Копальня “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, на шахті “Ювілейна” підготувала новий блок покладу залізної руди “Головний” із запасами сировини 126 тис. тонн.
“Гірники шахти “Ювілейна” підготували до видобутку новий блок 30-34, розташований на горизонті -1420 м першого підповерха покладу “Головний”. Запаси блока становлять 126 тис. тонн високоякісної сировини з вмістом заліза 58,75%”, – повідомляється у корпоративній газеті DCH Steel в четвер.
Крім того, повідомляється, що рудник “Суха Балка” та Дніпровський метзавод (ДМЗ) у 2025 році сплатили майже 650 млн грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів. Так, рудник перерахував до зведеного бюджету 359,1 млн грн. Найбільшу частку в структурі платежів становила рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин – 157,3 млн грн. Крім того, сплачено 78,2 млн грн єдиного соціального внеску (ЄСВ), 69,1 млн грн податку на доходи фізосіб, 20,5 млн грн орендної плати за землю та 19,2 млн грн військового збору тощо.
ДМЗ у 2025 році спрямував до державного та місцевих бюджетів 290,5 млн грн. Зокрема, сплачено 103,5 млн грн орендної плати за землю, 68,1 млн грн ЄСВ, 64,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб, 30 млн грн податку на додану вартість та 17,9 млн грн військового збору.
Копальня “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До складу рудника входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
Потреба у відновленні та реконструкції телекомунікаційного, цифрового та медійного секторів України становить $7,1 млрд протягом 2026–2035 років, а загальний збиток оцінюється в $2,5 млрд, йдеться у звіті щодо оцінки збитків і потреб (Rapid Damage and Needs Assessment, RDNA5), які виникли внаслідок широкомасштабного російського вторгнення.
Зазначається, що серед пріоритетів у відновленні – ремонт частково пошкодженої телекомунікаційної та поштової інфраструктури, розширення систем резервування, таких як резервне живлення та супутникове з’єднання.
Згідно з документом, потреби у відновленні телекомунікаційної сфери зосереджені у прифронтових та густонаселених областях, зокрема на Донецьку, Запорізьку, Київську та Харківську області разом припадає понад 65%. Щодо збитків, то на Донецьку, Запорізьку, Херсонську та Харківську області припадає 55% загальної шкоди.
“Збитки відображають втрачені доходи приватних операторів та постачальників поштових послуг, збільшення експлуатаційних витрат через ремонт та додаткові витрати на резервні генератори електроенергії”, – йдеться у звіті.
“Разом пошкодження та втрати порушили доступ до інформації, освіти та державних послуг”, – констатується у документі.
Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Згідно з ним загальна вартість відновлення в Україні становить $588 млрд протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік. Роком раніше оцінка потреб складала $524 млрд, ще за рік до того – $486 млрд, ще роком раніше – $411 млрд.
Оцінка RDNA5 оцінює пряму шкоду Україні $195 млрд порівняно зі $176 млрд у оцінці RDNA4 та $152 млрд у оцінці RDNA3.
Укрсиббанк (Київ) планує у 2026 році збільшити кредитний портфель у сегменті малого та середнього бізнесу (МСБ) у понад 2,5 раза, повідомив начальник департаменту роздрібних продажів Володимир Шевченко.
“Минулого року ми наростили кредитний портфель у сегменті МСБ майже в 3 рази”, – зазначив Шевченко під час презентації результатів дослідження Європейської бізнес-асоціації (ЄБА) “Індекс настроїв малого бізнесу” 2026.
Коментуючи дані дослідження, згідно з якими лише 12% підприємців розглядають кредитування як джерело фінансування, Шевченко зазначив, що цей показник є низьким порівняно з розвинутими країнами, однак водночас свідчить про потенціал зростання після завершення війни.
“Для мене ці 12% – це про наполовину повну і наполовину порожню склянку. З одного боку, це дуже мало, але з іншого – це той потенціал, який нас очікує після перемоги”, – додав він.
Головним бар’єром для активнішого кредитування малого бізнесу залишається невпевненість підприємців у завтрашньому дні, тоді як з боку банків дефіциту ліквідності чи кредитного апетиту немає.
Шевченко додав, що банки адаптують процеси під запит МСБ на швидкий доступ до фінансування, зокрема скорочують час ухвалення рішень та намагаються використовувати інформацію з відкритих джерел, щоб пропонувати клієнтам майже готові рішення.
Найбільший попит на кредитування в сегменті МСБ формує роздрібна торгівля (фінансування обігових коштів і покриття касових розривів), також активно потребують позики підприємства аграрного сектору, виробництва та логістики.
“Серед ключових вимог малого бізнесу до банків, окрім вартості кредитування, дедалі важливішими стають швидкість і зручність погодження фінансування, оскільки клієнти не готові чекати один-два місяці на рішення щодо кредиту”, – підкреслив Шевченко.
Водночас він зазначив, що суттєвого збільшення частки підприємців, які розглядають кредити як джерело фінансування, до завершення війни очікувати не варто.
Укрсиббанк за структурою власності належить BNP Paribas (Франція) — 60% і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) — 40%.
За даними регулятора, на 1 січня 2026 року за розміром чистих активів банк посідав 8-е місце (186,48 млрд грн) серед 60 банків України, його чистий прибуток за 2025 рік становив 5,8 млрд грн.
Чистий кредитний портфель банку у 2025 році збільшився на 73,9% – до 17,29 млрд грн.
Львівське комунальне підприємство «Львівелектротранс» 25 лютого оголосило тендер на страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальності на міському електричному транспорті, страхування життя, здоров’я та працездатності водіїв міського електричного транспорту, відповідальності перевізника, добровільного страхування відповідальності перед третіми особами під час провадження господарської діяльності юридичними особами та добровільного страхування майна.
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 14,651 млн грн.
Кінцевий термін подання документів – 6 березня.
Як повідомлялося, переможцем аналогічного тендера рік тому була СК «Євроінс Україна».
Туризм має стати інструментом відновлення економіки України, суттєве збільшення обсягів туристичної галузі України можливе після завершення війни та повної безпекової стабілізації, вважає директорка туристичної агенції “Полечу, куди хочу!” Наталія Якименко.
Згідно з даним щорічного дослідження World Travel & Tourism Council (WTTC), до 2035 року внесок подорожей та туризму у ВВП України може зрости у 1,5 раза – до $16,1 млрд, що дозволить перевищити показники доковідного 2019 року, коли цей показник складав 620,4 млрд грн ($15,5 млрд, 6,3% ВВП). Загальносвітовий ринок туризму вже зміг відновитись після падіння внаслідок зниження в період ковіду, але війна в Україні поки не дає можливості у повному обсязі використовувати туризм як інструмент розвитку економіки.
“Збільшення обсягів зовнішнього туризму у 1,5 раза можливе насамперед після завершення війни та повної безпекової стабілізації. Важливим фактором може стати відновлення можливості вільного виїзду чоловіків за кордон, адже зараз багато сімей не можуть подорожувати разом. Ринок також підтримає потенційне повернення українців з-за кордону, адже люди, які певний час жили в інших країнах, збережуть звичку подорожувати”, – прокоментувала агентству “Інтерфакс-Україна” Якименко.
Вона підкреслила, що необхідним фактором є відновлення прямого авіасполучення, що зробить поїздки в/з України простішими і доступнішими. “За умови економічного зростання і стабілізації доходів попит може відновитися досить швидко”, – каже Якименко.
Українська галузь гостинності має значний потенціал зростання в обсягах та збільшення долі в економіці в цілому. Для порівняння: за даними WTTC, внесок подорожей та туризму у світовий ВВП склав $11,7 трлн у 2025 році, це на 7,3% більше ніж у 2024 та на 13,6% більше ніж у доковідному 2019. Подорожі та туризм становили 10,3% світової економіки, що більше ніж 10% у 2024, але поки менше ніж 10,5% у 2019. У 2025 році сектор підтримував загалом 371 млн робочих місць у світі (10,9% робочих місць), порівняно з 356,6 млн (10,6%).
Щодо України, то минулого року туризм дав 5,2% ВВП, вдалося досягти обсягу в 413,1 млрд грн ($10,3 млрд), що на 15.2% більше, ніж у 2024 році, але на 33,4% менше, ніж у 2019-му.
За словами Якименко, в Україні вже зростає середній чек на відпочинок, наші співвітчизники подорожують рідше, але їдуть на довший період через складну логістику, частіше обирають комфортніші готелі та кращу інфраструктуру. “Багато клієнтів свідомо уникають масових бюджетних курортів і напрямків, де багато російських туристів, навіть якщо це дорожче. Після тривалого стресу люди хочуть повноцінного відпочинку й емоційного відновлення, тому готові інвестувати більше в одну поїздку”, – каже вона.
Є тренд на відновлення робочих місць: у 2024 році в галузі працювало 766,7 тис (6,2% всіх робочих місць в Україні) , що менше, ніж у 2019 році (1,15 млн, 6,9%), але на 21,9% більше, ніж у 2024. При цьому жінки складають більшість зайнятих у галузі – 61,1%, також значною є частка молоді до 24 років (6,7%). Лише 8% – високооплачувана робота.
“У сфері туризму традиційно працює більше жінок – це особливість сервісної галузі. Також активно залучається молодь, адже ринок потребує гнучкості та швидкої адаптації. Водночас зростає увага до соціальної відповідальності бізнесу – компанії створюють можливості для ветеранів і внутрішньо переміщених осіб”, – означила тренди ринку праці Якименко.
За підсумками 2025 року, іноземні туристи принесли вітчизняній економіці 58 млрд грн ($1,4 млрд), що в півтора рази більше, ніж у 2024, але на 61,3% менше, ніж у 2019-му. Внутрішній туризм більш стабільний – у 2025 році він дав 287,2 млрд грн ($7,2 млрд), що на 11,6% більше, ніж у 2024, але на 16% менше результатів 2019. В цілому за підсумками 2025 року іноземні відвідувачі складали лише 12,6%. Також незначна доля ділового туризму (5,3%), основну долю турпотоку дає відпочинок (94,7%).
За прогнозами WTTC на найближче десятиріччя, доля туризму у світовому ВВП буде сталою, біля 11,5%, загальний обсяг зросте до $16,5 трлн, кількість робочих місць зросте до 461,6 млн.
Щодо України, то, згідно з аналітичними висновками WTTC, до 2035 галузь створюватиме біля 6,1% ВВП, орієнтовний обсяг сягне $16,1 млрд, за 2026-2035 роки буде створено до 400 тис нових робочих місць і загальна кількість залучених сягне 1,16 млн. Щодо доходів – то у 2035 іноземні відвідувачі можуть принести $4,8 млрд, вітчизняні – $8,7 млрд.
За словами Якименко, продовжаться тренди, які активізувалися в Україні після 2022 року. Зокрема, зараз більш популярні спокійні курортні напрямки, пляжний та wellness-відпочинок, менше спонтанності (повністю зник запит на короткі поїздки до 3-х днів, гарячі тури), зросла частка соло-подорожей. Популярні також тематичні поїздки (фітнес тури, гастрономічні тури, поїздки з інфлюенсерами, ретрити тощо). “Окремо ми бачимо перспективу розвитку інклюзивного туризму: наша агенція активно досліджує цей напрям і формує передік готелів та напрямків, зручних для людей з інвалідністю, адже після війни запит на доступний відпочинок лише зростатиме”, – сказала Якименко.
Обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами у січні 2026 року склали $40,5 млн, що на 35% менше проти грудня 2025 року ($61,8 млн) і на 26% проти листопада 2025 року ($54,7 млн), повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Галузеве об`єднання зазначило, що обсяги експорту у січні 2026 року становили $18,0 млн, що на 27% менше порівняно з груднем 2025 року ($24,6 млн) та на 24,3% менше проти листопада 2025 року ($23,8 млн).
Обсяги імпорту у січні поточного року склали $22,4 млн, що на 40% менше проти грудня 2025 року ($37,2 млн) та на 27,5% проти листопада 2025 року ($30,9 млн).
Сальдо експорту-імпорту у січні 2026 року було негативним (-$4,4 млн), як і у грудні 2025 року (-$12,5 млн) та листопаді 2025 року (-$7,0 млн). Співвідношення обсягів експорту до імпорту у січні склало 0,80 (у грудні – 0,66; у листопаді – 0,77).
Аналітики асоціації зазначили, що у вартісній структурі експорту за січень 2026 року 32% припало на молоко і вершки згущені, 27% – на сири, 21% – на масло вершкове та інші жири. Порівняно із січнем 2025 року частка сирів усіх видів зросла з 22% до 27% на тлі зниження частки масла та інших молочних жирів з 30% до 21%.
У вартісній структурі імпорту за звітний період порівняно із січнем 2025 року суттєвих змін не відбулося: частка сирів усіх видів дещо знизилась – із 79,8% до 78,4% (-1,4 в.п.), при цьому суттєво зросла частка молочної сироватки – із 1,8% до 6,3%, зазначили в СМПУ.
