НАЕК “Енергоатом” упродовж чотирьох років повномасштабної війни системно підтримує українських захисників, спрямувавши на потреби фронту понад 18,5 млрд грн, повідомила компанія у Телеграм.
“Серед іншого компанія передала Силам оборони України гелікоптер Мі-2, який допомагає виконувати бойові завдання. Також НАЕК спрямував 300 млн грн Державній прикордонній службі на закупівлю 50 бронетранспортерів для підрозділів “Гвардії наступу”, – зазначили в “Енергоатомі”.
Окрім того, активно підтримують українських захисників на майданчиках АЕС волонтери.
“Завдяки зусиллям трудових колективів атомники закривають чимало потреб військових, передаючи на фронт дрони, автівки, РЕБи, супутникові системи та інші необхідні речі”, – доповнили в компанії.
У жовтні 2023 року за ініціативи працівників “Енергоатом” було створено громадську організацію “Вартові світла”. Її заснували волонтери товариства в Києві, щоб оперативно реагувати на запити військових та системно забезпечувати їх необхідною допомогою.
Як зазначили у НАЕК, за час роботи організація розширилася до мережі осередків у Південноукраїнську, Вараші, Славутичі та Нетішині. Волонтери постійно підтримують підрозділи на передовій, оперативно забезпечуючи їхні потреби – від технічного обладнання до побутових речей.
Окремим важливим напрямом, зокрема, стала реалізація програми психологічно-емоційного відновлення військовослужбовців у співпраці із Головним управлінням психологічної підтримки персоналу ЗСУ Генерального штабу ЗСУ та адміністрацією Державної прикордонної служби. Від початку дії програми нею скористалися понад 13 тисяч воїнів.
3 квітня 2025 року напрям підтримки розширено програмою “Родина”, яка передбачає компенсацію 50% вартості санаторного перебування для членів родини військовослужбовців, які проходять емоційне відновлення.
Для підтримки сімей військових, які зникли безвісти, перебувають у полоні або загинули під час виконання бойових завдань запроваджено програму “Родинний затишок”.
“Енергоатом” та ГО “Вартові світла” продовжуватимуть системну підтримку військових та їхніх родин стільки, скільки це буде необхідно, наголосили в НАЕК.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками 2025 року сягнув 112,8%, тоді як у 2024 році становив 112,7%, а в 2023-му році – 114,5%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло зросли за підсумками 2025 року на 14,3%, при цьому зростання уповільнилося порівняно з 2024 роком, коли показник становив 15%. При цьому однокімнатні квартири подорожчали на 14,6%, двокімнатні – на 14,1%, трикімнатні – на 13,2%.
Водночас на вторинному ринку минулого року житло подорожчало після зниження цін у 2024 році. Так, “вторинка” у середньому подорожчала на 12%, що на 0,4 процентних пункти (п. п.) вище за показник 2024 року. Однокімнатні квартири на вторинному ринку подорожчали на 12,7%, двокімнатні – на 12,1%, трикімнатні – на 11,8%.
За даними відомства, у четвертому кварталі 2025 року індекс цін на житло становив 113,2%, що майже дорівнює показнику у четвертому кварталі 2024 року (113,1%.) Зокрема, у жовтні-грудні 2025 року на первинному ринку ціни зросли на 13,1% проти 15,8% у жовтні-грудні 2024-го, тоді як на вторинному ринку зафіксовано прискорення темпів росту цін: показник становив 13,3% проти 11,9% відповідно.
У четвертому кварталі 2025 року проти третього індекс цін на житло виріс на 4,4 п. п. – до 104,7%. Зокрема, на первинному ринку житло подорожчало у середньому на 4,3%: однокімнатні квартири – на 4,8%, двокімнатні – на 4,2%, трикімнатні – на 3,7%.
На вторинному ринку в четвертому кварталі 2025 року житло подорожчало на 5% проти 0,3% у третьому кварталі. Однокімнатні квартири зросли в ціні на 5,6%, дво- і трикімнатні – на 5% та 4,5% відповідно.
Гірничо-металургійної група “Метінвест” спрямувала на підтримку держави та її громадян за чотири роки повномасштабної війни 10,1 млрд грн, з яких 7,3 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова.
Згідно з релізом компанії у вівторок, зокрема, вона освоїла виробництво захисних металевих екранів та щитів для військової техніки, як-от Abrams, Bradley, Т-64, Т-72, МТ-ЛБ, виготовивши 309 одиниць такої продукції.
Крім того, “Метінвест” налагодив виробництво протимінних тралів, які встановлюють на танки, та передав на фронт 31 таку конструкцію.
Разом із військовими “Метінвест” працює над створенням ліній оборони. На Донецькому та Запорізькому напрямках побудовано понад 200 км фортифікацій, йдеться у релізі.
Відповідно до нього, компанія забезпечує армію засобами розвідки, спостереження, зв’язку та енергопостачання. Зокрема, військові отримали понад 8337 розвідувальних дронів, 2088 тепловізорів та одиниць високоточної оптики спостереження, 765 систем резервного живлення, 875 одиниць комунікаційного обладнання, 795 авто, зокрема й “швидкі”, а для їхнього заправлення – 1,55 млн літрів пального.
У 2025 році одну з найбільших партій дронів вартістю 214 млн грн отримав 1-й корпус НГУ “Азов”. Загалом торік обсяг допомоги азовцям від “Метінвесту” сягнув 600 млн грн. Він також передав армії 31 655 аптечок та турнікетів і спрямував майже 26 млн грн на розвиток тактичної медицини в Україні в співпраці з благодійним фондом PULSE.
Як повідомлялося, “Метінвест” спрямувала на підтримку держави та її громадян за 3 роки війни 9,72 млрд грн, з яких 5,2 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова.
Загалом бізнеси SCM, Фонд Ріната Ахметова, “Серце Азовсталі” та футбольний клуб “Шахтар”, як повідомлялося напередодні, спрямували на допомогу країні, війську та цивільним за чотири роки війни понад 13,5 млрд грн. За результатами трьох років вони звітували про 11,3 млрд грн, двох років – 7,6 млрд грн та першого року повномасштабної війни – 5 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Кількість іноземців з чинним дозволом на перебування в Словаччині станом на 30 червня 2025 року склала 342 048 осіб, що на 14 676 більше, ніж роком раніше (+4,5%).
Згідно з даними Управління прикордонної та іноземної поліції (UHCP) МВС Словаччини, 287 014 з цього числа припадало на громадян третіх країн, 55 034 – на громадян ЄС.
Найбільшою групою іноземців у країні залишаються громадяни України – 201 116 осіб (близько 59% від загальної кількості іноземців з чинним перебуванням).
До числа найбільших діаспор також входять громадяни Сербії (16 240), Чехії (12 441), В’єтнаму (11 179), Угорщини (9 759), Росії (8 850), Румунії (6 411), Польщі (5 994), Індії (5 732) і Грузії (4 676).
За річною статистикою Союзу «Мукомоли України» та даними аналітичного центру Experts Club, у 2025 році Україна експортувала 64,9 тис. т пшеничної муки до 25 країн на суму $22,62 млн. Середня експортна ціна склала близько $348 за тонну.
Експорт залишався висококонцентрованим: на п’ять найбільших напрямків припало майже 80% обсягу. Ключові ринки – Молдова (19,4 тис. т, близько 30% всього експорту), Чехія (13,7 тис. т, 21%), Палестинська територія (9,8 тис. т, 15%), Іспанія (4,5 тис. т) та Ізраїль (4,2 тис. т). Далі за обсягами йшли Франція (1,9 тис. т), Польща (1,6 тис. т), Швеція (1,6 тис. т), Німеччина (1,4 тис. т) і Велика Британія (1,1 тис. т).
Окремо виділяється європейський сегмент: поставки в країни ЄС у 2025 році склали 28,5 тис. т (близько 44% загального обсягу) на $10,74 млн (47%). При цьому середня ціна експорту в ЄС була помітно вищою – близько $377 за тонну проти $326 за тонну на неєвропейських напрямках.
Розкид цін за напрямками був значним – від приблизно $286 за тонну (Палестинська територія) до $538 за тонну (Грузія, невеликі партії). Серед великих ринків найвища ціна фіксувалася за поставками до Польщі – близько $481 за тонну, що може відображати більш високі вимоги до специфікацій, упаковки та логістики.
У галузі підкреслюють, що доступ до європейського ринку і передбачувані правила торгівлі стають ключовими для планування експорту та інвестицій, вважає голова Союзу «Мукомоли України» Родіон Рибчинський, коментуючи окрему тарифну квоту ЄС на українське борошно та інвестиції експортно-орієнтованих підприємств у модернізацію.
