У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсом лютого, березня 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 9 компаній: Укрнафта, ВК Укрнафтобуріння, Укрзалізниця, Тепла, СП БНК тощо. У секції продано 1,58 млн куб. м природного газу. Було реалізовано природний газ виключно з постачанням у ГТС у лютому та березні. Ціни реалізованих позицій перебували у діапазоні 19718-21150 грн./тис. куб. м без ПДВ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 36 угод загальним обсягом 826 тис. куб. м.
Ринки газу розпочали тиждень з спаду на тлі різкого покращення прогнозів температури для Європи та Великої Британії до кінця лютого. На додаток до зростання вітрогенерації це має обмежити попит на газ в електроенергетиці.
Геополітичні премії за ризик викликали оптимізм у середу вдень, коли Іран тимчасово закрив частину Ормузької протоки, очевидно, у відповідь на посилення військової присутності США в Аравійському морі. Іранські інформаційні агентства повідомили, що частини протоки були закриті на кілька годин (для безпеки судноплавства), щоб дозволити Корпусу вартових ісламської революції проводити військові навчання. В результаті ціни на газ зміцнилися по всій кривій на останній сесії у четвер, причому голландський контракт М+1 зріс на 16% у внутрішньоденній торгівлі, підтриманий відновленням напруженості між США та Іраном, що більше збільшило геополітичний ризик та сприяло швидкому укладенню контрактів. Зростання цін стало поступово більш приглушеним далі по кривій, а вплив значною мірою зник, починаючи з контрактів на літо 2027 року. Не слід відкидати можливі затримки з постачанням СПГ, розвиток торгових угод та розширення світової економіки, бо все це фактори, які сприяють зростанню у довгостроковій перспективі.
Тепліші температури наступного тижня підтримають рівні запасів у газових сховищах ЄС, які зараз заповнені на 33%, проти 5-річного середнього ~49%. Ключові країни за потужностями зберігання – Німеччина, Франція та Нідерланди також виснажені – 23%, 23,6% та 14,3% відповідно, при цьому Нідерланди можуть зіткнутися з потенційним повним виснаженням до кінця зими.
Майбутнє зростання обсягів постачання американського СПГ продовжує пом’якшувати побоювання. Golden Pass (США) наблизився до старту виробництва LNG, отримавши 300 мільйонів кубічних футів газу в середу, 18 лютого; ринок закладає можливість перших відвантажень уже на початку березня. Важливо, що це один із найбільших експортних терміналів США, тому кожен крок до введення в експлуатацію відчутно впливає на очікування балансу LNG для Європи.
Імпорт природного газу з європейського напрямку надходив у середньому розмірі близько 25,3 млн куб. м на добу та був незмінним відносно попереднього тижня. Імпорт був присутній з усіх суміжних країн Європи. Основу імпорту складав польський напрямок. Експорт з митного складу був присутнім у розмірі близько 1,3 млн куб. м на добу, в напрямку Молдови. В сховищах України знаходилось 9,78 (-2,2%) млрд куб. м природного газу. Відбір складав близько 45 млн куб. м на добу.
Ізраїль передасть громадам Київської області, що потерпає від обстрілів російських військ по енергетичній інфраструктурі, 117 мобільних генераторів, повідомив посол Ізраїлю в Україні Михаель Бродський.
“Міністр закордонних справ Гідеон Саар провів телефонну розмову з рабином Меїром Стамблером, головою Федерації єврейських громад України (FJCU). Бесіда відбулася в день четвертої річниці війни Росії проти України”, – написав Бродський у телеграм-каналі у вівторок.
За його словами, під час розмови міністр Саар повідомив рабину, що 25 лютого Ізраїль передасть 117 мобільних генераторів Київській області
Під час розмови міністр Саар поцікавився ситуацією в Україні та становищем єврейських громад країни, а також побажав їм веселого свята Пурім.
Прямі та прогнозовані втрати економіки України від повномасштабного вторгнення РФ у вигляді втраченого виторгу оцінюються у $1,7 трлн, а втрати доданої вартості — у $0,6 трлн, повідомив аналітичний центр Київської школи економіки (KSE).
Аналітики KSE уточнили, що оновлена оцінка охоплює період від 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року та враховує прогнози до кінця 2026 року.
Порівняно з попередніми даними за липень 2024 року оцінка втрат виторгу зросла на $536 млрд (з $1,164 трлн), а втрат доданої вартості — на $214,3 млрд (з $385,7 млрд).
“Зростання пов’язане з оновленням методології, використанням нових даних на рівні компаній і секторів, а також розширенням періоду аналізу — тепер він охоплює втрати до кінця 2026 року”, – пояснили в KSE.
Згідно зі звітом, наразі втрати доданої вартості вже більш ніж утричі перевищують довоєнний ВВП України за 2021 рік. Найбільше постраждали продуктивні сектори: сфера торгівлі ($696,3 млрд), промисловість разом з будівництвом та послугами ($645,6 млрд), а також сільське господарство ($81,9 млрд). Втрати ключової інфраструктури в галузі енергетики досягли $75,3 млрд, транспорту — $60,2 млрд.
Війна також спричинила значні додаткові витрати, зокрема у житловому секторі ($26,8 млрд, переважно оренда), на розмінування ($24,6 млрд) та демонтаж зруйнованих об’єктів ($13 млрд).
Державні витрати на соціальну підтримку зросли на $7,5 млрд.
Звіт підготовила аналітична команда KSE Institute у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, іншими профільними органами та Національним банком України за методологією Світового банку.
Загальні потреби у відновленні та реконструкції України протягом наступних 10 років оцінюються в $588 млрд, що на $64 млрд перевищує показники попереднього року і майже втричі — номінальний ВВП на 2025 рік, повідомило Міністерство розвитку громад і територій України.
Згідно з представленою міністерством і Світовим банком п’ятою оцінкою збитків і потреб (RDNA5), найбільший обсяг інвестицій необхідний транспортному сектору — понад $96 млрд на десятиліття для модернізації доріг, залізниці та портів. Потреби житлового сектора оцінюються в $90 млрд (зруйновано або пошкоджено 14% житлового фонду), енергетики та водного сектора — в $17,5 млрд.
«На реалізацію пріоритетних проектів у 2026 році нам потрібно $15,25 млрд. Ми забезпечили фінансування в $5,8 млрд, проте дефіцит залишається критичним – $9,5 млрд», – процитувало міністерство виступ віцепрем’єр-міністра з відновлення – міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби.
За даними міністерства, критично недофінансованим залишається сектор теплопостачання: при потребі на 2026 рік у $1,6 млрд, фінансуванням забезпечено менше 1%. Також значний дефіцит коштів спостерігається в енергетиці, житловому будівництві та транспорті, де поки покривається лише третина потреб.
Мінрозвитку нагадало, що в умовах війни визначено три ключові пріоритети: енергетична стійкість громад (захист об’єктів і розподілена генерація), відновлення житла та підтримка логістики.
Символічним елементом презентації звіту стала інсталяція з антидронною сіткою. У відомстві підкреслили, що наразі сотні кілометрів доріг у прифронтових регіонах вже обладнані такими захисними конструкціями.
Звіт RDNA5 підготовлений спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2025 року.
ОТП Банк (Київ) розпочав надання послуги інтернет-еквайрингу для бізнесу, що здійснює продажі в інтернеті, повідомила фінустанова у вівторок.
“Послуга інтернет-еквайрингу запрацювала з перших днів 2026 року. Перед запуском банк вивчив пропозиції конкурентів і потреби користувачів, а рішення про запуск ухвалив з урахуванням запитів клієнтів”, – сказав директор департаменту корпоративних продуктів та сервісу ОТП Банку Сергій Середа
Як йдеться у повідомленні банку, серед особливостей сервісу – підключення протягом двох днів та зарахування коштів від продажів двічі на день: на початку та наприкінці робочого дня.
За даними банку, у межах сервісу клієнтам доступні різні інструменти для e-commerce, зокрема прийом оплат через QR-коди та платіжні посилання, налаштування кнопки оплати на сайті, включно з Apple Pay та Google Pay, а також автоматизовані рішення з інтеграцією платіжних інструментів до мобільних застосунків клієнтів.
Як зазначив Середа, банк орієнтується на ринкові тарифи, а основними користувачами сервісу наразі є чинні клієнти банку. Тариф за інтернет-еквайринг становить 1,5% для карток українських банків та 2,3% для карток іноземних банків. Передбачена можливість застосування індивідуальних тарифів зі зростанням обсягів операцій.
У банку повідомили про плани у 2026 році масштабувати напрям інтернет-еквайрингу, а також запустити у другому кварталі торговий еквайринг.
“Орієнтирами проєкту є задоволеність клієнтів якістю продукту та рентабельність послуги, і банк очікує вийти на прибутковість сервісу якнайшвидше”, – додав Середа.
Згідно з даними Нацбанку, за загальними активами ОТП Банк на 1 січня 2026 року з показником 135,99 млрд грн займав 10-е місце на ринку серед 60 банків країни. Його чистий прибуток за 2025 рік становив 5,45 млрд грн.
Уряд Норвегії схвалив рішення виділити на підтримку України в 2026 році 85 млрд норвезьких крон (1 крона = $0,1), з них 70 млрд крон – на військову допомогу, 15 млрд крон – на підтримку громадянського суспільства, повідомила у вівторок пресслужба уряду.
“У тісному діалозі з українською владою уряд тепер визначив основний напрям військової підтримки України в 2026 році. Ми будемо використовувати кошти там, де вони матимуть найбільший ефект для українців”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Пріоритетна увага в сфері військової підтримки буде приділена дронам, ППО, артилерійським боєприпасам і роботі з навчання та оснащення українських військовослужбовців, зазначається в повідомленні.
Так, на дрони та їх автономність (обладнання, здатне працювати самостійно) виділяється понад 12 млрд крон, на ППО та винищувачі F-16 – близько 9 млрд крон, на морську безпеку – близько 6 млрд крон, на механізми міжнародного співробітництва та стратегічні проєкти – понад 8 млрд крон тощо.
Крім того, на військові потреби в 2026 році буде реалізовано 11,5 млрд крон, виділених у 2025 році.
Як зазначив прем’єр-міністр, якщо протягом року може виникнути необхідність змінити напрями підтримки, “вони будуть здійснюватися в тісній співпраці з українцями”.
