій шляхом переговорів, навіть якщо це залишило б Росію під контролем на частині території України – зросла в кожній країні, як показало опитування, а в чотирьох з них цей варіант є найбільш бажаним.
Існувало певне невдоволення ідеєю нав’язаного врегулювання, яке передбачало б передачу Україною частини території Росії, а також поширене переконання, що новий президент США залишить Україну після своєї інавгурації 20 січня.
Трамп похвалився, не надаючи деталей, що може закінчити війну «за 24 години», а його посол в Україні Кіт Келлогг має відвідати європейські столиці на початку січня. Аналітики висловлюють сумніви, що президент Росії Володимир Путін піде на переговори на умовах, які будуть прийнятними для Києва.
Президент України Володимир Зеленський привітав перемогу Трампа на тлі розчарування поступовою політикою і стратегією «управління ескалацією» адміністрації Байдена, що йде у відставку.
Ці дані з’явилися майже через три роки після повномасштабного вторгнення Путіна і в критичний момент для України. Цього року Росія просувалася найшвидшими темпами з весни 2022 року, коли її колони здійснили невдалу спробу захопити Київ.
Російські війська захопили кілька міст на сході Донбасу, а Збройні сили України намагаються захистити населені пункти в умовах нестачі передових сил і постійної військової переваги Росії.
Київ визнає, що тактика Кремля виявилася ефективною, включаючи використання авіації для нанесення ударів по оборонних позиціях за допомогою планерних бомб, а потім застосування артилерійських обстрілів і невеликих груп піхоти. Росія також вправно виявляє слабкі українські бригади.
Опитування показало, що готовність підтримувати Україну до перемоги над Росією залишається високою у Швеції (50%) і Данії (40%), а у Великій Британії – 36%, але ці рівні знизилися на 14 пунктів порівняно з січневими показниками 57%, 51% і 50%.
За той самий період відсоток тих, хто віддає перевагу досягненню миру шляхом переговорів, зріс до 55% з 45% в Італії, 46% (38%) в Іспанії, 43% (35%) у Франції та 45% (38%) у Німеччині, що супроводжувалося відповідним падінням готовності підтримувати Україну до її перемоги.
Було незрозуміло, чи ця зміна відображає зниження інтересу, чи зростаючу втому. У Франції, Німеччині та Швеції частка тих, хто бажає Україні перемоги – і вболіває за її перемогу, – залишається стабільною з початку 2023 року, хоча в інших країнах вона знизилася.
Менш ніж за місяць до повернення Трампа більшість або майже більшість у всіх країнах, крім однієї, вважали ймовірним, що новообраний президент США припинить підтримку України: 62% німців, 60% іспанців, 56% британців, 52% французів і 48% італійців.
Вони були менш впевнені в тому, що Трамп виведе США з оборонного альянсу НАТО: данці, німці, італійці, іспанці та шведи більш схильні вважати, що цього не станеться, тоді як британці та французи розділилися порівну.
Люди також розділилися в думках щодо того, як вони ставляться до мирного врегулювання, яке залишило б Росію під контролем принаймні над деякими частинами України, які вона незаконно захопила після вторгнення в лютому 2022 року, як це, за повідомленнями, може планувати Трамп.
Більшість у Швеції (57%), Данії (53%) та Великій Британії (51%), а також значна меншість (43%) в Іспанії заявили, що поставилися б до такої угоди дуже або скоріше негативно, порівняно з лише 37% у Франції та 31% у Німеччині та Італії.
Незрозуміло, як може бути укладена будь-яка угода щодо України. Минулого тижня Путін підтвердив свої максималістські цілі, включаючи російський контроль над Кримом і чотирма «анексованими» українськими регіонами, а також демілітаризацію України і вето на її членство в НАТО.
Зеленський не бажає передавати окуповані території Росії. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розкритикував розмови Заходу про мирний процес як передчасні, заявивши, що Україна повинна отримати те, що їй потрібно, щоб зупинити перемогу Путіна.
Опитування показало, що більшість західноєвропейців вважають, що союзники України роблять недостатньо, як з точки зору економічних санкцій проти Москви, так і з точки зору військової та іншої допомоги Києву, щоб запобігти перемозі Росії у війні.
Близько 66% данців, 63% шведів та іспанців, 59% британців, 53% німців та італійців і 52% французів сказали, що загальна допомога Україні була або недостатньою, або майже недостатньою. Однак мало хто вважає, що їхня країна повинна збільшити підтримку.
Меншість – від 29% у Швеції до 21% у Великій Британії та Німеччині, до 14% у Франції і лише 11% в Італії – вважали, що їхній уряд повинен збільшити допомогу Україні, при цьому більша частка опитаних у кожній країні говорила, що її слід або зберегти, або зменшити.
Що стосується конкретних заходів, таких як посилення санкцій, постачання більшої кількості зброї, відправка більшої кількості військ на підтримку членів НАТО в Східній Європі або координація авіаударів по російських цілях в Україні, то підтримка була стабільною або нижчою, ніж раніше.
На запитання, якою, на їхню думку, буде ситуація через рік, мало хто з західноєвропейців вважав, що переможе або Росія, або Україна, більшість вважала, що обидві країни або продовжуватимуть воювати, або буде досягнуто мирного врегулювання.
Врегулювання конфлікту вважали більш імовірним у Данії (47%), Німеччині (40%), Великій Британії та Франції (38%) та Італії (36%), тоді як продовження бойових дій вважали дещо більш імовірним сценарієм в Іспанії (36%) та Швеції (35%).
Джерело: https://www.theguardian.com/world/2024/dec/26/support-for-ukraine-russia-war-yougov-poll-survey
