В ОАЕ спростили отримання «золотої візи» для інвесторів у нерухомість: ключовим критерієм залишається вартість об’єкта від 2 млн дирхамів, при цьому в Дубаї допускається оформлення на основі іпотечної покупки за наявності листа банку і підтвердження платежів, випливає з опису сервісу Dubai Land Department (DLD) для подачі заявки на 10-річну резидентську візу інвестора.
Згідно з умовами DLD, заявник повинен володіти об’єктом (або декількома об’єктами) загальною вартістю не менше 2 млн дирхамів, при цьому нерухомість може бути в іпотеці – потрібно лист банку про відсутність заперечень, а також вказівка сплаченої суми і залишку заборгованості.
Зміни набули чинності з 20 лютого 2026 року і розширюють коло заявників за рахунок покупців, які використовують іпотеку і розстрочку, а також покупців житла, що будується.
Україна не згадується в звіті CBRE European Investor Intentions Survey 2026 і не представлена в переліку ринків, які учасники опитування вважають найбільш привабливими для cross-border інвестицій в європейську нерухомість в 2026 році.
Згідно зі звітом, найбільші очікування щодо сукупної прибутковості в 2026 році інвестори пов’язують з Іспанією, Великою Британією та Польщею, а до десятки також увійшли Італія, Німеччина, Португалія, Нідерланди, Данія, Франція та Швеція.
CBRE відзначає загальне зростання активності: 89% респондентів очікують, що їхня купівельна активність у 2026 році збережеться або збільшиться порівняно з 2025 роком.
За даними Fixygen, крипторинок провів тиждень у режимі стриманої корекції та боківки. Біткойн за підсумками періоду знизився приблизно на 1,9% — з 68 978 до 67 700 доларів, зберігши торговий коридор 65 740-70 167 доларів. Ethereum за той же тиждень опустився приблизно на 2,0% – з 1 998,79 до 1 957,86 доларів, при діапазоні 1 907,76-2 037,08 доларів.
Станом на 22 лютого CoinMarketCap оцінював капіталізацію біткоїна в 1,35 трлн доларів при ціні близько 67,66 тис. доларів, а капіталізацію Ethereum – в 236,3 млрд доларів при ціні близько 1 957,8 доларів. Обсяги торгів вказували на домінування стейблкоїнів в обороті: у USDT за добу було близько 42,19 млрд доларів, що помітно вище сумарного обороту BTC і ETH за той же зріз.
Головні фактори тижня – збереження напруженості навколо потоків капіталу в криптоінструменти і обережний ризик-апетит. На ринку обговорювалися затяжні відтоки з американських спотових Bitcoin-ETF і погіршення настроїв на тлі макроневизначеності. При цьому до кінця тижня біткойн демонстрував відносну стійкість близько 68 тис. доларів навіть на тлі новин про тарифні ініціативи в США.
У новинній повістці виділялася і тема регулювання стейблкоїнів та санкційного комплаєнсу. Financial Times писала про пропозицію Єврокомісії розширити санкційний контур і фактично заборонити криптотранзакції, пов’язані з Росією, включаючи згадки окремих платіжних рішень і стейблкоїн-проектів. На цьому тлі CoinDesk 16 лютого детально розбирав кейс рублевого стейблкоіну A7A5 і його спроби масштабуватися в умовах санкційного тиску.
На думку Fixygen, ринок буде оцінювати, наскільки стійким є попит після серії відтоків з ETF, як швидко ризик-апетит реагує на торговельно-тарифні сигнали, а також нові регуляторні кроки в США та ЄС.
Український виробник засобів пасивного вогнезахисту ТОВ «Ковлар Груп» (ТМ Ammokote) повідомив про спробу відновлення дискредитаційної інформаційної кампанії проти компанії і підкреслив готовність захищати ділову репутацію в правовому полі.
“18 лютого 2026 року ми отримали журналістський запит, зміст якого, за нашою оцінкою, свідчить про спробу повторення дискредитаційної кампанії. Ми розцінюємо це як елемент недобросовісної конкуренції та тиску на українського виробника, який бере участь у постачанні вогнезахисних матеріалів, у тому числі й на об’єкти енергетичної інфраструктури”, – йдеться у відкритій заяві компанії.
У «Ковлар Груп» нагадали, що в серпні 2024 року компанія вже стикалася з масштабною інформаційною атакою. Тоді підприємство, за його даними, обрало правовий шлях захисту і звернулося до суду, Генеральної прокуратури України, Національної поліції, Міністерства юстиції та органів фінансового моніторингу. «За результатами перевірок ми отримали офіційні підтвердження, що підприємство та його керівництво здійснюють діяльність відповідно до законодавства України, не перебувають під санкціями і не мають обмежень у господарській діяльності», – наголошується в заяві.
Компанія підкреслила, що продукція ТМ Ammokote виробляється відповідно до чинних нормативних документів, а технічна та дозвільна документація є чинною і відповідає всім нормативним вимогам. «Ковлар Груп» також заявляє, що працює в штатному режимі і виконує зобов’язання перед партнерами та замовниками.
Окремо «Ковлар Груп» звернулася до редакцій і журналістів з проханням уважніше готувати матеріали, не використовувати неперевірену інформацію і отримувати позицію компанії до публікації. «Ми працюємо відкрито і завжди готові до взаємодії зі ЗМІ – надання коментарів, документів і роз’яснень на запити», – йдеться в заяві.
Контакти для ЗМІ: info@kovlargroup.com, +38 067 323 24 30.
ТОВ «Ковлар Груп» – український виробник, працює на ринку пожежної безпеки. Випускає засоби пасивного вогнезахисту під торговою маркою Ammokote і надає консалтингові послуги з організації робіт з вогнезахисту будівельних конструкцій та інженерних систем.
Адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10-Г
Громадська спілка “Борошномели України” планує створити “Брокерський дім” для формування об’ємних експортних партій борошна і продуктів зернопереробки, їх маркетингу і просування продукції на світові ринки, повідомила пресслужба об’єднання за підсумками засідання Ради директорів спілки.
“Мета такого проєкту — маркетинг та просування продукції на світових ринках, збільшення щорічних обсягів експорту та забезпечення логістики. Головне завдання — опрацьовувати запити імпортерів та формувати відповідні партії продукції, оскільки є запити на об’ємні партії, які одне підприємство власними зусиллями закрити не може”, — пояснив директор спілки Родіон Рибчинський, слова якого наведено в повідомленні.
Він підкреслив, що за підсумками 2025 року галузі вдалося досягти стратегічного результату: після тривалих переговорів за участі торгпреда України Тараса Качки Європейський Союз ухвалив рішення про виділення окремої тарифної квоти на експорт українського борошна обсягом 30 тис. тонн.
Наразі спілка за підтримки SIPPO проводить комплексне дослідження якості української пшениці та борошна. Доктор технічних наук Дмитро Жигунов представив результати аналізу 14 тис. зразків пшениці та 200 зразків борошна за фізико-хімічними та функціонально-технологічними показниками. За інформацією Рибчинського, ці дані дозволять посилити комунікацію на світових ринках щодо якості та безпечності української продукції.
Ціни на макаронні вироби українського виробництва у 2026 році зростуть на 10-12% через суттєве зниження маржинальності бізнесу в попередньому році, повідомив аналітик компанії ProConsulting Олексій Надводнюк на засіданні Ради директорів спілки “Борошномели України”.
Експерт зазначив, що причиною такої динаміки є розрив між індексацією цін виробників і фактичними споживчими цінами у 2025 році.
Надводнюк припустив, що таке здорожчання вітчизняної продукції може призвести до зростання частки імпортних товарів на ринку. Наразі частка українських виробників у структурі ринку складає 43,7%, тоді як решта – імпорт.
Серед основних тенденцій на ринку аналітик виокремив ціновий тиск та промоакції від різних торговельних мереж, зростання попиту на преміальні продукти внаслідок постачання до України таких продуктів в межах гуманітарної допомоги, посилення ролі ВТМ ритейлерів, витіснення імпорту економ- і середнім сегментом, а також зростання частки макаронів швидкого приготування.
Водночас експерт зазначив, що Україна демонструє високу конкурентність у сегменті експорту макаронів швидкого приготування, які продовжують нарощувати свою частку на ринку.
